Верхъ
Верх іменник, ч.р.тім'я, голова, маківка, 2. глава, той, хто головує
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
ве́рхъ
верх |
— |
| родовий |
верха̀
верха́ |
— |
| давальний |
верхꙋ̀
верху́ |
— |
| знахідний |
ве́рхъ
верх |
— |
| місцевий |
верхꙋ̀
верху́ |
версѣ́хъ
версі́х |
