Вла́сть
Власть іменник, ж.р.влада, сила, можливість і право; 2. володіння; простір, яким володіють, 3. політична, державна влада, начальство, 4. ангельський чин, повнота володіння
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
вла́сть
власть |
— |
| родовий |
вла́сти
вла́сті |
— |
| давальний |
вла́сти
вла́сті |
властє́мъ
власте́м
власте́мъ
власте́м |
| знахідний |
вла́сть
власть
вла́сти
вла́сті |
— |
| орудний |
вла́стїю
вла́стію |
— |
| місцевий |
вла́сти
вла́сті |
властѣ́хъ
власті́х
власте́хъ
власте́х |
| кличний |
вла́сте
Вла́сте |
— |
