Вра́гъ
Враг іменник, ч.р.
Варіанти написання:
вра̑гъ
врагѡ́въ
ворог, військовий противник, ненависник, 3. диявол, біс
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
вра́гъ
враг |
вразѝ
вразі́ |
| родовий |
врага̀
врага́ |
вра̑гъ
враг
врагѡ́въ
враго́в |
| давальний |
Врагꙋ̀
Врагу́ |
врагѡ́мъ
враго́м |
| знахідний |
врага̀
врага́ |
врагѝ
враги́ |
| орудний | — |
врага́ми
врага́ми |
| місцевий | — |
вразѣ́хъ
вразі́х |
| кличний | — |
вразѝ
вразі́ |
| — |
врачева́ти
врачева́ти
вратѡ́мъ
врато́м
вра́щшесѧ
вра́щшеся
вра́нѡвымъ
вра́новим
Врагѝ
Враги́
враждꙋ́етъ
вражду́єть
врази́
вразі́
враждова́хꙋ
враждова́ху
враждꙋ́ющїи
вражду́ющії |
— |
