Вре́мѧ
Вре́м'я іменник, с.р.зручний час, зручний випадок
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
вре́мѧ
вре́м'я |
времена̀
времена́ |
| родовий |
вре́мени
вре́мені
вре́мене
вре́мене |
— |
| давальний |
вре́мени
вре́мені |
временѡ́мъ
времено́м |
| знахідний |
вре́мѧ
вре́м'я |
времена̀
времена́ |
| орудний | — |
времены̀
времені́ |
| місцевий |
вре́мени
вре́мені |
вре́менѣхъ
вре́меніх |
