Вѣ́рный

Ві́рний прикметник

Християнин, який прийняв хрещення; 2. відповідний дійсності, правдивий

Форми слова

Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.

Відмінок	однина	множина
називний	вѣ́рно ві́рно вѣ́рна ві́рна вѣ́рное ві́рноє вѣ́рный ві́рний вѣ́рнаѧ ві́рная	вѣ́рнїи ві́рнії вѣ́рни ві́рні
родовий	вѣ́рнаго ві́рнаго	вѣ́рныхъ ві́рних
давальний	вѣ́рномꙋ ві́рному	вѣ́рнымъ ві́рним
знахідний	вѣ́рно ві́рно вѣ́рна ві́рна вѣ́рное ві́рноє вѣ́рный ві́рний вѣ́рнаго ві́рнаго вѣ́рнаѧ ві́рная	вѣ́рныхъ ві́рних
орудний	—	вѣ́рными ві́рними
місцевий	—	вѣ́рныхъ ві́рних