|
Глава 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| И бы́сть посе́мъ, и То́й прохожда́ше сквозѣ́ гра́ды и ве́си, проповѣ́дуя и благовѣству́я Ца́рствіє Бо́жіє: и обана́десяте съ Ни́мъ, | (Зач. 34) І бисть посе́м, і Той прохожда́ше сквозі́ гра́ди і ве́сі, пропові́дуя і благовіству́я Ца́рствіє Бо́жиє; і обана́десяте с Ним, |
|
2
|
2
|
| и жены́ нѣ́кія, я́же бя́ху исцѣ́лены от духо́въ злы́хъ и неду́гъ: Марі́а нарица́ємая Магдали́на, изъ нея́же бѣсо́въ се́дмь изы́де, | і жени́ ні́кия, я́же бя́ху ісці́лени от духо́в злих і неду́г; Марі́я нарица́ємая Магдали́на, із нея́же бісо́в седьм ізи́де, |
|
3
|
3
|
| и Іоа́нна жена́ Хуза́ня, приста́вника И́родова, и Суса́нна, и и́ны мно́ги, я́же служа́ху Єму́ от имѣ́ній свои́хъ. | і Іоа́нна, жена́ Хуза́ня, приста́вника І́родова, і Суса́нна, і і́ни мно́гі, я́же служа́ху Єму́ от імі́ній свої́х. |
|
4
|
4
|
| Разумѣва́ющу же наро́ду мно́гу, и от всѣ́хъ градо́въ гряду́щымъ къ Нему́, рече́ при́тчу: | Разуміва́ющу же наро́ду мно́гу, і от всіх градо́в гряду́щим к Нему́, рече́ при́тчу: |
|
5
|
5
|
| изы́де сѣ́яй сѣ́яти сѣ́мене своєго́: и єгда́ сѣ́яше, о́во паде́ при пути́, и попра́но бы́сть, и пти́цы небе́сныя позоба́ша є́: | (Зач. 35) ізи́де сі́яй сі́яти сі́мене своєго́; і єгда́ сі́яше, о́во паде́ при путі́, і попра́но бисть, і пти́ці небе́сния позоба́ша є; |
|
6
|
6
|
| а друго́є паде́ на ка́мени, и прозя́бъ у́сше, зане́ не имѣ́яше вла́ги: | а друго́є паде́ на ка́мені, і прозя́б у́сше, зане́ не імі́яше вла́ги; |
|
7
|
7
|
| и друго́є паде́ посредѣ́ те́рнія, и возрасте́ те́рніє, и подави́ є́: | і друго́є паде́ посреді́ те́рнія, і возрасте́ те́рніє, і подави́ є; |
|
8
|
8
|
| друго́є же паде́ на земли́ бла́зѣ, и прозя́бъ сотвори́ пло́дъ стори́цею. Сія́ глаго́ля, возгласи́: имѣ́яй у́шы слы́шати, да слы́шитъ. | друго́є же паде́ на землі́ бла́зі, і прозя́б сотвори́ плод стори́цею. Сія́ глаго́ля, возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить. |
|
9
|
9
|
| Вопроша́ху же Єго́ ученицы́ Єго́, глаго́люще: что́ є́сть при́тча сія́? | Вопроша́ху же Єго́ ученици́ Єго́, глаго́люще: что єсть при́тча сія́? |
|
10
|
10
|
| О́нъ же рече́: ва́мъ є́сть дано́ вѣ́дати та́йны Ца́рствія Бо́жія, про́чымъ же въ при́тчахъ, да ви́дяще не ви́дятъ и слы́шаще не разумѣ́ютъ. | Он же рече́: вам єсть дано́ ві́дати та́йни Ца́рствія Бо́жия, про́чим же в при́тчах, да ви́дяще не ви́дять і сли́шаще не разумі́ють. |
|
11
|
11
|
| Є́сть же сія́ при́тча: сѣ́мя є́сть сло́во Бо́жіє: | Єсть же сія́ при́тча: сі́м'я єсть сло́во Бо́жиє; |
|
12
|
12
|
| а и́же при пути́, су́ть слы́шащіи, пото́мъ же прихо́дитъ діа́волъ и взе́млетъ сло́во от се́рдца и́хъ, да не вѣ́ровавше спасу́тся: | а і́же при путі́, суть сли́шащії, пото́м же прихо́дить дия́вол і взе́млеть сло́во от се́рдця їх, да не ві́ровавше спасу́ться; |
|
13
|
13
|
| а и́же на ка́мени, и́же єгда́ услы́шатъ, съ ра́достію пріє́млютъ сло́во: и Сіи́ ко́рене не и́мутъ, и́же во вре́мя вѣ́руютъ, и во вре́мя напа́сти отпада́ютъ: | а і́же на ка́мені, і́же єгда́ усли́шать, с ра́достію приє́млють сло́во; і сії́ ко́рене не і́муть, і́же во вре́м'я ві́рують, і во вре́м'я напа́сти отпада́ють; |
|
14
|
14
|
| а є́же въ те́рніи па́дшеє, сі́и су́ть слы́шавшіи, и от печа́ли и бога́тства и сластьми́ жите́йскими ходя́ще подавля́ются, и не соверша́ютъ плода́: | а є́же в те́рнії па́дшеє, сі́ї суть сли́шавшії, і от печа́лі і бога́тства і сластьми́ жите́йскими ходя́ще подавля́ються, і не соверша́ють плода́; |
|
15
|
15
|
| а и́же на до́брѣй земли́, сі́и су́ть, и́же до́брымъ се́рдцемъ и благи́мъ слы́шавше сло́во, держа́тъ и пло́дъ творя́тъ въ терпѣ́ніи. Сія́ глаго́ля, возгласи́: имѣ́яй у́шы слы́шати да слы́шитъ. | а і́же на до́брій землі́, сі́ї суть, і́же до́брим се́рдцем і благи́м сли́шавше сло́во, держа́ть і плод творя́ть в терпі́нії. Сія́ глаго́ля, возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить. |
|
16
|
16
|
| Никто́же [у́бо] свѣти́лника вже́гъ, покрыва́єтъ єго́ сосу́домъ, или́ подъ о́дръ подлага́єтъ: но на свѣ́щникъ возлага́єтъ, да входя́щіи ви́дятъ свѣ́тъ. | (Зач. 36) Нікто́же (у́бо) світи́льника вжег, покрива́єть єго́ сосу́дом, іли́ под одр подлага́єть, но на сві́щник возлага́єть, да входя́щії ви́дять світ. |
|
17
|
17
|
| Нѣ́сть бо та́йно, є́же не я́влено бу́детъ: ниже́ утає́но, є́же не позна́єтся и въ явле́ніє пріи́детъ. | Ність бо та́йно, є́же не я́влено бу́деть, ніже́ утає́но, є́же не позна́ється і в явле́ніє при́йдеть. |
|
18
|
18
|
| Блюди́теся у́бо, ка́ко слы́шите: и́же бо и́мать, да́стся єму́: и и́же а́ще не и́мать, и є́же мни́тся имѣ́я, во́змется от него́. | Блюді́теся у́бо, ка́ко сли́шите: і́же бо і́мать, да́сться єму́; і і́же а́ще не і́мать, і є́же мни́ться імі́я, во́зметься от него́. |
|
19
|
19
|
| Пріидо́ша же къ Нему́ Ма́ти и бра́тія Єго́, и не можа́ху бесѣ́довати къ Нему́ наро́да ра́ди. | Прийдо́ша же к Нему́ Ма́ти і бра́тія Єго́, і не можа́ху бесі́довати к Нему́ наро́да ра́ди. |
|
20
|
20
|
| И возвѣсти́ша Єму́, глаго́люще: Ма́ти Твоя́ и бра́тія Твоя́ внѣ́ стоя́тъ, ви́дѣти Тя́ хотя́ще. | І возвісти́ша Єму́, глаго́люще: Ма́ти Твоя́ і бра́тія Твоя́ вні стоя́ть, ви́діти Тя хотя́ще. |
|
21
|
21
|
| О́нъ же отвѣща́въ рече́ къ ни́мъ: ма́ти Моя́ и бра́тія Моя́ сі́и су́ть, слы́шащіи сло́во Бо́жіє, и творя́щіи є́. | Он же отвіща́в рече́ к ним: ма́ти Моя́ і бра́тія Моя́ сі́ї суть, сли́шащії сло́во Бо́жиє, і творя́щії є. |
|
22
|
22
|
| И бы́сть во єди́нъ от дні́й, То́й влѣ́зе въ кора́бль и ученицы́ Єго́: и рече́ къ ни́мъ: пре́йдемъ на о́нъ по́лъ є́зера. И поидо́ша. | (Зач. 37) І бисть во єди́н от дній, Той влі́зе в кора́бль і ученици́ Єго́; і рече́ к ним: пре́йдем на он пол є́зера. І пойдо́ша. |
|
23
|
23
|
| Иду́щымъ же и́мъ, у́спе. И сни́де бу́ря вѣ́треная въ є́зеро, и скончава́хуся, и въ бѣдѣ́ бѣ́ху. | Іду́щим же їм, у́спе. І сни́де бу́ря ві́треная в є́зеро, і скончава́хуся, і в біді́ бі́ху. |
|
24
|
24
|
| И присту́пльше воздвиго́ша Єго́, глаго́люще: Наста́вниче, Наста́вниче, погиба́ємъ. О́нъ же воста́въ запрети́ вѣ́тру и волне́нію во́дному: и улего́ста, и бы́сть тишина́. | І присту́пльше воздвиго́ша Єго́, глаго́люще: Наста́вниче! Наста́вниче, погиба́єм! Он же воста́в запрети́ ві́тру і волне́нію во́дному; і улего́ста, і бисть тишина́. |
|
25
|
25
|
| Рече́ же и́мъ: гдѣ́ є́сть вѣ́ра ва́ша? Убоя́вшеся же чуди́шася, глаго́люще дру́гъ ко дру́гу: кто́ у́бо Се́й є́сть, я́ко и вѣ́тромъ повелѣва́єтъ и водѣ́, и послу́шаютъ Єго́? | Рече́ же їм: гді єсть ві́ра ва́ша? Убоя́вшеся же чуди́шася, глаго́люще друг ко дру́гу: Кто у́бо Сей єсть, я́ко і ві́тром повеліва́єть і воді́, і послу́шають Єго́? |
|
26
|
26
|
| И преидо́ша во страну́ Гадари́нску, я́же є́сть объ о́нъ по́лъ Галіле́и. | (Зач. 38) І прейдо́ша во страну́ Гадари́нську, я́же єсть об он пол Галиле́ї. |
|
27
|
27
|
| Изше́дшу же Єму́ на зе́млю, срѣ́те Єго́ му́жъ нѣ́кій от гра́да, и́же имя́ше бѣ́сы от лѣ́тъ мно́гихъ, и въ ри́зу не облача́шеся, и во хра́мѣ не живя́ше, но во гробѣ́хъ. | Ізше́дшу же Єму́ на зе́млю, срі́те єго́ муж ні́кий от гра́да, і́же ім'я́ше бі́си от літ мно́гих, і в ри́зу не облача́шеся, і во хра́мі не жив'я́ше, но во гробі́х. |
|
28
|
28
|
| Узрѣ́въ же Іису́са и возопи́въ, припаде́ къ Нему́, и гла́сомъ ве́ліимъ рече́: что́ мнѣ́ и Тебѣ́, Іису́се Сы́не Бо́га Вы́шняго? Молю́ся Ти́, не му́чи мене́. | Узрі́в же Ісу́са і возопи́в, припаде́ к Нему́, і гла́сом ве́ліїм рече́: что мні і Тебі́, Ісу́се, Си́не Бо́га Ви́шняго? Молю́ся Ті, не му́чи мене́. |
|
29
|
29
|
| Повелѣ́ бо ду́хови нечи́стому изы́ти от человѣ́ка: от мно́гихъ бо лѣ́тъ восхища́ше єго́: и вя́заху єго́ у́зы [желѣ́зны] и пу́ты, стрегу́ще єго́: и растерза́я у́зы, гони́мь быва́ше бѣ́сомъ сквозѣ́ пусты́ни. | Повелі́ бо ду́хові нечи́стому ізи́ти от челові́ка; от мно́гих бо літ восхища́ше єго́; і в'я́заху єго́ у́зи (желі́зни) і пу́ти, стрегу́ще єго́; і растерза́я у́зи, гони́м бива́ше бі́сом сквозі́ пусти́ні. |
|
30
|
30
|
| Вопроси́ же єго́ Іису́съ, глаго́ля: что́ ти́ є́сть и́мя? О́нъ же рече́: легео́нъ: я́ко бѣ́си мно́зи внидо́ша во́нь. | Вопроси́ же єго́ Ісу́с, глаго́ля: что Ті єсть і́м'я? Он же рече́: легео́н; я́ко бі́си мно́зі внидо́ша вонь. |
|
31
|
31
|
| И моля́ху Єго́, да не повели́тъ и́мъ въ бе́здну ити́. | І моля́ху єго́, да не повели́ть їм в бе́здну іти́. |
|
32
|
32
|
| Бѣ́ же ту́ ста́до свине́й мно́го пасо́мо въ горѣ́: и моля́ху Єго́, да повели́тъ и́мъ въ ты́ вни́ти. И повелѣ́ и́мъ. | Бі же ту ста́до свине́й мно́го пасо́мо в горі́; і моля́ху Єго́, да повели́ть їм в ти вни́ти. І повелі́ їм. |
|
33
|
33
|
| Изше́дше же бѣ́си от человѣ́ка, внидо́ша во свинія́: и устреми́ся ста́до по бре́гу въ є́зеро, и истопе́. | Ізше́дше же бі́си от челові́ка, внидо́ша во свинія́; і устреми́ся ста́до по бре́гу в є́зеро, і істопе́. |
|
34
|
34
|
| Ви́дѣвше же пасу́щіи бы́вшеє, бѣжа́ша, и возвѣсти́ша во гра́дѣ и въ се́лѣхъ. | Ви́дівше же пасу́щії би́вшеє, біжа́ша, і возвісти́ша во гра́ді і в се́ліх. |
|
35
|
35
|
| Изыдо́ша же ви́дѣти бы́вшеє: и пріидо́ша ко Іису́сови и обрѣто́ша человѣ́ка сѣдя́ща, изъ него́же бѣ́си изыдо́ша, оболче́на и смы́сляща, при ногу́ Іису́сову: и убоя́шася. | Ізидо́ша же ви́діти би́вшеє; і прийдо́ша ко Ісу́сові і обріто́ша челові́ка сідя́ща, із него́же бі́си ізидо́ша, оболче́на і сми́сляща, при ногу́ Ісу́сову; і убоя́шася. |
|
36
|
36
|
| Возвѣсти́ша же и́мъ ви́дѣвшіи, ка́ко спасе́ся бѣснова́выйся. | Возвісти́ша же їм ви́дівшії, ка́ко спасе́ся біснова́вийся. |
|
37
|
37
|
| И моли́ Єго́ ве́сь наро́дъ страны́ Гадари́нскія отити́ от ни́хъ, я́ко стра́хомъ ве́ліимъ одержи́ми бѣ́ху. О́нъ же влѣ́зъ въ кора́бль, возврати́ся. | І моли́ Єго́ весь наро́д страни́ Гадари́нськия отити́ от них, я́ко стра́хом ве́ліїм одержи́ми бі́ху. Он же вліз в кора́бль, возврати́ся. |
|
38
|
38
|
| Моля́шеся же Єму́ му́жъ, изъ него́же изыдо́ша бѣ́си, да бы́ съ Ни́мъ бы́лъ. Отпусти́ же єго́ Іису́съ, глаго́ля: | Моля́шеся же Єму́ муж, із него́же ізидо́ша бі́си, да би с Ним бил. Отпусти́ же єго́ Ісу́с, глаго́ля: |
|
39
|
39
|
| воз врати́ся въ до́мъ тво́й и повѣ́дай, єли́ка ти́ сотвори́ Бо́гъ. И и́де, по всему́ гра́ду проповѣ́дая, єли́ка сотвори́ єму́ Іису́съ. | возврати́ся в дом твой і пові́дай, єли́ка Ті сотвори́ Бог. І і́де, по всему́ гра́ду пропові́дая, єли́ка сотвори́ єму́ Ісу́с. |
|
40
|
40
|
| Бы́сть же єгда́ возврати́ся Іису́съ, прія́тъ Єго́ наро́дъ: бѣ́ху бо вси́ ча́юще Єго́. | (Зач. 39) Бисть же єгда́ возврати́ся Ісу́с, прия́т єго́ наро́д; бі́ху бо всі ча́юще Єго́. |
|
41
|
41
|
| И се́ пріи́де му́жъ, єму́же и́мя Іаи́ръ, и то́й кня́зь со́нмищу бѣ́. И па́дъ при ногу́ Іису́сову, моля́ше Єго́ вни́ти въ до́мъ сво́й: | І се при́йде муж, єму́же і́м'я Іаї́р, і той князь со́нмищу бі. І пад при ногу́ Ісу́сову, моля́ше Єго́ вни́ти в дом свой; |
|
42
|
42
|
| я́ко дщи́ єдиноро́дна бѣ́ єму́, я́ко лѣ́тъ двоюна́десяте, и та́ умира́ше. Єгда́ же идя́ше, наро́ди угнѣта́ху Єго́. | я́ко дщи єдоноро́дна бі єму́, я́ко літ двоюна́десяте, і та умира́ше. Єгда́ же ідя́ше, наро́ди угніта́ху Єго́. |
|
43
|
43
|
| И жена́ су́щи въ точе́ніи кро́ве от двоюна́десяте лѣ́ту, я́же враче́мъ изда́вши все́ имѣ́ніє, [и] не возмо́же ни от єди́наго исцѣлѣ́ти: | І жена́ су́щи в точе́нії кро́ве от двоюна́десяте лі́ту, я́же враче́м ізда́вши все імі́ніє, (і) не возмо́же ні от єди́наго ісцілі́ти; |
|
44
|
44
|
| [и] присту́пльши созади́, косну́ся кра́я ри́зъ Єго́: и а́біє ста́ то́къ кро́ве єя́. | (і) присту́пльши созади́, косну́ся кра́я риз Єго́; і а́біє ста ток кро́ве єя́. |
|
45
|
45
|
| И рече́ Іису́съ: кто́ є́сть косну́выйся Мнѣ́? Отмета́ющымся же всѣ́мъ, рече́ Пе́тръ и и́же съ Ни́мъ: Наста́вниче, наро́ди одержа́тъ Тя́ и гнѣту́тъ, и глаго́леши: кто́ є́сть косну́выйся Мнѣ́? | І рече́ Ісу́с: кто єсть косну́вийся Мні? Отмета́ющимся же всім, рече́ Петр і і́же с Ним: Наста́вниче, наро́ди одержа́ть Тя і гніту́ть, і глаго́леши: кто єсть косну́вийся Мні? |
|
46
|
46
|
| Іису́съ же рече́: прикосну́ся Мнѣ́ нѣ́кто: А́зъ бо чу́хъ си́лу изше́дшую изъ Мене́. | Ісу́с же рече́: прикосну́ся Мні ні́кто; Аз бо чух си́лу ізше́дшую із Мене́. |
|
47
|
47
|
| Ви́дѣв ши же жена́, я́ко не утаи́ся, трепе́щущи пріи́де, и па́дши предъ Ни́мъ, єя́же ра́ди вины́ прикосну́ся Єму́, повѣ́да Єму́ предъ всѣ́ми людьми́, и я́ко исцѣлѣ́ а́біє. | Ви́дівши же жена́, я́ко не утаї́ся, трепе́щущи при́йде, і па́дши пред Ним, єя́же ра́ди вини́ прикосну́ся Єму́, пові́да Єму́ пред всі́ми людьми́, і я́ко ісцілі́ а́біє. |
|
48
|
48
|
| О́нъ же рече́ є́й: дерза́й дщи́, вѣ́ра твоя́ спасе́ тя: иди́ въ ми́рѣ. | Он же рече́ єй: дерза́й дщи, ві́ра твоя́ спасе́ тя; іди́ в ми́рі. |
|
49
|
49
|
| Єще́ Єму́ глаго́лющу, пріи́де нѣ́кій от архисинаго́га, глаго́ля єму́, я́ко у́мре дщи́ твоя́: не дви́жи Учи́теля. | Єще́ Єму́ глаго́лющу, при́йде ні́кий от архісинаго́га, глаго́ля єму́, я́ко у́мре дщи твоя́; не дви́жи Учи́теля. |
|
50
|
50
|
| Іису́съ же слы́шавъ отвѣща́ єму́, глаго́ля: не бо́йся, то́кмо вѣ́руй, и спасе́на бу́детъ. | Ісу́с же сли́шав отвіща́ єму́, глаго́ля: не бо́йся, то́кмо ві́руй, і спасе́на бу́деть. |
|
51
|
51
|
| Прише́дъ же въ до́мъ, не оста́ви ни єди́наго вни́ти, то́кмо Петра́ и Іоа́нна и Іа́кова, и отца́ отрокови́цы, и ма́тере. | Прише́д же в дом, не оста́ви ні єди́наго вни́ти, то́кмо Петра́, і Іоа́нна, і Іа́кова, і отця́ отрокови́ці, і ма́тере. |
|
52
|
52
|
| Пла́кахуся же вси́ и рыда́ху єя́. О́нъ же рече́: не пла́читеся: не у́мре [бо], но спи́тъ. | Пла́кахуся же всі і рида́ху єя́. Он же рече́: не пла́чітеся; не у́мре (бо), но спить. |
|
53
|
53
|
| И руга́хуся Єму́, вѣ́дяще, я́ко у́мре. | І руга́хуся Єму́, ві́дяще, я́ко у́мре. |
|
54
|
54
|
| О́нъ же изгна́въ во́нъ всѣ́хъ, и є́мъ за ру́ку єя́, возгласи́, глаго́ля: отрокови́це, воста́ни. | Он же ізгна́в вон всіх, і єм за ру́ку єя́, возгласи́, глаго́ля: отрокови́це, воста́ни. |
|
55
|
55
|
| И возврати́ся ду́хъ єя́, и воскре́се а́біє: и повелѣ́ да́ти є́й я́сти. | І возврати́ся дух єя́, і воскре́се а́біє; і повелі́ да́ти єй я́сти. |
|
56
|
56
|
| И диви́стася роди́теля єя́. О́нъ же повелѣ́ и́ма никому́же повѣ́дати бы́вшаго. | І диви́стася роди́теля єя́. Он же повелі́ ї́ма нікому́же пові́дати би́вшаго. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
