|
Глvа, а~і”
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
И$ гоџолїя мт~и и^ѓ^хозїина, ви'дњвши ја%ко ё^мрњт# сн~ъ е^я`, и^ воста` и^ погђби вся'ко сњмя цр~ево”
|
Гофолія, мати Охозії, бачачи, що син її помер, встала і знищила все царське плем’я.
|
|
2
|
2
|
|
И$ѓ^саве'я же дщ^и цр~я и^ѓ^рама сестра` ѓ^хозїина поя и^ѓа'са сн~а бра'та своеh. и ё^краде и& средњ сн~овъ цр~евыX и^збїеныхъ, того и^ дои'лицђ е^го съкрыи въ клњти постельнеи твердњ, и^ ё^таи` эT лица гоџолїина, и^ не ё^мрътвиша е^го”
|
Але Іосавеф, дочка царя Іорама, сестра Охозії, взяла Іоаса, сина Охозії, і таємно вивела його із середовища синів царських, яких умертвляли, його і годувальницю його, у постільну кімнату; і сховали його від Гофолії, і він не був умертвлений.
|
|
3
|
3
|
|
И б^њ с не'ю кры'емъ въ до'мђ гн~и, ѕ, лњтъ. и^ гоџо'лїя б^њ црsтвђ'ющи в зе'мли то'й”
|
І був він з нею переховуваним у домі Господньому шість років, тим часом як Гофолія царювала над землею.
|
|
4
|
4
|
|
И$ въ сеDмое лњто посла` и^ѓ^да'и жрецъ. и^ поя'тъ тысђщни'ки. хори'ма и^ расима и^ възведе я& къ себњ` въ доM гн~ь, и^ завњща и^мъ завњтъ гн~ь. и^ заклятъ и^хъ преD гм~ъ, и^ показа` и^мъ и^а^до'я сн~а цр~ьска”
|
У сьомий рік послав Іодай, і взяв сотників з охоронців і скороходів, і привів їх до себе в дім Господній, і уклав з ними договір, і взяв з них клятву в домі Господньому, і показав їм царського сина.
|
|
5
|
5
|
|
И$ заповњ'да и^мъ гл~я с^е сло'во да сътвори'те тре'тїя ча'сть эT ваs да сни'деT в сђбо'тђ. и^ да стре'жете стра'жбђ до'мђ цр~ва”
|
І дав їм наказ, сказавши: ось що ви зробіть: третя частина з вас, із тих, хто приходить у суботу, буде нести сторожу при царському домі;
|
|
6
|
6
|
|
И$ третїя часть ё^ вратъ ё^ две'рїи пђти, и^ третїя часть ё^ вратъ соза'ди протекђщиX, и^ ё^стреже страQбђ до'мђ”
|
третя частина біля воріт Сур, і третя частина біля воріт позаду охоронців, і утримуйте варту дому, щоб не було пошкодження;
|
|
7
|
7
|
|
И$ дв^а нача'лника эT ва'съ вся'къ и^сходяи в сђбо'тђ. и^ да храняT страж#бђ до'мђ гн~я съ цр~еM
|
і дві частини з вас, з усіх, хто відходить у суботу, будуть нести сторожу при домі Господньому для царя;
|
|
8
|
8
|
|
И$ ѓ^стђпи'те цр~я ѓ%коло, ко'ждо ѓ^рђжїе свое` и^мы'и в рђкђ, і^ и^сходя'и въ преDѓ^гра'дїе да ё%мретъ. и бђдете съ цр~емъ е^гда` въходи'ти е^мђ і^ и^сходи'ти”
|
і оточіть царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй; і хто б не ввійшов у ряди, той нехай буде умертвленим. І будьте при цареві, коли він виходить і коли входить.
|
|
9
|
9
|
|
И$ сътвори'ша со'тникы вс^я е^ли'ка заповњ'да и^ѓ^да'и смысле'ныи. и^ поя` ко'ждо мђжа своя` и^же и^мња'ше входи'ти въ сђбо'тђ. съ тыми и^же и^мњја%хђ эTходи'ти в# сђбо'тђ. и^ вни'доша къ и^ѓ^да'ю жерцђ”
|
І зробили сотники все, що наказав Іодай священик, і взяв кожен людей своїх, які приходять у суботу і відходять у суботу, і прийшли до Іодая священика.
|
|
10
|
10
|
|
И да'сть жре'цъ соTникомъ преDходя'щая, и^ копїя цр~я дв~да. и^же быша в до'мђ гн~и”
|
І роздав священик сотникам списи і щити царя Давида, що були в домі Господньому.
|
|
11
|
11
|
|
И бњша в рђкаX вое^воD и^ преDходя'щиX и^ сътвориша сотники, и^ преDходящїи по всемђ` е^ли'ко заповњ'да иM жрецъ” И$ собра` жрецъ гн~ь вс^я лю'ди земля во до'мъ гн~ь. и^ ста'ша преDрищђщїи ко'ждо иX ѓ^рђжїе и^мы'и в рђцњ свое'и. эT страны` до'мђ десно'я. да'же до страны` до'мђ шђе^я жрътвеныя. и^ по до'мђ цр~я ѓ%коло”
|
І стали скороходи, кожен зі зброєю в руці своїй, від правої сторони дому до лівої сторони дому, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
|
|
12
|
12
|
|
І$ и^зведе сн~а цр~ева. и^ возложи на'нь вњнецъ цр~ьскыи. и^ свњдњнїе. и^ въцр~и е^го и^ пома'за е^го и^ плеска'ли рђка'ма. и^ рњша да' живеT цр~ь”
|
І вивів він царського сина, і поклав на нього царський вінець і прикраси, і поставили його царем, і помазали його, і плескали в долоні і викликували: нехай живе цар!
|
|
13
|
13
|
|
И$ слы'ша гоџолїя глаs предътекђщ'их# люде'и. и^ вни'де къ наро'дђ в до'мъ гн~ь”
|
І почула Гофолія голос народу, що біг, і пішла до народу в дім Господній.
|
|
14
|
14
|
|
И$ ви'дњ и^ с^е цр~ь стоа'ше на столпњ по сђ'дђ. и^ бя'хђ преD цр~ем# пњсни и^ трђ'бы. и^ вс^и лю'дїе радђющеся, и^ трђ'бяще въ трђ'бы. и^ раздра` гоџолїя ри'зы своя`. и^ въз#пи и^ рече, зра'да зра'да”
|
І бачить, і ось цар стоїть на підвищенні, за звичаєм, і князі і труби поруч царя; і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами. І роздерла Гофолія одяг свій, і закричала: змова! змова!
|
|
15
|
15
|
|
И$ заповњ'да и^ѓ^да'и жрецъ тысящником#, и^ вла'стелемъ си'лы. и^ рече к ни'мъ и^зведњте ю& во'нъ эT пригра'ды, и^же а%ще кт^о и^зы'детъ по неи смр~тїю да ё'мретъ эT ѓ^рђжїя, понеже рече жреw, не ё^мрътвњте е^я` въ до'мђ гн~и”
|
І дав наказ Іодай священик сотникам, які начальствують над військом, і сказав їм: «виведіть її за ряди, а хто піде за нею, умертвляйте мечем», тому що думав священик, щоб не умертвили її в домі Господньому.
|
|
16
|
16
|
|
И$ възложи'ша на ню` рђцњ, і^ и^зведо'ша ю& скопцы` пђтемъ и^схода к не'и до'мђ цр~ева и^ ё'мре т^ђ”
|
І дали їй місце, і вона пройшла через вхід кінський до дому царського, й умертвили її там.
|
|
17
|
17
|
|
И завњща и^ѓ^да'и завњтъ ме'ждђ гм~ъ и^ междђ цр~емъ, и^ междђ люDми, ја%ко бы'ти имъ въ лю'ди гн~я”
|
І уклав Іодай завіт між Господом і між царем і народом, щоб він був народом Господнім, і між царем і народом.
|
|
18
|
18
|
|
И$ внидо'ша вс^и лю'дїе земля` в до'мъ ваа'ловъ, и^ разбиша и&, и^ жрътвеники е^го, и^ ѓ^бра'зы е^го съкрђши'ша до'брњ. и^ маџа'на жръца ваа'лова ё^би'ша преD лицемъ жрътвеника. и^ поста'ви жрецъ вла'стеля в# до'мђ гн~и”
|
І пішов весь народ землі в дім Ваала, і зруйнували жертовники його, і зображення його зовсім розбили, і Матфана, жерця Ваалового, убили перед жертовниками. І встановив священик спостереження за домом Господнім.
|
|
19
|
19
|
|
И$ прїя'ша со'тъники, хорима и^ раси'ма, и^ вс^я лю'ди земля. і^ и^зведе` цр~я эT до'мђ гн~я. и^ внидо'ша пђтемъ вра'тъ преDтекђщихъ до до'мђ цр~ева и^ посади'ша и& на прsтолњ цр~евњ”
|
І взяв сотників і охоронців і скороходів і весь народ землі, і провели царя з дому Господнього, і прийшли дорогою через ворота охоронців у дім царський; і він сів на престолі царів.
|
|
20
|
20
|
|
И$ възрадовашася вси лю'ди земля` то'я. и^ граD ё^млъча, и^ гоџолїю ё^мрътви'ша ѓ^рђжїеM въ до'мђ цр~евњ” Цр~ь же
|
І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем у царському домі.
|
|
21
|
21
|
|
б^њ и^ѓ^а'са, въ сеDми, лњтњхъ е^гда` нача црsтвовати”
|
Семи років був Іоас, коли став царем.
|