|
Глvа, и~і”
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
И$ бы'сть в лњто, г~ е. і^ѓ^сие^во сн~а и^лаи^на цр~я і^ил~ева. црsтвова е^зекїя сн~ъ а^хазоv цр~я і^ё'дина.
|
У третій рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, став царем Єзекія, син Ахаза, царя Юдейського.
|
|
2
|
2
|
|
сы'и к~е, лTњ б^њ, е^гда` нача` црsтвовати, и^ к~џ, лњтъ црsтвова въ і^ерsлимњ. и^мя б^њ мт~ри его а^вђџа дщ^и захарїина”
|
Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Аві, дочка Захарії.
|
|
3
|
3
|
|
И$ се'и сътвори ё^гоDное предъ ѓ^чи'ма гн~има, по в#семђ ја^коже сътвори эTц~ъ е^го дв~дъ”
|
І робив він угодне в очах Господа в усьому так, як робив Давид, батько його;
|
|
4
|
4
|
|
То'и б^о раZдрђши высокая. и^ съкрђши вс^я ка'пища і^ и^скорени кђмиры и^ змїю` мњдя'нђю, ю%же сътвори мољ=сїи. ја%ко и^ до дн~їи тњхъ сн~ове і^и^л~еви бњхђ кадя'ще е'й. назва же и^мя е^го нее^ста'нъ”
|
він знищив висоти, розбив статуї, вирубав діброву і знищив мідного змія, якого зробив Мойсей, тому що до самих тих днів сини Ізраїлеві кадили йому і називали його Нехуштан.
|
|
5
|
5
|
|
ѓ^ г~и б^о бѕ~њ і^и^л~евњ ё^пова и^ по немъ не бы'сть подо'бна е^мђ въ цр~ихъ і^ё'диныхъ. и^ въ бы'вшихъ прежде е^го”
|
На Господа Бога Ізраїлевого уповав він; і такого, як він, не було між усіма царями Юдейськими і після нього і раніше нього.
|
|
6
|
6
|
|
И$ прилњпися гв~и и не эTстђпи эT него. и^ съхрани за'повdњ е^го е^ли'ко заповњ'да мољ=сїи”
|
І приліпився він до Господа і не відступав від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповів Господь Мойсеєві.
|
|
7
|
7
|
|
И$ б^њ г~ь с ни'мъ и^ на вся` и^же твори призира'ше. и^ сопротивися цр~ю а^сљ=рїискомђ. и^ не порабо'та е^мђ”
|
І був Господь з ним: скрізь, куди б він не ходив, чинив він розсудливо. І відійшов він від царя Ассирійського, і не став служити йому.
|
|
8
|
8
|
|
И$ то'й побњди и^ноплемеnники до га'зы. и^ до предњлъ е^я`. эT столпа стражили'щънаго, и^ до граD твръдых#”
|
Він уразив филистимлян до Гази й у межах її, від сторожової вежі до укріпленого міста.
|
|
9
|
9
|
|
И$ бы'сть въ время, д~ е цр~я и^е^зекїя. сїе же лњто сеDмо'е и^ѓ^сїеви сн~ђ и^лаи^нђ цр~ю і^и^л~евђ, възы'иде саламанасаръ цр~ь а^сљ=рїискъ на самарїю. и^ побњди'ся мно'го ѓ^ не'и”
|
У четвертий рік царя Єзекії, тобто в сьомий рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, пішов Салманассар, цар Ассирійський, на Самарію і обложив її,
|
|
10
|
10
|
|
И$ прїя'тъ и& ё^ конца тре'хъ лњтъ. въ ѕ~ е, лњто и^е^зекїево. и^ сїе же б^њ лњто и^ѓ^сїево цр~я і^и^л~ва, потребися самарїя.
|
і взяв її через три роки; у шостий рік Єзекії, тобто в дев’ятий рік Осії, царя Ізраїльського, взято Самарію.
|
|
11
|
11
|
|
і^ и^зведе цр~ь а^сљ=рїискїи самаря'не въ а^сљ=рїю. и^ посади я& въ а^ла'и и^ въ а^во'рњ при рњцњ` газо'нњ. и^ въ предњлеX миDскиX”
|
І переселив цар Ассирійський ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля ріки Гозан, і в містах мідійських,
|
|
12
|
12
|
|
Понеже не послђшаша гла'са г~а бг~а свое^го. и^ престђпиша завњтъ е^го вс^е е^ли'ко заповњ'да и^мъ мољ=сїи рабъ гн~ь. и^ не послђшаша и^ не сотворишA”
|
за те, що вони не слухали голосу Господа Бога свого і переступили завіт Його, усе, що заповів Мойсей раб Господній, вони і не слухали і не виконували.
|
|
13
|
13
|
|
И$ въ д~і, лњто, цр~я и^е^зекїя възы'иде сенахири'мъ цр~ь а^сљ=рїискїи на вся` гра'ды і^ё'дины тве'рдыя, и^ и^ взятъ я&”
|
У чотирнадцятий рік царя Єзекії пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти всіх укріплених міст Іуди і взяв їх.
|
|
14
|
14
|
|
И посла` е^зекїя цр~ь і^ё'динъ послы` къ цр~ю а^сљ=рїискђ в лахиs гл~я. съгрњшиX воZврати'ся эT мене. а%ще м^и велиши ё^же` чт^о дая'ти, т^о ё^же да'ю ти. и^ возложи цр~ь а^сљ=рїискїи да'нь великђ на и^е^зекїя цр~я і^ё'дина. да да'сть, т~, тала'нтъ сребра`. и^ л~, талаnтовъ зла'та”
|
І послав Єзекія, цар Юдейський, до царя Ассирійського в Лахис сказати: винен я; відійди від мене; що накладеш на мене, я внесу. І наклав цар Ассирійський на Єзекію, царя Юдейського, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.
|
|
15
|
15
|
|
И$ да'сть и^е^зекїя вс^е сребро` ѓ^брњтъшееся въ домђ` гн~и. и^ въ сокровищеX до'мђ цр~ева”
|
І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського.
|
|
16
|
16
|
|
Во время же ѓ^но с#сњче и^е^зекїя цр~ь і^ё'динъ две'ри хра'ма гн~я и^ ё^твръженїя ја%же б^њ позлатиl и^е^зекїя цр~ь і^ё'динъ. и^ дасть и^хъ цр~ю а^сљ=рїискђ”
|
У той час зняв Єзекія золото з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, які позолотив Єзекія, цар Юдейський, і віддав його цареві Ассирійському.
|
|
17
|
17
|
|
И$ посла` цр~ь а^сљ=рїискъ џарџа'на и^ равосана. и^ равсака эT лахи'са, въ і^ерsлиM къ цр~ю и^е^зекїю съ силою тя'жкою ѕњло. и^ взыидо'шA и^ прїидоша ко і^ерsли'мђ и^ ста'ша ё^ и^сто'чника кђпели. свы'ше, е^же е^сть на пђти` села` чевни'чного”
|
І послав цар Ассирійський Тартана і Рабсариса і Рабсака з Лахиса до царя Єзекії з великим військом у Єрусалим. І пішли, і прийшли до Єрусалима; і пішли, і прийшли, і стали біля водопроводу верхнього ставу, що на дорозі поля білильного.
|
|
18
|
18
|
|
И$ возопи'ша къ и^е^зекїю. і^ и^зы'иде к ниM е^леа^киM сн~ъ селкїинъ строи'тель и^ сомна'съ кни'гочїи. и^ѓ^а'съ сн~ъ і^ѓ^сафа'товъ въспомина'яи”
|
І кликали вони царя. І вийшов до них Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар, і Іоах, син Асафів.
|
|
19
|
19
|
|
И$ рече к ни'мъ раўаk. и^дњте нн~њ къ и^е^зекїи, и^ рцњте. си'це гл~етъ цр~ь вели'кїи цр~ь а^сљ=рїискїи. чт^о е^сть ё^пова'нїе сїе е^мђже ё^пова'еши”
|
І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти сподіваєшся?
|
|
20
|
20
|
|
Гл~еши толи'ко сло'во ё^стнама на совњт# и^ си'ла на' брань. подоба'етъ т^о нн~њ ё^же на кого` надњя'ся эTвръглъ е^си мене`”
|
Ти говорив тільки пусті слова: для війни потрібні порада і сила. Нині ж на кого ти уповаєш, що відокремився від мене?
|
|
21
|
21
|
|
Нн~њ ви'дњ надњ'ешися т^ы на жезлъ тростяны'и и^ сло'мленыи е^гљ=пет#скїи. е^гда` а%ще подо'прется мђж'ъ ею` вни'детъ въ рђкђ е^го, и^ заизетъ ю&. та'ко и^ фараѓ'нъ цр~ь е^гљпеTскъ всMњ надњ'ющимся нань сътвори'тъ”
|
Ось, ти думаєш опертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто обіпреться на неї, увійде йому в руку і проколе її. Такий фараон, цар Єгипетський, для всіх, хто уповає на нього.
|
|
22
|
22
|
|
И$ а'ще м^и речете на' г~а б~а надњ'емся н^о нњ'сть ли с^е та'ко эTстђпи эT е^зекїя высо'кая е^го и^ жрътвеники е^го. и^ рече і^ё'дњ і^ерsли'мђ поклони'теся преD жрътвеникомъ си'мъ въ і^и^л~и”
|
А якщо ви скажете мені: «на Господа Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники знищив Єзекія, і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі»?
|
|
23
|
23
|
|
И нн~њ поTщи'теся и^ти` къ господи'нђ мое^мђ цр~ю а^сљ=рїискђ. и^ дасть т^и, Wв~, ко'нь. а'ще мо'жеш имњти всаDники на' ня”
|
Отже, вступи в союз з господарем моїм царем Ассирійським: я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них?
|
|
24
|
24
|
|
И$ ка'ко ѓ^брати'ши лице` по'не е^пархђ е^ді'номђ ра'бъ господи'на моеh ме'нших#. и^ ё^вњрил#ся е^си са'мъ е^гљ=птђ, на ѓ^рђжїя и^ ко'ня”
|
Як тобі подолати й одного вождя з найменших слуг господаря мого? І уповаєш на Єгипет заради колісниць і коней?
|
|
25
|
25
|
|
Нн~њ ё^бо не безъ господи'на взыидохомъ на мњ'сто с^е и^стощити е&, рече б^о господи'нъ къ мнњ` в#зы'иди на' землю сїю и^ расточи ю&”
|
Притому ж хіба я без волі Господньої пішов на місце це, щоб зруйнувати його? Господь сказав мені: «піди на землю цю і розори її».
|
|
26
|
26
|
|
И$ реq е^леа^кимъ сн~ъ хелекїинъ, и^ сомънасъ. и^ѓ^а'съ, къ раўа'кђ. гл~и нн~њ къ ѓ'трокомъ симъ а^сљ=рїискимъ, ја%ко слы'шимъ м^ы. а^ не гл~и к на'мъ і^ё^де'скїи, въ ё'ши лю'деи си'хъ и^же на стњнњ”
|
І сказав Єлиаким, син Хелкиїн, і Севна й Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами юдейською, щоб не розумів народ, що на стіні.
|
|
27
|
27
|
|
И$ рече к нимъ раўа'къ, е^да` къ господи'нђ твое^мђ и^ли к тебњ` посла'лъ мя е^сть господи'нъ мо'и гл~ати словеса` сїя. н^о не къ мђжемъ сњдящиM на стњнњ. ја%ко ја%сти и^мъ гно'и сво'и и^ пити иM се'чъ свою съ ва'ма вкђпњ”
|
І сказав їм Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати ці слова? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами.
|
|
28
|
28
|
|
И$ стоя` раўа'къ. и^ възопи` гла'сомъ вели'комъ і^ё^де'искїи, гл~а. и^ рече слы'шите словеса` вели'коh цр~я а^сљрїиска”
|
І встав Рабсак і виголосив гучним голосом юдейською, і говорив, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського!
|
|
29
|
29
|
|
Си'це гл~ет# цр~ь да не соблаQняеT васъ цр~ь и^е^зекїя. ја%ко не възмо'жеT ва'съ изяти и^з рђки мое'я”
|
Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може вас врятувати від руки моєї;
|
|
30
|
30
|
|
И$ да не ё^вњритъ васъ и^е^зекїя на г~а гл~я, и^земля я& и^змеT в^ы г~ь. и^ не и'мать преда'тися граD се'й в рђцњ цр~ю а^сљрїискђ”
|
і нехай не обнадіює вас Єзекія Господом, говорячи: «врятує нас Господь і не буде місто це віддане в руки царя Ассирійського».
|
|
31
|
31
|
|
Не послђшаите и^е^зекїа. ја%ко си'це гл~ъ цр~ь а^сљ=рїискъ сътвори со мно'ю блsве'нїе і^ и^зыидњте къ мнњ`. и^ да пїетъ мђжъ эT виногра'да свое^го. и^ мђжъ въкђси'тъ эT смоко'въ своиX. и^ да пїетъ во'дђ эT ръвенїя свое^го”
|
Не слухайте Єзекії. Тому що так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя,
|
|
32
|
32
|
|
до'ндеже пришеD поимђ` в^ы въ зе'млю такђ. ја%коже е^сть земля' ва'ша. земля` пшени'ца и^ вина` земля` и^ хлњбомъ, и^ виногра'довъ. земля` ма'слинамъ и^ маслђ, и^ пчелаM. и^ живи бђ'дете и^ не ё'мрете. и^ не послђш'аите и^е^зекїя, ја%ко прельща'етъ в^ы гл~я г~ь н^ы и^зба'витъ”
|
поки я не прийду і не візьму вас у землю таку саму, як і ваша земля, у землю хліба і вина, у землю плодів і виноградників, у землю оливкових дерев і меду, і будете жити, і не помрете. Не слухайте ж Єзекії, який зваблює вас, говорячи: «Господь врятує нас».
|
|
33
|
33
|
|
Є$да` и^збавля'юще и^зба'виша бо'ѕи. ја%зы'къ ко'ждо иX въ свою` странђ` и^з рђки цр~я а^сљрїиска”
|
Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського?
|
|
34
|
34
|
|
Гд^њ е^сть бо'гъ е^маџоv. и^ а^рфа'довъ. гд^њ е^сть богъ серапфарђе'мовъ, и^ мїана, и^ а^ва. е^да` и^зба'вися самарїя. и^з рђкђ мое'ю съ свои'ми бо'гами и^хъ”
|
Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма, Ени та Івви? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?
|
|
35
|
35
|
|
Є$гда` и^збы'ша земля` иX эT рђки мое'я, и^ ка'ко и^з#меT г~ь і^ерsли'ма и^з рђки` мое'я.
|
Хто з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї?
|
|
36
|
36
|
|
и^ ё^молко'ша лю'дїе, и^ не эTвњща'ша е^мђ сло'ва ја%ко заповњ'да и^мъ цр~ь гл~я. не эTвњща'ти е^мђ ничтоже”
|
І мовчав народ і не відповідали йому ні слова, тому що був наказ царя: «не відповідайте йому».
|
|
37
|
37
|
|
И$ вни'де е^леа^кимъ сн~ъ хелекїинъ строи'тель. и^ съмнасъ кни'гочїи. и^ѓ^а'съ сн~ъ и^ѓ^сафатовъ, въспомина'я къ и^е^зекїи раз#дра'вше ри'зъ своя, и^ възвњсти'ша е^мђ словеса` раўа'кова.
|
І прийшов Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар і Іоах, син Асафів, діловод, до Єзекії в розідраному одягу, і переказали йому слова Рабсакові.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
