|
Глvа, к~г”
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
И$ възвњсти'ша сїя гл~ы цр~ви и^ посла` цр~ь, и^ собра` к себњ` вс^я ста'рца, і^ё'дины. і^ерsли'мляны”
|
І послав цар, і зібрали до нього всіх старійшин Іуди та Єрусалима.
|
|
2
|
2
|
|
И$ вни'де цр~ь въ до'мъ гн~ь, и^ вси` мђжи і^ё'дины. и^ вс^и живђщїи въ і^ерsли'мњ с нимъ. и^ жръцы` и^ прoрцы. и^ вс^и люDе эT ма'ла и^ до велика. и^ прочто'ша преD ни'ми словеса` кни'жная завњта ѓ^брњт#шагося в домђ` гн~и”
|
І пішов цар у дім Господній, і всі Юдеї, і всі жителі Єрусалима з ним, і священики, і пророки, і весь народ, від малого до великого, і прочитав, щоб чули вони всі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
|
|
3
|
3
|
|
И$ ста` цр~ь ё^ прsтла свое^го, и^ положи` завTњ преD гм~ъ ходи'ти въ слњдъ г~а, и^ храни'ти заповњди е^го, и^ свњдњнїя е^го и^ ѓ^правда'нїя е^го, по всемђ` срDцђ и^ по все'и дш~и, въста'вити словеса` завњта сего пи'санаго` въ кни'зњ се'и и^ ста'ша вси` лю'дїе въ завњтњ гн~и”
|
Потім став цар на підвищене місце й уклав перед лицем Господнім завіт — іти слідом Господа і дотримуватися заповідей Його й одкровень Його й уставів Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова завіту цього, написаного в книзі цій. І весь народ вступив у завіт.
|
|
4
|
4
|
|
И$ заповњда цр~ь хелкїю жръцђ` вели'комђ, и^ жръце'мъ вторы'мъ, и^ храня'щимъ число` и^знести` эT храма гн~я вся` сосђды сътворе'ныя ваа'лђ и^ все'и тва'ри нбsнеи, и^ съж#же` я& внњ і^ерsли'ма в садамо'џњ ке'дръстњ. и^ взя'тъ пра'хъ и^хъ въ веџи'ль”
|
І повелів цар Хелкії первосвященикові та іншим священикам, які стояли на сторожі біля порогу, винести з храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти і для всього воїнства небесного, і спалив їх за Єрусалимом у долині Кедрон, і повелів порох їх віднести у Вефиль.
|
|
5
|
5
|
|
И$ съж#же` хомари'мы ја%же созда'ша цр~и і^ё'дины и^ кажа'хђ въ высо'кихъ и^ въ' градњхъ і^ё'диныхъ и^ ѓ'крsтъ і^ерsли'ма. и^ кадя'щиX ваа'лђ и^ слн~цђ и^ мsцю. и^ мазђро'џђ и^ все'и тва'ри нбsнњи”
|
І відставив жерців, яких поставили царі юдейські, щоб звершувати куріння на висотах у містах юдейських і околицях Єрусалима, — і які кадили Ваалу, сонцю, і місяцю, і сузір’ям, і всьому воїнству небесному;
|
|
6
|
6
|
|
І$ и^знесе` кђми'ръ и^с хра'ма гн~я и^зъ і^ерsли'ма на потоk ке'дръскъ и^ съж#же` и& в пото'цњ ке'дръстњ и^ расточи` въ пра'хъ. и^ въвръже` пра'хъ и^хъ въ' гробы сн~овъ лю'дъскихъ”
|
і виніс Астарту з дому Господнього за Єрусалим до потоку Кедрону, і спалив її біля потоку Кедрону, і стер її на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнонародний;
|
|
7
|
7
|
|
И разъдрђши` хра'мъ касидимовъ и^же бњ` въ хра'мњ гн~и. и^дњ'же же'ны прядя'хђ ри'зы кђми'рђ”
|
і зруйнував доми блудилищні, які були при храмі Господньому, де жінки ткали одяг для Астарти;
|
|
8
|
8
|
|
И$ преведе` вс^я жръца` эT гра'дъ і^ё'динъ, и^ ѓ^скверни` высо'кая и^дњ'же кадя'хђ жръцы`, эT да'на до версавїя. и^ разъдрђши` хра'мъ вра'тъ и^же бњ` при две'рехъ вратныхъ и^ѓ^сїи кня'ѕя граDнаго, и^же ѓ^шђю'ю в#ходя'щиM двеrми ё^краше'ными”
|
і вивів усіх жерців з міст юдейських, і осквернив висоти, на яких звершували куріння жерці, від Геви до Вирсавії, і зруйнував висоти перед воротами, — ту, яка біля входу у ворота Ісуса градоначальника, і ту, яка на лівій стороні біля міських воріт.
|
|
9
|
9
|
|
Но не вхожда'хђ жръцы` на высо'кїя къ ѓ^лтарю` бж~їю въ і^ерsли'мъ, н^ото'кмо ја%сти и^мъ ѓ^прњ'сноки по'средњ бра'тїя свое'я”
|
Утім, жерці висот не приносили жертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, опрісноки ж їли разом із братами своїми.
|
|
10
|
10
|
|
И$ ѓ^скверни` тафе'џа и^же въ де'бри сн~овъ е^но'млихъ, е^же не привести` мђжђ сн~а свое^го и^ мђжђ дще'ри свое'а въ ѓ^гни` сожещи` моло'хђ”
|
І осквернив він Тофет, що на долині синів Еннома, щоб ніхто не проводив сина свого і дочки своєї через вогонь Молоху;
|
|
11
|
11
|
|
И$ сож#же` ко'ня ја^же да'ша цр~и і^ё'дини слн~цђ въ и^схо'дњ хра'мђ гн~я. на влага'лище наџа'нђ цр~евђ скопцђ`. въ рафаи'мњ, и^ колесни'цђ слн~чнђю сож#же на ѓ^гни`”
|
і відмінив коней, яких ставили царі юдейські сонцю перед входом у дім Господній біля кімнат Нефан-Мелеха євнуха, що у Фаруримі, колісниці ж сонця спалив вогнем.
|
|
12
|
12
|
|
И$ ѓ^лтаря` ја%же на пола'тњ въ го'рницы а^ха'зовњ ја%же сътвори'ша цр~и і^ё'дины. и^ ѓ^лтаря` ја%же созда` манасїи, въ дво'ю дворђ` хра'мђ гн~я раскопа` эTтђдђ цр~ь и^ всыпа пра'хъ и^хъ в# пото'къ ке'дръскъ”
|
І жертовники на покрівлі світлиці Ахазової, які зробили царі юдейські, і жертовники, які зробив Манассія на обох дворах дому Господнього, зруйнував цар, і скинув звідти, і викинув порох їх у потік Кедрон.
|
|
13
|
13
|
|
И$ хра'мъ преD лицемъ і^ерsли'мђ ѓ^деснђю горы` мосъџа'џовы и^же созда` соло'монъ цр~ь і^и^л~евъ а^ста'рџђ и%долђ ме'рзости сљ=до'ньскїя, и^ хамо'сови и%долђ сквеrны моа'вли” И$ молхо'лђ ме'рзости сн~овъ а^м#мо'нь, сїе вс^е ѓ^скверни` цр~ь”
|
І висоти, що перед Єрусалимом, праворуч від Оливної гори, що спорудив Соломон, цар Ізраїлів, Астарті, мерзоті сидонській, і Хамосу, мерзоті моавитській, і Милхому, мерзоті аммонитській, осквернив цар;
|
|
14
|
14
|
|
И$ съкрђши` столпы`. і^ и^скорени` га'и. и^ наплъни` мњ'ста и^хъ ко'стьми чл~ческими.
|
і зруйнував статуї, і вирубав діброви, і наповнив місце їх кістками людськими.
|
|
15
|
15
|
|
и^ ѓ^лта'рь и^же въ веџи'лњ высо'кїи и^же сътвори` і^е^ровоа'мъ сн~ъ нава'товъ, и^же съгрњши'ти въведе` і^и^л~я. и^ ѓ^лта'рь то'й вели'кїи раскопа` и^ съкрђши` ка'менїе е^го. и^ рас#сы'па въ пра'хъ, и^ съж#же кђми'ры”
|
Також і жертовник, що у Вефилі, висоту, споруджену Ієровоамом, сином Наватовим, який увів Ізраїля в гріх, — також і жертовник той і висоту він зруйнував, і спалив цю висоту, стер на порох, і спалив діброву.
|
|
16
|
16
|
|
И$ въсклони'ся и^ѓ^сїя и^ ви'дњ гро'бы сђщая въ' градњ т^ђ и^ посла` и^ взя` ко'сти эT гро'бъ. и^ сож#же` на ѓ^лтари` и^ ѓ^скверни` и& по гл~ђ гн~ю, и^же гл~а чл~къ бж~їи, е^гда` стоя` і^е^ровоа'мъ въ пра'зникъ преD ѓ^лтареM. И$ ѓ^бра'щся възвеD ѓ%чи свои` на гробъ чл~ка бж~їя гл~авшаго словеса` с^и.
|
І глянув Іосія і побачив могили, що були там на горі, і послав і взяв кістки з могил, і спалив на жертовнику, й осквернив його за словом Господнім, що проголосив чоловік Божий, який передрік події ці, [коли Ієровоам, під час свята, стояв перед жертовником. Потім, обернувшись, побачив могилу чоловіка Божого, який передрік ці події,]
|
|
17
|
17
|
|
и^ рече чт^о моги'ла ѓ^на` е^сть ю%же аZ ви'ждђ. и^ рњша е^мђ мђжи гра'да, гро'бъ с^е чл~ка бж~їя е^сть и^же прїиде эT і^ё'ды и^ прогл~а словеса` с^и ја%же сътвори'лъ е^си ѓ^лта'рь веџи'левъ”
|
і сказав Іосія : що це за пам’ятник, який я бачу? І сказали йому жителі міста: це могила чоловіка Божого, який приходив з Юдеї і проголосив про те, що ти робиш над жертовником Вефильським.
|
|
18
|
18
|
|
И$ рече небрезете е^го ничто'же. да не подви'жетъ ни е^ді'нъ мђжъ ко'сти е^го. и^ ѓ^ста'виша ко'сти е^го с костьми` прoрческими пришеDшаго эT самарїя
|
І сказав він: залиште його в спокої, ніхто не чіпай кісток його. І зберегли кістки його і кістки пророка, який приходив із Самарії.
|
|
19
|
19
|
|
такоже” И$ вс^я хра'мы высокїа сђщаа в# самарїи ја%же сътвори'ша цр~и і^и^л~еви прогнњваю^ще г~а эTвръже и^ѓ^сїя и^ сътвори` иM вс^я дњла ја%же сотвори` въ веџиле”
|
Також і всі капища висот у містах самарійських, які побудували царі ізраїльські, прогнівляючи Господа , зруйнував Іосія, і зробив з ними те саме, що зробив у Вефилі;
|
|
20
|
20
|
|
І$ и^скла` вся жръца` въ высо'киX. сђщїя т^ђ предъ ѓ^лтарми` и^хъ. и^ съж#же` на ниX ко'сти чл~ча. и^ по семъ възврати'ся въ і^ерsли'мъ”
|
і заколов усіх жерців висот, які там були, на жертовниках, і спалив кістки людські на них, — і повернувся в Єрусалим.
|
|
21
|
21
|
|
И$ заповњда цр~ь всњмъ лю'демъ гл~я. сътвори'те па'схђ гв~и б~ђ на'шемђ. ја%коже пи'шетъ въ кни'гахъ завњта сего`”
|
І повелів цар усьому народу, сказавши: «звершіть пасху Господу Богу вашому, як написано в цій книзі завіту», —
|
|
22
|
22
|
|
ЈА/ко не бы'сть па'сха с^и эT дн~їи сђде'и и^же сђди'ша і^и^л~еви, и^ въ всXњ дн~ехъ цр~еи і^и^л~евыхъ, и^ цр~еи і^ё'диныхъ”
|
тому що не була звершена така пасха від днів суддів, які судили Ізраїля, і в усі дні царів ізраїльських і царів юдейських;
|
|
23
|
23
|
|
Ното'кмо, въ и~і лњто цр~я иѓ^сїя. бы'сть па'сха г~ђ въ і^ерsлі'мњ”
|
а у вісімнадцятий рік царя Іосії була звершена ця пасха Господу в Єрусалимі.
|
|
24
|
24
|
|
И$б^о хо'тныя и^ зна'емыа и^ џераџи'мъ кђмиры, и^ вс^я дњла ме'ръзкая бы'вшая въ земли` і^ё'динњ. и^ въ і^ерsли'мњ и^скорени` цр~ь и^ѓ^сїя. да ё^твер#дя'тся словеса` зако'н#на пи'санна въ кни'зњ ја%же ѓ^брњте` хел#кїя жре'цъ въ хра'мњ гн~и”
|
І викликателів мертвих, і чаклунів, і терафимів, і ідолів, і всі мерзоти, що з’являлися в землі Юдейській і в Єрусалимі, знищив Іосія, щоб виконати слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому.
|
|
25
|
25
|
|
И$ подо'бенъ е^мђ не бы'сть пред ни'мъ цр~ь. и^же ѓ^брати'ся къ гв~и всњмъ срDцемъ свои^мъ и^ всею` дш~ею свое'ю, и^ всею` си'лою свое'ю по всемђ зако'нђ мољ=сїѓ^вђ. и^ по не'мъ не въста` подо'бенъ е^мђ никто'же въ цр~ехъ”
|
Подібного до нього не було царя раніше нього, який навернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма силами своїми, за всім законом Мойсеєвим; і після нього не постав подібний до нього.
|
|
26
|
26
|
|
То'кмо не ѓ^брати'ся г~ь эT ја%рости гнњ'ва свое'го вели'каго и%мже ё^ја^ри'ся гнњвомъ на і^ё'дђ. и^ на прогнњваю^щихъ е^го и%мже прогнњ'ва и& манасїя”
|
Однак Господь не відклав великої люті гніву Свого, якою запалав гнів Його на Іуду за всі образи, якими прогнівав Його Манассія.
|
|
27
|
27
|
|
И$ рече г~ь с^е і^ё'дђ эTринђ` эT лица мое^го ја%коже эTринђхъ і^и^л~я и^ гра'дъ се'и эTве'ргђ е^гоже и^збра'хъ і^ерsли'ма. и^ хра'мъ ѓ^ немже рњхъ. да бђдетъ и%мя мое т^ђ”
|
І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину місто це Єрусалим, яке Я обрав, і дім, про який Я сказав: «буде ім’я Моє там».
|
|
28
|
28
|
|
И про'чаа сло'въ і^ѓ^сњ'евыхъ и^ вс^е е^ли'ко сътвори` не се' ли сђть сїя напи'сана въ кни'гаX сло'въ цр~ь і^ё'диныхъ”
|
Інше про Іосію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
|
|
29
|
29
|
|
Въ дн~ех же сихъ възы'иде фараѓ'нъ неѓ^ха'и цр~ь е^гљ=пет#скъ, на цр~я а^сљ=рїиска на рњкђ` е^в#фра'т#скђ. і^ и^зы'иде цр~ь и^ѓ^сїя на срњте'нїе е^мђ. и^ ё^би` и& неѓ^хаи цр~ь въ македо'нњ. внегда` е^го ё^зрњ`”
|
У дні його пішов фараон Нехао, цар Єгипетський, проти царя Ассирійського на ріку Євфрат. І вийшов цар Іосія назустріч йому, і той умертвив його в Мегиддоні, коли побачив його.
|
|
30
|
30
|
|
И възложи'ша и& на ко'нь ѓ%троцы е^го мертва в макидо'нњ. и^ несо'ша и& въ і^е^рsлиM, и^ погребо'ша и& въ гро'бњ въ' градњ двд~вњ” И поја^ша лю'дїе земля тоя и^ѓ^ха'за сн~а и^ѓ^сїина, и^ пома'заша и& на црsтво. и^ црsтвова` над ни'ми въ эTц~а свое^го мњсто”
|
І раби його повезли його мертвого з Мегиддона, і привезли його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його. І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, і помазали його і поставили його царем замість батька його.
|
|
31
|
31
|
|
Сы'и, к~г лњта б^њ. и^а^ха'зъ внегда` нача` црsтвова'ти. и^ г~, мsцы црsтвова` въ і^ерsли'мњ. и%мя мт~ри е^го а^мата'на, дщ^и і^е^ремїя и^ѓ^ли'вна”
|
Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хамуталь, дочка Єремії, з Ливни.
|
|
32
|
32
|
|
И$ сътвори` лђка'вое преD ѓ^чи'ма гн~има. по всемђ` е^ли'коже сътвори'ша эTц~ы е^го
|
І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.
|
|
33
|
33
|
|
и^ преста'ви и& фараѓn неѓ^ха'и, и^ въ рефлаю въ зеMли е^ма'нъскои е^гда` црsтвова` въ і^ерsли'мњ и^ възложи` да'нь на' землю т^ђ. р~. тала'н#тъ сребра`. и^ р~, тала'нтъ зла'та.
|
І затримав його фараон Нехао в Ривлі, у землі Емафській, щоб він не царював у Єрусалимі, — і наклав пені на землю сто талантів срібла і [сто] талантів золота.
|
|
34
|
34
|
|
и^ поста'ви цр~емъ фараѓ'н# неѓ^ха'и наD ни'ми. е^лїаки'ма сн~а и^ѓ^сїина цр~я і^ё'дина, въ ѓ^сїя мњсто эTц~а е^го. и^ преврати` и%мя е^мђ и^ѓ^а^ки'мъ. и^ ѓ^за'ра. пое'мъ и^ въведе` въ е^гљ=петъ, и^ ё'мре т^ђ”
|
І поставив фараон Нехао царем Елиакима, сина Іосіїного, замість Іосії, батька його, і перемінив ім’я його на Іоакима; Іоахаза ж узяв і відвів у Єгипет, де він і помер.
|
|
35
|
35
|
|
И$ сребро` и^ зла'то да'сть и^ѓ^а^ки'мъ фараѓ'нђ и^ написа` е^ще` зе'млю дая'ти сребро` фараѓ'нђ, мђжемъ. по ценњ` е^го да'сть же сребро` и^ зла'то эT людїи земля` тоя, фараѓ'нђ неѓ^ха'ю”
|
І срібло і золото давав Іоаким фараонові; він зробив оцінку землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного з народу землі, за оцінкою своєю, він стягував срібло і золото для того, щоб віддавати фараонові Нехао.
|
|
36
|
36
|
|
Бњ же. к~ и^ е~. лњтъ и^ѓ^а^ки'мђ внегда` нача` црsтвова'ти. и^ а~і лTњ црsтвова` въ і^ерsли'мњ. і^ и'мя мт~ри е^го и^е^лъда'фъ дщ^и фадњля эT рђмы”
|
Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Зебудда, дочка Федаії, з Руми.
|
|
37
|
37
|
|
И$ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ по всемђ` е^ли'ко же сътвори'ша эTц~ы е^го”
|
І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
