|
Глvа, ѕ~і”
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
И$ внегда` дв~дъ пре'иде ма'ло эT рђ'са, и^ с^е прїиде си'ва ѓ%трокъ мемъџивостеѓ^въ на срњте'нїе е^мђ. и^ сђпрђгъ ѓ^сля'тъ ѓ^сњ'дланыхъ, и^ на не'ю, с~. хлњ'бъ. и^ ко'шница гро'здїя ви'нна. и^ мњ'ра смо'квеи, и^ мXњ вина`. и^ сто` фини'къ”
|
Коли Давид трохи зійшов з вершини гори, ось зустрічається йому Сива, слуга Мемфивосфея, з парою нав’ючених ослів, і на них двісті хлібів, сто зв’язок ізюма, сто зв’язок смокв і міх з вином.
|
|
2
|
2
|
|
И$ реq цр~ъ к си'вњ что` сђть с^и. и^ рече си'ва съпря'женая на снњде'нїе ё^гото'вана е^ста цр~ю, и^ хлњ'би и^ фини'къ на снњде'нїе ѓ%трокомъ, и^ вино` пи'ти. ѓ^слабњ'вшимъ въ пђсты'ни”
|
І сказав цар Сиві: для чого це в тебе? І відповів Сива: осли для дому царського, для їзди, а хліб і плоди для їжі слугам, а вино для пиття ослаблим у пустелі.
|
|
3
|
3
|
|
И$ рече цр~ь т^о гдњ` е^сть сн~ъ господи'на т^и. и^ рече си'ва къ цр~ю, с^е сњди'тъ въ і^ерsли'мњ, ја%ко рече дне'сь възвратяT м^и весь до'мъ і^и^л~евъ, црsтво эTц~а мое^го”
|
І сказав цар: де син господаря твого? І відповів Сива цареві: ось, він залишився в Єрусалимі і говорить: тепер дім Ізраїлів поверне мені царство батька мого.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече цр~ь къ си'вњ. с^е тебњ вс^е е^ли'ко е^сть мем#џивосте'ѓво. и^ рече си'ва покло'нься. ѓ^брњто'хъ блгDть преD ѓ^чи'ма твои'ма г~и мой цр~ю”
|
І сказав цар Сиві: ось тобі все, що в Мемфивосфея. І відповів Сива, поклонившись: нехай знайду милість в очах господаря мого царя!
|
|
5
|
5
|
|
И прїиде дв~дъ цр~ь до ваџири'ма. и^ с^е эTтђдђ мђж'ъ и^схожда'ше эT ро'да до'мђ саё'ля, и%мя е^мђ симеи, сн~ъ гиро'вль. и^зы'иде же и^сходя' и проклина'я”
|
Коли дійшов цар Давид до Бахурима, ось вийшов звідти чоловік з роду дома Саулового, на ім’я Семей, син Гери; він ішов і лихословив,
|
|
6
|
6
|
|
И$ ка'менїемъ меща на дв~да и^ на вся` ѓ%троки цр~я давы'довы и^ на вся` лю'ди и^же бњша с ниM и^ на вся` си'лныя ѓ^деснђ'ю и^ ѓ^шђю'ю цр~я”
|
і кидав каменями на Давида і на всіх рабів царя Давида; всі ж люди і всі хоробрі були праворуч і ліворуч [царя].
|
|
7
|
7
|
|
И$ та'ко рече симе'и проклина'я е^го, и^зыиди` и^зыиди` мђжђ кро'ви. и^ мђ'жђ безако'ненъ”
|
Так говорив Семей, лихословлячи його: іди, іди, убивця і беззаконник!
|
|
8
|
8
|
|
Възврати` на' тя г~ь вс^ю кро'вь домђ саё'ля, понеже црsтвова` въ е^го мњсто. и^ даs г~ь црsтво в рђ'цњ а^весоло'мђ сн~ђ твое^мђ, и^ с^е ты` въ ѕло'бњ свое'и, ја%ко мђ'жъ кро'ви е^си ты`”
|
Господь повернув на тебе всю кров дому Саулового, замість якого ти став царем, і віддав Господь царство в руки Авессалома, сина твого; і ось, ти в біді, бо ти — кровожер.
|
|
9
|
9
|
|
И$ рече а^ве'са сн~ъ сарђи'нъ къ цр~ю. почто` проклина'етъ пе'съ се'и ме'ртвыи господи'на мое^го цр~я. с^е нн~њ пришеD, и^ эTи^мђ` главђ` е^мђ”
|
І сказав Авесса, син Саруїн, царю: навіщо лихословить цей мертвий пес господаря мого царя? піду я і зніму з нього голову.
|
|
10
|
10
|
|
И$ рече цр~ь къ а^ве'сњ чт^о мнњ` и^ ва'ма сн~ђ сарђ'инъ. ѓ^ста'ви е^го. да проклина'етъ, ја%ко г~ь реq е^мђ проклина'ти дв~да. и^ кт^о речеT к немђ`, чт^о с^е сътвори` та'ко”
|
І сказав цар: що мені і вам, сини Саруїни? [залиште його,] нехай він лихословить, тому що Господь повелів йому лихословити Давида. Хто ж може сказати: навіщо ти так робиш?
|
|
11
|
11
|
|
И$ рече дв~дъ къ а^ве'сњ и^ къ всMњ ѓ%трокомъ свои^мъ, с^е сн~ъ мо'и и^зше'дъ и^з чре'ва мое^го, и%щетъ дш~а моея и^ с^е нн~њ и^ сн~ъ е^минњ'евъ ѓ^стави'те е^го, проклина'ти м^я, ја%ко рече е^мђ г~ь”
|
І сказав Давид Авессі і всім слугам своїм: ось, якщо мій син, який вийшов із стегон моїх, шукає душі моєї, тим більше син веніамитянина; залиште його, нехай лихословить, тому що Господь повелів йому;
|
|
12
|
12
|
|
Негли` ви'дитъ м^я г~ь въ смире'нїи мое^мъ. и^ възвратиT м^и бл~га'я. въ проклина'нїя сего` мњ'сто въ дне'шнїи дн~ь”
|
може бути, Господь зглянеться на приниження моє, і воздасть мені Господь благістю за теперішнє його лихослів’я.
|
|
13
|
13
|
|
І$ и^дя'ше дв~дъ и^ вс^и мђ'жи е^го пђтемъ, и^ симе'ръ и^дя'ше близђ посре'дњ горы` проклина'я и^ ка'менїемъ меща по странњ себе`, и^ пе'рсть сы'пля на вся`”
|
І йшов Давид і люди його своєю дорогою, а Семей ішов по краю гори, з боку його, йшов і лихословив, і кидав каменями в бік його і пилом.
|
|
14
|
14
|
|
И$ прїиде цр~ь и^ вс^и лю'дїе и^же с ни'мъ, ё^трђже'ни и^ препочи'ша т^ђ”
|
І прийшов цар і весь народ, який був з ним, стомлений, і відпочивав там.
|
|
15
|
15
|
|
А$весолоM же и^ вс^и мђжїе і^и^л~еви. внидо'ша въ і^ерsли'мъ, и^ а^хитофе'ль с ни'ми”
|
Авессалом же і весь народ ізраїльський прийшли в Єрусалим, і Ахитофел з ним.
|
|
16
|
16
|
|
И$ бы'сть е^гда` прїиде хђсїи' старыи дрђ'гъ дв~двъ. къ а^весоло'мђ, и^ рече хђсїи' къ а^весоло'мђ, да живеT цр~ь”
|
Коли Хусій архитянин, друг Давидів, прийшов до Авессалома, то сказав Хусій Авессалому: нехай живе цар, нехай живе цар!
|
|
17
|
17
|
|
И рече а^весоло'мъ к хђсї'и, с^е ли млsть твоя` с по'дрђгомъ твои^мъ почт^о нњ'си ше'лъ с по'дрђгомъ твои^мъ”
|
І сказав Авессалом Хусію: така твоя ревність до твого друга! чому ти не пішов із другом твоїм?
|
|
18
|
18
|
|
И$ рече хђсїи къ а^весоло'мђ, н^и, н^о въ слњдъ и^до'хъ е^гоже и^збра` г~ь и^ лю'дїе си`, и^ вси мђж'и і^и^л~еви. того е^смъ и^ с тњ'мъ бђдђ”
|
І сказав Хусій Авессалому: ні, [я піду услід того,] кого обрав Господь і цей народ і весь Ізраїль, з тим і я, і з ним залишусь.
|
|
19
|
19
|
|
І$ и'номђ же а%зъ не рабо'таю, н^о преD сн~омъ е^го, ја%коже рабо'тахъ преD эTц~емъ твоиM, та'ко бђдђ и^ преD тобо'ю”
|
І притому кому я буду служити? Чи не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду служити і тобі.
|
|
20
|
20
|
|
И$ рече а^весоло'мъ къ а^хитофе'лђ дадњте совњтъ. чт^о сътвори'мъ”
|
І сказав Авессалом Ахитофелу: дай пораду, що нам робити.
|
|
21
|
21
|
|
И$ рече а^хитофе'ль къ а^весоло'мђ, вни'ди къ поDло'жницамъ эTц~а твое^го, ја%же ѓ^ста'ви стре'щи до'мъ е^го, и^ ё^слы'шатъ вс^и і^и^л~ьтя'не ја%ко посрамиl е^си эTц~а свое^го. и^ възмо'гђтъ рђ'ки всњхъ сђщихъ с тобо'ю”
|
І сказав Ахитофел Авессалому: увійди до наложниць батька твого, яких він залишив охороняти дім свій; і почують усі ізраїльтяни, що ти став ненависним для батька твого, і зміцняться руки всіх, хто з тобою.
|
|
22
|
22
|
|
И$ поста'виша а^весоломђ поло'гъ на пола'тњ. и вни'де а^весоло'м# къ поDло'жницаM эTц~а свое^го, преD ѓ^чи'ма всXњ і^и^л~ьтяn”
|
І поставили для Авессалома намет на покрівлі, і ввійшов Авессалом до наложниць батька свого перед очима всього Ізраїля.
|
|
23
|
23
|
|
И$ совњтъ а^хитофе'ловъ, и^же б^њ съвњща'лъ въ' дн~и прь'выя. ја%цњмъ же ѓ%бразомъ въпроси` кт^о ѓ^ словеси` бж~їи. тако'въ весь совњтъ а^хитофе'ловъ, и^ е^же на дв~да, і^ и^же на а^весоло'ма”
|
Поради ж Ахитофела, які він давав, у той час вважалися, наче якби хто запитував наставляння в Бога. Такою була всяка рада Ахитофела як для Давида, так і для Авессалома.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
