|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
И$ взы'де а%гг~лъ гн~ь эT галгаl, къ веџи'лю. к домђ і^и^л~вђ. и^ рече к ни'мъ. си'це гл~етъ г~ь и^зведы'и ва'съ и^зъ е^гљ=п#та. и^ въведы'и въ зе'млю е^ю%же кля'ся къ эTц~емъ ва'шимъ да'ти ва'мъ. и^ рече не рас#сы'плю завњта мое^го и^же с ва'ми въ вњ'ки”
|
І прийшов ангел Господній з Галгала в Бохим [і у Вефиль до дому Ізраїлевого] і сказав [їм: так говорить Господь]: Я вивів вас з Єгипту і ввів вас у землю, про яку клявся батькам вашим [дати вам], і сказав Я: «не порушу завіту Мого з вами повік;
|
|
2
|
2
|
|
Вы' же не завњща'ите завњта к# сњдя'щимъ на земли` се'и, ниже богоM и^хъ да поклони'теся, н^о и^звая'ная и^хъ да съкрђши'те. ѓ%лтарь иX да раскопа'ите, и^ не послђшасте гла'са мое^го. и^ с^е сътвори'сте”
|
і ви не вступайте в союз з жителями землі цієї; [богам їх не поклоняйтеся, ідолів їх розбийте,] жертовники їх зруйнуйте». Але ви не послухали голосу Мого. Що ви це зробили?
|
|
3
|
3
|
|
А$з же рXњ не приложђ` и^згна'ти и^хъ эT лица` ва'шего и^ бђ'дђтъ ва'мъ те'рнїемъ. и^ бози и^хъ бђ'дђтъ ваM въ собла'знь
|
І тому говорю Я: [не стану вже переселяти людей цих, яких Я хотів вигнати,] не вижену їх від вас, і будуть вони вам петлею, і боги їх будуть для вас сіттю.
|
|
4
|
4
|
|
И$ бы'сть ја%ко гл~а агг~лъ гн~ь словеса` си къ всњмъ сн~омъ і^и^л~вымъ. и^ въз#дви'гше людїе глаs сво'и, и^ въспла'каша”
|
Коли ангел Господній сказав слова ці всім синам Ізраїлевим, то народ підняв голосне волання і заплакав.
|
|
5
|
5
|
|
И$ сего ради прозва'ся и%мя мњ'стђ томђ` пла'чь. и^ положи'ша т^ђ требђ гв~и”
|
Від цього і називають те місце Бохим*. Там принесли вони жертву Господу.
|
|
6
|
6
|
|
И$ эTпђсти` і^сђ'съ лю'ди. и^ эTи^до'ша сн~ове і^и^л~еви кождо в домы` своя. и^ кождо въ прича'стїе свое, причасти'ти зе'млю т^ђ”
|
Коли Ісус розпустив народ, і пішли сини Ізраїлеві, [кожен у свій дім і] кожен у свій наділ, щоб одержати в спадщину землю,
|
|
7
|
7
|
|
И$ рабо'таша лю'дїе гв~и въ вся` дн~и і^сђсовы, и^ въ вся` дн~и ста'рчески, е^ли'коже и^хъ пожи'ша мно'ги дн~и по і^сђсњ. и^ ели'коже и^хъ разђмњша дњ'ло гн~е вели'кое. е^же сътвори` і^и^л~ю”
|
тоді народ служив Господу в усі дні Ісуса і в усі дні старійшин, життя яких продовжилося після Ісуса і які бачили усі великі діла Господні, які Він зробив Ізраїлю.
|
|
8
|
8
|
|
И$ сконча'ся і^сђсъ ра'бъ гн~ь сн~ъ нављ=и^нъ, жиv, р~. и^ і~. лњтъ”
|
Але коли помер Ісус, син Навина, раб Господній, будучи ста десяти років,
|
|
9
|
9
|
|
И$ погребо'ша и& въ предњлехъ прича'стїя е^го въ џа'мнњ џаре'сњ в горњ` е^фремли, эT сњвера горы` гаа'џа” ПосеM
|
і поховали його в межах наділу його у Фамнаф-Сараі, на горі Єфремовій, на північ від гори Гааша;
|
|
10
|
10
|
|
весь ро'д# ѓ%нъ приложи'шася къ эTц~емъ и^хъ. и^ въста` роD дрђгїи по си'хъ и^же не позна` г~а, и^ дњ'ла ја%же сотвори` въ і^и^л~и.
|
і коли весь народ той відійшов до батьків своїх, і постав після них інший рід, який не знав Господа і діл Його, які Він чинив Ізраїлю, —
|
|
11
|
11
|
|
И$ сътвори'ша сн~ове і^и^л~еви ѕло'е преD гм~ъ. и^же послђжи'ша ваа'лђ”
|
тоді сини Ізраїлеві стали чинити зле перед очима Господа і стали служити Ваалу;
|
|
12
|
12
|
|
И$ ѓ^ста'виша г~а б~а эTц~ь свои^хъ. и^звеDшаго и^хъ и^з# земля` е^гљ=пет#ски. і^ и^до'ша въ слњдъ бо'гъ и%нњхъ. эT бо'гъ стра'н#скъ ја^же ѓ%крsтъ и^хъ. и^ поколишася и^м#. и^ раз#гнњ'ваша г~а”
|
залишили Господа Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської, і звернулися до інших богів, богів народів, які оточували їх, і стали поклонятися їм, і роздратували Господа;
|
|
13
|
13
|
|
И$ ѓ^ста'виша г~а. и^ послђжи'ша ваа'лђ. и^ а^ста'ртови”
|
залишили Господа і стали служити Ваалу й Астарті.
|
|
14
|
14
|
|
И$ раZгнњвася ја%ростїю г~ь на і^и^л~я, и^ предаs и&, в рђкђ плњня'ющего я&. и^ плњни'ша я& и^ эTда'сть я& в рђцњ вра'гъ и^хъ и^же ѓ%крsтъ и^хъ. и^ не възмого'ша ста'ти преD лице'мъ вра'гъ свои^хъ” И$ въ всњхъ в ни'хже прохожда'хђ
|
І запалав гнів Господа на Ізраїля, і віддав їх у руки грабіжників, і грабували їх; і віддав їх у руки ворогів, які оточували їх, і не могли вже устояти перед ворогами своїми.
|
|
15
|
15
|
|
рђка` гн~я бяше и^мъ на ѕло. ја^коже гл~а г~ь, и^ ја%ко кля'ся и^мъ г~ь ѕњ'ло”
|
Куди б вони не пішли, рука Господня скрізь була їм на зло, як говорив їм Господь і як клявся їм Господь. І їм було дуже скрутно.
|
|
16
|
16
|
|
Посе'м же въста'ви и^мъ г~ь сђдїя, і^ и^збавля'хђ и^хъ, и^з рђки плњня'щихъ я&”
|
І поставив [їм] Господь суддів, які рятували їх від рук грабіжників їхніх;
|
|
17
|
17
|
|
ѓ^ба'че же и^ сђде'и не послђшаша н^о соблђди'ша въ слњд# бо'гъ и%нњхъ. и^ поклони'шася и^мъ и^ раз#гнњваша г~а. и^ склони'шася с пђти` ско'ро, во'нже ходи'ша эTц~ы и^хъ” послђш'ати за'повњдїи гн~ь не сътвори'ша та'ко”
|
але і суддів вони не слухали, а ходили блудно вслід інших богів і поклонялися їм [і дратували Господа], швидко ухилилися від путі, якою ходили батьки їхні, підкорюючись заповідям Господнім. Вони так не робили.
|
|
18
|
18
|
|
І$ ја%ко въста'ви иM г~ь сђдїя. и^ бя'ше г~ь съ сђдїею. и^ сп~се я& эT рђки` вра'гъ и^хъ, въ вся` дн~и сђдїи, ја^ко ё^мили'ся г~ь въздыха'нїа и^хъ, эT лица` вою'ющихъ на ня, и^ врежа'ющихъ я&”
|
Коли Господь поставляв їм суддів, то Сам Господь був із суддею і рятував їх від ворогів їхніх в усі дні судді: бо жалів їх Господь, коли чув стогін їхній від тих, що гнітили і пригноблювали їх.
|
|
19
|
19
|
|
И$ бы'сть ја%ко ё%мре сђдїи, и^ эTвраща'хђся. и^ па'ки рас#сы'пахђся па'че эTц~ъ свои^х# и^дђще въ слњдъ бо'гъ и%нњхъ. слђжи'ти и^мъ, и^ поклони'тися и^мъ. не ѓ^ста'виша тва'реи свои'хъ, и^ не эTстђпи'ша эT пђти свое^го жесто'каго
|
Але як тільки помирав суддя, вони знову робили гірше за батьків своїх, ухиляючись до інших богів, слугуючи їм і поклоняючись їм. Не відставали від діл своїх і [не відступали] від непокірливої путі своєї.
|
|
20
|
20
|
|
И$ разгнњ'вася ја%ростїю г~ь на і^и^л~я. и^ рече, поне'же ѓ^ста'ви роD сїи завTњ мо'и. и^же заповњ'дахъ эTц~емъ иX, и^ не послђш'аша гла'са мое^го”
|
І запалав гнів Господній на Ізраїля, і сказав Він: за те, що народ цей переступає завіт Мій, який Я уклав з батьками їх, і не слухає голосу Мого,
|
|
21
|
21
|
|
І$ а'зъ не приложђ` эTгна'ти кого` эT лица` и^хъ эT сихъ ро'довъ ја^же ѓ^ста'ви і^сђсъ нављ=и^нъ на земли и^ ё%мрњтъ”
|
і Я не стану вже виганяти від них жодного з тих народів, яких залишив Ісус, [син Навина, на землі,] коли помирав, —
|
|
22
|
22
|
|
да и^скђшђ` и^ми і^и^л~я. а%ще снабдя'т# пђть гн~ь ходи'ти во'нь ја%коже снабдњша эTц~ы и^хъ. и^л^и ни`”
|
щоб спокушати ними Ізраїля: чи стануть вони триматися путі Господньої і ходити по ній, як додержували батьки їхні, чи ні?
|
|
23
|
23
|
|
И$ ѓ^ста'ви г~ь страны` сїя не съгна'ти и^хъ въско'рњ. и^ ниже преда'сть и^хъ в рђкђ і^сђ'совђ”
|
І залишив Господь народи ці і не вигнав їх невдовзі і не віддав їх у руки Ісуса.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
