Завантаження...
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.

Порівняти:
⇄

Глава 4 з 21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Глvа, д~”
Глава 4
1
1
И$ приложи'ша сн~ове і^и^л~еви сътвори'ти ѕл^о преD гм~ъ е^гда` а^ѓD ё%мре”
Коли помер Аод, сини Ізраїлеві стали знову робити зле перед очима Господа.
2
2
И$ эTда'стъ я& г~ь в рђцњ и^а'винђ цр~ю ханаѓ'ню, и^же црsтвова въ а^со'рњ” и^ вое^во'да е^го си'лныи бы'сть сиса'ра” Си^ живя'ше въ а^саро'џњ стра'н#стњ”
І віддав їх Господь у руки Іавина, царя Ханаанського, який царював у Асорі; воєначальником у нього був Сисара, який жив у Харошеф-Гоїмі.
3
3
И$ възопи'ша сн~ове і^и^л~еви къ г~ђ. ја%ко џ~, со'т# колесни'цъ желњз'ныX бња'ше е^мђ, и^ сїи стђжи'мъ і^и^л~еви ѕњ'ло. лњтъ, к~”
І воззвали сини Ізраїлеві до Господа, тому що в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він жорстоко гнітив синів Ізраїлевих двадцять років.
4
4
дњво'ра же проро'чица, жена` лафидо'џова. сїа сђди і^и^л~еви в т^о врњмя”
У той час була суддею Ізраїля Девора пророчиця, дружина Лапидофова;
5
5
И$ сїя живя'ше поD фђни'комъ дево'риномъ, междђ ра'моM. и^ ме'ждђ веџи'лемъ в горњ` е^фрњмовњ. и^ въсхожа'хђ сн~ове і^и^л~еви, к не'и та'мо на сђд#”
вона жила під Пальмою Девориною, між Рамою і Вефилем, на горі Єфремовій; і приходили до неї [туди] сини Ізраїлеві на суд.
6
6
И$ посла'вше дево'ра, призва` вара'ка сн~а а^вине'мля, эT племе'ни неџали'мова. и^ реq к немђ не заповњ'да ли тебњ` г~ь б~ъ і^и^л~евъ, да и'деши въ горђ` фаво'ровђ. и^ да пои^ме'ши съ собо'ю, і~, ты'сящь мђжеи. эT сн~овъ неџали'мль и^ эT сн~овъ заё^ло'нь” А$зъ
[Девора] послала і покликала Варака, сина Авиноамового, з Кедеса Неффалимового, і сказала йому: повеліває [тобі] Господь Бог Ізраїлів: піди, піднімись на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловік із синів Неффалимових і синів Завулонових;
7
7
же приведђ` к тебњ` в# водоте'чь, кисо'нъ, сиса'рђ вое^во'дђ си'лы а^ви'ня. и^ колесни'ца е^го и^ мно'жество во'и е^го, и^ преда'мъ и& в рђ'кђ твою”
а Я приведу до тебе, до потоку Киссону, Сисару, воєначальника Іавинового, і колісниці його і багатолюдне [військо] його, і віддам його в руки твої.
8
8
И$ реq к не'и вара'къ, а^ще и%деши со мно'ю, т^о и^дђ`, а^ще л^и не и%деши со мно'ю, т^о не и^дђ`”
Варак сказав їй: якщо ти підеш зі мною, піду; а якщо не підеш зі мною, не піду; [тому що я не знаю дня, в який пошле Господь ангела зі мною].
9
9
И$ реq дево'ра к немђ`, и^дђщи и^дђ` с тобо'ю. ѓ^баq вњждъ ја%ко не бђ'детъ т^и съ сла'вою пђть сїи во'ньже и%деши. поне'же въ рђ'кђ же'ньскђ преда'стъ г~ь сиса'рђ. и^ въста'вши дево'ра і^ и'де с вара'комъ до кади'съ”
Вона сказала [йому]: піти піду з тобою; тільки [знай, що] не тобі вже буде слава в цьому поході, в який ти йдеш; але в руки жінки віддасть Господь Сисару. І встала Девора і пішла з Вараком у Кедес.
10
10
И$ възва` вара'къ заё^ло'на, и^ неџали'ма. и^ повелњ` въ слDњ себе` и^ти`. і~ ти, ты'сящи мђжеM. і^ и'де с ни'ми дево'ра”
Варак скликав завулонян і неффалимлян у Кедес, і пішли слідом за ним десять тисяч чоловік, і Девора пішла з ним.
11
11
Бли'жнїи же кине'и. эTлђчи'лся бы'сть эT ке'ны и^же бы'сть эT сн~овъ и^ѓ^а^ваковыX зя'тя мољ=сїѓ^ва. и^ потъкнђ` кђщђ свою`, поD дђ'бомъ почива'ющимъ, ја%же въ кади'сњ”
Хевер кенеянин відокремився тоді від кенеян, синів Ховава, родича Мойсеєвого, і розкинув намет свій біля діброви в Цааннимі біля Кедеса.
12
12
И$ възвњсти'ша сиса'рњ ја%ко възы'иде вара'къ сн~ъ а^виное'мль, на горђ` џаво'ръ”
І донесли Сисарі, що Варак, син Авиноамів, піднявся на гору Фавор.
13
13
И$ съзва` сиса'ра вс^я колесни'ца своя`. џ~, соT колесни'цъ желњ'знъ. и^ вся` лю'ди и^же с ни'мъ. эT а^рисо'џа стра'ньска. въ водоте'чь кисо'нь
Сисара скликав усі колісниці свої, дев’ятсот залізних колісниць, і весь народ, який у нього, з Харошеф-Гоїма до потоку Киссону.
14
14
И$ реq дево'ра къ вара'кђ. въста'ни ја%ко сїи дн~ь. во'ньже преда'стъ г~ь сиса'рђ в рђ'кђ твою`. зане` г~ь и^зы'иде преD тобо'ю. и^ сни'де вара'къ с горы` џаво'ръ. и^ і~, ты'сящъ мђжъ въ слњ'дъ е^го
І сказала Девора Вараку: встань, тому що це той день, в який Господь віддасть Сисару в руки твої; Сам Господь піде перед тобою. І зійшов Варак з гори Фавор, і за ним десять тисяч чоловік.
15
15
и^ сътре` г~ь сиса'рђ. и^ все` ѓ^рђж'їе е^го. и^ ве'сь по'лкъ е^го ѓ%стрїеM меча` преD вара'комъ. и^ сни'де сиса'ра съ колесни'цы свое^я, и^ пробњже пjњ”
Тоді Господь привів у замішання Сисару і всі колісниці його і все ополчення його від меча Варака, і зійшов Сисара з колісниці [своєї] і побіг пішки.
16
16
А$ вара'къ жены'и въ слњ'дъ колесни'цъ е^го, и^ въ слњ'дъ по'лка. да'же до дђбра'вы стра'ньски. и^ паде` ве'сь по'лкъ сиса'ринъ ѓ%стрїемъ меча`, не ѓ^ста` же н^и е^ді'нъ”
Варак переслідував колісниці [його] і ополчення до Харошеф-Гоїма, і загинуло все ополчення Сисарине від меча, не залишилося нікого.
17
17
А$ сиса'ра ё^бњже пњш# въ кђщ'ђ и^а^ви'лю. хеве'ра кене'ина. ја%ко ми'ръ бња^ше межђ иа^винемъ цр~еM а^сровоM. и^ ме'ждђ домоM хаве'ровом#” кене'и^номъ”
Сисара ж утік пішки у намет Іаїлі, дружини Хевіра кенеянина; тому що між Іавином, царем Асорським, і домом Хевера кенеянина був мир.
18
18
І$ и^зы'иде и^а^и^ль проти'вђ сиса'рњ, и^ рече к# немђ`, съврати'ся господи'не мо'и съврати'ся ко мнњ` не бо'ися. и^ съврати'ся къ не'и в кђщђ. и^ покры` и& ѓ^де'ждею свое^ю”
І вийшла Іаїль назустріч Сисарі і сказала йому: зайди, господарю мій, зайди до мене, не бійся. Він зайшов до неї в намет, і вона покрила його килимом [своїм].
19
19
И$ реq сиса'ра к не'и. напо'и м^я ма'ло воды`, ја%коже вжадаXся. и^ эTрњши` мXњ мле'чныи и^ напо'и е^го, и^ па'ки покры` е^го”
[Сисара] сказав їй: дай мені трохи води напитися, я пити хочу. Вона розв’язала міх з молоком, і напоїла його і знову покрила його.
20
20
И$ реq к не'и сиса'ра ста'ни в# две'ри кђща. и^ да бђ'детъ а^ще кт^о прїидеT к тебњ и^ въпраша'етъ т^я рекђщи. е^сть ли зд^њ кт^о, и^ да рече'ши нњсть”
[Сисара] сказав їй: стань біля дверей намету, і якщо хто прийде і запитає в тебе і скаже: «чи немає тут кого?», ти скажи: «ні».
21
21
И$ взя и^а^и^ль жена` хеве'рова ко'лъ кђщ#ныи. и^ взя` мла'тъ в рђ'кђ свою`. и^ вни'де к немђ ти'хо. и^ приложи` ко'лъ въ ѓ^бо'чье главы` е^го и^ ё^да'ри мла'тоM. и^ проби` даже до земля`. се'и же ё^трђждься спя'ше. і^ и^здъше”
Іаїль, дружина Хеверова, взяла кіл від намету, і взяла молот у руку свою, і підійшла до нього тихенько, і встромила кіл у скроню його так, що приколола до землі; а він спав від утоми — і помер.
22
22
И$ с^е бара'къ жены'и сиса'рђ. і^ и^зы'иде и^а^и'ль проти'вђ е^мђ, и^ реq е^мђ ходи` да покажђ ти мђжа е^го'же ты и%щеши. и^ въни'де к не'и, и^ с^е сиса'ра лежа'ше мр~тв#. а^ ко'лъ въ ѓ^бо'чьи главы` е^го”
І ось, Варак женеться за Сисарою. Іаїль вийшла назустріч йому і сказала йому: ввійди, я покажу тобі людину, яку ти шукаєш. Він увійшов до неї, і ось, Сисара лежить мертвим, і кіл у скроні його.
23
23
И$ покори` г~ь б~ъ в то'и дн~ь. и^ја^ви'на цр~я ханаа'ня, преD сн~ы і^и^л~евыми”
І смирив [Господь] Бог у той день Іавина, царя Ханаанського, перед синами Ізраїлевими.
24
24
И$ по'иде рђка` сн~овъ і^и^л~евъ. и^ ё^крњпи'ся стђжа'ющи. на и^а^ви'ня цр~я ханаѓ%ня. дон#деже и^стреби'ша и&”
Рука синів Ізраїлевих посилювалася більше і більше над Іавином, царем Ханаанським, доки не знищили вони Іавина, царя Ханаанського.

Глава 4 з 21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.