|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
И$ възопи` дево'ра и^ вара'къ сн~ъ авинее'мовъ. в то'и дн~ь. и^ рњ'ста”
|
У той день заспівали Девора і Варак, син Авиноамів, цими словами:
|
|
2
|
2
|
|
Внегда же эTдастъ эTмще'нїе ѓ^би'дящиM і^и^л~я, въ и^зволе'нїе людеM. блsвите г~а”
|
Ізраїль помстився, народ показав ревність; прославте Господа!
|
|
3
|
3
|
|
Слы'шите цр~и и^ внђши'те кн~ѕи, а^зъ гв~и въспою. и^ въсхва'лю б~а і^и^л~ева”
|
Слухайте, царі, прислухайтеся, вельможі: я Господу, я співаю, воздаю хвалу Господу Богу Ізраїлевому.
|
|
4
|
4
|
|
Ги~ въ и^схо'дњ твое^мъ эT сїи^ра. вънегда въздвижа'шеся эT села` е^до'мова. земля` ся потресе`, и^ нб~о възмђти'ся. и^ ѓ%блаци прокапа'ша во'дђ,
|
Коли виходив Ти, Господи, від Сеїра, коли йшов з поля Едомського, тоді земля тряслася, і небо капало, і хмари проливали воду;
|
|
5
|
5
|
|
го'ры подвиза'шася эT лица` гн~я. и^ гора` сїѓ'нъ эT лица` г~а б~а і^и^л~ева”
|
гори танули від лиця Господа, навіть цей Синай від лиця Господа Бога Ізраїлевого.
|
|
6
|
6
|
|
Въ' дн~и самега'ровы, сн~а е^на'џова, въ дн~и і^и^л~евы” ѓ^скђдњша пђтїе і^ и^до'ша беZ чинђ. и^до'ша в# пђти` кри'вы”
|
У дні Самегара, сина Анафового, у дні Іаїлі, були порожні дороги, і ті, що ходили раніше путями прямими, ходили тоді обхідними дорогами.
|
|
7
|
7
|
|
ѓ^скђдњша живђщїи въ і^и^л~и. ѓ^скђдњша до'ндеже въстаX а^зъ дево'ра м~ти въ і^и^л~и”
|
Не стало мешканців у селищах у Ізраїля, не стало, доки не повстала я, Девора, доки не повстала я, мати в Ізраїлі.
|
|
8
|
8
|
|
Є$гда` и^зво'лиша боги` но'вы, ја%ко хлbњ ја%ченъ. тогда` и^мња'ше враги` въ вра'тњхъ и^ въе^ва'ша гра'ды и^хъ, и^ не ја^вляшеся пра'ща, а^ни ко'пїе” въ м~. ты'сящахъ въ і^и^л~и”
|
Обрали нових богів, тому війна біля воріт. Чи видні були щит і спис у сорока тисяч Ізраїля?
|
|
9
|
9
|
|
СрDце мое` къ заповњ'данымъ і^и^л~евы. си'лнымъ в людеX блsвите г~а”
|
Серце моє до вас, начальники Ізраїлеві, до ревнителів серед народу; прославте Господа!
|
|
10
|
10
|
|
ѓO ездя'щїи на ѓ^сля'тахъ бњ'лыхъ и^ на сђ'дъ и^дђщїи совњта. провњща'ите”
|
Ті, хто їздить на ослицях білих, ті, що сидять на килимах і ходять по дорозі, співайте пісню!
|
|
11
|
11
|
|
Глsа плетђщиX средњ веселя'щиXся” тамо да дадя'тъ пра'вдђ гв~и правеDнїи да ё^крњпиши въ і^и^л~и. нн~њ да разыдTђся въ гра'ды своя` лю'дїе гн~и”
|
Серед голосів, що збирають стада, біля колодязів, нехай співають хвалу Господу, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до воріт народ Господній.
|
|
12
|
12
|
|
Въста'ни въста'ни дево'ра, въста'ни въста'ни гл~и съ пњ'снїю. въста'ни и^ вара'кђ. и^ плњни` плњ'нь тво'и сн~е а^винее'нь”
|
Піднесися, піднесися, Деворо! піднесися, піднесися! співай пісню! Постань, Вараку! і веди полонених твоїх, сину Авиноамів!
|
|
13
|
13
|
|
Нн~њ възвели'чится ѓ^ста'вшїи въ вельмо'жаX людїи. г~ь сми'ри на'мъ крњ'пльшая наs.
|
Тоді небагатьом із сильних підкорив Він народ; Господь підпорядкував мені хоробрих.
|
|
14
|
14
|
|
лю'ди е^фрњмля ё^томи'ша и^хъ в доли'не” Братъ тво'и венїами'нъ послњднїи в лю'дехъ свои^хъ. бы'сть эT мене` махи'ръ сни'де взыска'ющїи тебе`. и^ эT заё^ло'на ё^крњпля'ющїися въ ски'петре ё^казђ'юще писа'нїе”
|
Від Єфрема прийшли ті, хто вкорінився в Амалика; за тобою Веніамін, серед народу твого; від Махира йшли начальники, і від Завулона — ті, хто володіє тростиною писаря.
|
|
15
|
15
|
|
Нача'лнїи въ и^саха'рњ съ дево'рою и^ варакоM” такоже и^ варакъ эTпђсти` пњшца своя` в# поли'нђ. простре` нога'ма свои^ма ё^ раздњленїа рђви'мова. вели'ка и^спытанїа срDца”
|
І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар так само, як Варак, кинувся в долину пішки. В племенах Рувимових велика розбіжність.
|
|
16
|
16
|
|
И$ варакъ въскђю ми сњ'сти средњ мосџеџа'ма. послђшати звизда'нїе въстава'ющиX проити въ рђвїю ве'лїя. и^спыта'нїа срDца”
|
Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи бекання отар? В племенах Рувимових велика розбіжність.
|
|
17
|
17
|
|
Галаа^дъ ѓ^бонђ странђ` і^ѓ^рдана, вселися и^ да'нъ. въскђю ѓ^бита'еши въ мно'гихъ. аси'ръ ѓ^бита` в помо'рїихъ мо'рскихъ. и^ в лђѕњхъ свои^х# вселися
|
Галаад живе спокійно за Йорданом, і Дану чого боятися з кораблями? Асир сидить на березі моря й біля пристаней своїх живе спокійно.
|
|
18
|
18
|
|
заё^ло'нъ. лю'дїе ёкори'ша дш~ђ ег~о на смр~ть. и^ неџали'мъ на высотњ` села`”
|
Завулон — народ, який прирік душу свою на смерть, і Неффалим — на висотах поля.
|
|
19
|
19
|
|
И$ прїидо'ша до него` цр~и, и^ въполчи'шася, тогда` вое^ва'ша цр~и ханаа'ни въ џанаа'хђ, ё^ воды` маге'довы. и^ мно'жества сребра` не взя'ша”
|
Прийшли царі, зітнулися, тоді воювали царі ханаанські у Фанааху біля вод Мегиддонських, але не одержали ніякого срібла.
|
|
20
|
20
|
|
эT нб~си вое^ва'ша ѕвњ'зды эT чинђ и^хъ. вое^ва'ша съ сиса'рою”
|
З неба воювали, зірки з путей своїх воювали із Сисарою.
|
|
21
|
21
|
|
Въ водоте'чїи ки'с#сооp. и^згна` я& водоте'чь, кадими'нъ, въ водоте'чь кис#со'нъ. попере'тъ я& дш~а моя` си'лно”
|
Потік Киссон потягнув їх, потік Кедумим, потік Киссон. Зневажай, душе моя, силу!
|
|
22
|
22
|
|
Тогда` эTсњко'ша копы'та ко'ньски, и^ ё^мякче'ны эT потопта'нїя си'лныхъ е^го”
|
Тоді ламалися копита кінські від утечі, від утечі сильних його.
|
|
23
|
23
|
|
Проклина'ите мазо'ра. и^ реq а^гг~лъ гн~ь, прокля'тїемъ клени'те живђщая в не'и. ја%ко не прїидо'ша въ помо'щь гн~ю. въ помо'щь гн~ю на си'лъныхъ”
|
Прокляніть Мероз, говорить ангел Господній, прокляніть, прокляніть жителів його за те, що не прийшли на допомогу Господу, на допомогу Господу з хоробрими.
|
|
24
|
24
|
|
Блsвена в# женахъ і^и^л~евыX, жена` хаве'рова кинїина эT жеn в# кђщи, блsвена бђ'ди”
|
Нехай буде благословенна між жонами Іаїль, дружина Хевера кенеянина, між жонами в наметах нехай буде благословенна!
|
|
25
|
25
|
|
Воды` проси ё^ нея, и^ да'стъ е^мђ мле'ко въ ча'ши си'лныX. принесе` ма'сло”
|
Води просив він: молока подала вона, у чаші коштовній принесла молока кращого.
|
|
26
|
26
|
|
Рђ'кђ свою лњ'вђю до ко'ла. простре` десни'цђ свою до мла'та рабо'тающихъ. и^ ё^би` сиса'рђ. и^ разби` главђ` е^го, и^ эTлђчи` че'люсть е^мђ, и^ ё^би`
|
[Ліву] руку свою простягнула до кола, а праву свою до молота робітників; ударила Сисару, вразила голову його, розбила і проколола скроню його.
|
|
27
|
27
|
|
ме'жђ нога'ма е^я`, преклони'въ, паде'ся ё^трђжде'нъ и^ ё'мре посредњ но'гъ е^ю` и^ т^ђ паде` нечести'вне.
|
До ніг її схилився, упав і лежав, до ніг її схилився, упав; де схилився, там і впав убитий.
|
|
28
|
28
|
|
ѓ^ко'нцоM призира'ше ма'ти сиса'рина. ѓ^кно'мъ средњ решоTки. чт^о премедли` колесни'ца е^го прїити въскђ'ю ё^медлњша стопы` ѓ^рђж'їя е^го”
|
У вікно виглядає і волає мати Сисарина крізь ґрати: чому довго не йде кіннота його, чому баряться колеса колісниць його?
|
|
29
|
29
|
|
Мђ'дрыя нача'л#ства е^я`, эTвњща'ша е'й. и^ сама` эTвњщава'ше словеса своя` к себњ”
|
Розумні з її жінок відповідають їй, і сама вона відповідає на слова свої:
|
|
30
|
30
|
|
Не ѓ^бря'щђтъ е^го раздњля'юща кори'сть, дрђжа'я дрђ'ги на главђ` мђж'а си'лна кори'сть, ри'зы разноли'чныя сиса'ръ кори'сть. разли'чна ри'зъ ё^краше'нныхъ. и^ разли'чная шве'нїя на вы'и е^го”
|
мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного воїна, у здобич отримано різнобарвний одяг Сисарі, отримано у здобич різнобарвний одяг, вишитий з обох боків, знятий з плечей полоненого.
|
|
31
|
31
|
|
Та'ко да поги'бнђтъ вс^и вра'зи твои` г~и. и^ любя'щїи е^го ја%ко въсто'къ слн~ца въ си'лњ свое'й.
|
Так нехай загинуть усі вороги Твої, Господи! Ті ж, що люблять Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у всій силі своїй! — І спочивала земля сорок років.
|
|
32
|
|
|
и^ бы'сть въ поко'и земля`, м~, лњтъ”
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
