|
Глаv, д~і”
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
И$ сконча'шася словеса` товїина.
|
І закінчив Товит славослів’я.
|
|
2
|
2
|
|
по прїятїи же зра'ка житъ товїя лњтъ, м~в. и^ ви'дњ сн~ы сн~овъ свои^хъ. зане въ н~ и^ ѕ~ лњтехъ зрака ѓ%чїю лишенъ бы'сть, и^ въ шестьдесятьное лњто па'ки прїяT. прочаяy лњта живота свое^го въ ра'дости пребы'сть, съ бл~гымъ ё^спњхомъ страха бж~їя сконча'ся в мирњ”
|
Він був вісімдесяти восьми років, коли втратив зір, і через вісім років прозрів. І творив милостині, і продовжував бути благоговійним перед Господом Богом і прославляти Його.
|
|
3
|
3
|
|
Въ ча'съ же смр~ти свое'я призва къ себњ` товїю сн~а свое^го, и^ сеDмь сн~овъ сн~а свое^го, и^ рече и^мъ.
|
Врешті він дуже постарів, і покликав сина свого і шість синів його, і сказав йому: сину мій, візьми синів твоїх; ось я постарів і вже при кінці життя мого.
|
|
4
|
4
|
|
бли'зъ е^сть погђбленїе ниневїю, не прїидетъ б^о сло'во гн~е.
|
Вируш у Мідію, сину мій, бо я впевнений, що Ниневія буде зруйнована, як говорив пророк Іона; а у Мідії буде спокійніше до часу. Брати наші, які знаходяться на вітчизняній землі, будуть розсіяні з цієї доброї землі; Єрусалим буде пустелею, і дім Божий у ньому буде спалений і до часу залишиться пустим.
|
|
5
|
5
|
|
а^ бра'тїя наша раZсњ'анїи эT земля` і^и^л~евы, ѓ^братяTся к не'и. и' вс^я ѓ^пђстњная земля` е^го и^сп'лънятся. и^ до'мъ бж~їи сож#женыи в неM паки соѕи'ждется,
|
Але знову Бог помилує їх і поверне їх у землю; і спорудять дім Божий, не такий, як колишній, доки не сповняться часи віку. І після того повернуться з полону і побудують Єрусалим чудово, і дім Божий буде відновлений у ньому на всі роди віку, — споруда велична, як говорили про неї пророки.
|
|
6
|
6
|
|
и^ тамо ѓ^братяTся вси` боя'щеися б~а” И$ ѓ^ста'вяT ја^зы'ци и%долы своя`,
|
І всі народи навернуться і будуть істинно благоговіти перед Господом Богом і скинуть ідолів своїх;
|
|
7
|
7
|
|
и^ прїидђтъ въ і^ерsли'мъ, и^ вселя'тся вонь, и^ възра'дђются в немъ вс^и цр~їе зеMстїи, поклоня'ющися б~ђ і^и^л~евђ”
|
і всі народи будуть благословляти Господа. І Його народ буде прославляти Бога, і Господь піднесе народ Свій; і всі, що істинно і праведно люблять Господа Бога, будуть радуватися, творячи милість братам нашим.
|
|
8
|
8
|
|
Сего ради нн~њ сн~ове слы'шите м^я и^ не пребђди'те зд^њ.
|
Отже, сину мій, вийди з Ниневії, бо неодмінно сповниться те, що говорив пророк Іона.
|
|
9
|
9
|
|
Сего раd слы'шите сн~ве мои` эTц~а ва'шеh. слђжи'те г~ђ б~ђ вои'стиннњ, и^ прилњжне в#зыщи'те да сътвори'те и^же ё^гоDна сђть е^мђ. и^ сн~овоM вашиM повели'те, да сътворя'ютъ пра'вдђ и^ млsтыню, въспомина'ющи б~а. и^ да блsвятъ е^го въ всяко время вои'стин#нњ въ все'и силњ свое'и”
|
Ти ж дотримуйся закону і повелінь і будь любомилостивим і справедливим, щоб добре було тобі.
|
|
10
|
10
|
|
н^о во'ньже дн~ь погребите ма'терь свою` со мно'ю въ е^ді'номъ гро'бњ, и^ а'бїе ё^гото'ваитеся да и^зыидете эTсюдђ, вњ'де б^о ја%ко безаконїя е^го конець да'сться”
|
Поховай мене пристойно, і матір твою зі мною, і потім не залишайтеся в Ниневії. — Сину мій, дивися, що́ зробив Аман з Ахиахаром, який виховав його: як він із світла привів його у пітьму, і як віддано йому. Ахиахар урятований, а той одержав гідну відплату — зійшов у пітьму. Манассія творив милостиню, і був спасений від смертної сіті, яку розставили йому; Аман же упав у сіті і загинув.
|
|
11
|
11
|
|
и^ сконча'ся по лњтехъ, р~в. и^ погребенъ бысть чsтно в ниневїи` гра'дњ.
|
Отже, діти, знайте, що́ робить милостиня і як спасає справедливість. — Коли він це сказав, душа його залишила його на ложі; було ж йому сто п’ятдесят вісім років, і син з честю поховав його.
|
|
12
|
12
|
|
Бы'сть же по преставленїи мт~ри свое'я. товїя эTи'де эT ниневїя съ жено'ю свое'ю, и^ съ сн~ы сн~овъ свои^хъ. и^ възврати'ся къ те'стю свое^мђ,
|
Коли померла Анна, він поховав і її з батьком своїм. Після того Товія з дружиною своєю і дітьми своїми вирушив у Екбатани до Рагуїла, тестя свого,
|
|
13
|
13
|
|
и^ ѓ^брњте и^хъ здра'вы и^ крњпки въ ста'рости бла'ѕњ. и^ попеченїе ѓ^ ни'хъ и^мњя, да'же до погребе'нїя и^хъ. и^ вс^е наслњ'дїе рагђ'илево прїя”
|
і досяг чесної старости, і поховав пристойно тестя і тещу своїх, і одержав у спадщину майно їхнє і Товита, батька свого.
|
|
14
|
14
|
|
И$ ви'дњ пя'тое колњ'но сн~ы сн~въ своиX. и^ сконча'вши лњта, ч~џ. съ стра'хомъ гн~имъ, и^ съ ра'достїю погребо'ша е^го”
|
І помер ста двадцяти семи років в Екбатанах мідійських.
|
|
15
|
15
|
|
Все же племя е^го и^ весь роD е^го въ бла'ѕњ животњ и^ въ ст~омъ житїи пребыs. та'ко ё^гоDни бњхђ б~ђ, ја%коже и^ чл~ком#. и^ всMњ ѓ^бита'ющимъ на земли`”
|
Але перш ніж помер, він чув про загибель Ниневії, яку полонив Навуходоносор і Асуїр, і зрадів перед смертю щодо Ниневії.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
