|
Глаv, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Сего ра'ди е^гDа` товїя мня'ше моли'твђ свою` ё^слы'шанђ быти да ё%мретъ”
|
У той день згадав Товит про срібло, яке віддав на збереження Гаваїлу в Рагах мідійських,
|
|
2
|
2
|
|
Призва` к себњ товїю сн~а своего, реq же е^мђ, слы'ши сн~ђ мо'и словеса` ё^стъ мои^хъ. и^ сїя въ срDци твоеM ја%ко ѓ^снова'нїе положи`”
|
і сказав сам собі: я просив смерти; чому ж не покличу сина мого Товію, щоб оголосити йому про це, поки я не помер?
|
|
3
|
3
|
|
Є$гда` прїиметъ б~ъ дш~ђ мою, тњ'ло мое` погреби`. и^ въ чти` и^мњ'еши мт~рь свою`, вся` дн~и живота` ея`,
|
І покликавши його, сказав: сину мій, коли я помру, поховай мене і не залишай матері своєї; шануй її в усі дні життя твого, роби угодне їй і не завдавай їй смутку.
|
|
4
|
4
|
|
и^ памяTствђи и^же коли'ки болњзни терпњла е^сть тебе ради во чревњ свое^мъ” Є$гда же и^ т^а съвръшиT время живота` свое^го, погребе'ши ю& блиZ мене”
|
Пам’ятай, сину мій, що вона мала багато скорбот через тебе ще під час чревоношення. Коли вона помре, поховай її поряд зі мною в одному гробі.
|
|
5
|
5
|
|
Въ вся же дн~и живота' свое^го въ ё'мњ да и^мњ'еши б~а. и^ стрежи да не нњко'гда грњхђ и^зволи'ши и^ престђпи'ши за'повњди б~а на'шего.
|
В усі дні пам’ятай, сину мій, Господа Бога нашого і не бажай грішити і переступати заповіді Його. В усі дні життя твого чини правду і не ходи путями беззаконня,
|
|
6
|
6
|
|
бо, якщо ти будеш робити за істиною, у справах твоїх буде успіх, як у всіх, хто чинить за правдою.
|
|
|
7
|
7
|
|
эT и^мњнїя же твое^готвори` ми'лостыню. и^ не эTврати` лица твое^го н^и эT е^ді'наh ё^бо'гаго, а%ще с^е не сътвори'ши, то ни эT тебе` эTврати'тся лице гн~е.
|
Із майна твого подавай милостиню, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. Ні від якого убогого не відвертай лиця твого, тоді і від тебе не відвернеться лице Боже.
|
|
8
|
8
|
|
е^ли'ко мо'жеши толи'ко бђ'ди млsрдъ. а%ще же мно'готебњ бђ'детъ, и^зоби'лно въздава'и. а%ще ма'лотебњ бђдетъ, и^ ма'лое бл~гово'лно ё^частити помы'сли.
|
Коли в тебе буде багато, твори з того милостиню, і коли у тебе буде мало, не бійся творити милостиню і потроху;
|
|
9
|
9
|
|
м#зды б^о бл~ги себњ` съкровищђе^ши в днь потре'бныи”
|
ти запасеш собі багатий скарб на день нестатку,
|
|
10
|
10
|
|
ЈА/ко милостыня эT вся'каго грњха и^ эT смр~ти и^зба'витъ и^ не ѓ^ста'витъ дш~и и^ти` въ тмђ.
|
бо милостиня спасає від смерти і не попускає зійти в темряву.
|
|
11
|
11
|
|
ё^пова'нїе ве'лїе бђдетъ преD лицемъ бж~їимъ млsтыня всMњ сътворя'ющимъ ю&”
|
Милостиня є багатий дар для усіх, хто творить її перед Всевишнім.
|
|
12
|
12
|
|
Воньми себњ` прилњжнњ сн~ђ мо'и эT вся'каго дерзновенїя. и^ кро'мњ жены` твое'я никогда` ѓ^сла'биши грњха позна'ти”
|
Бережися, сину мій, усякого виду розпусти. Візьми собі дружину із племені батьків твоїх, але не бери дружини іноземної, яка не з коліна батька твого, бо ми сини пророків. З давнини батьки наші — Ной, Авраам, Ісаак і Яків. Пам’ятай, сину мій, що усі вони брали дружин із середовища братів своїх і були благословенні у дітях своїх, і нащадки їхні успадковують землю.
|
|
13
|
13
|
|
Горды'ня нико'ли въ твое^мъ чю'въствњ, и^ли въ твое^мъ сло'вњ властвова'ти попђсти'ши. на тою` б^о нача'ло прїя вся'кое гђби'тельство”
|
Отже, сину мій, люби братів твоїх і не підносся серцем перед братами твоїми і перед синами і дочками народу твого, щоб не від них узяти тобі дружину, тому що від гордости — погибель і велике безладдя, а від непотребства — зубожіння і руйнування: непотребство є мати голоду.
|
|
14
|
14
|
|
Є$ли'цы тебњ` нњ'что съдњлаюT, ско'ро иM м#здђ возда'и. и^ м#зды нае'мника твое^го преD собо'ю эTнDђ не ѓ^стави`”
|
Платня найманця, який буде працювати в тебе, нехай не переночує в тебе, а віддавай її негайно: і тобі воздасться, якщо будеш служити Богу. Будь обережний, сину мій, у всіх учинках твоїх і будь розсудливим у всій поведінці твоїй.
|
|
15
|
15
|
|
Чт^о эT и%ного ненави'диши сътвори'ти тебњ, зри да не и^ т^ы нњкогда` дрђго'мђ сътво'риши”
|
Що ненависне тобі самому, того не роби нікому. Вина до сп’яніння не пий, і пияцтво нехай не ходить з тобою на путі твоїй.
|
|
16
|
16
|
|
Хлњ'бъ тво'и съ а^лъчными и^ с требђ'ющими ја%ждь. и^ эT ѓ^дња'нїи твоиX нагиX ѓ^дњ'и.
|
Давай голодному від хліба твого і нагим від одягу твого; від усього, у чому в тебе надлишок, твори милостині, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню.
|
|
17
|
17
|
|
хлњбъ же тво'и и^ винотвое` при погребенїю пра'веDнаго дава'и. и^ не ја%ждь е^го ниже пїи съ грњшникы”
|
Роздавай хліби твої біля гробу праведних, але не давай грішникам.
|
|
18
|
18
|
|
Совњтъ всегда` эT мђ'дра пои^щи.
|
У всякого розсудливого проси поради, і не нехтуй порадою корисною.
|
|
19
|
19
|
|
въ вся'ко вре'мя блsви б~а. и^спроси` эT него да пђти твои` ё^пра'витъ. и^ вся` совњты твоя` в немъ да пребыва'ютъ”
|
Благословляй Господа Бога повсякчас і проси в Нього, щоб путі твої були праві й усі діла і наміри твої благоуспішні, бо жоден народ не владний в успіху починань, але Сам Господь посилає усе благе і, кого хоче, принижує з Своєї волі. Пам’ятай же, сину мій, заповіді мої, і нехай не згладяться вони із серця твого!
|
|
20
|
20
|
|
Сказђ'ю же т^и и^ се` сн~ђ мо'и, ја^ко даX, і~, гри'венъ сребра`, е^гда` е^ще` младенецъ бы'лъ е^си гаваи^лђ въ раге'сњ гра'дњ меDстњ, и^ рђкописа'нїе е^го и^мњ'ющђ м^и” И$ сего ради възы'щи ка'ко к немђ дои^деши, да прїимеши эT не'го ѓ^пи'саннђю тя'гость сребра`. и^ воздаси е^мђ рђкописа'нїе е^го.
|
Тепер я відкрию тобі, що я віддав десять талантів срібла на збереження Гаваїлу, синові Гаврієвому, в Рагах мідійських.
|
|
21
|
21
|
|
не ё^бо'ися сн~ђ мо'и. а%ще и^ нище'тно жи'тїе живем#, н^о многа бл~га и^мњти бђ'демъ а%ще ё^боиMся б~а и^ эTстђ'пимъ эT всяка'го грњха и^ сътво'римъ бл~гая”
|
Не бійся, сину мій, що ми зубожіли: у тебе багато, якщо ти будеш боятися Господа і, віддаляючись від усякого гріха, чинити угодне перед Ним.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
