|
Перше послання до Коринф’ян святого апостола Павла
|
Перше послання до Коринф’ян святого апостола Павла
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 122) Па́вел, зван апо́стол Ісу́с Христо́в во́лею Божиєю, і Сосфе́н брат, | Павло, волею Божою покликаний апостол Ісуса Христа, і Сосфен, брат |
|
2
|
2
|
| Це́ркві Бо́жієй су́щей в Кори́нфі, освяще́нним о Христі́ Ісу́сі, зва́нним святи́м, со всі́ми призива́ющими і́м'я Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, во вся́цім мі́сті, тіх же і на́шем: | церкві Божій у Коринфі, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, хто призиває ім’я Господа нашого Ісуса Христа, у всякому місці, у них і у нас: |
|
3
|
3
|
| (Зач. 123) благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. |
|
4
|
4
|
| Благодарю́ Бо́га моєго́ всегда́ о вас, о благода́ті Бо́жієй да́нній вам о Христі́ Ісу́сі, | Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі, |
|
5
|
5
|
| я́ко во всем обогати́стеся о Нем, во вся́цім сло́ві і вся́цім ра́зумі, | бо в Hьому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, — |
|
6
|
6
|
| я́коже свиді́тельство Христо́во ізвісти́ся в вас, — | тому що свідчення Христове утвердилося у вас, — |
|
7
|
7
|
| я́ко вам не лиши́тися ні во єди́нім дарова́нії, ча́ющим открове́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, | так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, |
|
8
|
8
|
| І́же і утверди́ть вас да́же до конця́ непови́нних в день Го́спода на́шего Ісу́са Христа́. | Який і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа. |
|
9
|
9
|
| Ві́рен Бог, І́мже зва́ні би́сте во обще́ніє Си́на Єго́ Ісу́са Христа́, Го́спода на́шего. | Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим. |
|
10
|
10
|
| (Зач. 124) Молю́ же ви, бра́тіє, і́менем Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, да то́жде глаго́лете всі, і да не бу́дуть в вас ра́спрі, да бу́дете же утвержде́нні в то́мже разумі́нії і в тойже ми́слі. | Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці. |
|
11
|
11
|
| Возвісти́ся бо мі о вас, бра́тіє моя́, (по́сланним) от Хло́їса [от дома́шніх Хло́їса], я́ко рве́нія в вас суть. | Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки. |
|
12
|
12
|
| Глаго́лю же се, я́ко ки́йждо вас глаго́леть: аз у́бо єсьм Па́влов, аз же Аполло́сов, аз же Ки́фин, аз же Христо́в. | Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлів; я — Аполлосів; я — Кифин; а я — Христів. |
|
13
|
13
|
| Єда́ разділи́ся Христо́с, єда́ Па́вел расп'я́ться по вас? Іли́ во і́м'я Па́влово крести́стеся? | Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися? |
|
14
|
14
|
| Благодарю́ Бо́га, я́ко ні єди́наго от вас крести́х, то́чію Кри́спа і Га́я, | Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Криспа та Гая, |
|
15
|
15
|
| да не кто рече́ть, я́ко в моє́ і́м'я крести́х. | щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім’я. |
|
16
|
16
|
| Крести́х же і Стефани́нов дом; про́чеє не вім, а́ще кого́ іно́го крести́х. | Хрестив же я і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю. |
|
17
|
17
|
| Не посла́ бо мене́ Христо́с крести́ти, но благовісти́ти, не в прему́дрості сло́ва, да не іспраздни́ться Крест Христо́в. | Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 120) Сло́во бо крестноє погиба́ющим у́бо юро́дство єсть, а спаса́ємим нам си́ла Бо́жия єсть. | Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа. |
|
19
|
19
|
| Пи́сано бо єсть: погублю́ прему́дрость прему́дрих, і ра́зум разу́мних отве́ргу. | Бо написано: «Погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину». |
|
20
|
20
|
| Гді прему́др? Гді кни́жник? Гді совопро́сник ві́ка сего́? Не обуї́ ли Бог прему́дрость ми́ра сего́? | Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство? |
|
21
|
21
|
| Поне́же бо в прему́дрості Бо́жієй не разумі́ мир прему́дростію Бо́га, благоізво́лил Бог бу́йством про́повіді спасти́ ві́рующих. | Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих. |
|
22
|
22
|
| Поне́же і іуде́є зна́менія про́сять, і є́ллини прему́дрости і́щуть; | Бо й юдеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрости; |
|
23
|
23
|
| ми же пропові́дуєм Христа́ ра́сп'ята, іуде́єм у́бо собла́зн, е́ллином же безу́міє, | а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллінів безумство, |
|
24
|
24
|
| самі́м же зва́нним іуде́єм же і е́ллином Христа́, Бо́жию си́лу і Бо́жию прему́рость; | для самих же покликаних, юдеїв і еллінів, — Христа, Божу силу і Божу премудрість; |
|
25
|
25
|
| зане́ бу́єє Бо́жиє прему́дріє челові́к єсть, і немощно́є Бо́жиє кріпча́є челові́к єсть. | бо й безумне Боже мудріше від людського, і немічне Боже сильніше від людського. |
|
26
|
26
|
| (Зач.) Ви́діте бо зва́ніє ва́ше, бра́тіє, я́ко не мно́зі прему́дрі по пло́ті, не мно́зі си́льні, не мно́зі благоро́дні; | Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; |
|
27
|
27
|
| но бу́яя ми́ра ізбра́ Бог, да прему́дрия посрами́ть, і не́мощная ми́ра ізбра́ Бог, да посрами́ть крі́пкая; | але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; |
|
28
|
28
|
| і худоро́дная ми́ра і уничиже́нная ізбра́ Бог, і не су́щая, да су́щая упраздни́ть, | і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, — |
|
29
|
29
|
| я́ко да не похва́литься вся́ка плоть пред Бо́гом. | щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом. |
|
30
|
30
|
| Із Него́же ви єсте́ о Христі́ Ісу́сі, І́же бисть нам прему́рость от Бо́га, пра́вда же і освяще́ніє і ізбавле́ніє, | Від Hього і ви в Христі Ісусі, Який став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням та відкупленням, |
|
31
|
31
|
| да, я́коже пи́шеться: «Хваля́йся, о Го́споді да хва́литься». | щоб було як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом». |
|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Не хощу́ же вас не ві́діти, бра́тіє, я́ко отці́ на́ші всі под о́блаком би́ша, і всі сквозі́ мо́ре пройдо́ша; | Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; |
|
2
|
2
|
| і всі в Моїсе́я крести́шася во о́блаці і в мо́рі; | і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi; |
|
3
|
3
|
| і всі то́жде бра́шно духо́вноє ядо́ша; | і всі споживали ту саму духовну їжу; |
|
4
|
4
|
| і всі то́жде пи́во духо́вноє пи́ша, пія́ху бо от духо́внаго послі́дующаго ка́мене; ка́мень же бі Христо́с. | і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос. |
|
5
|
5
|
| (Зач. 144) Но не во мно́жайших їх благоволи́ Бог, пораже́ни бо би́ша в пусти́ні. | Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі. |
|
6
|
6
|
| Сія́ же о́брази нам би́ша, я́ко не би́ти нам похотнико́м злих, я́коже і они́ похоті́ша. | А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони. |
|
7
|
7
|
| Ні ідолослужи́теле бива́йте, я́коже ні́ції от них, я́коже єсть пи́сано: сідо́ша лю́діє я́сти і пи́ти, і воста́ша ігра́ти. | Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати». |
|
8
|
8
|
| Ніже́ соблу́дим, я́коже ні́ції от них соблуди́ша, і падо́ша во єди́н день два́десять три ти́сящі. | Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі. |
|
9
|
9
|
| Ні да іскуша́їм Христа́, я́коже ні́ції от них іскуси́ша і от змій погибо́ша. | Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій. |
|
10
|
10
|
| Ні ропщі́те, я́коже ні́ції от них ропта́ша і погибо́ша от всегуби́теля. | Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя. |
|
11
|
11
|
| Сія́ же вся о́брази прилуча́хуся о́нім; пи́сана же би́ша в науче́ніє на́ше, в ни́хже конці́ вік достиго́ша. | Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків. |
|
12
|
12
|
| (Зач 145) Ті́мже мня́йся стоя́ти да блюде́ться, да не паде́ть. | Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти. |
|
13
|
13
|
| Іскуше́ніє вас не дости́же, то́чію челові́чеськоє; ві́рен же Бог, І́же не оста́вить вас іскуси́тися па́че, є́же мо́жете, но сотвори́ть со іскуше́нієм і ізби́тіє, я́ко возмощи́ вам понести́. | Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести. |
|
14
|
14
|
| Ті́мже, бра́тіє моя́ возлю́блєнная, бі́гайте от ідолослуже́нія. | Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння. |
|
15
|
15
|
| Я́ко му́дрим глаго́лю: суді́те ви, є́же глаго́лю; | Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю. |
|
16
|
16
|
| ча́ша благослове́нія, ю́же благословля́єм, не обще́ніє ли Кро́ве Христо́ви єсть? Хліб, єго́же ло́мим, не обще́ніє ли Ті́ла Христо́ва єсть? | Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового? |
|
17
|
17
|
| Я́ко єди́н хліб, єди́но ті́ло єсьми́ мно́зі; всі бо от єди́наго хлі́ба причаща́ємся. | Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба. |
|
18
|
18
|
| Ви́діте Ізра́їля по пло́ті: не яду́щії ли же́ртви о́бщници олтаре́ві суть? | Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника? |
|
19
|
19
|
| Что у́бо глаго́лю? Я́ко і́дол что єсть? Іли́ ідоложе́ртвенноє что єсть? | Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить? |
|
20
|
20
|
| Но зане́, я́же жруть язи́ци, бісо́м жруть, а не Бо́гові; не хощу́ же вас о́бщников би́ти бісо́м. | Hі, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами. |
|
21
|
21
|
| Не мо́жете ча́шу Госпо́дню пи́ти і ча́шу бісо́вськую; не мо́жете трапе́зі Госпо́дній причаща́тися і трапе́зі бісо́встій. | Hе можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської. |
|
22
|
22
|
| Іли́ раздража́єм Го́спода? Єда́ кріпча́йші Єго́ єсьми́? | Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Hього? |
|
23
|
23
|
| (Зач. 146) Вся мі літь суть, но не вся на по́льзу; вся мі літь суть, но не вся назида́ють. | Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає. |
|
24
|
24
|
| Нікто́же своєго́ си да і́щеть, но є́же бли́жняго ки́йждо. | Hехай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього. |
|
25
|
25
|
| Все, є́же на то́ржищі продає́моє, яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість; | Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісти; |
|
26
|
26
|
| Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́. | бо «Господня земля і те, що наповнює її». |
|
27
|
27
|
| А́ще ли кто от неві́рних призива́єть ви, і хо́щете іти́, все предлага́ємоє вам яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість. | Якщо хтось із невірних запросить вас і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісти. |
|
28
|
28
|
| (Зач. 147) А́ще ли же кто вам рече́ть: сіє́ ідоложе́ртвенно єсть — не яді́те за о́ного пові́давшаго, і со́вість; Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́. | Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ і заради совісти. Бо Господня земля і те, що наповнює її. |
|
29
|
29
|
| Со́вість же глаго́лю не свою́, но друга́го; вску́ю бо свобо́да моя́ су́диться от іни́я со́вісти? | А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю? |
|
30
|
30
|
| А́ще аз благода́тію причаща́юся, почто́ хулу́ приє́млю, о не́мже аз благодарю́? | Якщо я із вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую? |
|
31
|
31
|
| А́ще у́бо я́сте, а́ще ли пієте́, а́ще ли і́но что творите́, вся во сла́ву Бо́жию творі́те. | Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу. |
|
32
|
32
|
| Безпреткнове́нні бива́йте іуде́єм, і е́ллином, і Це́ркві Бо́жієй, | Hе давайте спокуси ні юдеям, ні еллінам, ні Церкві Божій, |
|
33
|
33
|
| я́коже і аз во всем всім угожда́ю, не іски́й своєя́ по́льзи, но мно́гих, да спасу́ться. | тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
