|
Перше послання до Солунян святого апостола Павла
|
Перше послання до Солунян святого апостола Павла
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 262) Па́вел, і Силуа́н, і Тимофе́й це́ркві Солу́нстій о Бо́зі Отці́ і Го́споді Ісу́сі Христі́: благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — церкві Солунській в Бозі Отці і Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. |
|
2
|
2
|
| Благодари́м Бо́га всегда́ о всіх вас, помина́ніє о вас творя́ще в моли́твах на́ших, | Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших, |
|
3
|
3
|
| непреста́нно помина́юще ва́ше ді́ло ві́ри, і труд любве́, і терпі́ніє упова́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ пред Бо́гом і Отце́м на́шим, | безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любови, і терпіння уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, |
|
4
|
4
|
| ві́дяще, бра́тіє возлю́бленная, от Бо́га ізбра́ніє ва́ше; | знаючи обрання ваше, улюблені Богом браття; |
|
5
|
5
|
| я́ко благовіствова́ніє на́ше не бисть к вам в сло́ві то́чію, но і в си́лі, і в Ду́сі Свя́ті, і во ізвіще́нії мно́зі, я́коже і ві́сте, какови́ би́хом в вас ра́ди вас. | тому що наше благовістування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самi знаєте‚ які ми були між вами для вас. |
|
6
|
6
|
| (Зач. 263) І ви подо́бници би́сте нам і Го́споду, приє́мше сло́во в ско́рбі мно́зі с ра́достію Ду́ха Свята́го, | І ви стали наслідувачами нам і Господеві, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого, |
|
7
|
7
|
| я́ко би́ти вам о́браз всім ві́рующим в Македо́нії і Аха́йї. | так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахайї. |
|
8
|
8
|
| От вас бо промче́ся сло́во Госпо́днє не то́кмо в Македо́нії і Аха́йї, но і во вся́ко мі́сто ві́ра ва́ша, я́же к Бо́гу, ізи́де, я́ко не тре́бовати нам глаго́лати что. | Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахайї, але і в усякому місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це. |
|
9
|
9
|
| Ті́ї бо о нас возвіща́ють, како́в вход імі́хом к вам, і ка́ко обрати́стеся к Бо́гу от і́дол рабо́тати Бо́гу жи́ву і і́стинну | Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному |
|
10
|
10
|
| і жда́ти Си́на Єго́ с небе́с, єго́же воскреси́ із ме́ртвих, Ісу́са, ізбавля́ющаго нас от гні́ва гряду́щаго. | і чекати з небес Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву. |
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| (Зач 264) Са́мі бо ві́сте, бра́тіє, вход наш і́же к вам, я́ко не вотще́ бисть; | Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний; |
|
2
|
2
|
| но предпострада́вше і досажде́ні би́вше, я́коже ві́сте, в Філі́ппіх, дерзну́хом о Бо́зі на́шем глаго́лати к вам благовіствова́ніє Бо́жиє со мно́гим по́двигом. | але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом. |
|
3
|
3
|
| Утіше́ніє бо на́ше не от пре́лести, ні от нечистоти́, ні ле́стію; | Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства; |
|
4
|
4
|
| но я́коже іскуси́хомся от Бо́га ві́рні би́ти прия́ти благовіствова́ніє, та́ко глаго́лем, не а́ки челові́ком угожда́юще, но Бо́гу іскуша́ющему сердця́ на́ша. | але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші. |
|
5
|
5
|
| Нікогда́же бо в словесі́ ласка́нія би́хом к вам, я́коже ві́сте, ніже́ в вині́ лихоіма́нія: Бог свиді́тель! | Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок! |
|
6
|
6
|
| Ні і́щуще от челові́к сла́ви, ні от вас, ні от іні́х; | Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших: |
|
7
|
7
|
| могу́ще в тяготі́ би́ти, я́коже Христо́ви апо́столи, но би́хом ти́сі посреді́ вас, я́коже дої́лиця грі́єть своя́ ча́да. | ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми. |
|
8
|
8
|
| Та́ко жела́юще вас, благоволи́хом пода́ти вам не то́чію благовіствова́ніє Бо́жиє, но і ду́ші своя́, зане́же возлю́блені би́сте нам. | Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі. |
|
9
|
9
|
| (Зач. 265) По́мніте бо, бра́тіє, труд наш і по́двиг: нощ бо і день ді́лающе, да не отяготи́м ні єди́наго от вас, пропові́дахом вам благовіствова́ніє Бо́жиє. | Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже. |
|
10
|
10
|
| Ви свиді́теле і Бог, я́ко преподо́бно і пра́ведно і непоро́чно вам, ві́рующим, би́хом, | Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих, |
|
11
|
11
|
| я́коже ві́сте, зане́ єди́наго кого́ждо вас, я́коже оте́ць ча́да своя́, | тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх, |
|
12
|
12
|
| моля́ще і утіша́юще вас, і свиді́тельствующе вам ходи́ти досто́йно Бо́гу, призва́вшему ви во своє́ Ца́рство і сла́ву. | ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу. |
|
13
|
13
|
| Сего́ ра́ди і ми благодари́м Бо́га непреста́нно, я́ко приє́мше сло́во сли́шанія Бо́жия от нас, прия́сте не а́ки сло́во челові́чесько, но, я́коже єсть воі́стину, сло́во Бо́жиє, є́же і ді́йствується в вас, ві́рующих. | Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 266) Ви бо подо́бници би́сте, бра́тіє, церква́м Бо́жиїм су́щим во Іуде́ї о Христі́ Ісу́сі, зане́ та́яжде і ви пострада́сте от свої́х сплеме́нник, я́коже і ті́ї от іуде́й, | Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв, |
|
15
|
15
|
| уби́вших і Го́спода Ісу́са і Єго́ проро́ки, і нас ізгна́вших, і Бо́гу не угоди́вших, і всім челові́ком проти́в'ящихся, | які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться, |
|
16
|
16
|
| (і) возбраня́ющих нам глаго́лати язи́ком, да спасу́ться, во є́же іспо́лнити їм гріхи́ своя́ всегда́; пости́же же на них гнів до конця́. | які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця. |
|
17
|
17
|
| Ми же, бра́тіє, осироті́вше от вас ко вре́мені часа́ лице́м, а не се́рдцем, ли́шше тща́хомся лице́ ва́ше ви́діти мно́гим жела́нієм. | Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше. |
|
18
|
18
|
| Ті́мже хоті́хом прийти́ к вам, аз у́бо Па́вел, єди́ною і два́жди; і возбрани́ нам сатана́. | І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана. |
|
19
|
19
|
| Кто бо нам упова́ніє, іли́ ра́дость, іли́ віне́ць похвале́нія? Не і ви ли пред Го́сподем на́шим Ісу́с Христо́м во прише́ствії Єго́? | Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його? |
|
20
|
20
|
| (Зач. 267) Ви бо єсте́ сла́ва на́ша і ра́дость. | Бо ви — слава наша і радість. |
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
16
|
16
|
| Всегда́ ра́дуйтеся. | Завжди радійте. |
|
17
|
17
|
| Непреста́нно молі́теся. | Безперестанно моліться. |
|
18
|
18
|
| О всем благодарі́те; сія́ бо єсть во́ля Бо́жия о Христі́ Ісу́сі в вас. | За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. |
|
19
|
19
|
| Духа не угаша́йте. | Духа не вгашайте. |
|
20
|
20
|
| Проро́чєствія не унічижа́йте. | Пророцтва не зневажайте. |
|
21
|
21
|
| Вся же іскуша́юще, до́брая держі́те. | Все досліджуйте, доброго тримайтеся. |
|
22
|
22
|
| От вся́кия ве́щі зли́я [от вся́каго ви́да зла́го] огреба́йтеся. | Утримуйтесь від усякого зла. |
|
23
|
23
|
| Сам же Бог ми́ра да освяти́ть вас всесоверше́нних во всем; і всесоверше́н ваш дух, і душа́, і ті́ло непоро́чно в прише́ствіє Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ да сохрани́ться. | Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа. |
|
24
|
24
|
| Ві́рен призва́вий вас, І́же і сотвори́ть. | Вірний, Хто кличе вас, Який і сотворить це. |
|
25
|
25
|
| Бра́тіє, молі́теся о нас. | Браття! Моліться за нас. |
|
26
|
26
|
| Цілу́йте бра́тію всю лобза́нієм святи́м. | Вітайте всіх братів цілуванням святим. |
|
27
|
27
|
| Заклина́ю ви Го́сподем, прочести́ посла́ніє сіє́ пред все́ю свято́ю бра́тією. | Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям. |
|
28
|
28
|
| Благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ с ва́ми. Амі́нь. | Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь. |
