|
Глава 2
|
Глава́ в҃
|
|
1
|
1
|
| Реко́х аз в се́рдці моє́м: прийди́ у́бо, да тя іскушу́ в весе́лії, і виждь во бла́зі; і се тако́жде сіє́ су́єтство. | Реко́хъ а҆́зъ въ се́рдцы мое́мъ: прїидѝ оу҆̀бо, да тѧ̀ и҆скꙋшꙋ̀ въ весе́лїи, и҆ ви́ждь во бла́зѣ: и҆ сѐ, та́кожде сїѐ сꙋ́етство. |
|
2
|
2
|
| Смі́ху реко́х: погріше́ніє, і весе́лію: что сіє́ твори́ши? | Смѣ́хꙋ реко́хъ: погрѣше́нїе, и҆ весе́лїю: что̀ сїѐ твори́ши; |
|
3
|
3
|
| І разсмотри́х, а́ще се́рдце моє́ повлече́ть а́ки вино́ плоть мою́, і се́рдце моє́ наста́ви м'я в му́дрості, і є́же удержа́ти весе́ліє, до́ндеже уви́жду, ко́є бла́го сино́м челові́чеським, є́же творя́ть под со́лнцем в число́ дній живота́ своєго́. | И҆ разсмотри́хъ, а҆́ще се́рдце моѐ повлече́тъ а҆́ки вїно̀ пло́ть мою̀: и҆ се́рдце моѐ наста́ви мѧ̀ въ мꙋ́дрости, и҆ є҆́же оу҆держа́ти весе́лїе, до́ндеже оу҆ви́ждꙋ, ко́е бла́го сынѡ́мъ человѣ́чєскимъ, є҆́же творѧ́тъ под̾ со́лнцемъ въ число̀ дні́й живота̀ своегѡ̀. |
|
4
|
4
|
| Возвели́чих творе́ніє моє́: созда́х мі до́ми, насади́х мі віногра́ди, | Возвели́чихъ творе́нїе моѐ: созда́хъ мѝ до́мы, насади́хъ мѝ вїногра́ды, |
|
5
|
5
|
| сотвори́х мі вертогра́ди і сади́ і насади́х в них древе́с вся́каго плода́, | сотвори́хъ мѝ вертогра́ды и҆ сады̀ и҆ насади́хъ въ ни́хъ древе́съ всѧ́кагѡ плода̀, |
|
6
|
6
|
| сотвори́х мі купі́лі водни́я, є́же напая́ти от них прозябе́ніє древе́с; | сотвори́хъ мѝ кꙋпѣ̑ли вѡдны́ѧ, є҆́же напаѧ́ти ѿ ни́хъ прозѧбе́нїе древе́съ: |
|
7
|
7
|
| притяжа́х раби́ і раби́ні, і домоча́дці би́ша мі; і стяжа́ніє скота́, і стад мно́го мі бисть, па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; | притѧжа́хъ рабы̑ и҆ рабы̑ни, и҆ домоча́дцы бы́ша мѝ: и҆ стѧжа́нїе скота̀, и҆ ста́дъ мно́го мѝ бы́сть, па́че всѣ́хъ бы́вшихъ пре́жде менє̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: |
|
8
|
8
|
| собра́х мі зла́то і сребро́ і імі́нія царе́й і стран, сотвори́х мі пою́щих і пою́щия, і услажде́нія сино́в челові́чеських, виноче́рпці і виноче́рпиці. | собра́хъ мѝ зла́то и҆ сребро̀ и҆ и҆мѣ̑нїѧ царе́й и҆ стра́нъ, сотвори́хъ мѝ пою́щихъ и҆ пою́щыѧ, и҆ оу҆слаждє́нїѧ сынѡ́въ человѣ́ческихъ, вїноче́рпцы и҆ вїночє́рпицы. |
|
9
|
9
|
| І возвели́чихся, і приложи́хся му́дрості па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; і му́дрость моя́ преби́сть со мно́ю. | И҆ возвели́чихсѧ, и҆ приложи́хсѧ мꙋ́дрости па́че всѣ́хъ бы́вшихъ пре́жде менє̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: и҆ мꙋ́дрость моѧ̀ пребы́сть со мно́ю. |
|
10
|
10
|
| І все, єго́же проси́ста о́чі мої́, не от'я́х от них і не возбрани́х се́рдцю моєму́ от вся́каго весе́лія моєго́, я́ко се́рдце моє́ возвесели́ся во вся́цім труді́ моє́м. І сіє́ бисть часть моя́ от всего́ труда́ моєго́. | И҆ всѐ, є҆гѡ́же проси́ста ѻ҆́чи моѝ, не ѿѧ́хъ ѿ ни́хъ и҆ не возбрани́хъ се́рдцꙋ моемꙋ̀ ѿ всѧ́кагѡ весе́лїѧ моегѡ̀, ꙗ҆́кѡ се́рдце моѐ возвесели́сѧ во всѧ́цѣмъ трꙋдѣ̀ мое́мъ. И҆ сїѐ бы́сть ча́сть моѧ̀ ѿ всегѡ̀ трꙋда̀ моегѡ̀. |
|
11
|
11
|
| І призрі́х аз на вся творе́нія моя́, я́же сотвори́сті ру́ці мої́, і на труд, і́мже труди́хся твори́ти. І се, вся суєта́ і проізволе́ніє ду́ха, і ність ізоби́ліє под со́лнцем. | И҆ призрѣ́хъ а҆́зъ на всѧ̑ творє́нїѧ моѧ̑, ꙗ҆̀же сотвори́стѣ рꙋ́цѣ моѝ, и҆ на трꙋ́дъ, и҆́мже трꙋди́хсѧ твори́ти. И҆ сѐ, всѧ̑ сꙋета̀ и҆ произволе́нїе дꙋ́ха, и҆ нѣ́сть и҆з̾ѻби́лїе под̾ со́лнцемъ. |
|
12
|
12
|
| І призрі́х аз ви́діти му́дрость, лесть і безу́міє; я́ко кто челові́к, і́же по́йдеть вслід сові́та, єли́ка сотвори́ в нем? | И҆ призрѣ́хъ а҆́зъ ви́дѣти мꙋ́дрость, ле́сть и҆ безꙋ́мїе: ꙗ҆́кѡ кто̀ человѣ́къ, и҆́же по́йдетъ в̾слѣ́дъ совѣ́та, є҆ли̑ка сотворѝ въ не́мъ; |
|
13
|
13
|
| І ви́діх аз, я́ко єсть ізоби́ліє му́дрости па́че безу́мія, я́коже ізоби́ліє сві́та па́че тьми; | И҆ ви́дѣхъ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ є҆́сть и҆з̾ѻби́лїе мꙋ́дрости па́че безꙋ́мїѧ, ꙗ҆́коже и҆з̾ѻби́лїе свѣ́та па́че тмы̀: |
|
14
|
14
|
| му́драго о́чі єго́ во главі́ єго́, а безу́мний во тьмі хо́дить; і уві́діх і аз, я́ко слу́чай єди́н случи́ться всім їм. | мꙋ́драгѡ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ во главѣ̀ є҆гѡ̀, а҆ безꙋ́мный во тмѣ̀ хо́дитъ: и҆ оу҆вѣ́дѣхъ и҆ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ слꙋ́чай є҆ди́нъ слꙋчи́тсѧ всѣ̑мъ и҆̀мъ. |
|
15
|
15
|
| І ріх аз в се́рдці моє́м: я́коже слу́чай безу́мнаго і мні случи́ться: і вску́ю умудри́хся? Аз тогда́ ізли́шше глаго́лах в се́рдці моє́м, я́ко і сіє́ суєта́, поне́же безу́мний от ізби́тка глаго́леть. | И҆ рѣ́хъ а҆́зъ въ се́рдцы мое́мъ: ꙗ҆́коже слꙋ́чай безꙋ́мнагѡ, и҆ мнѣ̀ слꙋчи́тсѧ: и҆ вскꙋ́ю оу҆мꙋдри́хсѧ; А҆́зъ тогда̀ и҆зли́шше глаго́лахъ въ се́рдцы мое́мъ, ꙗ҆́кѡ и҆ сїѐ сꙋета̀, поне́же безꙋ́мный ѿ и҆збы́тка глаго́летъ: |
|
16
|
16
|
| Я́ко ність па́м'яті му́драго с безу́мним во вік, зане́ уже́ во днех гряду́щих вся забве́на би́ша; і ка́ко у́мреть му́дрий с безу́мним? | ꙗ҆́кѡ нѣ́сть па́мѧти мꙋ́драгѡ съ безꙋ́мнымъ во вѣ́къ, занѐ оу҆жѐ во дне́хъ грѧдꙋ́щихъ всѧ̑ забвє́на бы́ша: и҆ ка́кѡ оу҆́мретъ мꙋ́дрый съ безꙋ́мнымъ; |
|
17
|
17
|
| І возненави́діх живо́т, я́ко лука́вно мні сотворе́ніє сотворе́нноє под со́лнцем, поне́же вся́чеськая суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | И҆ возненави́дѣхъ живо́тъ, ꙗ҆́кѡ лꙋка́вно мнѣ̀ сотворе́нїе сотворе́нное под̾ со́лнцемъ: поне́же всѧ́чєскаѧ сꙋета̀ и҆ произволе́нїе дꙋ́ха. |
|
18
|
18
|
| І возненави́діх аз вся́чеськая ми́ра і труд мой, і́мже аз тружда́юся под со́лнцем, я́ко оставля́ю єго́ челові́ку бу́дущему по мні. | И҆ возненави́дѣхъ а҆́зъ всѧ́чєскаѧ мі́ра и҆ трꙋ́дъ мо́й, и҆́мже а҆́зъ трꙋжда́юсѧ под̾ со́лнцемъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ставлѧ́ю є҆го̀ человѣ́кꙋ бꙋ́дꙋщемꙋ по мнѣ̀. |
|
19
|
19
|
| І кто вість, мудр ли бу́деть іли́ безу́мен? І облада́ти ли і́мать всім трудо́м мої́м, і́мже труди́хся і і́мже му́дрствовах под со́лнцем? І сіє́ же суєта́. | И҆ кто̀ вѣ́сть, мꙋ́дръ ли бꙋ́детъ и҆лѝ безꙋ́менъ; и҆ ѡ҆блада́ти ли и҆́мать всѣ́мъ трꙋдо́мъ мои́мъ, и҆́мже трꙋди́хсѧ и҆ и҆́мже мꙋ́дрствовахъ под̾ со́лнцемъ; И҆ сїе́ же сꙋета̀. |
|
20
|
20
|
| І обрати́хся аз отрещи́ся се́рдцю моєму́ о всем труді́, і́мже труди́хся под со́лнцем. | И҆ ѡ҆брати́хсѧ а҆́зъ ѿрещи́сѧ се́рдцꙋ моемꙋ̀ ѡ҆ все́мъ трꙋдѣ̀, и҆́мже трꙋди́хсѧ под̾ со́лнцемъ: |
|
21
|
21
|
| я́ко єсть челові́к, єго́же труд в му́дрості і в ра́зумі і в му́жестві, і челові́к, і́же не потруди́ся о нем, дасть єму́ часть свою́. І сіє́ суєта́ і лука́вство ве́ліє. | ꙗ҆́кѡ є҆́сть человѣ́къ, є҆гѡ́же трꙋ́дъ въ мꙋ́дрости и҆ въ ра́зꙋмѣ и҆ въ мꙋ́жествѣ: и҆ человѣ́къ, и҆́же не потрꙋди́сѧ ѡ҆ не́мъ, да́стъ є҆мꙋ̀ ча́сть свою̀. И҆ сїѐ сꙋета̀ и҆ лꙋка́вство ве́лїе. |
|
22
|
22
|
| Я́ко бива́єть челові́ку во всем труді́ єго́ і в проізволе́нії се́рдця єго́, і́мже той тружда́ється под со́лнцем, | Ꙗ҆́кѡ быва́етъ человѣ́кꙋ во все́мъ трꙋдѣ̀ є҆гѡ̀ и҆ въ произволе́нїи се́рдца є҆гѡ̀, и҆́мже то́й трꙋжда́етсѧ под̾ со́лнцемъ, |
|
23
|
23
|
| я́ко всі дні́є єго́ болі́зней і я́рости попече́ніє єму́, і́бо в нощі́ не спить се́рдце єго́. І сіє́ же суєта́ єсть. | ꙗ҆́кѡ всѝ дні́е є҆гѡ̀ болѣ́зней и҆ ꙗ҆́рости попече́нїе є҆мꙋ̀, и҆́бо въ нощѝ не спи́тъ се́рдце є҆гѡ̀. И҆ сїе́ же сꙋета̀ є҆́сть. |
|
24
|
24
|
| Ність бла́го челові́ку, но (ра́зві) є́же ясть і піє́ть і є́же пока́жеть душі́ своє́й бла́го в труді́ своє́м. І сіє́ ви́діх аз, я́ко от руки́ Бо́жия єсть. | Нѣ́сть бла́го человѣ́кꙋ, но (ра́звѣ) є҆́же ꙗ҆́стъ и҆ пїе́тъ и҆ є҆́же пока́жетъ дꙋшѝ свое́й бла́го въ трꙋдѣ̀ свое́мъ: и҆ сїѐ ви́дѣхъ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ ѿ рꙋкѝ бж҃їѧ є҆́сть: |
|
25
|
25
|
| я́ко кто ясть і піє́ть кромі́ Єго́? | ꙗ҆́кѡ кто̀ ꙗ҆́стъ и҆ пїе́тъ кромѣ̀ є҆гѡ̀; |
|
26
|
26
|
| Я́ко челові́ку бла́гу пред лице́м Єго́ даде́ му́дрость і ра́зум і весе́ліє, согріша́ющему же даде́ попече́ніє, є́же прилага́ти і собира́ти, во є́же да́ти благо́му пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | Ꙗ҆́кѡ человѣ́кꙋ бла́гꙋ пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ дадѐ мꙋ́дрость и҆ ра́зꙋмъ и҆ весе́лїе, согрѣша́ющемꙋ же дадѐ попече́нїе, є҆́же прилага́ти и҆ собира́ти, во є҆́же да́ти благо́мꙋ пред̾ лице́мъ бж҃їимъ: ꙗ҆́кѡ и҆ сїѐ сꙋета̀ и҆ произволе́нїе дꙋ́ха. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.