Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр. • Мф.

Порівняти:

Глава 11
Глава́ а҃і
1
1
Посли́ хліб твой на лице́ води́, я́ко во мно́жестві дній обря́щеши єго́. Послѝ хлѣ́бъ тво́й на лицѐ воды̀, ꙗ҆́кѡ во мно́жествѣ дні́й ѡ҆брѧ́щеши є҆го̀.
2
2
Даждь часть седьми́м і осьми́м, я́ко не ві́си, что бу́деть лука́во на землі́. Да́ждь ча́сть седми́мъ и҆ ѻ҆сми́мъ, ꙗ҆́кѡ не вѣ́си, что̀ бꙋ́детъ лꙋка́во на землѝ.
3
3
А́ще іспо́лняться о́блаци дождя́, на зе́млю ізлива́ють; і а́ще паде́ть дре́во на юг, і а́ще на сі́вер, на мі́сті, іді́же паде́ть дре́во, та́мо бу́деть. А҆́ще и҆спо́лнѧтсѧ ѡ҆́блацы дождѧ̀, на зе́млю и҆злива́ютъ: и҆ а҆́ще паде́тъ дре́во на ю҆́гъ, и҆ а҆́ще на сѣ́веръ, на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же паде́тъ дре́во, та́мѡ бꙋ́детъ.
4
4
Блюди́й ві́тра не сі́єть, і сматря́яй во о́блаціх не по́жнеть. Блюды́й вѣ́тра не сѣ́етъ, и҆ сматрѧ́ѧй во ѡ҆́блацѣхъ не по́жнетъ.
5
5
В ни́хже ність ві́дий, кий путь ду́ха, я́коже ко́сті во чре́ві ражда́ющия, та́ко не уразумі́єши діл Бо́жиїх, єли́ка сотвори́ть вся́чеськая. Въ ни́хже нѣ́сть вѣ́дый, кі́и пꙋ́ть дꙋ́ха, ꙗ҆́коже кѡ́сти во чре́вѣ ражда́ющїѧ: та́кѡ не оу҆разꙋмѣ́еши дѣ́лъ бж҃їихъ, є҆ли̑ка сотвори́тъ всѧ́чєскаѧ.
6
6
В зау́трії сій сі́м'я твоє́, і в ве́чер да не оставля́єть рука́ твоя́, я́ко не ві́си, ко́є проізи́деть сіє́ іли́ о́но, і а́ще обоя́ вку́пі блага́я. Въ заꙋ́трїи сѣ́й сѣ́мѧ твоѐ, и҆ въ ве́черъ да не ѡ҆ставлѧ́етъ рꙋка̀ твоѧ̀: ꙗ҆́кѡ не вѣ́си, ко́е произы́детъ сїѐ и҆лѝ ѻ҆́но, и҆ а҆́ще ѻ҆боѧ̀ вкꙋ́пѣ блага̑ѧ.
7
7
І сла́дко світ, і бла́го очи́ма зрі́ти со́лнце. И҆ сла́дко свѣ́тъ, и҆ бла́го ѻ҆чи́ма зрѣ́ти со́лнце:
8
8
Я́ко а́ще і мно́га лі́та поживе́ть челові́к, і о всіх сих возвесели́ться, і пом'яне́ть дні тьми, я́ко мно́зі бу́дуть: все гряду́щеє суєта́. ꙗ҆́кѡ а҆́ще и҆ мнѡ́га лѣ̑та поживе́тъ человѣ́къ, и҆ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ возвесели́тсѧ, и҆ помѧне́тъ дни̑ тмы̀, ꙗ҆́кѡ мно́зи бꙋ́дꙋтъ: всѐ грѧдꙋ́щее сꙋета̀.
9
9
Весели́ся, ю́ноше, во ю́ності твоє́й, і да ублажи́ть тя се́рдце твоє́ во днех ю́ности твоєя́, і ходи́ в путе́х се́рдця твоєго́ непоро́чен і не в виді́нії о́чію твоє́ю. І разумі́й, я́ко о всіх сих приведе́ть тя Бог на суд. Весели́сѧ, ю҆́ноше, во ю҆́ности твое́й, и҆ да оу҆блажи́тъ тѧ̀ се́рдце твоѐ во дне́хъ ю҆́ности твоеѧ̀, и҆ ходѝ въ пꙋте́хъ се́рдца твоегѡ̀ непоро́ченъ и҆ не въ видѣ́нїи ѻ҆́чїю твоє́ю: и҆ разꙋмѣ́й, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ приведе́тъ тѧ̀ бг҃ъ на сꙋ́дъ:
10
10
І отста́ви я́рость от се́рдця твоєго́, і отри́ни лука́вство от пло́ті твоєя́, я́ко ю́ность і безу́міє суєта́. и҆ ѿста́ви ꙗ҆́рость ѿ се́рдца твоегѡ̀, и҆ ѿри́ни лꙋка́вство ѿ пло́ти твоеѧ̀: ꙗ҆́кѡ ю҆́ность и҆ безꙋ́мїе сꙋета̀.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр. • Мф.