|
Глава 62
|
Глава 62
|
|
1
|
1
|
|
Сіо́на ра́ди не умолчу́ і Ієрусали́ма ра́ди не попущу́, до́ндеже ізи́деть я́ко світ пра́вда моя́, і спасе́ніє моє́ я́ко світи́ло разжже́ться.
|
Не вмовкну заради Сиону, і заради Єрусалима не заспокоюся, доки не зійде, як світло, правда його, і спасіння його — як запалений світильник.
|
|
2
|
2
|
|
І у́зрять язи́ци пра́вду твою́, і ца́ріє сла́ву твою́, і прозову́ть тя і́менем но́вим, і́мже Госпо́дь наймену́єть є.
|
І побачать народи правду твою і всі царі — славу твою, і назвуть тебе новим ім’ям, яке наречуть уста Господа.
|
|
3
|
3
|
|
І бу́деши віне́ць добро́ти в руці́ Госпо́дні і діади́ма ца́рствія в руці́ Бо́га твоєго́;
|
І будеш вінцем слави у руці Господа і царською діадемою на долоні Бога твого.
|
|
4
|
4
|
|
і не прозове́шися ктому́ оста́влен, і земля́ твоя́ ктому́ не нарече́ться пуста́; тебі́ бо прозове́ться во́ля Моя́, і земля́ твоя́ вселе́нная, я́ко благоволи́ Госпо́дь в тебі́, і земля́ твоя́ вку́пі насели́ться.
|
Не будуть уже називати тебе «залишеним», і землю твою не будуть більше називати «пустелею», але будуть називати тебе: «Моє благовоління до нього», а землю твою — «заміжньою», бо Господь благоволить до тебе, і земля твоя поєднається.
|
|
5
|
5
|
|
І я́коже жив'я́й ю́ноша с ді́вою, та́ко поживу́ть си́нове твої́ с тобо́ю; і бу́деть, я́коже ра́дується жени́х о неві́сті, та́ко возра́дується Госпо́дь о тебі́.
|
Як юнак поєднується з дівою, так поєднаються з тобою сини твої; і як наречений радіє за наречену, так буде радіти за тебе Бог твій.
|
|
6
|
6
|
|
І на стіна́х твої́х, Ієрусали́ме, приста́вих стра́жи весь день і всю нощ, і́же до конця́ не премо́лкнуть помина́юще Го́спода.
|
На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив вартових, які не будуть умовкати ні вдень, ні вночі. О, ви, що нагадуєте про Господа! не умовкайте, —
|
|
7
|
7
|
|
Ність бо вам подо́бен; а́ще іспра́виши і сотвори́ши, Ієрусали́ме, ра́дованіє на землі́.
|
не умовкайте перед Ним, доки Він не відновить і доки не зробить Єрусалим славою на землі.
|
|
8
|
8
|
|
Кля́тся Госпо́дь десни́цею Своє́ю і крі́постію ми́шці Своєя́: а́ще ктому́ отда́м пшени́цю твою́ і пи́щу твою́ враго́м твої́м, і а́ще ктому́ іспію́ть вино́ твоє́ си́нове чужді́ї, о не́мже труди́лся єси́;
|
Господь поклявся правицею Своєю і міцними м’язами Своїми: не дам зерна твого більше в їжу ворогам твоїм, і сини чужих не будуть пити вина твого, над яким ти трудився;
|
|
9
|
9
|
|
но собира́ющії снідя́ть я і похва́лять Го́спода, і обима́ющії іспію́ть я во дво́ріх святи́х Мої́х.
|
але ті, що збирають його, будуть їсти його і славити Господа, і ті, що оббирають виноград, будуть пити вино його у дворах святилища Мого.
|
|
10
|
10
|
|
Іді́те врати́ Мої́ми і путь сотворі́те лю́дем Мої́м, і ка́меніє, є́же на путі́, размещі́те; воздви́гніте зна́меніє на язи́ки.
|
Проходьте, проходьте у ворота, готуйте шлях народу! Рівняйте, рівняйте дорогу, прибирайте камені, підніміть знамено для народів!
|
|
11
|
11
|
|
Се бо, Госпо́дь сли́шано сотвори́ до послі́дніх землі́: рці́те дще́рі Сіо́нові: се, Спаси́тель твой гряде́ть, імі́яй с Собо́ю мзду і ді́ло Своє́ пред лице́м Свої́м.
|
Ось, Господь повідомляє до краю землі: скажіть дочці Сиону: гряде Спаситель твій; нагорода Його з Ним і воздаяння Його перед Ним.
|
|
12
|
12
|
|
І прозове́ть я лю́ди свя́ти, ізба́влені Го́сподем; ти же прозове́шися взи́скан град і не оста́влен.
|
І назвуть їх народом святим, відкупленим Господом, а тебе назвуть знайденим містом, незалишеним.
|
