|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
І приложи́ша си́нове Ізра́їлеви сотвори́ти зло́є пред Го́сподем; і Ао́д у́мре.
|
Коли помер Аод, сини Ізраїлеві стали знову робити зле перед очима Господа.
|
|
2
|
2
|
|
І отдаде́ їх Госпо́дь в ру́ку Іави́на, царя́ Ханаа́нська, і́же ца́рствова во Асо́рі. І воєво́да си́ли єго́ Сиса́ра, і той жив'я́ше во Арисо́фі язи́ков.
|
І віддав їх Господь у руки Іавина, царя Ханаанського, який царював у Асорі; воєначальником у нього був Сисара, який жив у Харошеф-Гоїмі.
|
|
3
|
3
|
|
І возопи́ша си́нове Ізра́їлеви ко Го́споду, я́ко де́в'ять сот колесни́ць желі́зних бя́ше єму́; і той озло́би Ізра́їля зіло́ літ два́десять.
|
І воззвали сини Ізраїлеві до Господа, тому що в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він жорстоко гнітив синів Ізраїлевих двадцять років.
|
|
4
|
4
|
|
І Девво́ра, жена́ проро́чиця, жена́ Лафидо́фова, сія́ судя́ше Ізра́їлю в то вре́м'я;
|
У той час була суддею Ізраїля Девора пророчиця, дружина Лапидофова;
|
|
5
|
5
|
|
і сія́ жив'я́ше под фі́ніком Девво́ра между́ Ра́мою і между́ Вефи́лем, в горі́ Єфре́млі; і восхожда́ху си́нове Ізра́їлеви к ней та́мо на суд.
|
вона жила під Пальмою Девориною, між Рамою і Вефилем, на горі Єфремовій; і приходили до неї [туди] сини Ізраїлеві на суд.
|
|
6
|
6
|
|
І посла́ Девво́ра, і призва́ Вара́ка си́на Авинеє́мля із Кеде́са Неффали́мова, і рече́ к нему́: не запові́да ли тебі́ Госпо́дь Бог Ізра́їлев? і по́йдеши в го́ру Фаво́р, і по́ймеши с собо́ю де́сять ти́сящ муже́й от сино́в Неффали́млих і от сино́в Завуло́них;
|
[Девора] послала і покликала Варака, сина Авиноамового, з Кедеса Неффалимового, і сказала йому: повеліває [тобі] Господь Бог Ізраїлів: піди, піднімись на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловік із синів Неффалимових і синів Завулонових;
|
|
7
|
7
|
|
і приведу́ к тебі́ в водоте́ч Кисо́нь Сиса́ру, воєво́ду си́ли Іави́ни, і колесни́ці єго́, і мно́жество (вой) єго́, і преда́м єго́ в ру́ки твоя́.
|
а Я приведу до тебе, до потоку Киссону, Сисару, воєначальника Іавинового, і колісниці його і багатолюдне [військо] його, і віддам його в руки твої.
|
|
8
|
8
|
|
І рече́ к ней Вара́к: а́ще по́йдеши со мно́ю, пойду́, і а́ще не по́йдеши со мно́ю, не пойду́; я́ко не вім дне, в о́ньже благоустро́їть Госпо́дь а́нгела со мно́ю.
|
Варак сказав їй: якщо ти підеш зі мною, піду; а якщо не підеш зі мною, не піду; [тому що я не знаю дня, в який пошле Господь ангела зі мною].
|
|
9
|
9
|
|
І рече́ Девво́ра к нему́: іду́щи пойду́ с тобо́ю; оба́че віждь, я́ко не бу́деть тебі́ сла́ва на путі́, в о́ньже ти і́деши; поне́же в ру́ку же́нську преда́сть Госпо́дь Сиса́ру. І воста́ Девво́ра і по́йде с Вара́ком до Ка́диса.
|
Вона сказала [йому]: піти піду з тобою; тільки [знай, що] не тобі вже буде слава в цьому поході, в який ти йдеш; але в руки жінки віддасть Господь Сисару. І встала Девора і пішла з Вараком у Кедес.
|
|
10
|
10
|
|
І воззва́ Вара́к Завуло́на і Неффали́ма до Ка́диса, і пойдо́ша вслід єго́ де́сять ти́сящ муже́й, і і́де с ним Девво́ра.
|
Варак скликав завулонян і неффалимлян у Кедес, і пішли слідом за ним десять тисяч чоловік, і Девора пішла з ним.
|
|
11
|
11
|
|
І Хаве́р Кине́й отлучи́ся от Ке́ни і от сино́в Іова́ва, у́жика Моїсе́йова; і потче́ ку́щу свою́ под ду́бом почива́ющих, і́же єсть при Кеде́сі.
|
Хевер кенеянин відокремився тоді від кенеян, синів Ховава, родича Мойсеєвого, і розкинув намет свій біля діброви в Цааннимі біля Кедеса.
|
|
12
|
12
|
|
І возвісти́ша Сиса́рі, я́ко взи́де Вара́к, син Авинеє́мль, на го́ру Фаво́р.
|
І донесли Сисарі, що Варак, син Авиноамів, піднявся на гору Фавор.
|
|
13
|
13
|
|
І созва́ Сиса́ра вся колесни́ці своя́, де́в'ять сот колесни́ць желі́зних, і вся лю́ди, і́же с ним, от Арисо́фа язи́ков в водоте́ч Кисо́нь.
|
Сисара скликав усі колісниці свої, дев’ятсот залізних колісниць, і весь народ, який у нього, з Харошеф-Гоїма до потоку Киссону.
|
|
14
|
14
|
|
І рече́ Девво́ра к Вара́ку: воста́ни, я́ко сей день, в о́ньже предаде́ Госпо́дь Сиса́ру в ру́ку твою́, зане́ Госпо́дь ізи́деть пред тобо́ю. І сни́де Вара́к с гори́ Фаво́р, і де́сять ти́сящ муже́й вслід єго́.
|
І сказала Девора Вараку: встань, тому що це той день, в який Господь віддасть Сисару в руки твої; Сам Господь піде перед тобою. І зійшов Варак з гори Фавор, і за ним десять тисяч чоловік.
|
|
15
|
15
|
|
І сотре́ Госпо́дь Сиса́ру і вся колесни́ці єго́ і весь полк єго́ о́стрієм меча́ пред Вара́ком. І сни́де Сиса́ра с колесни́ці своєя́ і побіже́ нога́ми свої́ми.
|
Тоді Господь привів у замішання Сисару і всі колісниці його і все ополчення його від меча Варака, і зійшов Сисара з колісниці [своєї] і побіг пішки.
|
|
16
|
16
|
|
І Вара́к гоня́й вслід колесни́ць єго́ і вслід полка́, да́же до дубра́ви язи́ков. І паде́ весь полк Сиса́рин о́стрієм меча́, не оста́ся ні єди́н.
|
Варак переслідував колісниці [його] і ополчення до Харошеф-Гоїма, і загинуло все ополчення Сисарине від меча, не залишилося нікого.
|
|
17
|
17
|
|
І Сиса́ра убіже́ нога́ми свої́ми в ку́щу Іаї́лі, жени́ Хаве́ра Кине́єва; я́ко мир бя́ше между́ Іави́ном, царе́м Асо́рським і между́ до́мом Хаве́ра Кине́єва.
|
Сисара ж утік пішки у намет Іаїлі, дружини Хевіра кенеянина; тому що між Іавином, царем Асорським, і домом Хевера кенеянина був мир.
|
|
18
|
18
|
|
І ізи́де Іаї́ль во срі́теніє Сиса́рі і рече́ к нему́: уклони́ся, господи́не мой, уклони́ся ко мні, не бо́йся. І уклони́ся к ней в ку́щу, і покри́ єго́ оде́ждею своє́ю.
|
І вийшла Іаїль назустріч Сисарі і сказала йому: зайди, господарю мій, зайди до мене, не бійся. Він зайшов до неї в намет, і вона покрила його килимом [своїм].
|
|
19
|
19
|
|
І рече́ Сиса́ра к ней: напо́й м'я ма́ло води́, я́ко возжажда́х. І отріши́ міх мле́чний, і напої́ єго́, і покри́ єго́.
|
[Сисара] сказав їй: дай мені трохи води напитися, я пити хочу. Вона розв’язала міх з молоком, і напоїла його і знову покрила його.
|
|
20
|
20
|
|
І рече́ к ней Сиса́ра: ста́ни во две́рех ку́щи, і бу́деть а́ще кто при́йдеть к тебі́, і вопро́сить тя, і рече́ть: єсть ли зді муж? І рече́ши: ність.
|
[Сисара] сказав їй: стань біля дверей намету, і якщо хто прийде і запитає в тебе і скаже: «чи немає тут кого?», ти скажи: «ні».
|
|
21
|
21
|
|
І взя Іаї́ль, жена́ Хаве́рова, кол ку́щний, і взя млат в ру́ку свою́, і вни́де к нему́ ти́хо, і водрузи́ кол во скра́нії єго́, і пронзе́ до землі́; і сей утру́ждся спа́ше, і і́здше.
|
Іаїль, дружина Хеверова, взяла кіл від намету, і взяла молот у руку свою, і підійшла до нього тихенько, і встромила кіл у скроню його так, що приколола до землі; а він спав від утоми — і помер.
|
|
22
|
22
|
|
І се, Вара́к гоня́й Сиса́ру. І ізи́де Іаї́ль во срі́теніє єму́ і рече́ єму́: прийди́, і покажу́ тебі́ му́жа, єго́же ти і́щеши. І вни́де к ней, і се, Сиса́ра лежа́ше мертв, і кол во скра́нії єго́.
|
І ось, Варак женеться за Сисарою. Іаїль вийшла назустріч йому і сказала йому: ввійди, я покажу тобі людину, яку ти шукаєш. Він увійшов до неї, і ось, Сисара лежить мертвим, і кіл у скроні його.
|
|
23
|
23
|
|
І покори́ Госпо́дь Бог в той день Іави́на, царя́ Ханаа́ня пред си́ни Ізра́їлевими;
|
І смирив [Господь] Бог у той день Іавина, царя Ханаанського, перед синами Ізраїлевими.
|
|
24
|
24
|
|
і хожда́ше рука́ сино́в Ізра́їлевих ходя́щи, і ожесточи́ся на Іави́на, царя́ Ханаа́нська, до́ндеже істреби́ша єго́.
|
Рука синів Ізраїлевих посилювалася більше і більше над Іавином, царем Ханаанським, доки не знищили вони Іавина, царя Ханаанського.
|
