|
Послання до Филип’ян святого апостола Павла
|
Послання до Филип’ян святого апостола Павла
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Ті́мже, бра́тіє моя́ возлю́бленная і вожделі́нная, ра́досте і ві́нче мой, та́ко сто́йте о Го́споді, возлю́бленнії. | Отже, браття мої улюблені й жадані, радість і вінець мій, стійте так у Господі, улюблені. |
|
2
|
2
|
| Єво́дію молю́ і Синти́хію молю́ то́жде му́дрствовати о Го́споді; | Благаю Єводію, благаю й Синтихію мислити те саме в Господі. |
|
3
|
3
|
| єй, молю́ і тебе́, супру́жниче при́сний, споспі́шествуй їм, я́же во благовіствова́нії сподвиза́шася со мно́ю і с Кли́ментом і с про́чими споспі́шники мої́ми, ї́хже імена́ в кни́гах живо́тних. | Так, благаю і тебе, щирий співробітнику, допомагай їм, тим, що в благовісті працювали разом зі мною і з Климентом та з іншими співробітниками моїми, чиї імена — в книзі життя. |
|
4
|
4
|
| (Зач. 247) Ра́дуйтеся всегда́ о Го́споді, і па́ки реку́: ра́дуйтеся. | Радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте. |
|
5
|
5
|
| Кро́тость ва́ша разу́мна да бу́деть всім челові́ком. Госпо́дь близ. | Лагідність ваша нехай буде відома всім людям. Господь близько. |
|
6
|
6
|
| Ні о че́мже пеці́теся, но во всем моли́твою і моле́нієм со благодаре́нієм проше́нія ва́ша да сказу́ються к Бо́гу; | Hе турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом, |
|
7
|
7
|
| і мир Бо́жий, превосходя́й всяк ум, да соблюде́ть сердця́ ва́ша і разумі́нія ва́ша о Христі́ Ісу́сі. | і мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі. |
|
8
|
8
|
| Про́чеє же, бра́тіє (моя́), єли́ка суть і́стинна, єли́ка пречи́ста, єли́ка пра́вена, єли́ка пречи́ста, єли́ка прелюбе́зна, єли́ка доброхва́льна, а́ще ка́я доброді́тель і а́ще ка́я похвала́, сія́ помишля́йте. | Hарешті, браття мої, що тільки істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне слави, що тільки чеснота й похвала, про те помишляйте. |
|
9
|
9
|
| І́мже і научи́стеся, і прия́сте, і сли́шасте, і ви́дісте во мні, сія́ творі́те; і Бог ми́ра бу́деть с ва́ми. | Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в мені, те виконуйте, — і Бог миру буде з вами. |
|
10
|
10
|
| (Зач. 248) Возра́довахся же о Го́споді вельми́, я́ко уже́ когда́ воспом'яну́сте пещи́ся о мні; поне́же і печа́стеся, но непого́дним [неудо́бним] вре́менем обдержа́стеся. | Я дуже зрадів у Господі, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви і раніше турбувались, але вам не сприяли обставини. |
|
11
|
11
|
| Не я́ко по ску́дості глаго́лю; аз бо навико́х, в ни́хже єсьм, дово́лен би́ти; | Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, |
|
12
|
12
|
| вім і смири́тися, вім і ізби́точествовати; во всем і во всіх навико́х, і насища́тися і алка́ти, і ізби́точествовати і лиша́тися. | умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках. |
|
13
|
13
|
| Вся могу́ о укріпля́ющем м'я (Ісу́сі) Христі́. | Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює. |
|
14
|
14
|
| Оба́че до́брі сотвори́сте, сприобщи́вшеся печа́лі моє́й. | А втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі. |
|
15
|
15
|
| Ві́сте же і ви, филипписі́ане, я́ко в нача́лі благовіствова́нія, єгда́ ізидо́х от Македо́нії, ні єди́на мі Це́рков общева́ся в сло́во дая́нія і прия́тія, то́чію ви єди́ні; | Ви знаєте, филип’яни, що з початку благовістя, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не взяла участі у подаванні мені та прийманні мене, крім вас одних; |
|
16
|
16
|
| я́ко і в Солу́нь і єди́ною і два́щі в тре́бованіє (моє́) посла́сте мі. | ви й до Солуня і раз і два присилали мені на потреби. |
|
17
|
17
|
| Не я́ко іщу́ дая́нія, но іщу́ плода́ мно́жащагося в сло́во ва́ше [в по́льзу ва́шу]. | Кажу це не тому, що я шукав подаяння, але шукаю плоду, який примножується на користь вашу. |
|
18
|
18
|
| Прия́х же вся і ізби́точествую; іспо́лнихся, приє́м от Епафроди́та по́сланная от вас, воню́ благоуха́нія, же́ртву прия́тну, благоуго́дну Бо́гу. | Я одержав усе і маю з достатком; я задоволений, одержавши від Епафродита надіслане вами, як запашне куріння, жертву приємну, благоугодну Богові. |
|
19
|
19
|
| Бог же мой да іспо́лнить вся́коє тре́бованіє ва́ше по бога́тству своєму́ в сла́ві, о Христі́ Ісу́сі. | Бог мій нехай сповнить усяку потребу вашу, за багатством Своїм у славі, Христом Ісусом. |
|
20
|
20
|
| Бо́гу же і Отцю́ на́шему сла́ва во ві́ки віко́в. Амі́нь. | Богові ж і Отцеві нашому слава на віки віків. Амінь. |
|
21
|
21
|
| Цілу́йте вся́каго свя́та о Христі́ Ісу́сі. Цілу́ють ви су́щая со мно́ю бра́тія. | Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас усі браття, що перебувають зі мною. |
|
22
|
22
|
| Цілу́ють ви святі́ї всі, па́че же і́же от Ке́сарева до́му. | Вітають вас усі святі‚ а найбільше з Кесаревого дому. |
|
23
|
23
|
| Благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми. Амі́нь. | Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. |
