Главa д7
|
Глава 4
|
1
|
1
|
(За? …№.) ХrтY u5бо пострадaвшу за ны2 пlтію, и3 вы2 въ тy же мhсль воwружи1тесz: занE пострадaвый пл0тію, престA t грэхA, | Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, |
2
|
2
|
во є4же не ктомY человёчєскимъ п0хотемъ, но в0ли б9іей пр0чее во пл0ти жи1ти врeмz. | щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. |
3
|
3
|
Довлёетъ бо вaмъ мимошeдшее врeмz житіS, в0лю kзhческую твори1вшымъ, х0ждшымъ въ нечистотaхъ, въ п0хотехъ, (въ мужел0жствэ, въ скотол0жствэ, въ п0мыслэхъ,) въ піsнствэ, въ козлогласовaніихъ, въ лихоимaніи и3 богомeрзкихъ їдwлослужeніихъ: | Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях; |
4
|
4
|
њ нeмже дивsтсz, не сходsщымсz вaмъ въ т0же блудA разліsніе, хyлzще: | тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас. |
5
|
5
|
и5же воздадsтъ сл0во гот0ву сyщему суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ. | Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих. |
6
|
6
|
На сe бо и3 мє1ртвымъ бlговэсти1сz, да сyдъ ќбw пріи1мутъ по человёку пл0тію, поживyтъ же по бз7э дyхомъ. | Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. |
7
|
7
|
ВсBмъ же кончи1на прибли1жисz. Ўцэломyдритесz u5бо и3 трезви1тесz въ моли1твахъ. | А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. |
8
|
8
|
Прeжде же всёхъ дрyгъ ко дрyгу люб0вь прилёжну и3мёйте, занE люб0вь покрывaетъ мн0жество грэхHвъ. | Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. |
9
|
9
|
Страннолю1бцы дрyгъ ко дрyгу, без8 роптaніи. | Будьте гостинні один до одного без нарікань. |
10
|
10
|
Кjйждо ћкоже пріsтъ даровaніе, междY себє2 си1мъ служaще, ћкw д0бріи строи1теліе разли1чныz блгdти б9іz. | Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. |
11
|
11
|
Ѓще кто2 глаг0летъ, ћкw словесA б9іz: ѓще кто2 слyжитъ, ћкw t крёпости, ю4же подаeтъ бGъ: да њ всeмъ слaвитсz бGъ ї}съ хrт0мъ, є3мyже є4сть слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. | Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь. |
12
|
12
|
(За? …в7.) Возлю1бленніи, не диви1тесz є4же въ вaсъ раждежeнію ко и3скушeнію вaмъ бывaему, ћкw чyжду вaмъ случaющусz: | Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої, |
13
|
13
|
но понeже приwбщaетесz хrтHвымъ страстeмъ, рaдуйтесz, ћкw да и3 въ kвлeніе слaвы є3гw2 возрaдуетесz веселsщесz. | оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились. |
14
|
14
|
Ѓще ўкорsеми бывaете њ и4мени хrт0вэ, бlжeни є3стE ћкw слaвы и3 б9ій д¦ъ на вaсъ почивaетъ: џнэми ќбw хyлитсz, ґ вaми прославлsетсz. | Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється. |
15
|
15
|
Да не кто2 u5бо t вaсъ пострaждетъ ћкw ўбjйца, и3ли2 ћкw тaть, и3ли2 ћкw ѕлодёй, и3ли2 ћкw чуждопосэти1тель: | Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже; |
16
|
16
|
ѓще ли же ћкw хrтіaнинъ, да не стыди1тсz, да прославлsетъ же бGа въ чaсти сeй. | а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. |
17
|
17
|
Ћкw врeмz начaти сyдъ t д0му б9іz: ѓще же прeжде t вaсъ, кaz кончи1на проти1вzщымсz б9ію є3ђлію; | Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому? |
18
|
18
|
И# ѓще првdникъ є3двA сп7сeтсz, нечести1вый и3 грёшный гдЁ kви1тсz; | І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться? |
19
|
19
|
Тёмже и3 стрaждущіи по в0ли б9іей, ћкw вёрну зижди1телю да предадsтъ дyшы сво‰ во бlготворeніи. | Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро. |