|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, | (За? …№.) ХrтY u5бо пострадaвшу за ны2 пlтію, и3 вы2 въ тy же мhсль воwружи1тесz: занE пострадaвый пл0тію, престA t грэхA, |
|
2
|
2
|
| щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. | во є4же не ктомY человёчєскимъ п0хотемъ, но в0ли б9іей пр0чее во пл0ти жи1ти врeмz. |
|
3
|
3
|
| Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях; | Довлёетъ бо вaмъ мимошeдшее врeмz житіS, в0лю kзhческую твори1вшымъ, х0ждшымъ въ нечистотaхъ, въ п0хотехъ, (въ мужел0жствэ, въ скотол0жствэ, въ п0мыслэхъ,) въ піsнствэ, въ козлогласовaніихъ, въ лихоимaніи и3 богомeрзкихъ їдwлослужeніихъ: |
|
4
|
4
|
| тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас. | њ нeмже дивsтсz, не сходsщымсz вaмъ въ т0же блудA разліsніе, хyлzще: |
|
5
|
5
|
| Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих. | и5же воздадsтъ сл0во гот0ву сyщему суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ. |
|
6
|
6
|
| Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. | На сe бо и3 мє1ртвымъ бlговэсти1сz, да сyдъ ќбw пріи1мутъ по человёку пл0тію, поживyтъ же по бз7э дyхомъ. |
|
7
|
7
|
| А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. | ВсBмъ же кончи1на прибли1жисz. Ўцэломyдритесz u5бо и3 трезви1тесz въ моли1твахъ. |
|
8
|
8
|
| Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. | Прeжде же всёхъ дрyгъ ко дрyгу люб0вь прилёжну и3мёйте, занE люб0вь покрывaетъ мн0жество грэхHвъ. |
|
9
|
9
|
| Будьте гостинні один до одного без нарікань. | Страннолю1бцы дрyгъ ко дрyгу, без8 роптaніи. |
|
10
|
10
|
| Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. | Кjйждо ћкоже пріsтъ даровaніе, междY себє2 си1мъ служaще, ћкw д0бріи строи1теліе разли1чныz блгdти б9іz. |
|
11
|
11
|
| Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь. | Ѓще кто2 глаг0летъ, ћкw словесA б9іz: ѓще кто2 слyжитъ, ћкw t крёпости, ю4же подаeтъ бGъ: да њ всeмъ слaвитсz бGъ ї}съ хrт0мъ, є3мyже є4сть слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
12
|
12
|
| Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої, | (За? …в7.) Возлю1бленніи, не диви1тесz є4же въ вaсъ раждежeнію ко и3скушeнію вaмъ бывaему, ћкw чyжду вaмъ случaющусz: |
|
13
|
13
|
| оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились. | но понeже приwбщaетесz хrтHвымъ страстeмъ, рaдуйтесz, ћкw да и3 въ kвлeніе слaвы є3гw2 возрaдуетесz веселsщесz. |
|
14
|
14
|
| Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється. | Ѓще ўкорsеми бывaете њ и4мени хrт0вэ, бlжeни є3стE ћкw слaвы и3 б9ій д¦ъ на вaсъ почивaетъ: џнэми ќбw хyлитсz, ґ вaми прославлsетсz. |
|
15
|
15
|
| Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже; | Да не кто2 u5бо t вaсъ пострaждетъ ћкw ўбjйца, и3ли2 ћкw тaть, и3ли2 ћкw ѕлодёй, и3ли2 ћкw чуждопосэти1тель: |
|
16
|
16
|
| а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. | ѓще ли же ћкw хrтіaнинъ, да не стыди1тсz, да прославлsетъ же бGа въ чaсти сeй. |
|
17
|
17
|
| Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому? | Ћкw врeмz начaти сyдъ t д0му б9іz: ѓще же прeжде t вaсъ, кaz кончи1на проти1вzщымсz б9ію є3ђлію; |
|
18
|
18
|
| І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться? | И# ѓще првdникъ є3двA сп7сeтсz, нечести1вый и3 грёшный гдЁ kви1тсz; |
|
19
|
19
|
| Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро. | Тёмже и3 стрaждущіи по в0ли б9іей, ћкw вёрну зижди1телю да предадsтъ дyшы сво‰ во бlготворeніи. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
