Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa ѕ7
Глава 6
1
1
Е#ли1цы сyть под8 и4гомъ раби2, свои1хъ госп0дій всsкіz чeсти да сподоблsютъ, да и4мz б9іе не хyлитсz и3 ў§ніе. Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення.
2
2
И#мyщіи же вёрныхъ госп0дій да не нерадsтъ њ ни1хъ, понeже брaтіz сyть: но пaче да раб0таютъ, занE вёрни сyть и3 возлю1блени, и5же благодaть воспріeмлющіи. Сі‰ ўчи2 и3 моли2. Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй.
3
3
Ѓще ли кто2 и4накw ўчи1тъ и3 не приступaетъ къ здр†вымъ словесє1мъ гDа нaшегw ї}са хrтA и3 ўчeнію, є4же по бlговёрію, А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність,
4
4
разгордёсz, ничт0же вёдый, но недyгуzй њ стzзaніихъ и3 словопрёніихъ, t ни1хже бывaетъ зaвисть, рвeніе, хулы6, непщев†ніz лук†ва, той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри.
5
5
бесBды ѕлы6z растлённыхъ человёкwвъ ўм0мъ и3 лишeнныхъ и4стины, непщyющихъ приwбрётеніе бhти бlгочcтіе. Tступaй t таковhхъ. Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких.
6
6
Е$сть же снискaніе вeліе бlгочcтіе съ дов0лствомъ. Велике надбання — бути побожним і задоволеним.
7
7
Ничт0же бо внес0хомъ въ мjръ сeй: ћвэ, ћкw нижE и3знести2 что2 м0жемъ. Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього.
8
8
И#мёюще же пи1щу и3 њдэsніе, си1ми дов0лни бyдемъ. Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим.
9
9
Ґ хотsщіи богати1тисz впaдаютъ въ нап†сти и3 сёть, и3 въ п0хwти мнHги несмhслєнны и3 вреждaющыz, ±же погружaютъ человёки во всегуби1телство и3 поги1бель: А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi;
10
10
к0рень бо всBмъ ѕлы6мъ сребролю1біе є4сть, є3гHже нёцыи желaюще заблуди1ша t вёры, и3 себE пригвозди1ша болёзнемъ мнHгимъ. бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам.
11
11
Тh же, q, человёче б9ій, си1хъ бёгай: (За? ©п7}) гони1 же прaвду, бlгочcтіе, вёру, люб0вь, терпёніе, кр0тость: Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності.
12
12
подвизaйсz д0брымъ п0двигомъ вёры, є4млисz за вёчную жи1знь, въ ню1же и3 звaнъ бhлъ є3си2, и3 и3сповёдалъ є3си2 д0брое и3сповёданіе пред8 мн0гими свидётєли. Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками.
13
13
Завэщавaю ти2 пред8 бGомъ њживлsющимъ всsчєскаz, и3 хrт0мъ ї}сомъ свидётелствовавшимъ при понтjйстэмъ пілaтэ д0брое и3сповёданіе: Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання,
14
14
соблюсти2 тебЁ зaповэдь несквeрну и3 незаз0рну, дaже до kвлeніz гDа нaшегw ї}са хrтA, дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
15
15
є4же во сво‰ временA kви1тъ бlжeнный и3 є3ди1нъ си1льный, цRь цaрствующихъ и3 гDь госп0дствующихъ, яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих,
16
16
є3ди1нъ и3мёzй безсм7ртіе и3 во свётэ живhй непристyпнэмъ, є3г0же никт0же ви1дэлъ є4сть t человBкъ, нижE ви1дэти м0жетъ: є3мyже чтcь и3 держaва вёчнаz. Ґми1нь. єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь.
17
17
(За? ©п7f7.) Бог†тымъ въ нн7эшнемъ вёцэ запрещaй не высокомyдрствовати, нижE ўповaти на богaтство погибaющее, но на бGа жи1ва, даю1щаго нaмъ вс‰ nби1лнw въ наслаждeніе: Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди;
18
18
бlг0е дёлати, богати1тисz въ дёлэхъ д0брыхъ, благопод†тливымъ бhти, nбщи1тєлнымъ, щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися,
19
19
сокр0вищующе себЁ њсновaніе добро2 въ бyдущее, да пріи1мутъ вёчную жи1знь. збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного.
20
20
Q, тімоfeе, предaніе сохрани2, ўклонszсz сквeрныхъ суесл0вій и3 прекосл0вій лжеимeннагw рaзума: О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання,
21
21
њ нeмже нёцыи хвaлzщесz, њ вёрэ погрэши1ша. Блгdть съ тоб0ю. Ґми1нь. віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.