Глава 6
|
Главa ѕ7
|
1
|
1
|
Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення. | Е#ли1цы сyть под8 и4гомъ раби2, свои1хъ госп0дій всsкіz чeсти да сподоблsютъ, да и4мz б9іе не хyлитсz и3 ў§ніе. |
2
|
2
|
Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй. | И#мyщіи же вёрныхъ госп0дій да не нерадsтъ њ ни1хъ, понeже брaтіz сyть: но пaче да раб0таютъ, занE вёрни сyть и3 возлю1блени, и5же благодaть воспріeмлющіи. Сі‰ ўчи2 и3 моли2. |
3
|
3
|
А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність, | Ѓще ли кто2 и4накw ўчи1тъ и3 не приступaетъ къ здр†вымъ словесє1мъ гDа нaшегw ї}са хrтA и3 ўчeнію, є4же по бlговёрію, |
4
|
4
|
той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри. | разгордёсz, ничт0же вёдый, но недyгуzй њ стzзaніихъ и3 словопрёніихъ, t ни1хже бывaетъ зaвисть, рвeніе, хулы6, непщев†ніz лук†ва, |
5
|
5
|
Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких. | бесBды ѕлы6z растлённыхъ человёкwвъ ўм0мъ и3 лишeнныхъ и4стины, непщyющихъ приwбрётеніе бhти бlгочcтіе. Tступaй t таковhхъ. |
6
|
6
|
Велике надбання — бути побожним і задоволеним. | Е$сть же снискaніе вeліе бlгочcтіе съ дов0лствомъ. |
7
|
7
|
Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. | Ничт0же бо внес0хомъ въ мjръ сeй: ћвэ, ћкw нижE и3знести2 что2 м0жемъ. |
8
|
8
|
Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. | И#мёюще же пи1щу и3 њдэsніе, си1ми дов0лни бyдемъ. |
9
|
9
|
А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi; | Ґ хотsщіи богати1тисz впaдаютъ въ нап†сти и3 сёть, и3 въ п0хwти мнHги несмhслєнны и3 вреждaющыz, ±же погружaютъ человёки во всегуби1телство и3 поги1бель: |
10
|
10
|
бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам. | к0рень бо всBмъ ѕлы6мъ сребролю1біе є4сть, є3гHже нёцыи желaюще заблуди1ша t вёры, и3 себE пригвозди1ша болёзнемъ мнHгимъ. |
11
|
11
|
Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності. | Тh же, q, человёче б9ій, си1хъ бёгай: (За? ©п7}) гони1 же прaвду, бlгочcтіе, вёру, люб0вь, терпёніе, кр0тость: |
12
|
12
|
Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками. | подвизaйсz д0брымъ п0двигомъ вёры, є4млисz за вёчную жи1знь, въ ню1же и3 звaнъ бhлъ є3си2, и3 и3сповёдалъ є3си2 д0брое и3сповёданіе пред8 мн0гими свидётєли. |
13
|
13
|
Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання, | Завэщавaю ти2 пред8 бGомъ њживлsющимъ всsчєскаz, и3 хrт0мъ ї}сомъ свидётелствовавшимъ при понтjйстэмъ пілaтэ д0брое и3сповёданіе: |
14
|
14
|
дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа, | соблюсти2 тебЁ зaповэдь несквeрну и3 незаз0рну, дaже до kвлeніz гDа нaшегw ї}са хrтA, |
15
|
15
|
яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих, | є4же во сво‰ временA kви1тъ бlжeнный и3 є3ди1нъ си1льный, цRь цaрствующихъ и3 гDь госп0дствующихъ, |
16
|
16
|
єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь. | є3ди1нъ и3мёzй безсм7ртіе и3 во свётэ живhй непристyпнэмъ, є3г0же никт0же ви1дэлъ є4сть t человBкъ, нижE ви1дэти м0жетъ: є3мyже чтcь и3 держaва вёчнаz. Ґми1нь. |
17
|
17
|
Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; | (За? ©п7f7.) Бог†тымъ въ нн7эшнемъ вёцэ запрещaй не высокомyдрствовати, нижE ўповaти на богaтство погибaющее, но на бGа жи1ва, даю1щаго нaмъ вс‰ nби1лнw въ наслаждeніе: |
18
|
18
|
щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, | бlг0е дёлати, богати1тисz въ дёлэхъ д0брыхъ, благопод†тливымъ бhти, nбщи1тєлнымъ, |
19
|
19
|
збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного. | сокр0вищующе себЁ њсновaніе добро2 въ бyдущее, да пріи1мутъ вёчную жи1знь. |
20
|
20
|
О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання, | Q, тімоfeе, предaніе сохрани2, ўклонszсz сквeрныхъ суесл0вій и3 прекосл0вій лжеимeннагw рaзума: |
21
|
21
|
віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь. | њ нeмже нёцыи хвaлzщесz, њ вёрэ погрэши1ша. Блгdть съ тоб0ю. Ґми1нь. |