Главa №i
|
Глава 11
|
1
|
1
|
(За? R§№.) Q, да бhсте мaлw потерпёли безyмію моемY! Но и3 потерпи1те мS. | О, коли б ви були трохи поблажливіші до мого безумства! Але ви і поблажливі до мене. |
2
|
2
|
Ревнyю бо по вaсъ б9іею рeвностію: њбручи1хъ бо вaсъ є3ди1ному мyжу дёву чи1сту предстaвити хrт0ви. | Бо я турбуюся про вас ревністю Божою; тому що я заручив вас єдиному мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою. |
3
|
3
|
Бою1сz же, да не кaкw, ћкоже ѕмjй є4vу прельсти2 лукaвствомъ свои1мъ, тaкw и3стлёютъ (и3) рaзумы вaши t простоты2, ћже њ хrтЁ. | Але боюсь, щоб, як змій хитрістю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились, ухилившись від простоти у Христі. |
4
|
4
|
Ѓще бо грzдhй и3нaго ї}са проповёдаетъ, є3гHже не проповёдахомъ, и3ли2 дyха и3нaго пріeмлете, є3гHже не пріsсте, и3ли2 благовэствовaніе и4но, є4же не пріsсте, д0брэ бhсте потерпёли. | Бо якби хто, прийшовши, почав проповідувати іншого Ісуса, Якого ми не проповідували, або коли б ви одержали іншого Духа, Якого не одержали, або інше благовістя, якого не приймали, — то ви були б дуже поблажливі до цього. |
5
|
5
|
(За? R§в7.) Непщyю бо ничи1мже лиши1тисz прeднихъ ґпcлъ: | Але я думаю, що я ні в чому не менший від великих апостолів: |
6
|
6
|
ѓще бо и3 невёжда сл0вомъ, но не рaзумомъ: но вездЁ ћвльшесz њ всeмъ въ вaсъ [но2 во всeмъ kвлeнни є3смы2 во всёхъ къ вaмъ]. | хоч я і неук у слові, але не в пізнанні. Втім, ми у всьому цілком відомі вам. |
7
|
7
|
И#ли2 грёхъ сотвори1хъ себE смирsz, да вы2 вознесeтесz, ћкw тyне б9іе бlговэствовaніе благовэсти1хъ вaмъ; | Чи згрішив я тим, що принижував себе, щоб піднести вас; бо безвідплатно проповідував вам Євангеліє Боже? |
8
|
8
|
T и3нhхъ цRквeй ўsхъ, пріи1мъ њбр0къ къ вaшему служeнію: и3 пришeдъ къ вaмъ, и3 въ скyдости бhвъ, не стужи1хъ ни є3ди1ному: | Від інших церков я одержував плату для служіння вам; а перебуваючи у вас, хоч і терпів нестаток, нікому не докучав, |
9
|
9
|
скyдость бо мою2 и3сп0лниша брaтіz, пришeдше t макед0ніи: и3 во всeмъ без8 стужeніz вaмъ себE соблюд0хъ и3 соблюдY. | бо нестаток мій поповнили браття, що прийшли з Македонії; та й у всьому я старався і постараюсь не бути для вас тягарем. |
10
|
10
|
Е$сть и4стина хrт0ва во2 мнЁ, ћкw похвалeніе сіE не загради1тсz њ мнЁ въ странaхъ ґхaйскихъ. | По істині Христовій, що в мені, скажу, що ця похвала не відбереться від мене в країнах Ахайї. |
11
|
11
|
Почто2; занE не люблю1 ли вaсъ; БGъ вёсть. Ґ є4же творю2, и3 сотворю2, | Чому ж я так чиню? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але так роблю і так робитиму, |
12
|
12
|
да tсэкY винY хотsщымъ вины2, да, њ нeмже хвaлzтсz, њбрsщутсz ћкоже и3 мы2. | щоб не дати приводу тим, хто шукає приводу, щоб вони, чим хваляться, у тому виявились такими ж, як і ми. |
13
|
13
|
Таковjи бо лжи1ви ґп0столи, дёлателє льсти1віи, преwбразyющесz во ґпcлы хrтHвы. | Бо такі лжеапостоли — лукаві працівники, що набирають вигляду апостолів Христових. |
14
|
14
|
И# не ди1вно: сaмъ бо сатанA преwбразyетсz во ѓгGла свётла: | І не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела світла, |
15
|
15
|
не вeліе u5бо, ѓще и3 служи1теліе є3гw2 преwбразyютсz ћкw служи1тели прaвды: и5мже кончи1на бyдетъ по дэлHмъ и4хъ. | а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх. |
16
|
16
|
Пaки глаг0лю: да никт0же мни1тъ мS безyмна бhти: ѓще ли ни2, понE ћкw безyмна пріими1те мS, да и3 ѓзъ мaло что2 похвалю1сz. | Ще скажу: нехай не вважає хто-небудь мене нерозумним, а якщо не так, то прийміть мене хоч як нерозумного, щоб і мені скільки-небудь похвалитися. |
17
|
17
|
Ґ є4же глаг0лю, не глаг0лю по гDэ, но ћкw въ безyміи въ сeй чaсти похвалы2: | А що кажу, то кажу не в Господі, але ніби в безумстві при такій відвазі на похвалу. |
18
|
18
|
понeже мн0зи хвaлzтсz по пл0ти, и3 ѓзъ похвалю1сz. | Як багато хто хвалиться за плоттю, то і я буду хвалитися. |
19
|
19
|
Любeзнw бо пріeмлете без{мныz, мyдри сyще: | Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних: |
20
|
20
|
пріeмлете бо, ѓще кто2 вaсъ порабощaетъ, ѓще кто2 поzдaетъ, ѓще кто2 (не влёпоту) прот0ритъ [teмлетъ], ѓще кто2 по лицY біeтъ вы2, ѓще кто2 величaетсz. | ви терпите, коли хто вас поневолює, коли хто об’їдає, коли хто вас оббирає, коли хто звеличується, коли хто б’є вас в обличчя. |
21
|
21
|
По досаждeнію глаг0лю, занE ѓки мы2 и3знемог0хомъ. (За? R§G.) Њ нeмже ѓще дерзaетъ кто2, несмhсленнw глаг0лю, дерзaю и3 ѓзъ. | Hа сором скажу, що на це у нас не вистачало сили. А коли хто сміє хвалитися чим-небудь, то (кажу з нерозуму) смію і я. |
22
|
22
|
Е#врeє ли2 сyть; и3 ѓзъ. Ї}лjте ли сyть; и3 ѓзъ. Сёмz ґвраaмле ли сyть; и3 ѓзъ. | Вони євреї? І я. Ізраїльтяни? І я. Сíм’я Авраамове? І я. |
23
|
23
|
Служи1теліе ли хrтHвы сyть; не въ мyдрости глаг0лю, пaче ѓзъ. Въ трудёхъ мн0жае, въ рaнахъ преб0лэ, въ темни1цахъ и4злиха, въ смeртехъ мн0гащи. | Христові служителі? У нерозумі говорю — я більше. Я значно більше був у трудах, безмірно в ранах, більше у в’язницях і багаторазово при смерті. |
24
|
24
|
T їудє1й пsть крaты четhредесzть рaзвэ є3ди1ныz пріsхъ: | Від юдеїв п’ять разів дано було мені по сорок ударів без одного; |
25
|
25
|
три1щи пaлицами біeнъ бhхъ, є3ди1ною кaменьми намeтанъ бhхъ, трикрaты корaбль њпровeржесz со мн0ю: н0щь и3 дeнь во2 глубинЁ сотвори1хъ: | три рази мене били палицями, один раз побивали камінням; три рази розбивався зі мною корабель, ніч і день пробув я у безодні морській; |
26
|
26
|
въ пyтныхъ шeствіихъ мн0жицею: бэды6 въ рэкaхъ, бэды6 t разбHйникъ, бэды6 t срHдникъ, бэды6 t kзы6къ, бэды6 во градёхъ, бэды6 въ пустhни, бэды6 въ м0ри, бэды6 во лжебрaтіи: | багато разів був я у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках в пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами, |
27
|
27
|
въ трудЁ и3 п0двизэ, во бдёніихъ мн0жицею, во ѓлчбэ и3 жaжди, въ пощeніихъ мн0гащи, въ зимЁ и3 наготЁ. | в труді й у виснаженні, часто без сну, в голоді і спразі, часто в постах, на холоді і в наготі. |
28
|
28
|
КромЁ внёшнихъ, нападeніе є4же по вс‰ дни6, (и3) попечeніе всёхъ цRквeй. | Крім зовнішнього‚ налягають на мене щоденні клопоти, турбота про всі церкви. |
29
|
29
|
Кто2 и3знемогaетъ, и3 не и3знемогaю; Кто2 соблазнsетсz, и3 ѓзъ не разжизaюсz; | Хто знемагає, з ким і я не знемагав би? Хто спокушається, за кого б я не палав би? |
30
|
30
|
Ѓще хвали1тисz (ми2) подобaетъ, њ нeмощи моeй похвалю1сz. | Якщо треба мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю моєю. |
31
|
31
|
(За? R§д7.) БGъ и3 nц7ъ гDа нaшегw ї}са хrтA вёсть, сhй блгcвeнъ во вёки, ћкw не лгY. | Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенний повік, знає, що я кажу правду. |
32
|
32
|
Въ дамaсцэ kзhческій кнsзь ґрefы царS стрежaше дамaскъ грaдъ, ћти мS хотS: и3 nк0нцемъ въ кошни1цэ свёшенъ бhхъ по стэнЁ, и3 и3збэг0хъ и3з8 рукY є3гw2. | У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук. |