|
Главa з7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Цaрь птоломeй філопaтwръ, сyщымъ во є3гЂптэ страти1гwмъ и3 всBмъ вчинє1ннымъ над8 дэлaми, рaдоватисz и3 здрaвствовати: здрaвствуемъ же и3 мы2 и3 ч†да н†ша, ўправлsющу нaмъ вели1кому бGу вeщы, ћкоже желaемъ: | «Цар Птоломей Филопатор начальникам єгипетським і всім поставленим на посади — радуватися і бути здоровими. Здорові і ми і діти наші, бо великий Бог благодіє нам у справах за нашим бажанням. |
|
2
|
2
|
| нёцыи дрyзи нaши ѕлонрaвіемъ свои1мъ чaстэе нaмъ прилэжaще, поусти1ша нaсъ на сіE, є4же бы во цaрствіи нaшемъ собрaти всёхъ їудewвъ во є3ди1но мёсто ѓки tстyпникwвъ и3 ўмyчити стрaнными мyками, | Деякі з друзів наших за зловмисництвом своїм часто представляли нам і переконували нас зібрати всіх юдеїв, які знаходяться у царстві, і замучити надзвичайними стратами, як зрадників, |
|
3
|
3
|
| сказyюще, ћкw никогдaже во благостоsніи цaрства нaшегw вeщы бyдутъ, вражды2 рaди, ю4же и4мутъ сjи ко всBмъ kзhкwмъ, донeлэже не соверши1тсz сіE: | додаючи, що доки не буде цього зроблено, справи нашого царства ніколи не будуть благовпорядковані через ненависть, яку вони мають до всіх народів. |
|
4
|
4
|
| и5же и3 свsзаныхъ и5хъ привед0ша къ нaмъ со њѕлоблeніемъ ћкw плённикwвъ, пaче же ћкw предaтелей, без8 всsкагw разсуждeніz и3 и3спытaніz хотёша и5хъ погуби1ти, свирёпэйшею лю1тостію пaче зак0на скЂfска воwружeни: | Вони-то привели їх у кайданах насильно, як невільників, або краще, як наклепників, і без усякого розгляду і дослідження намагалися погубити їх, винаходячи жорстокості, лютіші навіть за скіфські звичаї. |
|
5
|
5
|
| мh же њ си1хъ жесточaе запрети1вше по смиренномyдрію, є4же и4мамы ко всBмъ человёкwмъ, є3двA жив0тъ и5мъ даровaвше, и3 нбcнаго бGа познaвше крёпкw заступaющаго їудeєвъ и3 ћкw nц7A за сhны вhну споб0рствующа, ксемy же и3 люб0вь, ю4же и4мутъ къ нaмъ и3звёстну, и3 ко прароди1телємъ нaшымъ благопріsтство разсуди1вше, прaведнw tпусти1хомъ, по всsкому коеs либо вины2 w4бразу: | Ми суворо заборонили це і з благовоління, яке маємо до всіх людей, негайно дарували їм життя; а коли довідалися, що небесний Бог є вірний покров юдеїв і завжди захищає їх, як батько синів, ще ж взявши до уваги відому їхню доброзичливість до нас і до предків наших, ми справедливо звільнили їх від усякого звинувачення у чому б то не було, |
|
6
|
6
|
| и3 повелёхомъ комyждо всBмъ во сво‰ и5мъ возврати1тисz, дабы2 на всsцэмъ мёстэ никто2 и4хъ tню1дъ њѕлоблsлъ, нижE ўкарsлъ њ содёzнныхъ и5мъ без8 вины2: | і наказали всім і кожному повернутися у свої доми, так щоб ніде ніхто ні в чому не ображав їх і не докоряв у тім, що відбулося без їхньої провини. |
|
7
|
7
|
| вёдомо бо да бyдетъ вaмъ, ћкw ѓще что2 ѕлоухи1тримъ на ни1хъ лукaвое, и3ли2 въ чeмъ њскорби1мъ и5хъ весьмA, то2 не человёка, но всёхъ си1лъ вLку и3 бGа вhшнzго проти1вzщасz нaмъ во tмщeніе вещeй по всемY неизбёжнэ всегдA и3мёти бyдемъ. Здрaвствуйте. | Знайте, що коли ми почнемо проти них що-небудь лихе або взагалі образимо їх, то будемо мати проти себе не людину, але володаря над усякою владою всевишнього Бога месником за діла наші в усьому і завжди неминуче. Будьте здорові». |
|
8
|
8
|
| Пріи1мше же (їудeє t царS) послaніе сіE, не потщaшасz вск0рэ tити2, но моли1ша царS, дабы2 сyщіи t р0да їудeйска, t с™aгw бGа и3 t зак0на б9іz самов0льнэ tступи1вшіи получи1ли и4ми д0лжное мучeніе, | Одержавши це послання, юдеї не поспішали негайно вирушити, але просили царя, щоб ті з роду юдейського, які самовільно залишили святого Бога і закон Божий, одержали через них належне покарання, |
|
9
|
9
|
| приглаг0лавше, ћкw чрeва рaди своегw2 бжcтвєннаz повєлёніz преступи1вшіи нижE ц†рскимъ повелёніємъ благопослyшни бyдутъ. | додаючи, що ті, які переступили заради черева постанови Божественні, ніколи не будуть мати доброї прихильности і до правління царя. |
|
10
|
10
|
| Џнъ же пои1стиннэ сі‰ глаг0ла тaкw бhти, и3 похвали1въ дадE и5мъ влaсть над8 всёми, є4же бы престyпникwвъ зак0на б9іz во всёхъ мёстэхъ цaрствіz є3гw2 со дерзновeніемъ, без8 всsкіz цaрскіz влaсти и3ли2 разсмотрeніz, ўбивaти и3 и3скоренsти. | Цар визнав, що вони говорять правду, схвалив їх, і дав їм повноваження на все, щоб вони тих, що переступили закон Божий, знищили в усякому місці царства його безперешкодно, без особливого дозволу або нагляду царя. |
|
11
|
11
|
| ТогдA (їудeє) возблагодари1вше (царS) ћкоже подобaше, їерeє же и4хъ и3 всE мн0жество вкyпэ возгласи1вше ґллилyіа, съ рaдостію tид0ша. | Тоді, подякувавши йому, як належало, священики і вся безліч народу заспівали «алилуя» і з радістю вирушили. |
|
12
|
12
|
| ТогдA приклю1чшагосz на пути2 престyпника, и4же бsше t р0да и4хъ, мyчаху и3 во w4бразъ и3ны6мъ ўбивaху. | Усякого одноплемінника з тих, що осквернилися, якого зустрічали на шляху, вони карали й убивали у приклад іншим. |
|
13
|
13
|
| И# въ дeнь т0й ўби1ша б0лэе тріeхъ сHтъ мужeй, ўбивaюще же сквeрныхъ съ рaдостію веселsхусz. | У цей день вони умертвили понад триста мужів, і торжествували з веселощами, умертвляючи нечистих. |
|
14
|
14
|
| Сaми же и5же дaже до смeрти со гDемъ бGомъ пребhша, получи1вше совершeнное сп7сeніе, ўвэнчaвше себE разли1чными благов0ннэйшими цвэтaми, tид0ша t грaда со весeліемъ и3 восклицaніемъ, во хвалeніихъ и3 всеблагоглaсныхъ пёніихъ благодарsще бGу nтцє1въ и4хъ вёчному, сп7су ї}леву. | Самі ж, бувши з Богом до смерти й одержавши повну радість спасіння, піднялися з міста, увінчані всякими запашними квітами, з веселощами і вигуками, хвалами і благозвучними піснями, дякуючи Богу батьків, вічному Спасителю Ізраїля. |
|
15
|
15
|
| Пришeдше же во птолемаjду, нарицaемую за св0йство мёста родоф0ръ, и3дёже њжидaху и5хъ корабли6 мн0зи, по џбщему и4хъ совёту днjй сeдмь, | Прийшовши до Птолемаїди, названої за властивістю місця Родофором [трояндоносною], в якій за загальною їхньою домовленістю очікували їх кораблі сім днів, |
|
16
|
16
|
| тaмw сотвори1ша пи1ръ сп7сеніz: цaрь бо даровA благодyшнw коемyждо и4хъ вс‰ потрє1бнаz на пyть дaже до жили1ща и4хъ. | вони влаштували там бенкет спасіння, бо цар щедро забезпечив їх усім, що потрібно було кожному до прибуття у свій дім. |
|
17
|
17
|
| Дости1гше же ми1рнw въ подобaющихъ и3сповёданіихъ, тaкожде и3 тaмw ўстaвиша сі‰ дни6 прaздновати со весeліемъ во врeмz пришeлствіz и4хъ. | Оскільки вони добулися сюди у мирі, із пристойними подяками, то і тут також установили весело святкувати ці дні під час перебування свого. |
|
18
|
18
|
| И%хже и3 њсвzти1вше на столпЁ при мёстэ пи1ршества њбётомъ ўтверди1вше, tид0ша неврeдни, своб0дни, прерaдостни, землeю и3 м0ремъ и3 рэк0ю, њхранsеми цaрскимъ повелёніемъ, кjйждо во сво‰ си, и3 њдержaвше влaсть над8 враги6 б0лшую нeже прeжде, со слaвою и3 стрaхомъ, весьмA ни t когw2 лишaеми и3мёніz. | Освятивши ці дні й затвердивши свою обітницю поставленням стовпа на місці бенкету, вони вирушили далі суходолом і морем і рікою, кожен у своє житло, неушкоджені, вільні, у повній радості, маючи охороною царське повеління. Тоді-то придбали вони більшу, ніж раніше, силу і славу і зробилися страшними для ворогів, ні від кого ніскільки не пригноблювані у своєму володінні, |
|
19
|
19
|
| И# вс‰ сво‰ вси2 воспріsша t њписaніz, ћкw и3мyщіи что2 со стрaхомъ вeліимъ tдаsху и5мъ, вели6чіz превели1кому бGу сотв0ршу совершeннw во спcніе и3хъ. | й усі одержали своє за описом, так що, хто мав що-небудь у себе, з величезним страхом віддавали їм, бо найбільші благодіяння явив їм найвеличніший Бог на спасіння їх. |
|
20
|
20
|
| Блгcвенъ и3збaвитель ї}левъ во вBчнаz временA. Ґми1нь. | Благословенний Спаситель Ізраїля на вічні часи! Амінь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
