Главa №
|
Глава 1
|
1
|
1
|
Ґпокaлmpісъ [tкровeніе] ї}са хrтA, є3г0же [є4же] дадE є3мY бGъ, показaти рабHмъ свои1мъ, и5мже подобaетъ бhти вск0рэ. И# сказA, послaвъ чрез8 ѓгGла своего2 рабY своемY їwaнну, | Одкровення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, що повинно статися невдовзі. І Він показав, пославши його через ангела Свого рабові Своєму Іоану, |
2
|
2
|
и4же свидётелствова сл0во б9іе и3 свидётелство ї}съ хrт0во, и3 є3ли6ка ви1дэ. | який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа і що він бачив. |
3
|
3
|
Бlжeнъ чтhй, и3 слhшащіи словесA прbр0чествіz, и3 соблюдaющіи пи6санаz въ нeмъ: врeмz бо бли1з8. | Блажен, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва цього і дотримуються написаного в ньому, бо час близький. |
4
|
4
|
Їwaннъ седми1мъ цRквамъ, ±же сyть во ґсjи: блгdть вaмъ и3 ми1ръ t сyщагw, и3 и4же бЁ, и3 грzдyщагw, и3 t седми2 духHвъ, и5же пред8 пrт0ломъ є3гw2 сyть, | Іоан семи церквам, що знаходяться в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і гряде, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, |
5
|
5
|
и3 t ї}са хrтA, и4же є4сть свидётель вёрный, пeрвенецъ и3з8 мeртвыхъ и3 кн7зь царeй земнhхъ: лю1бzщу ны2 и3 њмhвшу нaсъ t грBхъ нaшихъ кр0вію своeю, | і від Ісуса Христа, Який є свідок вірний, первісток з мертвих і владика царів земних. Йому, Який полюбив нас і омив нас від гріхів наших кров’ю Своєю |
6
|
6
|
и3 сотвори1лъ є4сть нaсъ цари6 и3 їерє1и бGу и3 nц7Y своемY, томY слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. | і зробив нас царями і священиками Богу й Отцю Своєму, слава і держава на віки віків, амінь. |
7
|
7
|
СE, грzдeтъ со w4блаки, и3 ќзритъ є3го2 всsко џко и3 и5же є3го2 пробод0ша, и3 плaчь сотворsтъ њ нeмъ вс‰ колёна земн†z. Е$й, ґми1нь. | Ось іде з хмарами, і побачить Його всяке око і ті, що прокололи Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь. |
8
|
8
|
Ѓзъ є4смь ѓлфа и3 њмeга, начaтокъ и3 конeцъ, гlетъ гDь, сhй, и3 и4же бЁ, и3 грzдhй, вседержи1тель. | Я є Альфа й Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є і був і гряде, Вседержитель. |
9
|
9
|
Ѓзъ їwaннъ, и4же и3 брaтъ вaшъ и3 џбщникъ въ печaли и3 во цrтвіи и3 въ терпёніи ї}съ хrт0вэ, бhхъ во џстровэ нарицaемэмъ пaтмосъ за сл0во б9іе и3 за свидётелство ї}съ хrт0во. | Я, Іоан, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, званому Патмос, за слово Боже і за свідчення Ісуса Христа. |
10
|
10
|
Бhхъ въ дyсэ въ дeнь недёлный, и3 слhшахъ за соб0ю глaсъ вeлій ћкw трубы2 глаг0лющіz: ѓзъ є4смь ѓлфа и3 њмeга, пeрвый и3 послёдній: | Я був у дусі в день воскресний і чув позаду себе голос гучний, ніби трубний, який говорив: Я є Альфа й Омега, Перший і Останній; |
11
|
11
|
и3: ±же ви1диши, напиши2 въ кни1гу, и3 посли2 цRквамъ, ±же сyть во ґсjи: во є3фeсъ и3 въ смЂрну, въ пергaмъ и3 въ fmатjръ, и3 въ сардjсъ и3 въ філаделфjю и3 въ лаодікjю. | те, що бачиш, напиши у книгу і пошли Церквам, які знаходяться в Асії: до Ефеса, і до Смирни, і до Пергама, і до Фіатири; і до Сардиса, і до Філадельфії, і до Лаодикії. |
12
|
12
|
И# њбрати1хсz ви1дэти глaсъ, и4же гlаше со мн0ю: и3 њбрати1всz ви1дэхъ сeдмь свэти1лникъ златhхъ, | Я обернувся, щоб побачити, чий голос, що говорив зі мною; і, обернувшись, побачив сім золотих світильників |
13
|
13
|
и3 посредЁ седми2 свэти1лникwвъ под0бна сн7у чlвёчу, њблечeна въ поди1ръ и3 препоsсана при сосц{ п0zсомъ златhмъ: | і, посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгі ризи і підперезаного попід груди золотим поясом: |
14
|
14
|
главa же є3гw2 и3 влaси бэлы6 ѓки kрjна бёлаz, ћкоже снёгъ: и3 џчи є3гw2 ћкw плaмень џгненъ: | голова Його і волосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум’я вогняне; |
15
|
15
|
и3 н0зэ є3гw2 под0бнэ халколівaну, ћкоже въ пещи2 разжжeннэ: и3 глaсъ є3гw2 ћкw глaсъ в0дъ мнHгъ: | і ноги Його подібні до бронзи, ніби в печі розжарені, і голос Його, як шум вод великих. |
16
|
16
|
и3 держS въ руцЁ своeй деснёй сeдмь ѕвёздъ: и3 и3з8 ќстъ є3гw2 мeчь nбою1ду џстръ и3з8wстрeнъ и3сходsй: и3 лицE є3гw2 ћкоже с0лнце сіsетъ въ си1лэ своeй. | Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй. |
17
|
17
|
И# є3гдA ви1дэхъ є3го2, пад0хъ къ ногaма є3гw2 ћкw мeртвъ. И# положи2 десни1цу свою2 на мнЁ, гlz ми2: не б0йсz: ѓзъ є4смь пeрвый и3 послёдній | І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній, |
18
|
18
|
и3 живhй: и3 бhхъ мeртвъ, и3 сE, жи1въ є4смь во вёки вэкHвъ, ґми1нь: и3 и4мамъ ключи6 ѓда и3 смeрти. | і живий; і був мертвий, і ось, живий на віки віків, амінь; і маю ключі пекла і смерті. |
19
|
19
|
Напиши2 u5бо, ±же ви1дэлъ є3си2, и3 ±же сyть, и3 и5мже подобaетъ бhти по сeмъ. | Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього. |
20
|
20
|
Тaинство седми2 ѕвёздъ, ±же ви1дэлъ є3си2 на десни1цэ моeй, и3 сeдмь свэти6лникъ златhхъ: сeдмь ѕвёздъ ѓгGли седми2 цRквeй сyть: и3 сeдмь свэти1лникwвъ, ±же ви1дэлъ є3си2, сeдмь цRквeй сyть. | Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зірок — це ангели семи Церков; а сім світильників, які ти бачив, це сім Церков. |