Главa д7
|
Глава 4
|
1
|
1
|
По си1хъ ви1дэхъ: и3 сE, двє1ри tвє1рсты на нб7си2, и3 глaсъ пeрвый, є3г0же слhшахъ ћкw трубY гlющь со мн0ю, гlz: взhди сёмw, и3 покажy ти, є3мyже подобaетъ бhти по си1хъ. | Після цього я глянув, і ось, двері відчинені на небі, і той самий голос, який я чув, ніби звук труби, що говорив зі мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього. |
2
|
2
|
И# ѓбіе бhхъ въ дyсэ: и3 сE, пrт0лъ стоsше на нб7си2, и3 на пrт0лэ сэдsщь: | І в ту ж мить я був у дусі; і ось, престіл стояв на небі, і на престолі був Сидячий; |
3
|
3
|
и3 сэдsй бЁ под0бенъ видёніемъ кaмени їaспісу и3 сардjнови: и3 (бЁ) дугA w4крестъ пrт0ла под0бна видёніемъ смарaгдови. | і Цей Сидячий на вигляд був подібний до каменя яспису і сардису; і райдуга навколо престолу, на вигляд подібна до смарагду. |
4
|
4
|
И# w4крестъ пrт0ла пrт0ли двaдесzть и3 четhри: и3 на пrт0лэхъ ви1дэхъ двaдесzть и3 четhри стaрцы сэдsщыz, њблечє1ны въ бBлыz ри6зы, и3 и3мsху вэнцы2 зл†ты на главaхъ свои1хъ. | І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я двадцять чотири старці, які сиділи й одягнені були в білий одяг та мали на головах своїх золоті вінці. |
5
|
5
|
И# t пrт0ла и3схождaху мHлніz и3 гр0ми и3 глaси: и3 сeдмь свёщникwвъ џгненныхъ горsщихъ пред8 пrт0ломъ, и5же сyть сeдмь духHвъ б9іихъ: | І від престолу виходили блискавки, і громи, і голоси, і перед престолом горіли сім світильників вогняних, які є сім духів Божих; |
6
|
6
|
и3 пред8 пrт0ломъ м0ре стклsно, под0бно крmстaллу: и3 посредЁ пrт0ла и3 w4крестъ пrт0ла четhри живHтна и3сп0лнєна nчeсъ спреди2 и3 созади2. | і перед престолом море скляне, подібне до кристала, і посеред престолу і навколо престолу чотири тварини, сповнені очей спереду і ззаду. |
7
|
7
|
И# жив0тно пeрвое под0бно львY, и3 втор0е жив0тно под0бно телцY, и3 трeтіе жив0тно и3мyщее лицE ћкw человёкъ, и3 четвeртое жив0тно под0бно nрлY летsщу. | І перша тварина була подібна до лева, і друга тварина подібна до тельця, і третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. |
8
|
8
|
И# живHтна четhри, є3ди1но к0еждо и4хъ и3мёzху по шeсть кри1лъ w4крестъ, и3 внутрьyду и3сп0лнєна nчeсъ: и3 пок0z не и4мутъ дeнь и3 н0щь, глаг0люще: с™ъ, с™ъ, с™ъ гDь бGъ вседержи1тель, и4же бЁ и3 сhй и3 грzдhй. | І кожна з чотирьох тварин мала по шість крил навколо, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде. |
9
|
9
|
И# є3гдA дaша живHтнаz слaву и3 чтcь и3 бlгодарeніе сэдsщему на пrт0лэ, живyщему во вёки вэкHвъ, | І коли тварини воздають славу і честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Хто живе повік віку, |
10
|
10
|
пад0ша двaдесzть и3 четhри стaрцы пред8 сэдsщимъ на пrт0лэ, и3 поклони1шасz живyщему во вёки вэкHвъ, и3 положи1ша вэнцы2 сво‰ пред8 пrт0ломъ, глаг0люще: | тоді двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняються Тому, Хто живе у віки віків, і покладають вінці свої перед престолом, кажучи: |
11
|
11
|
дост0инъ є3си2, гDи, пріsти слaву и3 чтcь и3 си1лу, ћкw ты2 є3си2 создaлъ всsчєскаz, и3 в0лею твоeю сyть, и3 сотворє1на. | достойний Ти, Господи, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено. |