Главa №i
|
Глава 11
|
1
|
1
|
И# данA ми2 бhсть тр0сть под0бна жезлY, гlz: востaни и3 и3змёри цRковь б9ію и3 nлтaрь, и3 клaнzющыzсz въ нeй: | І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і виміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому. |
2
|
2
|
ґ дв0ръ сyщій внyтрь [внЁ] цRкве и3знеси2 [и3сключи2] внэyду, нижE и3змёри є3го2, занE дaнъ бhсть kзhкwмъ: и3 грaдъ с™hй поперyтъ четhредесzть и3 двA мцcы. | А зовнішній двір храму виключи і не вимірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці. |
3
|
3
|
И# дaмъ nбёма свидётелема мои1ма, и3 прорицaти бyдутъ днjй тhсzщу двёстэ и3 шестьдесsтъ, њболчє1на во врeтище. | І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретище. |
4
|
4
|
Сjи сyть двЁ м†слицы и3 двA свBщника пред8 бGомъ земли2 сто‰ща. | Це два оливкових дерева і два світильники, що стоять перед Богом землі. |
5
|
5
|
И# и4же и5мъ непрaвду сотвори1тъ, џгнь и3сх0дитъ и3з8 ќстъ и4хъ и3 поsстъ враги2 и4хъ: и3 и4же восх0щетъ њби1дэти и5хъ, семY подобaетъ ўбіeну бhти. | І якщо хто захоче їх образити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хто захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому. |
6
|
6
|
И# сjи и4мутъ w4бласть затвори1ти нeбо, да не сни1детъ д0ждь (на зeмлю) во дни6 прорицaніz и4хъ, и3 w4бласть и4мутъ на водaхъ, њбращaти | въ кр0вь и3 порази1ти зeмлю всsкою ћзвою, є3ли1жды ѓще восх0щутъ. | Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і вражати землю всякими недугами, коли тільки схочуть. |
7
|
7
|
И# є3гдA скончaютъ свидётелство своE, ѕвёрь, и4же и3сх0дитъ t бeздны, сотвори1тъ съ ни1ми брaнь и3 побэди1тъ и5хъ и3 ўбіeтъ |, | І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить з безодні, битиметься з ними, і переможе їх, і вб’є їх, |
8
|
8
|
и3 трyпы и4хъ њстaвитъ на ст0гнахъ грaда вели1кагw, и4же нарицaетсz дух0внэ сод0мъ и3 є3гЂпетъ, и3дёже и3 гDь нaшъ рaспzтъ бhсть. | і трупи їхні залишить на вулиці великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розіп’ятий. |
9
|
9
|
И# зрёти и4мутъ t людjй и3 племeнъ, и3 t kзhкъ и3 колёнъ, тэлесA и4хъ дни6 три2 и3 п0лъ, и3 трyпы и4хъ не њстaвzтъ положи1ти во гробёхъ. | І багато з народів і колін, і людей, і племен дивитимуться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозволять покласти трупи їхні у гроби. |
10
|
10
|
И# живyщіи на земли2 возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ ни1хъ, и3 дaры п0слютъ дрyгъ ко дрyгу, ћкw џба сі‰ прbрHка мyчиста живyщыz на земли2. | І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і веселитися, і пошлють дари одне одному, тому що два ці пророки мучили тих, що живуть на землі. |
11
|
11
|
И# по тріeхъ днeхъ и3 п0лъ, дyхъ жив0тенъ вни1детъ въ нS t бGа, и3 стaнутъ (џба) на ногaхъ свои1хъ: и3 стрaхъ вeлій нападeтъ на зрsщихъ и5хъ. | Але після трьох з половиною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, які дивилися на них. |
12
|
12
|
И# ўслhшатъ глaсъ вeлій съ небесE, гlющь и5мъ: взhдита сёмw. И# взыд0ста на нeбо на w4блацэхъ, и3 ви1дэша | врази2 и4хъ. | І почули вони з неба гучний голос, що говорив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивилися на них вороги їхні. |
13
|
13
|
И# въ чaсъ т0й трyсъ бhсть вeлій, и3 десsтаz чaсть грaда падE, и3 поги1бе трyсомъ и3мeнъ человёческихъ сeдмь тhсzщъ: и3 пр0чіи пристрaшни бhша и3 дaша слaву бGу нбcному. | І в ту ж мить стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і воздали славу Богові Небесному. |
14
|
14
|
Г0ре втор0е tи1де: сE, г0ре трeтіе грzдeтъ ск0рw. | Друге горе минуло; ось, гряде скоро третє горе. |
15
|
15
|
И# седмhй ѓгGлъ воструби2, и3 бhша глaси вели1цы на нб7сёхъ, глаг0люще: бhсть цrтво мjра гDа нaшегw и3 хrтA є3гw2, и3 воцRи1тсz во вёки вэкHвъ. | І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік. |
16
|
16
|
И# двaдесzть и3 четhри стaрцы, пред8 бGомъ сэдsщіи на пrт0лэхъ свои1хъ, пад0ша на ли1ца сво‰ и3 поклони1шасz бGу, | І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали на лиця свої і поклонилися Богові, |
17
|
17
|
глаг0люще: хвaлимъ тS, гDи б9е вседержи1телю, и4же сhй и3 бЁ и3 грzдhй, ћкw пріsлъ є3си2 си1лу твою2 вели1кую и3 воцRи1лсz є3си2: | говорячи, дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Який є, і був, і грядеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився. |
18
|
18
|
и3 kзhцы прогнёвашасz: и3 пріи1де гнёвъ тв0й, и3 врeмz мє1ртвымъ сyдъ пріsти, и3 дaти мздY рабHмъ твои6мъ прbр0кwмъ и3 с™ы6мъ и3 боsщымсz и4мене твоегw2, м†лымъ и3 вели6кимъ, и3 растли1ти посмрaждшыz [растли1вшыz] зeмлю. | І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю. |
19
|
19
|
И# tвeрзесz хрaмъ б9ій на нб7си2, и3 kви1сz ківHтъ завёта є3гw2 въ хрaмэ є3гw2: и3 бhша блист†ніz и3 глaси, и3 гр0ми и3 трyсъ, и3 грaдъ вели1къ. | І розкрився храм Божий на небі, і з’явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і голоси, і громи, і землетрус, і великий град. |