Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава даi

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Главa д7i	Глава 14

1	1
И# ви1дэхъ, и3 сE, ѓгнецъ стоsше на горЁ сіHнстэй, и3 съ ни1мъ сто2 и3 четhредесzть и3 четhри тhсzщы, и3мyще и4мz nц7A є3гw2 напи1сано на челёхъ свои1хъ.	І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написане на чолах.
2	2
И# слhшахъ глaсъ съ небесE, ћкw глaсъ в0дъ мн0гихъ и3 ћкw глaсъ гр0ма вели1ка: и3 глaсъ слhшахъ гудє1цъ гудyщихъ въ г{сли сво‰	І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і почув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх.
3	3
и3 пою1щихъ ћкw пёснь н0ву пред8 пrт0ломъ и3 пред8 четы6ри жив0тными и3 ст†рцы: и3 никт0же можaше навhкнути пёсни, т0кмw сjи сто2 и3 четhредесzть и3 четhри тhсzщы и3скyплени t земли2.	Вони співають ніби нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі.
4	4
Сjи сyть, и5же съ женaми не њскверни1шасz, занE дёвственницы сyть: сjи послёдуютъ ѓгнцу, ѓможе ѓще п0йдетъ. Сjи сyть кyплени t людjй пeрвенцы бGу и3 ѓгнцу,	Це ті, які не осквернилися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві,
5	5
и3 во ўстёхъ и4хъ не њбрётесz лeсть: без8 пор0ка бо сyть пред8 пrт0ломъ б9іимъ.	і в устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.
6	6
И# ви1дэхъ и4наго ѓгGла парsща посредЁ небесE, и3мyщаго є3ђліе вёчно благовэсти1ти живyщымъ на земли2 и3 всsкому плeмени и3 kзhку, и3 колёну и3 лю1демъ,	І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому племені, і коліну, і людям, й народу;
7	7
глаг0люща глaсомъ вели1кимъ: ўб0йтесz бGа и3 дади1те є3мY слaву, ћкw пріи1де чaсъ судA є3гw2, и3 поклони1тесz сотв0ршему нeбо и3 зeмлю, и3 м0ре и3 и3ст0чники водны6z.	і говорив він гучним голосом: бійтеся Бога і воздайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море, і джерела вод.
8	8
И# и4нъ ѓгGлъ в8слёдъ и4де, глаг0лz: падE, падE вавmлHнъ грaдъ вели1кій, занE t вінA ћрости любодэsніz своегw2 напои2 вс‰ kзhки.	І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він шаленим вином розпусти своєї напоїв усі народи.
9	9
И# трeтій ѓгGлъ в8слёдъ є3гw2 и4де, глаг0лz глaсомъ вели1кимъ: и4же ѓще кто2 покланsетсz ѕвёрю и3 їкHнэ є3гw2 и3 пріeмлетъ начертaніе на челЁ своeмъ и3ли2 на руцЁ своeй,	І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто поклоняється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою,
10	10
и3 т0й и4мать пи1ти t вінA ћрости б9іz, вінA нерастворeна [вліsнна нерастворeна] въ чaши гнёва є3гw2, и3 бyдетъ мyченъ nгнeмъ и3 жyпеломъ пред8 ѓгGлы с™hми и3 пред8 ѓгнцемъ:	той питиме вино гніву Божого, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем;
11	11
и3 дhмъ мучeніz и4хъ во вёки вэкHвъ восх0дитъ, и3 не и4мутъ пок0z дeнь и3 н0щь покланsющіисz ѕвёрю и3 w4бразу є3гw2 и3 пріeмлющіи начертaніе и4мене є3гw2.	і дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і образу його, і ті, що приймають начертання імені його.
12	12
ЗдЁ є4сть терпёніе с™hхъ, и5же соблюдaютъ зaповэди б9іz и3 вёру ї}сову.	Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.
13	13
И# слhшахъ глaсъ съ небесE, гlющь ми2: напиши2: бlжeни мeртвіи, ўмирaющіи њ гDэ tнн7э. Е$й, гlетъ д¦ъ, да почjютъ t трудHвъ свои1хъ: дэлa бо и4хъ х0дzтъ в8слёдъ съ ни1ми.	І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними.
14	14
И# ви1дэхъ, и3 сE, w4блакъ свётелъ, и3 на w4блацэ сэдsй под0бенъ сн7у чlвёческому, и3мёz на главЁ своeй вэнeцъ злaтъ, и3 въ руцЁ є3гw2 сeрпъ џстръ.	І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить подібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гострий серп.
15	15
И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде и3з8 хрaма, вопіS вeліимъ глaсомъ сэдsщему на w4блацэ: посли2 сeрпъ тв0й и3 жни2, ћкw пріи1де чaсъ пожaти, занE и4зсше травA [жaтва] земнaz.	І вийшов інший ангел з храму і викликнув гучним голосом до Того, Хто сидить на хмарі: пусти серп Твій і пожни, бо настав час жати, тому що жниво на землі вже дозріло.
16	16
И# положи2 [повeрже] сэдsй на w4блацэ сeрпъ св0й на зeмлю, и3 пожaта бhсть землS.	І кинув Той, Хто сидить на хмарі, серп свій на землю, і земля була пожата.
17	17
И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде и3з8 цeркве сyщіz на нб7си2, и3мhй и3 т0й сeрпъ џстръ.	І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гострим серпом.
18	18
И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде t nлтарS, и3мhй w4бласть на nгни2, и3 возопи2 кли1чемъ вели1кимъ ко и3мyщему сeрпъ џстрый, глаг0лz: посли2 сeрпъ тв0й џстрый и3 њб8eмли гр0зды віногрaда земнaгw, ћкw созрёша ўжE гр0здіе є3S.	І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: пусти серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди.
19	19
И# положи2 [вeрже] ѓгGлъ сeрпъ св0й на земли2 [на зeмлю], и3 њберE віногрaдъ зeмскій и3 вложи2 въ точи1ло вели1кіz ћрости б9іz.	І кинув ангел серп свій на землю, й обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гніву Божого.
20	20
И# и3спрaно бhсть точи1ло внЁ грaда, и3 и3зhде кр0вь t точи1ла дaже до ќздъ к0нскихъ, t стaдій тhсzща и3 шeсть сHтъ.	І потоптано ягоди у точилі за містом, і потекла кров з точила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт