|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| И# пsтый ѓгGлъ воструби2, и3 ви1дэхъ ѕвэздY съ небесE спaдшу на зeмлю: и3 дaнъ бhсть є4й клю1чь студенцA бeздны: | П’ятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні. |
|
2
|
2
|
| и3 tвeрзе студенцA бeздны, и3 взhде дhмъ t студенцA ћкw дhмъ пeщи вели1ки, и3 њмeрче с0лнце и3 воздyхъ t дhма студени1чнагw. | Вона відкрила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і затьмарилося сонце й повітря від диму з колодязя. |
|
3
|
3
|
| И# t дhма и3зыд0ша прyзи на зeмлю, и3 данA бhсть и5мъ w4бласть, ћкоже и4мутъ w4бласть скорп‡и земны6z. | І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони. |
|
4
|
4
|
| И# рэчeно бhсть и5мъ, да не вредsтъ травы2 земнhz, ни всsкагw ѕлaка, ни всsкагw дрeва, но человёки т0чію, и5же не и4мутъ печaти б9іz на челёхъ свои1хъ. | І сказано було їй, щоб не робила шкоди траві земній й ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки одним людям, які не мають печаті Божої на чолах своїх. |
|
5
|
5
|
| И# дано2 бhсть и5мъ, да не ўбію1тъ и4хъ, но да мyку пріи1мутъ пsть мцcей: и3 мучeніе и4хъ ћкw мучeніе скорпjево, є3гдA ўсёкнетъ человёка. | І дано їй не вбивати їх, а тільки мучити п’ять місяців; і муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину. |
|
6
|
6
|
| И# въ ты6z дни6 взhщутъ человёцы смeрти, и3 не њбрsщутъ є3S: и3 вожделёютъ ўмрeти, и3 ўбэжи1тъ t ни1хъ смeрть. | У ті дні люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; захочуть умерти, але смерть утече від них. |
|
7
|
7
|
| И# ўподоблє1ніz пругHвъ подHбна к0нємъ ўгот0влєнымъ на брaнь: и3 на главaхъ и4хъ ћкw вэнцы2 ўпод0блени злaту, и3 ли1ца и4хъ ћкw ли1ца человёчєска: | За виглядом своїм сарана була подібна до коней, приготованих на війну; і на головах у неї ніби вінці, схожі на золоті, обличчя ж її, як обличчя людські; |
|
8
|
8
|
| и3 и3мёzху власы2, ћкw власы2 жє1нскіz, и3 зyбы и4хъ, ћкw львHвъ бёша: | і волосся в неї — ніби волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів. |
|
9
|
9
|
| и3 и3мёzху брwнS, ћкw брwнS желBзны, и3 глaсъ кри1лъ и4хъ, ћкw глaсъ колесни1цъ, є3гдA к0ни мн0зи текyтъ на брaнь: | На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як стукіт від колісниць, коли безліч коней біжать на війну; |
|
10
|
10
|
| и3 и3мёzху w4шибы подHбны скорп‡инымъ, и3 ж†ла бsху во w4шибэхъ и4хъ: и3 данA бЁ w4бласть и5мъ вреди1ти человёки пsть мцcъ. | у неї були хвости, як у скорпіонів, і у хвостах її були жала; влада ж її була — шкодити людям п’ять місяців. |
|
11
|
11
|
| И# и3мёли над8 соб0ю царS ѓггела бeздны, є3мyже и4мz є3врeйски ґвaддwнъ, ґ є4ллински ґполлЂwнъ. | Царем над собою вона мала ангела безодні; ім’я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон*. |
|
12
|
12
|
| Г0ре є3ди1но tи1де: сE, грzдyтъ є3щE двA гHрz по си1хъ. | Одне горе пройшло; і ось, ідуть за ним ще два горя. |
|
13
|
13
|
| И# шестhй ѓгGлъ воструби2, и3 слhшахъ глaсъ є3ди1нъ t четhрехъ рогHвъ nлтарS златaгw сyщагw пред8 бGомъ, | Шостий ангел затрубив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом |
|
14
|
14
|
| глаг0лющій шест0му ѓгGлу и3мёющу трубY: разрэши2 четhри ѓгGлы св‰заны при рэцЁ вели1цэй є3vфрaтъ. | і говорив шостому ангелу, що мав трубу: звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрата. |
|
15
|
15
|
| И# разрэшeни бhша четhри ѓгGли ўгот0вани на чaсъ и3 дeнь, и3 мцcъ и3 лёто, да и3збію1тъ трeтію чaсть человBкъ. | І звільнені були чотири ангели, приготовані на час і день, і місяць і рік для того, щоб умертвити третю частину людей. |
|
16
|
16
|
| И# число2 в0инwвъ к0нныхъ двЁ тмB тeмъ: и3 слhшахъ число2 и4хъ. | Кількість кінного війська була дві тьми тем; і я чув кількість його. |
|
17
|
17
|
| И# тaкw ви1дэхъ въ видёніи к0ни, и3 сэдsщыz на ни1хъ и3мyщыz брwнS џгнєнны и3 v3акjнfwвы и3 жyпєлны: и3 главы6 к0нємъ (и4хъ) ћкw главы6 львHмъ, и3 и3з8 ќстъ и4хъ и3схождaше џгнь и3 дhмъ и3 жyпелъ. | Так бачив я у видінні коней і на них вершників, які мали на собі броні вогненні, гіацинтові й сірчані; голови у коней, як голови у левів, і з рота їх виходив вогонь, дим і сірка. |
|
18
|
18
|
| И# t тріeхъ ћзвъ си1хъ поги1бе трeтіz чaсть человёкwвъ, t nгнS и3 t дhма и3 t жyпела, и3сходsщихъ и3з8 ќстъ и4хъ: | Від цих трьох покарань, від вогню, диму і сірки, що виходили з рота їх, померла третя частина людей; |
|
19
|
19
|
| w4бласть бо к0ней во ўстёхъ и4хъ бЁ [и3 во w4шибэхъ и4хъ], и3 [и4бо] w4шиби и4хъ под0бни ѕміє1мъ, и3мyще главы6 и3 тёми пaкwсти дёюще. | бо сила коней була в роті їх і у хвостах їх; а хвости їх були подібні до змій і мали голови, і ними вони шкодили. |
|
20
|
20
|
| И# пр0чіи t человBкъ, и5же не вреждeни бhша [не и3збіeни бhша] ћзывами си1ми, нижE покazшасz t дёлъ рyкъ свои1хъ, да не покл0нzтсz дeмwнwмъ, ни јдwлwмъ златы6мъ и3 срє1брzнымъ, и3 мBдzнымъ и3 кaмєннымъ и3 древzны6мъ, и5же ни ви1дэти м0гутъ, ни слhшати, ни ходи1ти: | Інші ж люди, які не вмерли від цих покарань, не розкаялись у ділах рук своїх так, щоб не поклонятися бісам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити. |
|
21
|
21
|
| и3 не покazшасz t ўбjйствъ свои1хъ, ни t волхвовaній свои1хъ, нижE t блудA своегw2, нижE t тaтьбъ свои1хъ. | І не розкаялися вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні у розпусті своїй, ні в крадіжках своїх. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
