|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| И# слhшахъ глaсъ вeлій t хрaма гlющь седми1мъ ѓгGлwмъ: и3ди1те и3 и3злjйте сeдмь фі†лъ ћрости б9іz на зeмлю. | І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи ангелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю. |
|
2
|
2
|
| И# и4де пeрвый ѓгGлъ и3 и3зліS фіaлъ св0й на зeмлю: и3 бhсть гн0й ѕ0лъ и3 лю1тъ на человёцэхъ и3мyщихъ начертaніе ѕвэри1но и3 клaнzющихсz їкHнэ є3гw2. | Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробилися тяжкі й огидні гнійні рани на людях, які мали начертання звіра і поклонялися образу його. |
|
3
|
3
|
| И# вторhй ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й въ м0ре: и3 бhсть кр0вь ћкw мертвецA, и3 всsка душA живA ќмре въ м0ри. | Другий ангел вилив чашу свою в море: і зробилася кров, ніби мерця, і все одушевлене померло в морі. |
|
4
|
4
|
| И# трeтій ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на рёки и3 на и3ст0чники водны6z: и3 бhсть кр0вь. | Третій ангел вилив чашу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров. |
|
5
|
5
|
| И# слhшахъ ѓгGла воднaго глаг0люща: првdнъ є3си2, гDи, сhй и3 и4же бЁ, и3 прпdбнъ, ћкw сі‰ суди1лъ є3си2: | І почув я ангела вод, який говорив: праведний Ти, Господи, Який є і був, і святий, тому що так судив; |
|
6
|
6
|
| занE кр0вь с™hхъ и3 прbрHкъ и3зліsша, и3 кр0вь и5мъ дaлъ є3си2 пи1ти: дост0йни бо сyть. | за те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достойні того. |
|
7
|
7
|
| И# слhшахъ другaго t nлтарS глаг0люща: є4й, гDи б9е вседержи1телю, и4стинни и3 пр†ви суди6 твои2. | І почув я іншого, який говорив від жертовника: так, Господи Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої. |
|
8
|
8
|
| И# четвeртый ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на с0лнце: и3 дано2 бhсть є3мY њпалsти человёки nгнeмъ. | Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем. |
|
9
|
9
|
| И# њпали1шасz человёцы зн0емъ вели1кимъ, и3 хyлиша и4мz б9іе, и4же и4мать w4бласть на ћзвахъ си1хъ, и3 не покazшасz дaти є3мY слaвы. | І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу. |
|
10
|
10
|
| И# пsтый ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на прест0лъ ѕвэри1нъ: и3 бhсть цaрство є3гw2 њмрачeно, и3 жвaху љзhки сво‰ t болёзни, | П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання, |
|
11
|
11
|
| и3 хyлиша бGа нбcнаго t болёзни и3 t ћзвъ свои1хъ, и3 не покazшасz t дёлъ свои1хъ. | і хулили Бога небесного за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх. |
|
12
|
12
|
| И# шестhй ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на рэкY вели1ку є3vфрaтъ: и3 и3зсsче водA є3S, да ўгот0витсz пyть царє1мъ сyщымъ t востHкъ с0лнечныхъ. | Шостий ангел вилив чашу свою у велику ріку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного. |
|
13
|
13
|
| И# ви1дэхъ и3з8 ќстъ ѕмjz и3 и3з8 ќстъ ѕвёрz и3 и3з8 ќстъ лжaгw прор0ка дyхи три2 нечи6стыz, ћкw ж†бы и3сходsщыz: | І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: |
|
14
|
14
|
| сyть бо дyси дeмwнстіи творsще знaмєніz, и5же и3сх0дzтъ къ царє1мъ всеS вселeнныz, собрaти | на брaнь въ дeнь т0й вели1кій бGа вседержи1телz. | це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя. |
|
15
|
15
|
| СE, грzдY ћкw тaть: бlжeнъ бдsй и3 блюдhй ри6зы сво‰, да не нaгъ х0дитъ и3 ќзрzтъ срамотY є3гw2. | Ось, іду, як злодій: блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його. |
|
16
|
16
|
| И# собрA и5хъ на мёсто нарицaемое є3врeйски ґрмагеддHнъ. | І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон. |
|
17
|
17
|
| И# седмhй ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на воздyхъ: и3 и3зhде глaсъ вeлій t хрaма небесE t пrт0ла, гlz: бhсть. | Сьомий ангел вилив чашу свою на повітря: і з храму небесного від престолу пролунав гучний голос, який сказав: звершилось! |
|
18
|
18
|
| И# бhша блист†ніz и3 гр0ми и3 глaси, и3 бhсть трyсъ вели1къ, kк0въ николи1же бhсть, tнeлэже бhша человёцы на земли2, толи1къ трyсъ, тaкw вeлій. | І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий! |
|
19
|
19
|
| И# бhсть грaдъ вели1къ въ три2 ч†сти, и3 грaди kзhчестіи пад0ша, и3 вавmлHнъ вели1кій помzновeнъ бhсть пред8 бGомъ, дaти є3мY чaшу вінA ћрости гнёва своегw2. | І місто велике розпалося на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його. |
|
20
|
20
|
| И# всsкъ џстровъ бэжA, и3 г0ры не њбрэт0шасz: | І всякий острів зник, і гір не стало; |
|
21
|
21
|
| и3 грaдъ вели1къ, ћкw талaнтесъ, сни1де съ небесE на человёки: и3 хyлиша человёцы бGа t ћзвы грaдныz, ћкw вeліz є4сть ћзва є3гw2 ѕэлw2. | і град, завбільшки як талант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покарання градом, тому що покарання від нього було дуже тяжке. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
