|
Глава́ д҃
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Слы́шите сло́во гдⷭ҇не, сы́нове і҆и҃лєвы, ꙗ҆́кѡ сꙋ́дъ гдⷭ҇еви къ живꙋ́щымъ на землѝ: занѐ нѣ́сть и҆́стины, ни ми́лости, ни вѣ́дѣнїѧ бж҃їѧ на землѝ: | Слухайте слово Господнє, сини Ізраїлеві; бо суд у Господа з жителями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні Богопізнання на землі. |
|
2
|
2
|
| клѧ́тва и҆ лжа̀, и҆ оу҆бі́йство и҆ татьба̀ и҆ любодѣѧ́нїе разлїѧ́сѧ по землѝ, и҆ кро́вь съ кровьмѝ мѣша́ютъ. | Клятва й обман, убивство і крадійство, і перелюбство вкрай поширилися, і кровопролиття йде за кровопролиттям. |
|
3
|
3
|
| Сегѡ̀ ра́ди воспла́четсѧ землѧ̀ и҆ оу҆ма́литсѧ со всѣ́ми всели́вшимисѧ на не́й, со ѕвѣрьмѝ польски́ми и҆ съ га̑ды зємны́ми и҆ со пти́цами небе́сными, и҆ ры̑бы морскі̑ѧ ѡ҆скꙋдѣ́ютъ: | За те заплаче земля ця, і знеможуть усі, хто живе на ній, зі звірами польовими і птахами небесними, навіть і риби морські загинуть. |
|
4
|
4
|
| ꙗ҆́кѡ да никто́же не при́тсѧ, ни ѡ҆блича́етсѧ никто́же: лю́дїе же моѝ а҆́ки прерѣка́емый жре́цъ, | Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ — як ті, що сперечаються зі священиком. |
|
5
|
5
|
| и҆ и҆знемо́жетъ во дне́хъ, и҆ и҆знемо́жетъ проро́къ съ тобо́ю: но́щи оу҆подо́бихъ ма́терь твою̀. | І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і знищу матір твою. |
|
6
|
6
|
| Оу҆подо́бишасѧ лю́дїе моѝ а҆́ки не и҆мꙋ́ще оу҆мѣ́нїѧ: ꙗ҆́кѡ ты̀ оу҆мѣ́нїе ѿве́рглъ є҆сѝ, ѿве́ргꙋ и҆ а҆́зъ тебѐ, є҆́же не жре́чествовати мнѣ̀, и҆ забы́лъ є҆сѝ зако́нъ бг҃а своегѡ̀, забꙋ́дꙋ и҆ а҆́зъ ча̑да твоѧ̑. | Знищений буде народ Мій за нестачу відання: оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх. |
|
7
|
7
|
| По мно́жествꙋ и҆́хъ та́кѡ согрѣши́ша мнѣ̀: сла́вꙋ и҆́хъ въ безче́стїе положꙋ̀. | Чим більше вони примножуються, тим більше грішать проти Мене; славу їхню перетворю на безславність. |
|
8
|
8
|
| Грѣхѝ люді́й мои́хъ снѣдѧ́тъ и҆ въ непра́вдахъ и҆́хъ во́змꙋтъ дꙋ́шы и҆́хъ. | Гріхами народу Мого годуються вони, і до беззаконня його прагне душа їх. |
|
9
|
9
|
| И҆ бꙋ́детъ ꙗ҆́коже лю́дїе, та́кѡ и҆ жре́цъ: и҆ ѿмщꙋ̀ на ни́хъ пꙋти̑ и҆́хъ, и҆ оу҆мышлє́нїѧ и҆́хъ возда́мъ и҆̀мъ. | І що буде з народом, те і зі священиком; і покараю його за шляхами його, і воздам йому за ділами його. |
|
10
|
10
|
| И҆ бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́сти и҆ не насы́тѧтсѧ: соблꙋди́ша и҆ не и҆спра́вѧтсѧ: поне́же гдⷭ҇а ѡ҆ста́виша є҆́же снабдѣ́ти. | Будуть їсти, і не наситяться; будуть блудити, і не розмножаться; бо залишили служіння Господу. |
|
11
|
11
|
| Блꙋ́дъ и҆ вїно̀ и҆ пїѧ́нство прїѧ́тъ се́рдце люді́й мои́хъ. | Блуд, вино і напої заволоділи серцем їх. |
|
12
|
12
|
| Въ зна́менїихъ вопроша́хꙋ и҆ въ жезлѣ́хъ свои́хъ повѣ́дахꙋ тѣ́мъ: дꙋ́хомъ блꙋже́нїѧ прельсти́шасѧ и҆ соблꙋди́ша ѿ бг҃а своегѡ̀: | Народ Мій запитує своє дерево і жезл його дає йому відповідь; бо дух блуду ввів їх в оману, і, блудодіючи, вони відступили від Бога свого. |
|
13
|
13
|
| на версѣ́хъ го́ръ кадѧ́хꙋ и҆ на холмѣ́хъ жрѧ́хꙋ под̾ дꙋ́бомъ и҆ под̾ є҆́лїю и҆ под̾ дре́вомъ вѣ́твеннымъ, ꙗ҆́кѡ до́бръ кро́въ: сегѡ̀ ра́ди соблꙋ́дѧтъ дщє́ри ва́шѧ, и҆ невѣ̑сты ва́шѧ возлюбодѣ́ютъ. | На вершинах гір вони приносять жертви і на пагорбах звершують кадіння під дубом і тополею і теревинфом, тому що гарна від них тінь; тому любодіють дочки ваші і перелюбствують невістки ваші. |
|
14
|
14
|
| И҆ не присѣщꙋ̀ на дщє́ри ва́шѧ, є҆гда̀ соблꙋ́дѧтъ, и҆ на невѣ̑сты ва́шѧ, є҆гда̀ возлюбодѣ́ютъ: ꙗ҆́кѡ и҆ ті́и со блꙋдни́цами смѣси́шасѧ и҆ со блꙋдника́ми трє́бы жрѧ́хꙋ, и҆ лю́дїе смы́слѧщїи со блꙋдни́цею сплета́хꙋсѧ. | Я залишу карати дочок ваших, коли вони блудодіють, і невісток ваших, коли вони перелюбствують, тому що ви самі на боці блудниць і з любодійцями приносите жертви, а темний народ гине. |
|
15
|
15
|
| Ты́ же, і҆и҃лю, не не разꙋмѣва́й, и҆ і҆ꙋ́до: не входи́те въ галга́лꙋ и҆ не восходи́те въ до́мъ ѡ҆́новъ, и҆ не клени́тесѧ гдⷭ҇емъ живы̑мъ. | Якщо ти, Ізраїлю, блудодієш, те нехай не грішив би Іуда; і не ходіть у Галгал, і не піднімайтеся в Беф-Авен, і не кляніться: «живий Господь!» |
|
16
|
16
|
| Занѐ ꙗ҆́коже ю҆́ница стрѣка́ломъ стрѣ́чема разсвирѣ́пѣ і҆и҃ль: нн҃ѣ оу҆пасе́тъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ а҆́гнца на простра́нствѣ. | Бо, як уперта телиця, впертим став Ізраїль; тому чи буде тепер Господь пасти їх, як агнців на великому пасовищі? |
|
17
|
17
|
| Прича́стникъ кꙋмі́рѡмъ є҆фре́мъ положѝ себѣ̀ собла́зны, | Прив’язався до ідолів Єфрем; залиш його! |
|
18
|
18
|
| и҆збра̀ ханане́ѡвъ: блꙋдѧ́ще возблꙋди́ша, возлюби́ша безче́стїе ѿ хрепета́нїѧ своегѡ̀. | Гидке пияцтво їх, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люблять ганебне. |
|
19
|
19
|
| Ви́хръ дꙋ́ха возсви́щетъ въ крилѣ́хъ свои́хъ, и҆ посра́мѧтсѧ ѿ тре́бищъ свои́хъ. | Охопить їх вітер своїми крилами, і посоромляться вони жертв своїх. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.