Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ з҃
Глава 7
1
1
Є҆гда̀ и҆зцѣлю̀ і҆и҃лѧ, и҆ ѿкры́етсѧ непра́вда є҆фре́мова и҆ ѕло́ба самарі́йска, ꙗ҆́кѡ содѣ́лаша лжꙋ̀: и҆ та́ть къ немꙋ̀ вни́детъ, совлача́ѧй разбо́йникъ на пꙋтѝ є҆гѡ̀: Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і злодійство Самарії: бо вони чинять неправдиво; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях.
2
2
ꙗ҆́кѡ да воспою́тъ вкꙋ́пѣ, а҆́ки пою́щїи се́рдцемъ свои́мъ. Всѧ̑ ѕлѡ́бы и҆́хъ помѧнꙋ́хъ: нн҃ѣ ѡ҆быдо́ша и҆̀хъ совѣ́ти и҆́хъ, проти́вꙋ лицꙋ̀ мѝ бы́ша. Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм.
3
3
Ѕло́бами свои́ми возвесели́ша царѧ̀ и҆ лжа́ми свои́ми кнѧзе́й. Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми — князів.
4
4
Всѝ любодѣ́ющїи, ꙗ҆́кѡ пе́щь жего́ма на пече́нїе сожже́нїѧ ѿ пла́мене, ѿ примѣше́нїѧ тꙋ́ка, до́ндеже вски́снетъ то̀ всѐ. Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне.
5
5
Во дни̑ царе́й ва́шихъ нача́ша кнѧ̑зи ꙗ҆ри́тисѧ ѿ вїна̀, простро́ша рꙋ́ки своѧ̑ съ гꙋби́тельми: «День нашого царя!» — говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників.
6
6
занѐ разгорѣ́шасѧ ꙗ҆́кѡ пе́щь сердца̀ и҆́хъ, внегда̀ оу҆стремлѧ́тисѧ и҆̀мъ: всю̀ но́щь сна̀ є҆фре́мъ насы́тисѧ, заꙋ́тра бы́сть, и҆ разгорѣ́сѧ ꙗ҆́кѡ пла́мень ѻ҆́гненный. Бо вони підступництвом своїм роблять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь.
7
7
Всѝ согрѣ́ѧшасѧ, ꙗ҆́кѡ пе́щь жего́ма, и҆ ѻ҆́гнь поѧдѐ сꙋді́й и҆́хъ: всѝ ца́рїе и҆́хъ падо́ша, не бѣ̀ въ ни́хъ молѧ́йсѧ ко мнѣ̀. Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене.
8
8
Є҆фре́мъ въ лю́дехъ свои́хъ са́мъ смѣсѧ́шесѧ, є҆фре́мъ бы́сть ѡ҆прѣсно́къ неѡбраща́емь. Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб.
9
9
И҆ снѣдо́ша чꙋжді́и крѣ́пость є҆гѡ̀, се́й же не разꙋмѣ̀: и҆ сѣди̑ны ꙗ҆ви́шасѧ на не́мъ, ѻ҆́нъ же не позна̀. Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає.
10
10
И҆ смири́тсѧ оу҆кори́зна і҆и҃лева въ лицѐ є҆мꙋ̀: и҆ не возврати́шасѧ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ своемꙋ̀ и҆ не взыска́ша є҆гѡ̀ во всѣ́хъ си́хъ. І гордість Ізраїля принижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бога свого і не знайшли Його.
11
11
И҆ бѧ́ше є҆фре́мъ ꙗ҆́кѡ го́лꙋбь безꙋ́мный, не и҆мы́й се́рдца: є҆гѵ́пта молѧ́ше, и҆ во а҆ссѷрі́аны ѿидо́ша. І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію.
12
12
Ꙗ҆́коже и҆́дꙋтъ, возложꙋ̀ на нѧ̀ мре́жꙋ мою̀, ꙗ҆́коже пти̑цы небє́сныѧ све́ргꙋ ѧ҆̀, накажꙋ̀ ѧ҆̀ въ слꙋ́хъ скорбѣ́нїѧ и҆́хъ. Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.
13
13
Го́ре и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ ѿскочи́ша ѿ менє̀: боѧзли́ви сꙋ́ть, ꙗ҆́кѡ нече́ствоваша ко мнѣ̀: а҆́зъ же и҆зба́вихъ ѧ҆̀, сі́и же возглаго́лаша на мѧ̀ лжꙋ̀. Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Мене.
14
14
И҆ не возопи́ша ко мнѣ̀ сердца̀ и҆́хъ, но пла́кахꙋсѧ на ло́жахъ свои́хъ: ѡ҆ пшени́цѣ и҆ вїнѣ̀ сѣча́хꙋсѧ. І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються.
15
15
Нака́жꙋтсѧ мно́ю, а҆́зъ же оу҆крѣпи́хъ мы́шцꙋ и҆́хъ, и҆ на мѧ̀ помы́слиша ѕла̑ѧ. Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене.
16
16
Соврати́шасѧ ни во что́же, бы́ша ꙗ҆́кѡ лꙋ́къ напрѧже́нъ: падꙋ́тсѧ кнѧ̑зи и҆́хъ мече́мъ ра́ди ненаказа́нїѧ ꙗ҆зы́ка своегѡ̀. Сїѐ рꙋга́нїе и҆́хъ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй. Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали — як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.