|
Глава́ к҃в
|
Κεφάλαιο 22
|
|
1
|
1
|
| И҆ воздви́гшесѧ сы́нове і҆и҃лтестїи, ѡ҆полчи́шасѧ на за́пады мѡа́ва оу҆ і҆ѻрда́на ко і҆ерїхѡ́нꙋ. | ΚΑΙ ἀπάραντες οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ παρενέβαλον ἐπὶ δυσμῶν Μωὰβ παρὰ τὸν ᾿Ιορδάνην κατὰ ῾Ιεριχώ. |
|
2
|
2
|
| И҆ ви́дѣвъ вала́къ сы́нъ сепфѡ́ровъ всѧ̑, є҆ли̑ка сотворѝ і҆и҃ль а҆морре́ю, | καὶ ἰδὼν Βαλὰκ υἱὸς Σεπφὼρ πάντα ὅσα ἐποίησεν ᾿Ισραὴλ τῷ ᾿Αμορραίῳ, |
|
3
|
3
|
| и҆ оу҆боѧ́сѧ мѡа́въ люді́й ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ мно́зи бѧ́хꙋ, и҆ ѡ҆скорбѣ̀ мѡа́въ ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, | καὶ ἐφοβήθη Μωὰβ τὸν λαὸν σφόδρα ὅτι πολλοὶ ἦσαν, καὶ προσώχθισε Μωὰβ ἀπὸ προσώπου υἱῶν ᾿Ισραήλ. |
|
4
|
4
|
| и҆ речѐ мѡа́въ старѣ́йшинамъ мадїа̑млимъ: нн҃ѣ потреби́тъ со́нмъ се́й всѣ́хъ, и҆̀же ѡ҆́крестъ на́съ, ꙗ҆́коже потреблѧ́етъ теле́цъ ѕла́къ на по́ли. И҆ вала́къ, сы́нъ сепфѡ́ровъ, бѧ́ше ца́рь мѡа́вль въ то̀ вре́мѧ, | καὶ εἶπε Μωὰβ τῇ γερουσίᾳ Μαδιάμ· νῦν ἐκλείξει ἡ συναγωγὴ αὕτη πάντας τοὺς κύκλῳ ὑμῶν, ὡσεὶ ἐκλείξαι ὁ μόσχος τὰ χλωρὰ ἐκ τοῦ πεδίου. καὶ Βαλὰκ υἱὸς Σεπφὼρ βασιλεὺς Μωὰβ ἦν κατὰ τὸν καιρὸν ἐκεῖνον. |
|
5
|
5
|
| и҆ посла̀ послы̀ къ валаа́мꙋ, сы́нꙋ веѡ́ровꙋ, во фаѳꙋ́рꙋ ꙗ҆́же є҆́сть оу҆ рѣкѝ землѝ сынѡ́въ люді́й є҆гѡ̀, призва́ти є҆го̀, глаго́лѧ: сѐ, лю́дїе и҆зыдо́ша и҆з̾ є҆гѵ́пта, и҆ сѐ, покры́ша лицѐ землѝ, и҆ сі́и сѣдѧ́тъ при ѡ҆держа́нїи мое́мъ: | καὶ ἀπέστειλε πρέσβεις πρὸς Βαλαὰμ υἱὸν Βεὼρ Φαθουρά, ὅ ἐστιν ἐπὶ τοῦ ποταμοῦ γῆς υἱῶν λαοῦ αὐτοῦ, καλέσαι αὐτὸν λέγων· ἰδοὺ λαὸς ἐξελήλυθεν ἐξ Αἰγύπτου καὶ ἰδοὺ κατεκάλυψε τὴν ὄψιν τῆς γῆς καὶ οὗτος ἐγκάθηται ἐχόμενός μου· |
|
6
|
6
|
| и҆ нн҃ѣ прїидѝ, прокленѝ мнѣ̀ лю́ди сїѧ̑, поне́же крѣ́пльшїи сꙋ́ть па́че на́съ, а҆́ще возмо́жемъ си́хъ и҆зби́ти, и҆ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ и҆з̾ землѝ: ꙗ҆́кѡ вѣ́мъ, и҆̀хже а҆́ще благослови́ши ты̀, благослове́ни сꙋ́ть, и҆ и҆̀хже а҆́ще проклене́ши ты̀, про́клѧти. | καὶ νῦν δεῦρο ἄρασαί μοι τὸν λαὸν τοῦτον, ὅτι ἰσχύει οὗτος ἢ ὑμεῖς· ἐὰν δυνώμεθα πατάξαι ἐξ αὐτῶν, καὶ ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἐκ τῆς γῆς· ὅτι οἶδα οὓς ἐὰν εὐλογήσῃς σύ, εὐλόγηνται, καὶ οὓς ἐὰν καταράσῃ σύ, κεκατήρανται. |
|
7
|
7
|
| И҆ и҆до́ша старѣ̑йшины мѡа̑вли и҆ старѣ̑йшины мадїа̑мли, и҆ волхвова̑нїѧ въ рꙋка́хъ и҆́хъ: и҆ прїидо́ша къ валаа́мꙋ и҆ глаго́лаша є҆мꙋ̀ словеса̀ вала́кѡва. | καὶ ἐπορεύθη ἡ γερουσία Μωὰβ καὶ ἡ γερουσία Μαδιάμ, καὶ τὰ μαντεῖα ἐν ταῖς χερσὶν αὐτῶν, καὶ ἦλθον πρὸς Βαλαὰμ καὶ εἶπαν αὐτῷ τὰ ρήματα Βαλάκ. |
|
8
|
8
|
| И҆ речѐ къ ни̑мъ: препочі́йте здѣ̀ но́щь (сїю̀), и҆ ѿвѣща́ю ва́мъ дѣѧ̑нїѧ, ꙗ҆̀же а҆́ще возгл҃етъ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀. И҆ пребы́ша кнѧ̑зи мѡа̑вли оу҆ валаа́ма. | καὶ εἶπε πρὸς αὐτούς· καταλύσατε αὐτοῦ τὴν νύκτα, καὶ ἀποκριθήσομαι ὑμῖν πράγματα, ἃ ἂν λαλήσῃ Κύριος πρός με· καὶ κατέμειναν οἱ ἄρχοντες Μωὰβ παρὰ Βαλαάμ. |
|
9
|
9
|
| И҆ прїи́де бг҃ъ къ валаа́мꙋ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: что̀ человѣ́цы сі́и оу҆ тебє̀; | καὶ ἦλθεν ὁ Θεὸς πρὸς Βαλαὰμ καὶ εἶπεν αὐτῷ· τί οἱ ἄνθρωποι οὗτοι παρὰ σοι; |
|
10
|
10
|
| И҆ речѐ валаа́мъ къ бг҃ꙋ: вала́къ сы́нъ сепфѡ́ровъ, ца́рь мѡа́вль, посла̀ и҆̀хъ ко мнѣ̀, глаго́лѧ: | καὶ εἶπε Βαλαὰμ πρὸς τὸν Θεόν· Βαλὰκ υἱὸς Σεπφώρ, βασιλεὺς Μωάβ, ἀπέστειλεν αὐτοὺς πρός με λέγων· |
|
11
|
11
|
| сѐ, лю́дїе и҆зыдо́ша и҆з̾ є҆гѵ́пта и҆ покры́ша лицѐ землѝ, и҆ сі́и сѣдѧ́тъ при ѡ҆держа́нїи мое́мъ: и҆ нн҃ѣ прїидѝ, проклени́ ми и҆̀хъ, не́гли возмогꙋ̀ и҆зби́ти и҆̀хъ и҆ и҆згна́ти ѧ҆̀ ѿ землѝ. | ἰδοὺ λαὸς ἐξελήλυθεν ἐξ Αἰγύπτου καὶ κεκάλυφε τὴν ὄψιν τῆς γῆς καὶ οὗτος ἐγκάθηται ἐχόμενός μου· καὶ νῦν δεῦρο ἄρασαί μοι αὐτόν, εἰ ἄρα δυνήσομαι πατάξαι αὐτὸν καὶ ἐκβαλῶ αὐτὸν ἀπὸ τῆς γῆς. |
|
12
|
12
|
| И҆ речѐ бг҃ъ къ валаа́мꙋ: да не и҆́деши съ ни́ми, нижѐ да клене́ши люді́й: сꙋ́ть бо бл҃гослове́ни. | καὶ εἶπεν ὁ Θεὸς πρὸς Βαλαάμ· οὐ πορεύσῃ μετ’ αὐτῶν, οὐδὲ καταράσῃ τὸν λαόν· ἔστι γὰρ εὐλογημένος. |
|
13
|
13
|
| И҆ воста́въ валаа́мъ заꙋ́тра, речѐ кнѧзє́мъ вала́кѡвымъ: возврати́тесѧ къ господи́нꙋ своемꙋ̀: не попꙋща́етъ мѝ бг҃ъ и҆тѝ съ ва́ми. | καὶ ἀναστὰς Βαλαὰμ τὸ πρωΐ εἶπε τοῖς ἄρχουσι Βαλάκ· ἀποτρέχετε πρὸς τὸν κύριον ὑμῶν· οὐκ ἀφίησί με ὁ Θεὸς πορεύεσθαι μεθ’ ὑμῶν. |
|
14
|
14
|
| И҆ воста́вше кнѧ̑зи мѡа̑вли прїидо́ша къ вала́кꙋ и҆ реко́ша є҆мꙋ̀: не хо́щетъ валаа́мъ прїитѝ съ на́ми. | καὶ ἀναστάντες οἱ ἄρχοντες Μωὰβ ἦλθον πρὸς Βαλὰκ καὶ εἶπαν· οὐ θέλει Βαλαὰμ πορευθῆναι μεθ’ ἡμῶν. |
|
15
|
15
|
| И҆ приложѝ вала́къ є҆щѐ посла́ти кнѧ̑зи мно́жайшїи и҆ честнѣ́йшїи си́хъ. | Καὶ προσέθετο Βαλὰκ ἔτι ἀποστεῖλαι ἄρχοντας πλείους καὶ ἐντιμοτέρους τούτων. |
|
16
|
16
|
| И҆ прїидо́ша къ валаа́мꙋ и҆ глаго́лаша є҆мꙋ̀: сїѧ̑ глаго́летъ вала́къ, сы́нъ сепфѡ́ровъ: молю́ тѧ, не ѡ҆блѣни́сѧ прїитѝ ко мнѣ̀: | καὶ ἦλθον πρὸς Βαλαὰμ καὶ λέγουσιν αὐτῷ· τάδε λέγει Βαλὰκ ὁ τοῦ Σεπφώρ· ἀξιῶ σε, μὴ ὀκνήσῃς ἐλθεῖν πρός με· |
|
17
|
17
|
| че́стнѣ бо тѧ̀ почтꙋ̀, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́ще рече́ши мѝ, сотворю̀ тебѣ̀: и҆ прїидѝ, и҆ проклени́ ми лю́ди сїѧ̑. | ἐντίμως γὰρ τιμήσω σε, καὶ ὅσα ἐὰν εἴπῃς, ποιήσω σοι· καὶ δεῦρο ἐπικατάρασαί μοι τὸν λαὸν τοῦτον. |
|
18
|
18
|
| И҆ ѿвѣща̀ валаа́мъ и҆ речѐ кнѧзє́мъ вала́кѡвымъ: а҆́ще мѝ да́стъ вала́къ по́лнꙋ хра́минꙋ свою̀ зла́та и҆ сребра̀, не могꙋ̀ престꙋпи́ти сло́ва гдⷭ҇а бг҃а, є҆́же сотвори́ти то̀ ма́ло и҆лѝ вели́ко въ ра́зꙋмѣ мое́мъ: | καὶ ἀπεκρίθη Βαλαὰμ καὶ εἶπε τοῖς ἄρχουσι Βαλάκ· ἐὰν δῷ μοι Βαλὰκ πλήρη τὸν οἶκον αὐτοῦ ἀργυρίου καὶ χρυσίου, οὐ δυνήσομαι παραβῆναι τὸ ρῆμα Κυρίου τοῦ Θεοῦ, ποιῆσαι αὐτὸ μικρὸν ἢ μέγα ἐν τῇ διανοίᾳ μου· |
|
19
|
19
|
| и҆ нн҃ѣ потерпи́те здѣ̀ и҆ вы̀ но́щь сїю̀, и҆ оу҆вѣ́мъ, что̀ приложи́тъ гдⷭ҇ь гл҃ати ко мнѣ̀. | καὶ νῦν ὑπομείνατε αὐτοῦ καὶ ὑμεῖς τὴν νύκτα ταύτην, καὶ γνώσομαι τί προσθήσει Κύριος λαλῆσαι πρός με. |
|
20
|
20
|
| И҆ прїи́де бг҃ъ къ валаа́мꙋ но́щїю и҆ речѐ є҆мꙋ̀: а҆́ще зва́ти тѧ̀ прїидо́ша человѣ́цы сі́и, воста́въ и҆дѝ в̾слѣ́дъ и҆́хъ, но сло́во, є҆́же а҆́ще рекꙋ̀ тебѣ̀, то̀ да сотвори́ши. | καὶ ἦλθεν ὁ Θεὸς πρὸς Βαλαὰμ νυκτὸς καὶ εἶπεν αὐτῷ· εἰ καλέσαι σε πάρεισιν οἱ ἄνθρωποι οὗτοι, ἀναστὰς ἀκολούθησον αὐτοῖς· ἀλλὰ τὸ ρῆμα, ὃ ἐὰν λαλήσω πρὸς σε, τοῦτο ποιήσεις. |
|
21
|
21
|
| И҆ воста́въ валаа́мъ заꙋ́тра, ѡ҆сѣдла̀ ѻ҆слѧ̀ своѐ и҆ и҆́де со кнѧ̑зи мѡа̑вли. | καὶ ἀναστὰς Βαλαὰμ τὸ πρωΐ ἐπέσαξε τὴν ὄνον αὐτοῦ καὶ ἐπορεύθη μετὰ τῶν ἀρχόντων Μωάβ. |
|
22
|
22
|
| И҆ разгнѣ́васѧ ꙗ҆́ростїю бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ и҆́де се́й: и҆ воста̀ а҆́гг҃лъ бж҃їй препѧ́ти є҆мꙋ̀ на пꙋтѝ. Се́й же сѣдѧ́ше на ѻ҆слѧ́ти свое́мъ и҆ два̀ раба̑ є҆гѡ̀ съ ни́мъ. | καὶ ὠργίσθη θυμῷ ὁ Θεός, ὅτι ἐπορεύθη αὐτός, καὶ ἀνέστη ὁ ἄγγελος τοῦ Θεοῦ διαβαλεῖν αὐτόν, καὶ αὐτὸς ἐπιβεβήκει ἐπὶ τῆς ὄνου αὐτοῦ, καὶ δύο παῖδες αὐτοῦ μετ’ αὐτοῦ. |
|
23
|
23
|
| И҆ оу҆зрѣ́въ ѻ҆се́лъ а҆́гг҃ла бж҃їѧ сꙋпроти́въ стоѧ́ща на пꙋтѝ, и҆ ме́чь и҆звлече́нъ въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ соврати́сѧ ѻ҆се́лъ съ пꙋтѝ и҆ и҆дѧ́ше на по́ле: и҆ бїѧ́ше (валаа́мъ) ѻ҆слѧ̀ жезло́мъ свои́мъ, є҆́же напра́вити є҆̀ на пꙋ́ть: | καὶ ἰδοῦσα ἡ ὄνος τὸν ἄγγελον τοῦ Θεοῦ ἀνθεστηκότα ἐν τῇ ὁδῷ καὶ τὴν ρομφαίαν ἐσπασμένην ἐν τῇ χειρὶ αὐτοῦ, καὶ ἐξέκλινεν ἡ ὄνος ἐκ τῆς ὁδοῦ καὶ ἐπορεύετο εἰς τὸ πεδίον· καὶ ἐπάταξε τὴν ὄνον ἐν τῇ ράβδῳ αὐτοῦ τοῦ εὐθῦναι αὐτὴν ἐν τῇ ὁδῷ. |
|
24
|
24
|
| и҆ ста̀ а҆́гг҃лъ бж҃їй на брозда́хъ вїногра́дныхъ: ѡ҆гражде́нїе ѿсю́дꙋ, и҆ ѡ҆гражде́нїе ѿѻнꙋ́дꙋ: | καὶ ἔστη ὁ ἄγγελος τοῦ Θεοῦ ἐν ταῖς αὔλαξι τῶν ἀμπέλων, φραγμὸς ἐντεῦθεν καὶ φραγμὸς ἐντεῦθεν· |
|
25
|
25
|
| и҆ оу҆зрѣ́въ ѻ҆се́лъ а҆́гг҃ла бж҃їѧ, приложи́сѧ ко ѡ҆гра́дѣ и҆ прижмѐ но́гꙋ валаа́мꙋ ко ѡ҆гра́дѣ, и҆ приложѝ є҆щѐ би́ти є҆го̀: | καὶ ἰδοῦσα ἡ ὄνος τὸν ἄγγελον τοῦ Θεοῦ προσέθλιψεν ἑαυτὴν πρὸς τὸν τοῖχον καὶ ἀπέθλιψε τὸν πόδα Βαλαὰμ πρὸς τὸν τοῖχον· καὶ προσέθετο ἔτι μαστίξαι αὐτήν. |
|
26
|
26
|
| и҆ приложѝ а҆́гг҃лъ бж҃їй, и҆ ше́дъ ст҃а̀ въ мѣ́стѣ оу҆́зкомъ, въ не́мже не бѧ́ше оу҆клони́тисѧ ни на де́сно, ни на лѣ́во: | καὶ προσέθετο ὁ ἄγγελος τοῦ Θεοῦ καὶ ἀπελθὼν ὑπέστη ἐν τόπῳ στενῷ, εἰς ὃν οὐκ ἦν ἐκκλῖναι δεξιὰν ἢ ἀριστεράν. |
|
27
|
27
|
| и҆ ви́дѧ ѻ҆слѧ̀ а҆́гг҃ла бж҃їѧ, падѐ под̾ валаа́момъ: и҆ разгнѣ́васѧ валаа́мъ, и҆ бїѧ́ше ѻ҆слѧ̀ жезло́мъ. | καὶ ἰδοῦσα ἡ ὄνος τὸν ἄγγελον τοῦ Θεοῦ συνεκάθισεν ὑποκάτω Βαλαάμ· καὶ ἐθυμώθη Βαλαὰμ καὶ ἔτυπτε τὴν ὄνον τῇ ράβδῳ. |
|
28
|
28
|
| И҆ ѿве́рзе бг҃ъ оу҆ста̀ ѻ҆слѧ́ти, и҆ речѐ валаа́мꙋ: что̀ сотвори́хъ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ сѐ, въ тре́тїе бїе́ши мѧ̀; | καὶ ἤνοιξεν ὁ Θεὸς τὸ στόμα τῆς ὄνου, καὶ λέγει τῷ Βαλαάμ· τί ἐποίησά σοι ὅτι πέπαικάς με τρίτον τοῦτο; |
|
29
|
29
|
| И҆ речѐ валаа́мъ ѻ҆слѧ́ти: ꙗ҆́кѡ порꙋга́лосѧ мѝ є҆сѝ: и҆ а҆́ще бы́хъ ме́чь и҆мѣ́лъ въ рꙋкꙋ̀ моє́ю, пробо́лъ бы́хъ тѧ̀. | καὶ εἶπε Βαλαὰμ τῇ ὄνῳ· ὅτι ἐμπέπαιχάς μοι· καὶ εἰ εἶχον μάχαιραν ἐν τῇ χειρί, ἤδη ἂν ἐξεκέντησά σε. |
|
30
|
30
|
| И҆ речѐ ѻ҆слѧ̀ валаа́мꙋ: не а҆́зъ ли ѻ҆сли́ца твоѧ̀, на не́йже ты̀ ѣ҆́здиши ѿ ю҆́ности своеѧ̀ до дне́шнѧгѡ днѐ; є҆да̀ презо́рствомъ презрѣ́вши сотвори́хъ тебѣ̀ сїѐ; Ѻ҆́нъ же речѐ: нѝ. | καὶ λέγει ἡ ὄνος τῷ Βαλαάμ· οὐκ ἐγὼ ἡ ὄνος σου, ἐφ’ ἧς ἐπέβαινες ἀπὸ νεότητός σου ἕως τῆς σήμερον ἡμέρας; μὴ ὑπεροράσει ὑπεριδοῦσα ἐποίησά σοι οὕτως; ὁ δὲ εἶπεν· οὐχί. |
|
31
|
31
|
| Ѿве́рзе же бг҃ъ ѻ҆́чи валаа́мꙋ, и҆ оу҆зрѣ̀ а҆́гг҃ла бж҃їѧ противостоѧ́ща на пꙋтѝ, и҆ ме́чь и҆звлече́нъ въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀: и҆ приклони́всѧ поклони́сѧ є҆мꙋ̀ лице́мъ свои́мъ. | ἀπεκάλυψε δὲ ὁ Θεὸς τοὺς ὀφθαλμοὺς Βαλαάμ, καὶ ὁρᾷ τὸν ἄγγελον Κυρίου ἀνθεστηκότα ἐν τῇ ὁδῷ καὶ τὴν μάχαιραν ἐσπασμένην ἐν τῇ χειρὶ αὐτοῦ καὶ κύψας προσεκύνησε τῷ προσώπῳ αὐτοῦ. |
|
32
|
32
|
| И҆ речѐ є҆мꙋ̀ а҆́гг҃лъ бж҃їй: почто̀ бїе́ши ѻ҆слѧ̀ твоѐ сїѐ въ тре́тїе; и҆ сѐ, а҆́зъ прїидо́хъ на препѧ́тїе твоѐ, ꙗ҆́кѡ непрїѧ́тенъ пꙋ́ть тво́й предо мно́ю: и҆ ви́дѧ мѧ̀ ѻ҆сли́ца, соврати́сѧ ѿ менє̀ сѐ тре́тїе: | καὶ εἶπεν αὐτῷ ὁ ἄγγελος τοῦ Θεοῦ· διατί ἐπάταξας τὴν ὄνον σου τοῦτο τρίτον; καὶ ἰδοὺ ἐγὼ ἐξῆλθον εἰς διαβολήν σου, ὅτι οὐκ ἀστεία ἡ ὁδός σου ἐναντίον μου, |
|
33
|
33
|
| и҆ а҆́ще бы не оу҆клони́ласѧ ѿ менє̀, нн҃ѣ тѧ̀ оу҆̀бо оу҆би́лъ бы́хъ, сїю́ же сохрани́лъ бы́хъ. | καὶ ἰδοῦσά με ἡ ὄνος ἐξέκλινεν ἀπ’ ἐμοῦ τρίτον τοῦτο· καὶ εἰ μὴ ἐξέκλινεν, νῦν οὖν σὲ μὲν ἀπέκτεινα, ἐκείνην δ’ ἂν περιεποιησάμην. |
|
34
|
34
|
| И҆ речѐ валаа́мъ ко а҆́гг҃лꙋ гдⷭ҇ню: согрѣши́хъ, не вѣ́дѣхъ бо, ꙗ҆́кѡ ты̀ мнѣ̀ противостоѧ́лъ є҆сѝ на пꙋтѝ: и҆ нн҃ѣ а҆́ще тебѣ̀ не оу҆го́дно, возвращꙋ́сѧ. | καὶ εἶπε Βαλαὰμ τῷ ἀγγέλῳ Κυρίου· ἡμάρτηκα, οὐ γὰρ ἠπιστάμην ὅτι σύ μοι ἀνθέστηκας ἐν τῇ ὁδῷ εἰς συνάντησιν· καὶ νῦν εἰ μή σοι ἀρκέσει, ἀποστραφήσομαι. |
|
35
|
35
|
| И҆ речѐ а҆́гг҃лъ бж҃їй къ валаа́мꙋ: и҆дѝ ты̀ съ челѡвѣ́ки: ѻ҆ба́че сло́во, є҆́же а҆́ще рекꙋ̀ тебѣ̀, сїѐ сохранѝ глаго́лати. И҆ и҆́де валаа́мъ со кнѧ̑зи вала́кѡвы. | καὶ εἶπεν ὁ ἄγγελος τοῦ Θεοῦ πρὸς Βαλαάμ· συμπορεύθητι μετὰ τῶν ἀνθρώπων· πλὴν τὸ ρῆμα, ὃ ἐὰν εἴπω πρὸς σε, τοῦτο φυλάξῃ λαλῆσαι. καὶ ἐπορεύθη Βαλαὰμ μετὰ τῶν ἀρχόντων Βαλάκ. |
|
36
|
36
|
| И҆ оу҆слы́шавъ вала́къ, ꙗ҆́кѡ прихо́дитъ валаа́мъ, и҆зы́де во срѣ́тенїе є҆мꙋ̀ во гра́дъ мѡа́вль, и҆́же є҆́сть въ предѣ́лѣхъ а҆рнѡ́нихъ, и҆́же є҆́сть на краѝ предѣ́лѡвъ. | Καὶ ἀκούσας Βαλὰκ ὅτι ἥκει Βαλαάμ, ἐξῆλθεν εἰς συνάντησιν αὐτῷ, εἰς πόλιν Μωάβ, ἥ ἐστιν ἐπὶ τῶν ὁρίων ᾿Αρνῶν, ὅ ἐστιν ἐκ μέρους τῶν ὁρίων. |
|
37
|
37
|
| И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: не посла́хъ ли къ тебѣ̀ зва́ти тѧ̀; почто̀ не прише́лъ є҆сѝ ко мнѣ̀; и҆лѝ не возмогꙋ̀ почти́ти тебѐ; | καὶ εἶπε Βαλὰκ πρὸς Βαλαάμ· οὐχὶ ἀπέστειλα πρὸς σὲ καλέσαι σε; διατί οὐκ ἤρχου πρός με; ὄντως οὐ δυνήσομαι τιμῆσαί σε; |
|
38
|
38
|
| И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: сѐ, прихождꙋ̀ къ тебѣ̀ нн҃ѣ: мо́щенъ ли бꙋ́дꙋ глаго́лати что̀; сло́во, є҆́же а҆́ще вложи́ть бг҃ъ во оу҆ста̀ моѧ̑, сїѐ рекꙋ̀. | καὶ εἶπε Βαλαὰμ πρὸς Βαλάκ· ἰδοὺ ἥκω πρὸς σὲ νῦν· δυνατὸς ἔσομαι λαλῆσαί τι; τὸ ρῆμα, ὃ ἐὰν ἐμβάλῃ ὁ Θεὸς εἰς τὸ στόμα μου, τοῦτο λαλήσω. |
|
39
|
39
|
| И҆ и҆́де валаа́мъ съ вала́комъ, и҆ внидо́ша во гра́ды сє́лныѧ. | καὶ ἐπορεύθη Βαλαὰμ μετὰ Βαλάκ, καὶ ἦλθον εἰς πόλεις ἐπαύλεων. |
|
40
|
40
|
| И҆ закла̀ вала́къ телцы̀ и҆ ѻ҆́вцы, и҆ посла̀ валаа́мꙋ и҆ кнѧзє́мъ и҆̀же съ ни́мъ. | καὶ ἔθυσε Βαλὰκ πρόβατα καὶ μόσχους καὶ ἀπέστειλε τῷ Βαλαὰμ καὶ τοῖς ἄρχουσι τοῖς μετ’ αὐτοῦ. |
|
41
|
41
|
| И҆ бы́сть заꙋ́тра, и҆ взѧ́въ вала́къ валаа́ма, возведѐ є҆го̀ на сто́лпъ ваа́ловъ, и҆ показа̀ є҆мꙋ̀ ѿтꙋ́дꙋ ча́сть нѣ́кꙋю люді́й. | καὶ ἐγενήθη πρωΐ καὶ παραλαβὼν Βαλὰκ τὸν Βαλαὰμ ἀνεβίβασεν αὐτὸν ἐπὶ τὴν στήλην τοῦ Βαὰλ καὶ ἔδειξεν αὐτῷ ἐκεῖθεν μέρος τι τοῦ λαοῦ. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.