Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ д҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4

Глава́ д҃	Глава 4

1	1
И҆ воо́зъ прїи́де ко вратѡ́мъ и҆ сѣ́де та́мѡ: и҆ сѐ, оу҆́жикъ мимоидѧ́ше, ѡ҆ не́мже глаго́ла воо́зъ. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ воо́зъ: оу҆клони́всѧ сѧ́ди здѣ̀. Ѻ҆́нъ же оу҆клони́сѧ и҆ сѣ́де.	Вооз вийшов до воріт і сидів там. І ось, іде мимо родич, про якого говорив Вооз. І сказав йому [Вооз]: зайди сюди і сядь тут. Той зайшов і сів.
2	2
И҆ поѧ̀ воо́зъ де́сѧть мꙋже́й ѿ старѣ́йшинъ гра́да, и҆ речѐ: сѧ́дите здѣ̀. И҆ сѣдо́ша.	[Вооз] узяв десять чоловік із старійшин міста і сказав: сядьте тут. І вони сіли.
3	3
И҆ речѐ воо́зъ оу҆́жикꙋ: ча́сть села̀, ꙗ҆́же є҆́сть бра́та на́шегѡ є҆лїмеле́ха, ꙗ҆́же даде́сѧ ноеммі́нѣ возврати́вшейсѧ ѿ села̀ мѡа́влѧ:	І сказав [Вооз] родичеві: Ноєминь, яка повернулася з полів моавитських, продає частину поля, що належить братові нашому Елимелеху;
4	4
а҆́зъ же реко́хъ: ꙗ҆влю̀ тебѣ̀ сїѐ во оу҆́хо твоѐ, глаго́лѧ, пристѧжѝ пред̾ сѣдѧ́щими и҆ пред̾ старѣ̑йшины люді́й мои́хъ: и҆ а҆́ще оу҆́жичествꙋеши, оу҆́жичествꙋй: а҆́ще же не оу҆́жичествꙋеши, повѣ́ждь мѝ, да вѣ́даю: ꙗ҆́кѡ нѣ́сть ра́звѣ тебє̀ є҆́же оу҆́жичествовати бли́жшїй, и҆ а҆́зъ є҆́смь по тебѣ̀. Ѻ҆́нъ же речѐ: а҆́зъ є҆́смь, оу҆́жичествꙋю.	я зважився довести до вух твоїх і сказати: купи в присутності тих, що сидять тут, і в присутності старійшин народу мого; якщо хочеш викупити, викуповуй; а якщо не хочеш викупити, скажи мені, і я буду знати; бо, крім тебе, нема кому викупити; а після тебе я. Той сказав: я викуповую.
5	5
И҆ речѐ воо́зъ: въ де́нь въ ѻ҆́ньже пристѧ́жеши село̀ ѿ рꙋкѝ ноеммі́ни, и҆ ѿ рꙋ́ѳы мѡаві́тѧныни жены̀ оу҆ме́ршагѡ, и҆ сїю̀ досто́итъ тѝ поѧ́ти, да возста́виши и҆́мѧ оу҆ме́ршагѡ въ наслѣ́дїе є҆гѡ̀.	Вооз сказав: якщо ти купиш поле в Ноємині, то повинен купити й у Руфі моавитянки, дружини померлого, і повинен взяти її заміж, щоб відновити ім’я померлого у наділі його.
6	6
И҆ речѐ оу҆́жикъ: не возмогꙋ̀ оу҆́жичествовати себѣ̀, да не разсы́плю наслѣ́дїѧ моегѡ̀: оу҆́жичествꙋй себѣ̀ ты̀ оу҆́жичество моѐ, а҆́зъ бо не возмогꙋ̀ оу҆́жичествовати.	І сказав той родич: не можу я взяти її собі, щоб не розладнати свого наділу; прийми її ти, бо я не можу прийняти.
7	7
И҆ сїѐ оу҆правле́нїе бы́сть пре́жде во і҆и҃ли ѡ҆ оу҆́жичествованїи и҆ ѡ҆ премѣне́нїи, є҆́же оу҆крѣпи́ти всѧ́кое сло́во: и҆ и҆ззꙋва́ше мꙋ́жъ сапо́гъ сво́й, и҆ даѧ́ше по́дрꙋгꙋ своемꙋ̀ оу҆́жичествꙋющꙋ оу҆́жичество є҆гѡ̀: и҆ сїѐ бѧ́ше свидѣ́телство во і҆и҃ли.	Раніше такий був звичай у Ізраїля при викупі й при обміні для підтвердження якої-небудь справи: один знімав чобіт свій і давав іншому, [який приймав право родича,] і це було свідченням в Ізраїлі.
8	8
И҆ речѐ оу҆́жикъ воо́зꙋ: пристѧжѝ себѣ̀ оу҆́жичество моѐ. И҆ и҆ззꙋ́въ сапо́гъ сво́й, дадѐ є҆мꙋ̀.	І сказав той родич Воозу: купи собі. І зняв чобіт свій [і дав йому].
9	9
И҆ речѐ воо́зъ старѣ́йшинамъ и҆ всѣ̑мъ лю́демъ: свидѣ́телє вы̀ дне́сь, ꙗ҆́кѡ пристѧжа́хъ дне́сь всѧ̑, ꙗ҆̀же є҆лїмеле́хѡва, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сꙋ́ть хелеѡ́нѡва и҆ маалѡ́нѡва, ѿ рꙋкѝ ноеммі́ни:	І сказав Вооз старійшинам і всьому народові: ви тепер свідки того, що я купую в Ноємині все Елимелехове і все Хилеонове і Махлонове;
10	10
ксемꙋ́ же рꙋ́ѳь мѡаві́тѧныню женꙋ̀ маалѡ́ню пое́млю себѣ̀ въ женꙋ̀ возста́вити и҆́мѧ оу҆ме́ршагѡ въ наслѣ́дїе є҆гѡ̀, да не поги́бнетъ и҆́мѧ оу҆ме́ршагѡ ѿ бра́тїи є҆гѡ̀ и҆ ѿ пле́мене люді́й є҆гѡ̀: свидѣ́телє вы̀ дне́сь.	також і Руф моавитянку, дружину Махлонову, беру собі за дружину, щоб залишити ім’я померлого у наділі його, і щоб не зникло ім’я померлого між братами його й біля воріт місцеперебування його: ви сьогодні свідки того.
11	11
И҆ ѿвѣща́ша всѝ лю́дїе и҆̀же оу҆ вра́тъ: свидѣ́телє є҆смы̀. И҆ старѣ̑йшины рѣ́ша: да да́стъ гдⷭ҇ь женѣ̀ твое́й, входѧ́щей въ до́мъ тво́й, ꙗ҆́коже рахи́ли и҆ ꙗ҆́кѡ лі́и, ꙗ҆̀же созда́ша ѻ҆́бѣ до́мъ і҆и҃левъ, и҆ сотвори́ша си́лꙋ во є҆фра́ѳѣ, и҆ бꙋ́детъ и҆́мѧ въ виѳлее́мѣ:	І сказав увесь народ, що біля воріт, і старійшини: ми свідки; нехай зробить Господь дружиною, ту, яка входить у дім твій, як Рахиль і як Лію, які обидві створили дім Ізраїлів; придбай багатство в Ефрафі, і нехай славиться ім’я твоє у Вифлеємі;
12	12
и҆ бꙋ́ди до́мъ тво́й ꙗ҆́коже до́мъ фаре́совъ, є҆го́же родѝ ѳама́рь і҆ꙋ́дѣ, ѿ сѣ́мене твоегѡ̀ да́стъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь ѿ рабы̀ сеѧ̀ ча̑да.	і нехай буде дім твій, як дім Фареса, якого народила Фамар Іуді, від того сімені, яке дасть тобі Господь від цієї молодої жінки.
13	13
И҆ поѧ̀ воо́зъ рꙋ́ѳь, и҆ бы́сть є҆мꙋ̀ жена̀, и҆ вни́де къ не́й: и҆ дадѐ є҆́й гдⷭ҇ь зача́ти, и҆ родѝ сы́на.	І взяв Вооз Руф, і вона стала його дружиною. І увійшов він до неї, і Господь дав їй вагітність, і вона народила сина.
14	14
И҆ реко́ша жєны̀ къ ноеммі́нѣ: блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, и҆́же не разсы́па оу҆́жика твоегѡ̀ дне́сь, и҆ прозове́тсѧ и҆́мѧ твоѐ во і҆и҃ли,	І говорили жінки Ноємині: благословенний Господь, що Він не залишив тебе нині без спадкоємця! І нехай буде славне ім’я його в Ізраїлі!
15	15
и҆ бꙋ́детъ тебѣ̀ во ѡ҆браща́ющаго дꙋ́шꙋ и҆ въ прекормле́нїе ста́рости твоеѧ̀, ꙗ҆́кѡ сноха̀ твоѧ̀, возлюби́вшаѧ тебѐ, родѝ сы́на, ꙗ҆́же є҆́сть блага̀ тебѣ̀ па́че седмѝ сынѡ́въ.	Він буде тобі втіхою і годувальником у старості твоїй, тому що його народила невістка твоя, яка любить тебе, яка для тебе краще за сім синів.
16	16
И҆ взѧ̀ ноеммі́нь ѻ҆троча̀, и҆ положѝ є҆̀ на ло́нѣ свое́мъ, и҆ бы́сть є҆мꙋ̀ корми́лица.	І взяла Ноєминь дитя це, і носила його в обіймах своїх, і була йому нянькою.
17	17
И҆ прозва́ша сосѣ́ди и҆́мѧ є҆гѡ̀, глаго́люще: роди́сѧ сы́нъ ноеммі́нѣ. И҆ нареко́ша и҆́мѧ є҆мꙋ̀ ѡ҆ви́дъ: се́й є҆́сть ѻ҆те́цъ і҆ессе́а, ѻ҆тца̀ дв҃дова.	Сусідки нарекли йому ім’я і говорили: «у Ноємині народився син», і нарекли йому ім’я: Овид. Він батько Ієссея, батька Давидового.
18	18
И҆ сїѧ̑ рѡдства̀ фаре́сѡва: фаре́съ родѝ є҆срѡ́ма:	І ось рід Фаресів: Фарес народив Есрома;
19	19
є҆срѡ́мъ же родѝ а҆ра́ма: а҆ра́мъ же родѝ а҆мїнада́ва:	Есром народив Арама; Арам народив Аминадава;
20	20
а҆мїнада́въ же родѝ наассѡ́на: наассѡ́нъ же родѝ салмѡ́на:	Аминадав народив Наассона; Наассон народив Салмона;
21	21
салмѡ́нъ же родѝ воо́за: воо́зъ же родѝ ѡ҆ви́да:	Салмон народив Вооза; Вооз народив Овида;
22	22
ѡ҆ви́дъ же родѝ і҆ессе́а: і҆ессе́й же родѝ дв҃да.	Овид народив Ієссея; Ієссей народив Давида.

← Глава́ г҃

Ца́рствъ 1-ѧ →

1 2 3 4

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт