|
Глава́ а҃
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Кни́га слове́съ тѡві́та, сы́на тѡвїи́лева, сы́на а҆нанїи́лева, сы́на а҆дꙋи́лева, сы́на гаваи́лева, ѿ сѣ́мене а҆сїи́лева, ѿ пле́мене нефѳалі́млѧ, | Книга сказань Товита, сина Товиїлового, Ананіїлового, Адуїлового, Гаваїлового, з племені Асиїлового, з коліна Неффалимового, |
|
2
|
2
|
| и҆́же плѣне́нъ бѣ̀ во дни̑ є҆немесса́ра са́ра царѧ̀ а҆ссѷрі́йска ѿ ѳі́свы, ꙗ҆́же є҆́сть ѡ҆деснꙋ́ю кѷді́а нефѳалі́млѧ въ галїле́и вы́ше а҆си́ра. А҆́зъ тѡві́тъ пꙋте́мъ и҆́стины ходи́хъ и҆ пра́вды всѧ̑ дни̑ живота̀ моегѡ̀ | який у дні Ассирійського царя Енемессара взятий був у полон з Фисви, що знаходиться праворуч від Кидія Неффалимового, у Галилеї, вище Асира. Я, Товит, у всі дні життя мого ходив путями істини і правди, |
|
3
|
3
|
| и҆ ми́лѡстыни мнѡ́ги твори́хъ бра́тїи мое́й и҆ ꙗ҆зыкꙋ моемꙋ̀, ше́дшымъ со мно́ю во странꙋ̀ а҆ссѷрі́йскꙋю въ нїнеѵі́ю: | і робив багато благодіянь братам моїм і народу моєму, які прийшли разом зі мною у країну Ассирійську, в Ниневію. |
|
4
|
4
|
| и҆ є҆гда̀ бѣ́хъ во странѣ̀ мое́й въ землѝ і̑и҃левѣ, ю҆нѣ́и҆шꙋ мѝ сꙋ́щꙋ, все́ пле́мѧ нефѳалі́ма ѻ҆тца̀ моегѡ̀ ѿстꙋпѝ ѿ до́мꙋ і̑ерⷭ҇ли́млѧ, и҆збра́ннагѡ ѿ колѣ́нъ і҆и҃левыхъ, є҆́же жре́ти всѣ̑мъ колѣ́нѡмъ: и҆ ѡ҆свѧще́нъ бы́сть хра́мъ ѡ҆бита́нїѧ вы́шнемꙋ и҆ созда́нъ бы́сть во всѧ̑ ро́ды вѣ́ка: | Коли я жив у країні моїй, у землі Ізраїля, будучи ще юнаком, тоді усе коліно Неффалима, батька мого, перебувало у відпадінні від дому Єрусалима, обраного від усіх колін Ізраїля, щоб усім їм приносити там жертви, де освячений храм оселі Всевишнього й утверджений на всі роди повіки. |
|
5
|
5
|
| и҆ всѧ̑ колѣ̑на кꙋ́пнѡ ѿстꙋпи̑вшаѧ жрѧ́хꙋ ваа́ловѣ ю҆́ницѣ, и҆ до́мъ нефѳалі́ма ѻ҆тца̀ моегѡ̀: | Як усі коліна, що відокремилися, приносили жертви Ваалу, юниці, так і дім Неффалима, батька мого. |
|
6
|
6
|
| а҆́зъ же є҆ди́нъ хожда́хъ мно́гажды во і҆ерⷭ҇ли́мъ въ пра́здники, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть всемꙋ̀ і҆и҃лю въ повелѣ́нїи вѣ́чнѣ, нача́тки и҆ десѧти̑ны плодѡ́въ и҆ первострижє́нїѧ и҆мѣ́ѧй, | Я ж один часто ходив у Єрусалим на свята, як приписано всьому Ізраїлю установленням вічним, з початками і десятинами плодів землі і початками вовни овець, |
|
7
|
7
|
| и҆ даѧ́хъ ѧ҆̀ і̑ере́ємъ сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ ко ѻ҆лтарю̀: ѿ всѣ́хъ плодѡ́въ десѧти́нꙋ даѧ́хъ сынѡ́мъ леѵі̑инымъ слꙋжа́щымъ во і̑ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ вторꙋ́ю десѧти́нꙋ продаѧ́хъ, и҆ хожда́хъ и҆ и҆ждива́хъ ѧ҆̀ во і̑ерⷭ҇ли́мѣ на ко́еждо лѣ́то, | і віддавав це священикам, синам Аароновим, для жертовника: десятину всіх плодів давав синам Левіїним, які служили у Єрусалимі; іншу десятину продавав, і щороку ходив і витрачав її у Єрусалимі; |
|
8
|
8
|
| тре́тїю же даѧ́хъ, и҆́мже подоба́ше, ꙗ҆́коже заповѣ́да деввѡ́ра ма́ти ѻ҆тца̀ моегѡ̀,занѐ си́ръ ѡ҆ста́хъ ѿ ѻ҆тца̀ моегѡ̀. | а третю давав, кому належало, як заповіла мені Деввора, мати батька мого, коли я після батька мого залишився сиротою. |
|
9
|
9
|
| И҆ є҆гда̀ бы́хъ мꙋ́жъ, поѧ́хъ а҆́ннꙋ женꙋ̀ ѿ сѣ́мене ѻ҆те́чества на́шегѡ, и҆ роди́хъ ѿ неѧ̀ тѡві́ю. | Досягнувши чоловічого віку, я взяв дружину Анну із батьківського нашого роду, і породив від неї Товію. |
|
10
|
10
|
| И҆ є҆гда̀ плѣне́ни бы́хомъ въ нїнеѵі́ю, всѧ̑ кра́тїѧ моѧ̑ и҆ и҆̀же ѿ ро́да моегѡ̀ ꙗ҆до́ша ѿ хлѣ́бѡвъ ꙗ҆зы́ческихъ: | Коли я відведений був у полон у Ниневію, усі брати мої та єдиноплемінники мої їли від споживи язичницької, |
|
11
|
11
|
| а҆́зъ же соблюдо́хъ дꙋ́шꙋ мою̀ є҆́же не ꙗ҆́сти, | а я утримував душу мою і не їв, |
|
12
|
12
|
| ꙗ҆́кѡ па́мѧтствовахъ бг҃а все́ю дꙋше́ю мое́ю. | тому що я пам’ятав Бога всією душею моєю. |
|
13
|
13
|
| И҆ дадѐ вы́шнїй благода́ть и҆ добро́тꙋ пред̾ є҆немесса́ромъ, и҆ бы́хъ є҆гѡ̀ кꙋпе́цъ: | І дарував мені Всевишній милість і благовоління в Енемессара, і я був у нього постачальником; |
|
14
|
14
|
| и҆ и҆до́хъ въ миді́ю и҆ вда́хъ гаваи́лꙋ бра́тꙋ гаврі́евꙋ въ ра́гахъ миді́йскихъ сребра̀ де́сѧть тала̑нтъ. | і ходив у Мідію, і віддав на збереження Гаваїлу, братові Гаврія, у Рагах Мідійських, десять талантів срібла. |
|
15
|
15
|
| И҆ є҆гда̀ оу҆́мре є҆немесса́ръ, воцари́сѧ сеннахирі́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀, и҆ пꙋтїѐ є҆гѡ̀ непостоѧ́нни бы́ша, и҆ ктомꙋ̀ не возмого́хъ и҆тѝ въ миді́ю. | Коли ж помер Енемессар, замість нього став царем син його Сеннахирим, шляхи якого не були постійними, і я уже не міг ходити у Мідію. |
|
16
|
16
|
| И҆ во дне́хъ є҆немесса́ра ми́лѡстыни мнѡ́ги твори́хъ бра́тїи мое́й: | У дні Енемессара я робив багато благодіянь братам моїм: |
|
17
|
17
|
| хлѣ́бы моѧ̑ даѧ́хъ а҆́лчꙋщымъ и҆ ѡ҆дѣѧ́нїе наги̑мъ, и҆ а҆́ще ко́его ѿ ро́да моегѡ̀ ви́дѣхъ оу҆ме́рша и҆ и҆зве́ржена внѣ̀ стѣны̀ нїеѵі́и, погрба́хъ є҆го̀: | голодним давав хліб мій, нагим — одяг мій і, якщо кого з племені мого бачив померлим і викинутим за стіну Ниневії, ховав його. |
|
18
|
18
|
| и҆ а҆́ще ко́его оу҆бива́ше сеннахирі́мъ ца́рь, є҆гда̀ прїи́де бѣжа́й ѿ і҆ꙋде́и, погреба́хъ и҆̀хъ ѡ҆́тай: мно́гихъ бо оу҆бѝ въ ꙗ҆́рости свое́й: и҆ и҆скѡ́ма быва́хꙋ ѿ царѧ̀ тѣлеса̀, и҆ не ѡ҆брѣта́хꙋсѧ. | Таємно ховав я і тих, яких убивав цар Сеннахирим, коли, змушений втікати, повернувся з Юдеї. А він багатьох умертвив у люті своїй. І шукав цар трупи, але їх не знаходили. |
|
19
|
19
|
| Ше́дъ же є҆ди́нъ ѿ сꙋ́щихъ въ нїнеѵі́и, сказа̀ царю̀ ѡ҆ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ погреба́ю и҆̀хъ. И҆ скры́хсѧ. Оу҆ѣ́давъ же, ꙗ҆́кѡ и҆́щꙋтъ мѧ̀ оу҆би́ти, оу҆боѧ́всѧ ѿидо́хъ: | Один з ниневитян пішов і доніс цареві, що я погребаю їх; тоді я сховався. Довідавшись же, що мене шукають, щоб убити, від страху втік з міста. |
|
20
|
20
|
| и҆ разгра́блєна бы́ша всѧ̑ и҆мѣ́нїѧ моѧ̑, и҆ не ѡ҆ста́сѧ мѝ ничто́же, кромѣ̀ а҆́нны жены̀ моеѧ̀ и҆ тѡві́и сы́на моегѡ̀. | І було розкрадено усе моє майно, і не залишилося в мене нічого, крім Анни, дружини моєї, і Товії, сина мого. |
|
21
|
21
|
| И҆ не преидо́ша дні́е пѧтьдесѧ́тъ, доне́лѣже оу҆би́ста є҆го̀ два̀ сы̑на є҆гѡ̀ и҆ бѣжа́ста въ го́ры а҆рара҆тскїѧ: и҆ воцари́сѧ сахерда́нъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀, и҆ поста́ви а҆хїа́хара а҆наи́ла, сы́на бра́та моегѡ̀, над̾ всѣ́мъ сочисле́нїемъ ца́рствїѧ своегѡ̀ и҆ над̾ всѣ́мъ оу҆строе́нїемъ. | Але не минуло п’ятдесяти днів, як два сини його убили його й втекли в гори Араратські. І став царем замість нього син його Сахердан, який поставив Ахиахара Анаїла, сина брата мого, над усією рахунковою частиною царства свого і над усім домоправлінням. |
|
22
|
22
|
| И҆ просѝ а҆хїа́харъ ѡ҆ мнѣ̀, и҆ прїидо́хъ въ нїнеѵі́ю. А҆хїа́харъ же бѣ̀ вїиоче́рпчїй и҆ над̾ пе́рстнемъ, и҆ оу҆прави́тель и҆ сочисли́тель, и҆ поста́ви є҆го̀ сахерда́нъ вторы́мъ: бѣ́ же сы́нъ бра́та моегѡ̀. | І клопотався Ахиахар за мене, і я повернувся у Ниневію. Ахиахар же був і виночерпій і хранитель персня, і домоправитель і скарбник; і Сахердан поставив його другим після себе; він був сином брата мого. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.