Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 11

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Chapter 11	Глава 11

1	1
Not long after this, Lysias the king's protector and cousin, who also managed the affairs, took sore displeasure for the things that were done.	Коли минуло дуже небагато часу, Лісій, опікун і родич царя, намісник царський, з великим засмученням переносячи те, що сталося,
2	2
And when he had gathered about fourscore thousand with all the horsemen, he came against the Jews, thinking to make the city an habitation of the Gentiles,	зібрав до вісімдесяти тисяч піхоти і всю кінноту, і вирушив проти юдеїв з наміром зробити місто їхнє місцем проживання еллінів,
3	3
and to make a gain of the temple, as of the other chapels of the heathen, and to set the high priesthood to sale every year:	храм обкласти податком, подібно до інших язичницьких капищ, а священноначалля зробити щорічно продажним.
4	4
not at all considering the power of God, but puffed up with his ten thousands of footmen, and his thousands of horsemen, and his fourscore elephants.	Ніскільки не подумав він про силу Божу, понадіявшись на десятки тисяч піхоти, на тисячі кінноти і на вісімдесят слонів.
5	5
So he came to Judea, and drew near to Bethsura, which was a strong town, but distant from Jerusalem about five furlongs, and he laid sore siege unto it.	Вступивши в Юдею і наблизившись до Вефсури, місця укріпленого, віддаленого від Єрусалима стадій на п’ять, він обложив його.
6	6
Now when they that were with Maccabeus heard that he besieged the holds, they and all the people with lamentation and tears besought the Lord that he would send a good angel to deliver Israel.	Коли Маккавей і ті, що були з ним, довідалися, що він облягає твердині, то з плачем і сльозами разом з народом благали Господа, щоб Він послав доброго ангела на спасіння Ізраїля.
7	7
Then Maccabeus himself first of all took weapons, exhorting the other that they would jeopard themselves together with him to help their brethren: so they went forth together with a willing mind.	Маккавей же, сам перший узявши зброю, переконував інших разом з ним, піддаючи себе небезпекам, допомогти братам; і вони негайно охоче вирушили з ним у похід.
8	8
And as they were at Jerusalem, there appeared before them on horseback one in white clothing, shaking his armour of gold.	Коли вони були поблизу Єрусалима, негайно явився проводирем їх вершник у білому одязі, який потрясав золотою зброєю.
9	9
Then they praised the merciful God all together, and took heart, insomuch that they were ready not only to fight with men, but with most cruel beasts, and to pierce through walls of iron.	Усі вони разом подякували милосердному Богу, й укріпилися духом, готові знищити не тільки людей, але і лютих звірів і навіть залізні стіни.
10	10
Thus they marched forward in their armour, having an helper from heaven: for the Lord was merciful unto them.	Так прийшли вони, під покровом небесного споборника, з милости до них Господа.
11	11
And giving a charge upon their enemies like lions, they slew eleven thousand footmen, and sixteen hundred horsemen, and put all the other to flight.	Як леви, кинулися вони на ворогів, і уразили їх одинадцять тисяч піших і тисячу шістсот кінних, а всіх інших змусили тікати.
12	12
Many of them also being wounded escaped naked; and Lysias himself fled away shamefully, and so escaped.	Багато хто з них, будучи пораненими, рятувалися роздягненими, і сам Лісій урятувався ганебною втечею.
13	13
Who, as he was a man of understanding, casting with himself what loss he had had, and considering that the Hebrews could not be overcome, because the Almighty God helped them, he sent unto them,	Будучи ж досить розумним і розмірковуючи сам із собою над поразкою, яка трапилася з ним, він зрозумів, що євреї непереможні, тому що всемогутній Бог допомагає їм; тому, пославши до них,
14	14
and persuaded them to agree to all reasonable conditions, and promised that he would persuade the king that he must needs be a friend unto them.	запевняв, що він погоджується на всі законні вимоги і переконає царя бути їхнім другом.
15	15
Then Maccabeus consented to all that Lysias desired, being careful of the common good; and whatsoever Maccabeus wrote unto Lysias concerning the Jews, the king granted it.	Маккавей, піклуючись про користь, погодився на все, що пропонував Лісій; бо цар схвалив усе, що запропонував Маккавей Лісію у листі щодо юдеїв.
16	16
For there were letters written unto the Jews from Lysias to this effect: Lysias unto the people of the Jews sendeth greeting:	Лист же, написаний Лісієм до юдеїв, був такого змісту: «Лісій народу юдейському — радуватися.
17	17
John and Absalon, who were sent from you, delivered me the petition subscribed, and made request for the performance of the contents thereof.	Іоан і Авессалом, вами послані, передавши підписану відповідь, клопотали про те, що було зазначено у ньому.
18	18
Therefore what things soever were meet to be reported to the king, I have declared them, and he hath granted as much as might be.	Отже, про що потрібно було донести царю, я пояснив, і, що можна було прийняти, на те він погодився.
19	19
If then ye will keep yourselves loyal to the state, hereafter also will I endeavour to be a means of your good.	Тому, якщо ви будете зберігати добру прихильність до правління, то і на майбутній час я потурбуюсь допомагати вам для блага.
20	20
But of the particulars I have given order both to these, and the other that came from me, to commune with you.	Про подробиці ж я доручив як вашим, так і моїм посланим переговорити з вами.
21	21
Fare ye well. The hundred and eight and fortieth year, the four and twentieth day of the month Dioscorinthius.	Будьте здорові! Сто сорок восьмого року, місяця Діоскоринфія, двадцять четвертого дня».
22	22
Now the king's letter contained these words: King Antiochus unto his brother Lysias sendeth greeting:	Лист же царя був такого змісту: «Цар Антиох брату Лісію — радуватися.
23	23
since our father is translated unto the gods, our will is, that they that are in our realm live quietly, that every one may attend upon his own affairs.	З того часу, як батько мій відійшов до богів, наше бажання те, щоб піддані царства залишалися безтурботними у відправленні справ своїх.
24	24
We understand also that the Jews would not consent to our father, for to be brought unto the customs of the Gentiles, but had rather keep their own manner of living: for the which cause they require of us, that we should suffer them to live after their own laws.	Коли ж ми почули, що юдеї не погоджуються на почате батьком моїм нововведення еллінських звичаїв, а віддають перевагу власним установленням, і тому просять, щоб дозволено було їм дотримуватися своїх законів;
25	25
Wherefore our mind is, that this nation shall be in rest, and we have determined to restore them their temple, that they may live according to the customs of their forefathers.	то, бажаючи, щоб і цей народ не був потурбованим, визначаємо, щоб храм їхній був відновлений і щоб жили вони за звичаєм своїх предків.
26	26
Thou shalt do well therefore to send unto them, and grant them peace, that when they are certified of our mind, they may be of good comfort, and ever go cheerfully about their own affairs.	Отже, ти добре зробиш, якщо пошлеш до них і укладеш мир з ними, щоб вони, знаючи наші наміри, були благодушні і весело продовжували займатися ділами своїми».
27	27
And the letter of the king unto the nation of the Jews was after this manner: King Antiochus sendeth greeting unto the council, and the rest of the Jews;	До народу ж лист царя був такий: «Цар Антиох старійшинам юдейським та іншим юдеям — радуватися.
28	28
If ye fare well, we have our desire; we are also in good health.	Якщо ви здорові, то цього ми і бажаємо: ми також здорові.
29	29
Menelaus declared unto us, that your desire was to return home, and to follow your own business:	Менелай оголосив нам, що ви бажаєте сходити до ваших, які у нас.
30	30
wherefore they that will depart shall have safe conduct till the thirtieth day of Xanthicus with security.	Отже, тим, які будуть приходити до тридцятого дня місяця Ксанфика, готова правиця на запевнення їхньої безпеки:
31	31
And the Jews shall use their own kind of meats and laws, as before: and none of them any manner of ways shall be molested for things ignorantly done.	юдеї можуть споживати свою їжу і зберігати свої закони, як і раніше, і ніхто з них ніяким чином не буде потурбований за колишні опущення.
32	32
I have sent also Menelaus, that he may comfort you.	Я послав до вас Менелая, щоб він заспокоїв вас.
33	33
Fare ye well. In the hundred forty and eighth year, and the fifteenth day of the month Xanthicus.	Будьте здорові! Сто сорок восьмого року, п’ятнадцятого дня Ксанфика».
34	34
The Romans also sent unto them a letter containing these words: Quintus Memmius and Titus Manlius, ambassadors of the Romans, send greeting unto the people of the Jews.	Надіслали до них лист і римляни такого змісту: «Квинт Меммій і Тит Манлій, старійшини римські, юдейському народу — радуватися.
35	35
Whatsoever Lysias the king's cousin hath granted, therewith we also are well pleased.	Що уступив вам Лісій, родич царя, те і ми підтверджуємо.
36	36
But touching such things as he judged to be referred to the king, after ye have advised thereof, send one forthwith, that we may declare as it is convenient for you: for we are now going to Antioch.	А що визнав він за потрібне доповісти цареві, про те, розсудивши негайно, пошліть кого-небудь, щоб ми могли зробити, що для вас потрібно, бо ми вирушаємо в Антиохію.
37	37
Therefore send some with speed, that we may know what is your mind.	Тому поспішіть, і пошліть кого-небудь, щоб і ми могли знати, якої ви думки.
38	38
Farewell. This hundred and eight and fortieth year, the fifteenth day of the month Xanthicus.	Будьте здорові! Сто сорок восьмого року, п’ятнадцятого дня Ксанфика».

← Chapter 10

Chapter 12 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Old Testament

New Testament