Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 13

Brenton–Byzantine English Bible > Daniel :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Chapter 13	Глава 13

1	1
There dwelt a man in Babylon, called Joacim:	У Вавилоні жив чоловік, на ім’я Іоаким.
2	2
and he took a wife, whose name was Susanna, the daughter of Chelcias, a very fair woman, and one that feared the Lord.	І взяв він дружину, на ім’я Сусанна, дочку Хелкія, дуже красиву і богобоязку.
3	3
Her parents also were righteous, and taught their daughter according to the law of Moses.	Батьки її були праведні і навчили дочку свою закону Мойсеєвого.
4	4
Now Joacim was a very rich man, and had a fair garden joining unto his house; and to him resorted the Jews; because he was more honourable than all others.	Іоаким був дуже багатий, і був у нього сад поблизу дому його; і сходилися до нього юдеї, тому що він був найпочесніший з усіх.
5	5
The same year were appointed two of the ancients of the people to be judges, such as the Lord spake of, that wickedness came from Babylon from ancient judges, who seemed to govern the people.	І були поставлені два старці з народу суддями у тім році, про яких Господь сказав, що беззаконня вийшло з Вавилона від старійшин-суддів, які здавалися такими, що керують народом.
6	6
These kept much at Joacim's house, and all that had any suits in law came unto them.	Вони постійно бували у домі Іоакима, і до них приходили всі, хто мав спірні справи.
7	7
Now when the people departed away at noon, Susanna went into her husband's garden to walk.	Коли народ ішов близько полудня, Сусанна входила у сад свого чоловіка для прогулянки.
8	8
And the two elders saw her going in every day, and walking; so that their lust was inflamed toward her.	І бачили її обидва старійшини кожного дня, як вона приходила і прогулювалася, і в них зародилася похіть до неї,
9	9
And they perverted their own mind, and turned away their eyes, that they might not look unto heaven, nor remember just judgments.	і розбестили розум свій, і відхилили очі свої, щоб не дивитися на небо і не згадувати про праведні суди.
10	10
And albeit they both were wounded with her love, yet durst not one shew another his grief.	Обоє вони були уражені похіттю до неї, але не відкривали один одному болю свого,
11	11
For they were ashamed to declare their lust, that they desired to have to do with her.	тому що соромилися оголосити про жадання своє, що хотіли мати її.
12	12
Yet they watched diligently from day to day to see her.	І вони старанно підстерігали щодня, щоб бачити її, і говорили один одному:
13	13
And the one said to the other, Let us now go home: for it is dinner time.	«ходімо додому, тому що час обіду», — і, вийшовши, розходилися один від одного,
14	14
So when they were gone out, they parted the one from the other, and turning back again they came to the same place; and after that they had asked one another the cause, they acknowledged their lust: then appointed they a time both together, when they might find her alone.	і, повернувшись, приходили на те саме місце, і коли допитувались один у одного про причину того, то зізналися у похоті своїй, і тоді разом призначили час, коли могли б знайти її одну.
15	15
And it fell out, as they watched a fit time, she went in as before with two maids only, and she was desirous to wash herself in the garden: for it was hot.	І було, коли вони вичікували зручного дня, Сусанна ввійшла, як вчора і третього дня, із двома тільки служницями і захотіла митися у саду, тому що було спекотно.
16	16
And there was nobody there save the two elders, that had hid themselves, and watched her.	І не було там нікого, крім двох старійшин, які сховалися і підстерігали її.
17	17
Then she said to her maids, Bring me oil and washing balls, and shut the garden doors, that I may wash.	І сказала вона служницям: принесіть мені олії і мила, і замкніть двері саду, щоб мені помитися.
18	18
And they did as she bade them, and shut the garden doors, and went out themselves at private doors to fetch the things that she had commanded them: but they saw not the elders, because they were hid.	Вони так і зробили, як вона сказала: замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести, що наказано було їм, і не бачили старійшин, тому що вони сховалися.
19	19
Now when the maids were gone forth, the two elders rose up, and ran unto her, saying,	І ось, коли служниці вийшли, встали обидва старійшини, і прибігли до неї, і сказали:
20	20
Behold, the garden doors are shut, that no man can see us, and we are in love with thee; therefore consent unto us, and lie with us.	Ось, двері саду замкнені і ніхто нас не бачить, і ми маємо похіть до тебе, тому погодься з нами і побудь з нами.
21	21
If thou wilt not, we will bear witness against thee, that a young man was with thee: and therefore thou didst send away thy maids from thee.	Якщо ж не так, то ми будемо свідчити проти тебе, що з тобою був юнак, і тому ти відіслала від себе служниць твоїх.
22	22
Then Susanna sighed, and said, I am straitened on every side: for if I do this thing, it is death unto me: and if I do it not, I cannot escape your hands.	Тоді застогнала Сусанна і сказала: тісно мені звідусіль; бо, якщо я зроблю це, смерть мені, а якщо не зроблю, то не уникну рук ваших.
23	23
It is better for me to fall into your hands, and not do it, than to sin in the sight of the Lord.	Краще для мене не зробити цього і впасти у руки ваші, ніж згрішити перед Господом.
24	24
With that Susanna cried with a loud voice: and the two elders cried out against her.	І закричала Сусанна гучним голосом; закричали також і обидва старійшини проти неї,
25	25
Then ran the one, and opened the garden door.	і один побіг і відчинив двері саду.
26	26
So when the servants of the house heard the cry in the garden, they rushed in at a private door, to see what was done unto her.	Коли ж ті, що знаходилися у домі, почули крик у саду, заскочили бічними дверима, щоб бачити, що трапилося з нею.
27	27
But when the elders had declared their matter, the servants were greatly ashamed: for there was never such a report made of Susanna.	І коли старійшини сказали слова свої, слуги її надзвичайно були присоромлені, тому що ніколи нічого такого про Сусанну не говорили.
28	28
And it came to pass the next day, when the people were assembled to her husband Joacim, the two elders came also full of mischievous imagination against Susanna to put her to death;	І було на другий день, коли зібрався народ до Іоакима, чоловіка її, прийшли й обидва старійшини, сповнені беззаконного заміру проти Сусанни, щоб віддати її на смерть.
29	29
and said before the people, Send for Susanna, the daughter of Chelcias, Joacim's wife. And so they sent.	І сказали вони перед народом: пошліть за Сусанною, дочкою Хелкія, дружиною Іоакима. І послали.
30	30
So she came with her father and mother, her children, and all her kindred.	І прийшла вона, і батьки її, і діти її, і всі родичі її.
31	31
Now Susanna was a very delicate woman, and beauteous to behold.	Сусанна була дуже ніжна і красива лицем,
32	32
And these wicked men commanded to uncover her face (for she was covered), that they might be filled with her beauty.	і ці беззаконники наказали відкрити лице її, оскільки воно було закрите, щоб насититися красою її.
33	33
Therefore her friends and all that saw her wept.	Родичі ж і всі, хто дивився на неї, плакали.
34	34
Then the two elders stood up in the midst of the people, and laid their hands upon her head.	А обидва старійшини, вставши посеред народу, поклали руки на голову її.
35	35
And she weeping looked up toward heaven: for her heart trusted in the Lord.	Вона ж у сльозах дивилася на небо, бо серце її уповало на Господа.
36	36
And the elders said, As we walked in the garden alone, this woman came in with two maids, and shut the garden doors, and sent the maids away.	І сказали старійшини: коли ми ходили по саду одні, увійшла ця з двома служницями і зачинила двері саду, і відіслала служниць;
37	37
Then a young man, who there was hid, came unto her, and lay with her.	і прийшов до неї юнак, який ховався там, і ліг з нею.
38	38
Then we that stood in a corner of the garden, seeing this wickedness, ran unto them.	Ми, знаходячись у кутку саду і бачачи таке беззаконня, побігли на них,
39	39
And when we saw them together, the man we could not hold: for he was stronger than we, and opened the door, and leaped out.	і побачили їх з’єднаними, і того не могли затримати, тому що він був сильніший за нас і, відчинивши двері, вискочив.
40	40
But having taken this woman, we asked who the young man was, but she would not tell us: these things do we testify.	Але цю ми схопили і допитували: хто був цей юнак? але вона не хотіла оголосити нам. Про це ми свідчимо.
41	41
Then the assembly believed them, as those that were the elders and judges of the people: so they condemned her to death.	І повірило їм зібрання, як старійшинам народу і суддям, і засудили її на смерть.
42	42
Then Susanna cried out with a loud voice, and said, O everlasting God, that knowest the secrets, and knowest all things before they be:	Заволала Сусанна гучним голосом і сказала: Боже вічний, що відаєш таємне і знаєш усе раніше буття його!
43	43
thou knowest that they have borne false witness against me, and, behold, I must die; whereas I never did such things as these men have maliciously invented against me.	Ти знаєш, що вони неправдиво свідчили проти мене, і ось, я помираю, не зробивши нічого, що ці люди злісно вигадали на мене.
44	44
And the Lord heard her voice.	І почув Господь голос її.
45	45
Therefore when she was led to be put to death, the Lord raised up the holy spirit of a young youth, whose name was Daniel:	І коли вона ведена була на смерть, збудив Бог святий дух молодого юнака, на ім’я Даниїл,
46	46
who cried with a loud voice, I am clear from the blood of this woman.	і він закричав гучним голосом: чистий я від крови її!
47	47
Then all the people turned them toward him, and said, What mean these words that thou hast spoken?	Тоді обернувся до нього весь народ і сказав: що це за слово, яке ти сказав?
48	48
So he standing in the midst of them said, Are ye such fools, ye sons of Israel, that without examination or knowledge of the truth ye have condemned a daughter of Israel?	Тоді він, ставши посеред них, сказав: чи так ви нерозумні, сини Ізраїля, що, не дослідивши і не довідавшись істини, засудили дочку Ізраїля?
49	49
Return again to the place of judgment: for they have borne false witness against her.	Поверніться у суд, бо ці неправдиво проти неї засвідчили.
50	50
Wherefore all the people turned again in haste, and the elders said unto him, Come, sit down among us, and shew it us, seeing God hath given thee the honour of an elder.	І негайно весь народ повернувся, і сказали йому старійшини: сідай посеред нас і оголоси нам, тому що Бог дав тобі старійшинство.
51	51
Then said Daniel unto them, Put these two aside one far from another, and I will examine them.	І сказав їм Даниїл: відокремте їх один від одного подалі, і я допитаю їх.
52	52
So when they were put asunder one from another, he called one of them, and said unto him, O thou that art waxen old in wickedness, now thy sins which thou hast committed aforetime are come to light:	Коли ж вони відокремлені були один від одного, покликав одного з них і сказав йому: ти, що постарів у злих днях! нині виявилися гріхи твої, які ти робив колись,
53	53
for thou hast pronounced false judgment, and hast condemned the innocent, and hast let the guilty go free; albeit the Lord saith, The innocent and righteous shalt thou not slay.	чинячи суди неправедні, засуджуючи невинних і виправдовуючи винних, тоді як Господь говорить: «невинного і правого не умертвляй».
54	54
Now then, if thou hast seen her, tell me, Under what tree sawest thou them companying together? And he said, Under a mastick tree.	Отже, якщо ти цю бачив, скажи, під яким деревом бачив ти їх, що розмовляли одне з одним? Він сказав: під мастиковим.
55	55
And Daniel said, Very well; thou hast lied against thine own head; for even now the angel of God hath received the sentence of God to cut thee in two.	Даниїл сказав: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ось, ангел Божий, прийнявши рішення від Бога, розсіче тебе навпіл.
56	56
So he put him aside, and commanded to bring the other, and said unto him, O thou seed of Chanaan, and not of Juda, beauty hath deceived thee, and lust hath perverted thine heart.	Видаливши його, він наказав привести іншого і сказав йому: плем’я Ханаана, а не Іуди! Краса спокусила тебе, і похіть розбестила серце твоє.
57	57
Thus have ye dealt with the daughters of Israel, and they for fear companied with you: but the daughter of Juda would not abide your wickedness.	Так чинили ви з дочками Ізраїля, і вони зі страху мали спілкування з вами; але дочка Іуди не потерпіла беззаконня вашого.
58	58
Now therefore tell me, Under what tree didst thou take them companying together? And he said, Under a holm tree.	Отже, скажи мені: під яким деревом ти застав їх, що розмовляли між собою? Він сказав: під зеленим дубом.
59	59
Then said Daniel unto him, Well; thou hast also lied against thine own head: for the angel of God waiteth with the sword to cut thee in two, that he may destroy you.	Даниїл сказав йому: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ангел Божий з мечем чекає, щоб розсікти тебе навпіл, щоб знищити вас.
60	60
With that all the assembly cried out with a loud voice, and praised God, who saveth them that trust in him.	Тоді все зібрання закричало гучним голосом, і благословили Бога, Який спасає тих, хто надіється на Нього,
61	61
And they arose against the two elders, for Daniel had convicted them of false witness by their own mouth:	і повстали на обох старійшин, тому що Даниїл їхніми вустами викрив їх, що вони неправдиво свідчили;
62	62
and according to the law of Moses they did unto them in such sort as they maliciously intended to do to their neighbour: and they put them to death. Thus the innocent blood was saved the same day.	і зробили з ними так, як вони зловмислили проти ближнього, за законом Мойсеєвим, і умертвили їх; і врятована була у той день кров невинна.
63	63
Therefore Chelcias and his wife praised God for their daughter Susanna, with Joacim her husband, and all their kindred, because there was no dishonesty found in her.	Хелкія ж і дружина його прославили Бога за дочку свою Сусанну з Іоакимом, чоловіком її, і з усіма родичами, тому що не знайдено було у ній ганебного діла.
64	64
From that day forth was Daniel had in great reputation in the sight of the people.	І Даниїл став великим перед народом з того дня і потім.