Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Exodus

Порівняти:

⇄

Exodus	Вихід

Chapter 1	Глава 1

1	1
These are the names of the sons of Israel that came into Egypt together with Jacob their father; they came in each with their whole family.	Ось імена синів Ізраїлевих, які ввійшли в Єгипет з Яковом [батьком їхнім], увійшли кожен з [усім] домом своїм:
2	2
Ruben, Simeon, Levi, Judas,	Рувим, Симеон, Левій та Іуда,
3	3
Issachar, Zabulon, Benjamin,	Іссахар, Завулон і Веніамін,
4	4
Dan and Nephthalim, Gad and Aser.	Дан і Неффалим, Гад і Асир.
5	5
But Joseph was in Egypt. And all the souls born of Jacob were seventy-five.	Усіх же душ, що народилися від стегон Якова, було сімдесят [п’ять], а Йосиф був уже в Єгипті.
6	6
And Joseph died, and all his brethren, and all that generation.	І помер Йосиф і всі брати його і весь рід їх;
7	7
And the children of Israel increased and multiplied, and became numerous and grew exceedingly strong, and the land multiplied them.	а сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і підросли і посилилися надзвичайно, і наповнилася ними земля та.
8	8
And there arose up another king over Egypt, who knew not Joseph.	І став над Єгиптом новий цар, який не знав Йосифа,
9	9
And he said to his nation, Behold, the race of the children of Israel is a great multitude, and is stronger than we:	і сказав народу своєму: ось, народ синів Ізраїлевих численний і сильніший за нас;
10	10
come then, let us deal craftily with them, lest at any time they be increased, and whensoever war shall happen to us, these also shall be added to our enemies, and having prevailed against us in war, they will depart out of the land.	перехитруємо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, з’єднається і він з нашими ворогами, і озброїться проти нас, і вийде з землі [нашої].
11	11
And he set over them task-masters, who should afflict them in their works; and they built strong cities for Pharao, both Pitho, and Ramesses, and On, which is Heliopolis.	І поставили над ним начальників робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він побудував фараону Пифом і Раамсес, міста для запасів, [і Он, інакше Іліополь].
12	12
But as they humbled them, by so much they multiplied, and grew exceedingly strong; and the Egyptians greatly abhorred the children of Israel.	Але чим більше виснажували його, тим більше він примножувався і тим більше зростав, так що [єгиптяни] побоювалися синів Ізраїлевих.
13	13
And the Egyptians tyrannised over the children of Israel by force.	І тому єгиптяни з жорстокістю силували синів Ізраїлевих до робіт
14	14
And they embittered their life by hard labours, in the clay and in brick-making, and all the works in the plains, according to all the works, wherein they caused them to serve with violence.	і робили життя їхнє гірким від важкої роботи над глиною і цеглою і від усякої роботи польової, від всякої роботи, до якої змушували їх з жорстокістю.
15	15
And the king of the Egyptians spoke to the midwives of the Hebrews; the name of the one was, Sepphora; and the name of the second, Phua.	Цар Єгипетський повелів повитухам євреянок, з яких одній ім’я Шифра, а другій Фуа,
16	16
And he said, When ye do the office of midwives to the Hebrew women, and they are about to be delivered, if it be a male, kill it; but if a female, save it.	і сказав [їм]: коли ви будете повивати у євреянок, то спостерігайте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його, а якщо дочка, то нехай живе.
17	17
But the midwives feared God, and did not as the king of Egypt appointed them; and they saved the male children alive.	Але повитухи боялися Бога і не робили так, як говорив їм цар Єгипетський, і залишали дітей живими.
18	18
And the king of Egypt called the midwives, and said to them, Why is it that ye have done this thing, and saved the male children alive?	Цар Єгипетський покликав повитух і сказав їм: для чого ви робите таку справу, що залишаєте дітей живими?
19	19
And the midwives said to Pharao, The Hebrew women are not as the women of Egypt, for they are delivered before the midwives go in to them. So they bore children.	Повитухи сказали фараонові: єврейські жінки не такі, як єгипетські; вони здорові, тому що перш ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.
20	20
And God did well to the midwives, and the people multiplied, and grew very strong.	За це Бог чинив добро повитухам, а народ розмножувався і дуже посилювався.
21	21
And as the midwives feared God, they established for themselves families.	І оскільки повитухи боялися Бога, то Він утверджував доми їхні.
22	22
And Pharao charged all his people, saying, Whatever male child shall be born to the Hebrews, cast into the river; and every female, save it alive.	Тоді фараон усьому народові своєму повелів, говорячи: всякого новонародженого [у євреїв] сина кидайте в ріку, а всяку дочку залишайте живою.
Chapter 2	Глава 2

1	1
And there was a certain man of the tribe of Levi, who took to wife one of the daughters of Levi.	Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.
2	2
And she conceived, and bore a male child; and having seen that he was fair, they hid him three months.	Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;
3	3
And when they could no longer hide him, his mother took for him an ark, and besmeared it with bitumen, and cast the child into it, and put it in the ooze by the river.	але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, поставила в очереті біля берега ріки,
4	4
And his sister was watching from a distance, to learn what would happen to him.	а сестра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.
5	5
And the daughter of Pharao came down to the river to bathe; and her maids walked by the river's side, and having seen the ark in the ooze, she sent her maid, and took it up.	І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.
6	6
And having opened it, she sees the babe weeping in the ark: and the daughter of Pharao had compassion on it, and said, This is one of the Hebrews' children.	Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.
7	7
And his sister said to the daughter of Pharao, Wilt thou that I call to thee a nurse of the Hebrews, and shall she suckle the child for thee?	І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
8	8
And the daughter of Pharao said, Go: and the young woman went, and called the mother of the child.	Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.
9	9
And the daughter of Pharao said to her, Take care of this child, and suckle it for me, and I will give thee the wages; and the woman took the child, and suckled it.	Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.
10	10
And when the boy was grown, she brought him to the daughter of Pharao, and he became her son; and she called his name, Moses, saying, I took him out of the water.	І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.
11	11
And it came to pass in that length of time, that Moses having grown, went out to his brethren the sons of Israel: and having noticed their distress, he sees an Egyptian smiting a certain Hebrew of his brethren the children of Israel.	Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].
12	12
And having looked round this way and that way, he sees no one; and he smote the Egyptian, and hid him in the sand.	Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.
13	13
And having gone out the second day he sees two Hebrew men fighting; and he says to the injurer, Wherefore smitest thou thy neighbour?	І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого?
14	14
And he said, Who made thee a ruler and a judge over us? wilt thou slay me as thou yesterday slewest the Egyptian? Then Moses was alarmed, and said, If it be thus, this matter has become known.	А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу.
15	15
And Pharao heard this matter, and sought to slay Moses; and Moses departed from the presence of Pharao, and dwelt in the land of Madiam; and having come into the land of Madiam, he sat on the well.	І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.
16	16
And the priest of Madiam had seven daughters, feeding the flock of their father Jothor; and they came and drew water until they filled their pitchers, to water the flock of their father Jothor.	У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].
17	17
And the shepherds came, and were driving them away; and Moses rose up and rescued them, and drew water for them, and watered their sheep.	І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.
18	18
And they came to Raguel their father; and he said to them, Why have ye come so quickly to-day?	І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав [їм]: чому ви так скоро прийшли сьогодні?
19	19
And they said, An Egyptian delivered us from the shepherds, and drew water for us and watered our sheep.	Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець [наших].
20	20
And he said to his daughters, And where is he? and why have ye left the man? call him therefore, that he may eat bread.	Він сказав дочкам своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.
21	21
And Moses was established with the man, and he gave Sepphora his daughter to Moses to wife.	Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору.
22	22
And the woman conceived and bore a son, and Moses called his name Gersam, saying, I am a sojourner in a strange land.	Вона [зачала і] народила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]
23	23
And in those days after a length of time, the king of Egypt died; and the children of Israel groaned because of their tasks, and cried, and their cry because of their tasks went up to God.	Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.
24	24
And God heard their groanings, and God remembered his covenant made with Abraam and Isaac and Jacob.	І почув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.
25	25
And God looked upon the children of Israel, and was made known to them.	І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.
Chapter 3	Глава 3

1	1
And Moses was feeding the flock of Jothor his father-in-law, the priest of Madiam; and he brought the sheep nigh to the wilderness, and came to the mount of Choreb.	Мойсей пас овець у Іофора, тестя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
2	2
And an angel of the Lord appeared to him in flaming fire out of the bush, and he sees that the bush burns with fire,—but the bush was not consumed.	І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3	3
And Moses said, I will go near and see this great sight, why the bush is not consumed.	Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
4	4
And when the Lord saw that he drew nigh to see, the Lord called him out of the bush, saying, Moses, Moses; and he said, What is it?	Господь побачив, що він іде дивитися, і звернувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
5	5
And he said, Draw not nigh hither: loose thy sandals from off thy feet, for the place whereon thou standest is holy ground.	І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
6	6
And he said, I am the God of thy father, the God of Abraam, and the God of Isaac, and the God of Jacob; and Moses turned away his face, for he was afraid to gaze at God.	І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся дивитися на Бога.
7	7
And the Lord said to Moses, I have surely seen the affliction of my people that is in Egypt, and I have heard their cry caused by their task-masters; for I know their affliction.	І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
8	8
And I have come down to deliver them out of the hand of the Egyptians, and to bring them out of that land, and to bring them into a good and wide land, into a land flowing with milk and honey, into the place of the Chananites, and the Chettites, and Amorites, and Pherezites, and Gergesites, and Evites, and Jebusites.	і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
9	9
And now, behold, the cry of the children of Israel is come to me, and I have seen the affliction with which the Egyptians afflict them.	І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
10	10
And now come, I will send thee to Pharao king of Egypt, and thou shalt bring out my people the children of Israel from the land of Egypt.	Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11	11
And Moses said to God, Who am I, that I should go to Pharao king of Egypt, and that I should bring out the children of Israel from the land of Egypt?	Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту синів Ізраїлевих?
12	12
And God spoke to Moses, saying, I will be with thee, and this shall be the sign to thee that I shall send thee forth,—when thou bringest out my people out of Egypt, then ye shall serve God in this mountain.	І сказав [Бог]: Я буду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
13	13
And Moses said to God, Behold, I shall go forth to the children of Israel, and shall say to them, The God of our fathers has sent me to you; and they will ask me, What is his name? What shall I say to them?	І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
14	14
And God spoke to Moses, saying, I am THE BEING; and he said, Thus shall ye say to the children of Israel, THE BEING has sent me to you.	Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
15	15
And God said again to Moses, Thus shalt thou say to the sons of Israel, The Lord God of our fathers, the God of Abraam, and God of Isaac, and God of Jacob, has sent me to you: this is my name for ever, and my memorial to generations of generations.	І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
16	16
Go then and gather the elders of the children of Israel, and thou shalt say to them, The Lord God of our fathers has appeared to me, the God of Abraam, and God of Isaac, and God of Jacob, saying, I have surely looked upon you, and upon all the things which have happened to you in Egypt.	Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
17	17
And he said, I will bring you up out of the affliction of the Egyptians to the land of the Chananites and the Chettites, and Amorites and Pherezites, and Gergesites, and Evites, and Jebusites, to a land flowing with milk and honey.	І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
18	18
And they shall hearken to thy voice, and thou and the elders of Israel shall go in to Pharao king of Egypt, and thou shalt say to him, The God of the Hebrews has called us; we will go then a journey of three days into the wilderness, that we may sacrifice to our God.	І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
19	19
But I know that Pharao king of Egypt will not let you go, save with a mighty hand;	Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
20	20
and I will stretch out my hand, and smite the Egyptians with all my wonders, which I shall work among them, and after that he will send you forth.	і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
21	21
And I will give this people favour in the sight of the Egyptians, and whenever ye shall escape, ye shall not depart empty.	І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
22	22
But every woman shall ask of her neighbour and fellow lodger, articles of gold and silver, and apparel; and ye shall put them upon your sons and upon your daughters,—and spoil ye the Egyptians.	кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.
Chapter 4	Глава 4

1	1
And Moses answered and said, If they believe me not, and do not hearken to my voice (for they will say, God has not appeared to thee), what shall I say to them?	І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?]
2	2
And the Lord said to him, What is this thing that is in thine hand? and he said, A rod.	І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл.
3	3
And he said, Cast it on the ground: and he cast it on the ground, and it became a serpent, and Moses fled from it.	Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього.
4	4
And the Lord said to Moses, Stretch forth thine hand, and take hold of its tail: so he stretched forth his hand and took hold of the tail,	І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його.
5	5
and it became a rod in his hand,—that they may believe thee, that the God of thy fathers has appeared to thee, the God of Abraam, and God of Isaac, and God of Jacob.	Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
6	6
And the Lord said again to him, Put thine hand into thy bosom; and he put his hand into his bosom, and brought his hand out of his bosom, and his hand became as snow.	Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг.
7	7
And he said again, Put thy hand into thy bosom; and he put his hand into his bosom, and brought his hand out of his bosom, and it was again restored to the complexion of his other flesh.	[Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
8	8
And if they will not believe thee, nor hearken to the voice of the first sign, they will believe thee because of the voice of the second sign.	Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого;
9	9
And it shall come to pass if they will not believe thee for these two signs, and will not hearken to thy voice, that thou shalt take of the water of the river and pour it upon the dry land, and the water which thou shalt take from the river shall be blood upon the dry land.	якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші.
10	10
And Moses said to the Lord, I pray, Lord, I have not been sufficient in former times, neither from the time that thou hast begun to speak to thy servant: I am weak in speech, and slow-tongued.	І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий.
11	11
And the Lord said to Moses, Who has given a mouth to man, and who has made the very hard of hearing, and the deaf, the seeing and the blind? have not I, God?	Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]?
12	12
And now go and I will open thy mouth, and will instruct thee in what thou shalt say.	отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити.
13	13
And Moses said, I pray thee, Lord, appoint another able person whom thou shalt send.	[Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати.
14	14
And the Lord was greatly angered against Moses, and said, Lo! is not Aaron the Levite thy brother? I know that he will surely speak to thee; and, behold, he will come forth to meet thee, and beholding thee he will rejoice within himself.	І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму;
15	15
And thou shalt speak to him; and thou shalt put my words into his mouth, and I will open thy mouth and his mouth, and I will instruct you in what ye shall do.	ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити;
16	16
And he shall speak for thee to the people, and he shall be thy mouth, and thou shalt be for him in things pertaining to God.	і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога;
17	17
And this rod that was turned into a serpent thou shalt take in thine hand, wherewith thou shalt work miracles.	і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення.
18	18
And Moses went and returned to Jothor his father-in-law, and says, I will go and return to my brethren in Egypt, and will see if they are yet living. And Jothor said to Moses, Go in health. And in those days after some time, the king of Egypt died.	І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.]
19	19
And the Lord said to Moses in Madiam, Go, depart into Egypt, for all that sought thy life are dead.	І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї.
20	20
And Moses took his wife and his children, and mounted them on the beasts, and returned to Egypt; and Moses took the rod which he had from God in his hand.	І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою.
21	21
And the Lord said to Moses, When thou goest and returnest to Egypt, see—all the miracles I have charged thee with, thou shalt work before Pharao: and I will harden his heart, and he shall certainly not send away the people.	І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ.
22	22
And thou shalt say to Pharao, These things saith the Lord, Israel is my first-born.	І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій;
23	23
And I said to thee, Send away my people, that they may serve me: now if thou wilt not send them away, see, I will slay thy first-born son.	Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого.
24	24
And it came to pass that the angel of the Lord met him by the way in the inn, and sought to slay him.	Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його.
25	25
And Sepphora having taken a stone cut off the foreskin of her son, and fell at his feet and said, The blood of the circumcision of my son is staunched:	Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене.
26	26
and he departed from him, because she said, The blood of the circumcision of my son is staunched.	І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням.
27	27
And the Lord said to Aaron, Go into the wilderness to meet Moses; and he went and met him in the mount of God, and they kissed each other.	І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його.
28	28
And Moses reported to Aaron all the words of the Lord, which he sent, and all the things which he charged him.	І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав.
29	29
And Moses and Aaron went and gathered the elders of the children of Israel.	І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих,
30	30
And Aaron spoke all these words, which God spoke to Moses, and wrought the miracles before the people.	і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу,
31	31
And the people believed and rejoiced, because God visited the children of Israel, and because he saw their affliction: and the people bowed and worshipped.	і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися.
Chapter 5	Глава 5

1	1
And after this went in Moses and Aaron to Pharao, and they said to him, These things says the Lord God of Israel, Send my people away, that they may keep a feast to me in the wilderness.	Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2	2
And Pharao said, Who is he that I should hearken to his voice, so that I should send away the children of Israel? I do not know the Lord, and I will not let Israel go.	Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу.
3	3
And they say to him, The God of the Hebrews has called us to him: we will go therefore a three days' journey into the wilderness, that we may sacrifice to the Lord our God, lest at any time death or slaughter happen to us.	Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем.
4	4
And the king of Egypt said to them, Why do ye, Moses and Aaron, turn the people from their works? depart each of you to your works.	І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу.
5	5
And Pharao said, Behold now, the people is very numerous; let us not then give them rest from their work.	І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його.
6	6
And Pharao gave orders to the task-masters of the people and the accountants, saying,	І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи:
7	7
Ye shall no longer give straw to the people for brick-making as yesterday and the third day; but let them go themselves, and collect straw for themselves.	не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому,
8	8
And thou shalt impose on them daily the rate of brick-making which they perform: thou shalt not abate anything, for they are idle; therefore have they cried, saying, Let us arise and do sacrifice to our God.	а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому;
9	9
Let the works of these men be made grievous, and let them care for these things, and not care for vain words.	дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами.
10	10
And the taskmasters and the accountants hastened them, and they spoke to the people, saying, Thus says Pharao, I will give you straw no longer.	І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи;
11	11
Go ye, yourselves, get for yourselves straw whencesoever ye can find it, for nothing is diminished from your rate.	самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується.
12	12
So the people were dispersed in all the land of Egypt, to gather stubble for straw.	І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи.
13	13
And the taskmasters hastened them, saying, Fulfil your regular daily tasks, even as when straw was given you.	Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома.
14	14
And the accountants of the race of the children of Israel, who were set over them by the masters of Pharao, were scourged, and questioned, men saying, Why have ye not fulfilled your rates of brick-work as yesterday and the third day, to-day also?	А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір?
15	15
And the accountants of the children of Israel went in and cried to Pharao, saying, Why dost thou act thus to thy servants?	І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми?
16	16
Straw is not given to thy servants, and they tell us to make brick; and behold thy servants have been scourged: thou wilt therefore injure thy people.	соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму.
17	17
And he said to them, Ye are idle, ye are idlers: therefore ye say, Let us go and do sacrifice to our God.	Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу.
18	18
Now then go and work, for straw shall not be given to you, yet ye shall return the rate of bricks.	Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте.
19	19
And the accountants of the children of Israel saw themselves in an evil plight, men saying, Ye shall not fail to deliver the daily rate of the brick-making.	І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день.
20	20
And they met Moses and Aaron coming forth to meet them, as they came forth from Pharao.	І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них,
21	21
And they said to them, The Lord look upon you and judge you, for ye have made our savour abominable before Pharao, and before his servants, to put a sword into his hands to slay us.	і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас.
22	22
And Moses turned to the Lord, and said, I pray, Lord, why hast thou afflicted this people? and wherefore hast thou sent me?	І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене?
23	23
For from the time that I went to Pharao to speak in thy name, he has afflicted this people, and thou hast not delivered thy people.	бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій.
Chapter 6	Глава 6

1	1
And the Lord said to Moses, Now thou shalt see what I will do to Pharao; for he shall send them forth with a mighty hand, and with a high arm shall he cast them out of his land.	І сказав Господь Мойсеєві: тепер побачиш ти, що Я зроблю з фараоном; після дії руки міцної він відпустить їх; після дії руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.
2	2
And God spoke to Moses and said to him, I am the Lord.	І говорив Бог Мойсею і сказав йому: Я Господь.
3	3
And I appeared to Abraam and Isaac and Jacob, being their God, but I did not manifest to them my name Lord.	Являвся Я Аврааму, Ісааку і Якову з ім’ям «Бог Всемогутній», а з ім’ям Моїм «Господь»^* не відкрився їм;
4	4
And I established my covenant with them, to give them the land of the Chananites, the land wherein they sojourned, in which also they dwelt as strangers.	і Я поставив завіт Мій з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю подорожування їх, по якій вони подорожували.
5	5
And I hearkened to the groaning of the children of Israel (the affliction with which the Egyptians enslave them) and I remembered the covenant with you.	І Я почув стогін синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав завіт Мій.
6	6
Go, speak to the children of Israel, saying, I am the Lord; and I will lead you forth from the tyranny of the Egyptians, and I will deliver you from bondage, and I will ransom you with a high arm, and great judgment.	Отже, скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас з-під ярма єгиптян, і визволю вас від рабства їх, і врятую вас рукою простягнутою і судами великими;
7	7
And I will take you to me a people for myself, and will be your God; and ye shall know that I am the Lord your God, who brought you out from the tyranny of the Egyptians.	і прийму вас Собі в народ і буду вам Богом, і ви дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас [із землі Єгипетської] з-під ярма єгипетського;
8	8
And I will bring you into the land concerning which I stretched out my hand to give it to Abraam and Isaac and Jacob, and I will give it you for an inheritance: I am the Lord.	і введу вас у ту землю, про яку Я, піднявши руку Мою, клявся дати її Аврааму, Ісааку і Якову, і дам вам її у спадщину. Я Господь.
9	9
And Moses spoke thus to the sons of Israel, and they hearkened not to Moses for faint-heartedness, and for their hard tasks.	Мойсей переказав це синам Ізраїлевим; але вони не послухали Мойсея через легкодухість і тяжку роботу.
10	10
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсею, говорячи:
11	11
Go in, speak to Pharao king of Egypt, that he send forth the children of Israel out of his land.	ввійди, скажи фараону, царю Єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.
12	12
And Moses spoke before the Lord, saying, Behold, the children of Israel hearkened not to me, and how shall Pharao hearken to me? and I am not eloquent.	І сказав Мойсей перед Господом, говорячи: ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; як же послухає мене фараон? а я некрасномовний.
13	13
And the Lord spoke to Moses and Aaron, and gave them a charge to Pharao king of Egypt, that he should send forth the children of Israel out of the land of Egypt.	І говорив Господь Мойсеєві й Аарону, і давав їм повеління до синів Ізраїлевих і до фараона, царя Єгипетського, щоб вивести синів Ізраїлевих із землі Єгипетської.
14	14
And these are the heads of the houses of their families: the sons of Ruben the first-born of Israel; Enoch and Phallus, Asron, and Charmi, this is the kindred of Ruben.	Ось начальники поколінь їх: сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох і Фаллу, Хецрон і Хармі: це сімейства Рувимові.
15	15
And the sons of Symeon, Jemuel and Jamin, and Aod, and Jachin and Saar, and Saul the son of a Phœnician woman, these are the families of the sons of Symeon.	Сини Симеона: Іємуїл та Іамин, і Огад, й Іахин, і Цохар, і Саул, син хананеянки: це сімейства Симеона.
16	16
And these are the names of the sons of Levi according to their kindreds, Gedson, Caath, and Merari; and the years of the life of Levi were a hundred and thirty-seven.	Ось імена синів Левія за родами їх: Гирсон і Кааф і Мерарі. А років життя Левія було сто тридцять сім.
17	17
And these are the sons of Gedson, Lobeni and Semei, the houses of their family. And the sons of Caath,	Сини Гирсона: Ливні і Шимеї з сімействами їх.
18	18
Ambram and Issaar, Chebron, and Oziel; and the years of the life of Caath were a hundred and thirty-three years.	Сини Каафові: Амрам та Іцгар, і Хеврон, і Узиїл. А років життя Каафа було сто тридцять три роки.
19	19
And the sons of Merari, Moöli, and Omusi, these are the houses of the families of Levi, according to their kindreds.	Сини Мерарі: Махли і Муши. Це сімейства Левія за родами їх.
20	20
And Ambram took to wife Jochabed the daughter of his father's brother, and she bore to him both Aaron and Moses, and Mariam their sister: and the years of the life of Ambram were a hundred and thirty-two years.	Амрам узяв Іохаведу, тітку свою, собі за дружину, і вона народила йому Аарона і Мойсея [і Маріам, сестру їх]. А років життя Амрама було сто тридцять сім.
21	21
And the sons of Issaar, Core, and Naphec, and Zechri.	Сини Іцгарові: Корей і Нефег і Зихрі.
22	22
And the sons of Oziel, Misael, and Elisaphan, and Segri.	Сини Узиїлові: Мисаїл і Елцафан і Сифрі.
23	23
And Aaron took to himself to wife Elisabeth daughter of Aminadab sister of Naasson, and she bore to him both Nadab and Abiud, and Eleazar and Ithamar.	Аарон узяв собі за дружину Єлизавету, дочку Аминадава, сестру Наассона, і вона народила йому Надава й Авиуда, Єлеазара та Іфамара.
24	24
And the sons of Core, Asir, and Elkana, and Abiasar, these are the generations of Core.	Сини Корея: Асир, Елкана й Авиасаф: це сімейства Кореєві.
25	25
And Eleazar the son of Aaron took to himself for a wife one of the daughters of Phutiel, and she bore to him Phinees. These are the heads of the family of the Levites, according to their generations.	Єлеазар, син Аарона, узяв собі за дружину одну з дочок Футиїлових, і вона народила йому Финеєса. Ось начальники поколінь левитських за родинами їх.
26	26
This is Aaron and Moses, whom God told to bring out the children of Israel out of the land of Egypt with their forces.	Аарон і Мойсей, це — ті, яким сказав Господь: виведіть синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
27	27
These are they that spoke with Pharao king of Egypt, and Aaron himself and Moses brought out the children of Israel from the land of Egypt,	Вони-то говорили фараонові, царю Єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих з Єгипту; це — Мойсей і Аарон.
28	28
in the day in which the Lord spoke to Moses in the land of Egypt;	Отже, в той час, коли Господь говорив Мойсеєві в землі Єгипетській,
29	29
then the Lord spoke to Moses, saying, I am the Lord: speak to Pharao king of Egypt whatsoever I say to thee.	Господь сказав Мойсеєві, говорячи: Я Господь! скажи фараонові, царю Єгипетському, все, що Я говорю тобі.
30	30
And Moses said before the Lord, Behold, I am not able in speech, and how shall Pharao hearken to me?	Мойсей же сказав перед Господом: ось, я некрасномовний: як же послухає мене фараон?
Chapter 7	Глава 7

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying, Behold, I have made thee a god to Pharao, and Aaron thy brother shall be thy prophet.	Але Господь сказав Мойсеєві: дивись, Я поставив тебе Богом фараону, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком:
2	2
And thou shalt say to him all things that I charge thee, and Aaron thy brother shall speak to Pharao, that he should send forth the children of Israel out of his land.	ти будеш говорити [йому] усе, що Я повелю тобі, а Аарон, брат твій, буде говорити фараону, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї;
3	3
And I will harden the heart of Pharao, and I will multiply my signs and wonders in the land of Egypt.	але Я озлоблю серце фараонове, і явлю багато знамень Моїх і чудес Моїх у землі Єгипетській;
4	4
And Pharao will not hearken to you, and I will lay my hand upon Egypt; and will bring out my people the children of Israel with my power out of the land of Egypt with great vengeance.	фараон не послухає вас, і Я накладу руку Мою на Єгипет і виведу воїнство Моє, народ Мій, синів Ізраїлевих, із землі Єгипетської — судами великими;
5	5
And all the Egyptians shall know that I am the Lord, stretching out my hand upon Egypt, and I will bring out the children of Israel out of the midst of them.	тоді довідаються [усі] єгиптяни, що Я Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїлевих із середовища їх.
6	6
And Moses and Aaron did as the Lord commanded them, so did they.	І зробили Мойсей і Аарон, як повелів їм Господь, так вони і зробили.
7	7
And Moses was eighty years old, and Aaron his brother was eighty-three years old, when he spoke to Pharao.	Мойсей був вісімдесяти, а Аарон [брат його] вісімдесяти трьох років, коли вони почали говорити до фараона.
8	8
And the Lord spoke to Moses and Aaron, saying,	І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи:
9	9
Now if Pharao should speak to you, saying, Give us a sign or a wonder, then shalt thou say to thy brother Aaron, Take thy rod and cast it upon the ground before Pharao, and before his servants, and it shall become a serpent.	якщо фараон скаже вам: зробіть [знамення або] чудо, то ти скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій і кинь [на землю] перед фараоном [і перед рабами його], — він стане змієм.
10	10
And Moses and Aaron went in before Pharao, and before his servants, and they did so, as the Lord commanded them; and Aaron cast down his rod before Pharao, and before his servants, and it became a serpent.	Мойсей і Аарон прийшли до фараона [і до рабів його] і зробили так, як повелів [їм] Господь. І кинув Аарон жезл свій перед фараоном і перед рабами його, і він зробився змієм.
11	11
But Pharao called together the wise men of Egypt, and the sorcerers, and the charmers also of the Egyptians did likewise with their sorceries.	І покликав фараон мудреців [єгипетських] і чарівників; і ці волхви єгипетські зробили те саме своїми чарами:
12	12
And they cast down each his rod, and they became serpents, but the rod of Aaron swallowed up their rods.	кожен з них кинув свій жезл, і вони зробилися зміями, але жезл Ааронів поглинув їхні жезли.
13	13
And the heart of Pharao was hardened, and he hearkened not to them, as the Lord charged them.	Серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив [їм] Господь.
14	14
And the Lord said to Moses, The heart of Pharao is made hard, so that he should not let the people go.	І сказав Господь Мойсеєві: вперте серце фараонове: він не хоче відпустити народ.
15	15
Go to Pharao early in the morning: behold, he goes forth to the water; and thou shalt meet him on the bank of the river, and thou shalt take in thine hand the rod that was turned into a serpent.	Піди до фараона завтра: ось, він вийде до води, ти стань на шляху його, на березі ріки, і жезл, що перетворювався на змія, візьми в руку твою
16	16
And thou shalt say to him, The Lord God of the Hebrews has sent me to thee, saying, Send my people away, that they may serve me in the wilderness, and, behold, hitherto thou hast not hearkened.	і скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; але ось, ти до цих пір не послухався.
17	17
These things saith the Lord: Hereby shalt thou know that I am the Lord: behold, I strike with the rod that is in my hand on the water which is in the river, and it shall change it into blood.	Так говорить Господь: із цього дізнаєшся, що Я Господь: ось цим жезлом, що в руці моїй, я вдарю по воді, що у ріці, і вона перетвориться на кров,
18	18
And the fish that are in the river shall die, and the river shall stink thereupon, and the Egyptians shall not be able to drink water from the river.	і риба в ріці вмре, і ріка засмердить, і єгиптянам гидко буде пити воду з ріки.
19	19
And the Lord said to Moses, Say to thy brother Aaron, Take thy rod in thy hand, and stretch forth thy hand over the waters of Egypt, and over their rivers, and over their canals, and over their ponds, and over all their standing water, and it shall become blood: and there was blood in all the land of Egypt, both in vessels of wood and of stone.	І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій [у руку твою] і простягни руку твою на води єгиптян: на ріки їх, на потоки їх, на озера їх і на усяке вмістилище вод їх, — і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі Єгипетській і в дерев’яних і в кам’яних посудинах.
20	20
And Moses and Aaron did so, as the Lord commanded them; and Aaron having lifted up his hand with his rod, smote the water in the river before Pharao, and before his servants, and changed all the water in the river into blood.	І зробили Мойсей і Аарон, як повелів [їм] Господь. І підняв [Аарон] жезл [свій] і вдарив по воді річковій перед очима фараона і перед очима рабів його, і вся вода в ріці перетворилася на кров,
21	21
And the fish in the river died, and the river stank thereupon; and the Egyptians could not drink water from the river, and the blood was in all the land of Egypt.	і риба в ріці вимерла, й ріка засмерділа, і єгиптяни не могли пити води з ріки; і була кров по всій землі Єгипетській.
22	22
And the charmers also of the Egyptians did so with their sorceries; and the heart of Pharao was hardened, and he did not hearken to them, even as the Lord said.	І волхви єгипетські чарами своїми зробили те саме. І озлобилося серце фараона, і не послухав їх, як і говорив Господь.
23	23
And Pharao turned and entered into his house, nor did he fix his attention even on this thing.	І обернувся фараон, і пішов у дім свій; і серце його не пом’якшало і через це.
24	24
And all the Egyptians dug round about the river, so as to drink water, for they could not drink water from the river.	І стали копати усі єгиптяни біля ріки, щоб знайти воду для пиття, тому що не могли пити води з ріки.
25	25
And seven days were fulfilled after the Lord had smitten the river.	І виповнилося сім днів після того, як Господь уразив ріку.
26
And the Lord said to Moses, Go in to Pharao, and thou shalt say to him, These things says the Lord: send forth my people, that they may serve me.
27
And if thou wilt not send them forth, behold, I afflict all thy borders with frogs:
28
and the river shall teem with frogs, and they shall go up and enter into thy houses, and into thy bed-chambers, and upon thy beds, and upon the houses of thy servants, and of thy people, and on thy dough, and on thine ovens.
29
And upon thee, and upon thy servants, and upon thy people, shall the frogs come up.
Chapter 8	Глава 8

1	1
And the Lord said to Moses, Say to Aaron thy brother, Stretch forth with the hand thy rod over the rivers, and over the canals, and over the pools, and bring up the frogs.	І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
2	2
And Aaron stretched forth his hand over the waters of Egypt, and brought up the frogs: and the frog was brought up, and covered the land of Egypt.	якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражаю всю область твою жабами;
3	3
And the charmers of the Egyptians also did likewise with their sorceries, and brought up the frogs on the land of Egypt.	і закишить ріка жабами, і вони вийдуть і ввійдуть у дім твій, і в спальню твою, і на постіль твою, і в доми рабів твоїх і народу твого, і в печі твої, й у діжі твої,
4	4
And Pharao called Moses and Aaron, and said, Pray for me to the Lord, and let him take away the frogs from me and from my people; and I will send them away, and they shall sacrifice to the Lord.	і на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх зійдуть жаби.
5	5
And Moses said to Pharao, Appoint me a time when I shall pray for thee, and for thy servants, and for thy people, to cause the frogs to disappear from thee, and from thy people, and from your houses, only in the river shall they be left behind.	І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: простягни руку твою з жезлом твоїм на ріки, на потоки і на озера і виведи жаб на землю Єгипетську.
6	6
And he said, On the morrow: he said therefore, As thou hast said; that thou mayest know, that there is no other God but the Lord.	Аарон простяг руку свою на води єгипетські [і вивів жаб]; і вийшли жаби і покрили землю Єгипетську.
7	7
And the frogs shall be removed away from thee, and from your houses and from the villages, and from thy servants, and from thy people, only in the river they shall be left.	Те саме зробили і волхви [єгипетські] чарами своїми і вивели жаб на землю Єгипетську.
8	8
And Moses and Aaron went forth from Pharao, and Moses cried to the Lord concerning the restriction of the frogs, as Pharao appointed him.	І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: помоліться [за мене] Господу, щоб Він видалив жаб від мене і від народу мого, і я відпущу народ ізраїльський принести жертву Господу.
9	9
And the Lord did as Moses said, and the frogs died out of the houses, and out of the villages, and out of the fields.	Мойсей сказав фараонові: признач мені сам, коли помолитися за тебе, за рабів твоїх і за народ твій, щоб жаби зникли в тебе, [у народу твого,] у домах твоїх, і залишилися тільки в ріці.
10	10
And they gathered them together in heaps, and the land stank.	Він сказав: завтра. Мойсей відповів: буде за словом твоїм, щоб ти дізнався, що нема нікого, як Господь Бог наш;
11	11
And when Pharao saw that there was relief, his heart was hardened, and he did not hearken to them, as the Lord spoke.	і зникнуть жаби від тебе, від домів твоїх [і з полів], і від рабів твоїх і від твого народу; тільки в ріці вони залишаться.
12	12
And the Lord said to Moses, Say to Aaron, Stretch forth thy rod with thy hand and smite the dust of the earth; and there shall be lice both upon man, and upon quadrupeds, and in all the land of Egypt.	Мойсей і Аарон вийшли від фараона, і Мойсей помолився до Господа про жаб, яких Він навів на фараона.
13	13
So Aaron stretched out his rod with his hand, and smote the dust of the earth; and the lice were on men and on quadrupeds, and in all the dust of the earth there were lice.	І вчинив Господь за словом Мойсея: жаби вимерли в домах, у дворах і на полях [їх];
14	14
And the charmers also did so with their sorceries, to bring forth the louse, and they could not. And the lice were both on the men and on the quadrupeds.	і зібрали їх у купи, і засмерділа земля.
15	15
So the charmers said to Pharao, This is the finger of God. But the heart of Pharao was hardened, and he hearkened not to them, as the Lord said.	І побачив фараон, що зробилося полегшення, і озлобив серце своє, і не послухав їх, як і говорив Господь.
16	16
And the Lord said to Moses, Rise up early in the morning, and stand before Pharao: and, behold, he will go forth to the water, and thou shalt say to him, These things says the Lord: Send away my people, that they may serve me in the wilderness.	І сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону: простягни [рукою] жезл твій і вдар у порох земний, і [будуть мошки на людях і на худобі і на фараоні, і в домі його і на рабах його, весь порох земний] зробиться мошками по всій землі Єгипетській.
17	17
And if thou wilt not let my people go, behold, I send upon thee, and upon thy servants, and upon thy people, and upon your houses, the dog-fly; and the houses of the Egyptians shall be filled with the dog-fly, even throughout the land upon which they are.	Так вони і зробили: Аарон простяг руку свою з жезлом своїм і вдарив у порох земний, і з’явились мошки на людях і на худобі. Весь порох земний зробився мошками по всій землі Єгипетській.
18	18
And I will distinguish marvellously in that day the land of Gesem, on which my people dwell, in which the dog-fly shall not be: that thou mayest know that I am the Lord the God of all the earth.	Намагалися також і волхви чарами своїми викликати мошок, але не могли. І були мошки на людях і на худобі.
19	19
And I will put a difference between my people and thy people, and on the morrow shall this be on the land. And the Lord did thus.	І сказали волхви фараонові: це перст Божий. Але серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив Господь.
20	20
And the dog-fly came in abundance into the houses of Pharao, and into the houses of his servants, and into all the land of Egypt; and the land was destroyed by the dog-fly.	І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона. Ось, він піде до води, і ти скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння [у пустелі];
21	21
And Pharao called Moses and Aaron, saying, Go and sacrifice to the Lord your God in the land.	а якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на рабів твоїх, і на народ твій, і в доми твої песячих мух, і наповняться доми єгиптян песячими мухами і сама земля, на якій вони живуть;
22	22
And Moses said, It cannot be so, for we shall sacrifice to the Lord our God the abominations of the Egyptians; for if we sacrifice the abominations of the Egyptians before them, we shall be stoned.	і відділю в той день землю Гесем, на якій перебуває народ Мій, і там не буде песячих мух, щоб ти знав, що Я Господь [Бог] серед [усієї] землі;
23	23
We will go a journey of three days into the wilderness, and we will sacrifice to the Lord our God, as the Lord said to us.	Я зроблю поділ між народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде це знамення [на землі].
24	24
And Pharao said, I will let you go, and do ye sacrifice to your God in the wilderness, but do not go very far away: pray then for me to the Lord.	Так і зробив Господь: налетіло безліч песячих мух у дім фараонів, і в доми рабів його, і на всю землю Єгипетську: гинула земля від песячих мух.
25	25
And Moses said, I then will go forth from thee and pray to God, and the dog-fly shall depart both from thy servants, and from thy people to-morrow. Do not thou, Pharao, deceive again, so as not to send the people away to do sacrifice to the Lord.	І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: підіть, принесіть жертву [Господу] Богу вашому в цій землі.
26	26
And Moses went out from Pharao, and prayed to God.	Але Мойсей сказав: не можна цього зробити, бо огидне для єгиптян жертвоприношення наше Господу, Богу нашому: якщо ми огидну для єгиптян жертву станемо приносити на очах їхніх, то чи не поб’ють вони нас камінням?
27	27
And the Lord did as Moses said, and removed the dog-fly from Pharao, and from his servants, and from his people, and there was not one left.	ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо жертву Господу, Богу нашому, як скаже нам [Господь].
28	28
And Pharao hardened his heart, even on this occasion, and he would not send the people away.	І сказав фараон: я відпущу вас принести жертву Господу Богу вашому в пустелі, тільки не йдіть далеко; помоліться за мене [Господу].
Chapter 9	Глава 9

1	1
And the Lord said to Moses, Go in to Pharao, and thou shalt say to him, These things saith the Lord God of the Hebrews; Send my people away that they may serve me.	І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
2	2
If however thou wilt not send my people away, but yet detainest them:	бо якщо ти не захочеш відпустити [народ Мій] і ще будеш утримувати його,
3	3
behold, the hand of the Lord shall be upon thy cattle in the fields, both on the horses, and on the asses, and on the camels and oxen and sheep, a very great mortality.	то ось, рука Господня буде на худобі твоїй, яка у полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і вівцях: буде моровиця дуже тяжка;
4	4
And I will make a marvellous distinction in that time between the cattle of the Egyptians, and the cattle of the children of Israel: nothing shall die of all that is of the children's of Israel.	і розділить Господь [у той час] худобу ізраїльську і худобу єгипетську, і з усієї [худоби] синів Ізраїлевих не помре нічого.
5	5
And God fixed a limit, saying, To-morrow the Lord will do this thing on the land.	І призначив Господь час, сказавши: завтра зробить це Господь у землі цій.
6	6
And the Lord did this thing on the next day, and all the cattle of the Egyptians died, but of the cattle of the children of Israel there died not one.	І зробив це Господь на другий день, і вимерла вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїлевих не померло нічого.
7	7
And when Pharao saw, that of all the cattle of the children of Israel there died not one, the heart of Pharao was hardened, and he did not let the people go.	Фараон послав дізнатися, і ось, з [усієї] худоби [синів] Ізраїлевих не померло нічого. Але серце фараонове озлобилося, і він не відпустив народ.
8	8
And the Lord spoke to Moses and Aaron, saying, Take you handfuls of ashes of the furnace, and let Moses scatter it toward heaven before Pharao, and before his servants.	І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: візьміть по повній жмені попелу з печі, і нехай кине його Мойсей до неба на очах фараона [і рабів його];
9	9
And let it become dust over all the land of Egypt, and there shall be upon men and upon beasts sore blains breaking forth both on men and on beasts, in all the land of Egypt.	і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.
10	10
So he took of the ashes of the furnace before Pharao, and Moses scattered it toward heaven, and it became sore blains breaking forth both on men and on beasts.	Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.
11	11
And the sorcerers could not stand before Moses because of the sores, for the sores were on the sorcerers, and in all the land of Egypt.	І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах.
12	12
And the Lord hardened Pharao's heart, and he hearkened not to them, as the Lord appointed.	Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.
13	13
And the Lord said to Moses, Rise up early in the morning, and stand before Pharao; and thou shalt say to him, These things saith the Lord God of the Hebrews, Send away my people that they may serve me.	І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
14	14
For at this present time do I send forth all my plagues into thine heart, and the heart of thy servants and of thy people; that thou mayest know that there is not another such as I in all the earth.	бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі;
15	15
For now I will stretch forth my hand and smite thee and kill thy people, and thou shalt be consumed from off the earth.	якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі:
16	16
And for this purpose hast thou been preserved, that I might display in thee my strength, and that my name might be published in all the earth.	але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;
17	17
Dost thou then yet exert thyself to hinder my people, so as not to let them go?	ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —
18	18
Behold, to-morrow at this hour I will rain a very great hail, such as has not been in Egypt, from the time it was created until this day.	ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині;
19	19
Now then hasten to gather thy cattle, and all that thou hast in the fields; for all the men and cattle as many as shall be found in the fields, and shall not enter into a house, (but the hail shall fall upon them,) shall die.	отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.
20	20
He of the servants of Pharao that feared the word of the Lord, gathered his cattle into the houses.	Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;
21	21
And he that did not attend in his mind to the word of the Lord, left the cattle in the fields.	а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.
22	22
And the Lord said to Moses, Stretch out thine hand to heaven, and there shall be hail on all the land of Egypt, both on the men and on the cattle, and on all the herbage on the land.	І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.
23	23
And Moses stretched forth his hand to heaven, and the Lord sent thunderings and hail; and the fire ran along upon the ground, and the Lord rained hail on all the land of Egypt.	І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;
24	24
So there was hail and flaming fire mingled with hail; and the hail was very great, such as was not in Egypt, from the time there was a nation upon it.	і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.
25	25
And the hail smote in all the land of Egypt both man and beast, and the hail smote all the grass in the field, and the hail broke in pieces all the trees in the field.	І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];
26	26
Only in the land of Gesem where the children of Israel were, the hail was not.	тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.
27	27
And Pharao sent and called Moses and Aaron, and said to them, I have sinned this time: the Lord is righteous, and I and my people are wicked.	І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;
28	28
Pray then for me to the Lord, and let him cause the thunderings of God to cease, and the hail and the fire, and I will send you forth and ye shall remain no longer.	помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.
29	29
And Moses said to him, When I shall have departed from the city, I will stretch out my hands to the Lord, and the thunderings shall cease, and the hail and the rain shall be no longer, that thou mayest know that the earth is the Lord's.	Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;
30	30
But as for thee and thy servants, I know that ye have not yet feared the Lord.	але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.
31	31
And the flax and the barley were smitten, for the barley was advanced, and the flax was seeding.	Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;
32	32
But the wheat and the rye were not smitten, for they were late.	а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.
33	33
And Moses went forth from Pharao out of the city, and stretched out his hands to the Lord, and the thunders ceased and the hail, and the rain did not drop on the earth.	І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
34	34
And when Pharao saw that the rain and the hail and the thunders ceased, he continued to sin; and he hardened his heart, and the heart of his servants.	І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його.
35	35
And the heart of Pharao was hardened, and he did not send forth the children of Israel, as the Lord said to Moses.	І озлобилося серце фараона [і рабів його], і він не відпустив синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея.
Chapter 10	Глава 10

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying, Go in to Pharao: for I have hardened his heart and the heart of his servants, that these signs may come upon them; in order	І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої,
2	2
that ye may relate in the ears of your children, and to your children's children, in how many things I have mocked the Egyptians, and my wonders which I wrought among them; and ye shall know that I am the Lord.	і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
3	3
And Moses and Aaron went in before Pharao, and they said to him, These things saith the Lord God of the Hebrews, How long dost thou refuse to reverence me? Send my people away, that they may serve me.	Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
4	4
But if thou wilt not send my people away, behold, at this hour to-morrow I will bring an abundance of locusts upon all thy coasts.	а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
5	5
And they shall cover the face of the earth, and thou shalt not be able to see the earth; and they shall devour all that is left of the abundance of the earth, which the hail has left you, and shall devour every tree that grows for you on the land.	вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
6	6
And thy houses shall be filled, and the houses of thy servants, and all the houses in all the land of the Egyptians; things which thy fathers have never seen, nor their forefathers, from the day that they were upon the earth until this day. And Moses turned away and departed from Pharao.	і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
7	7
And the servants of Pharao say to him, How long shall this be a snare to us? send away the men, that they may serve their God; wilt thou know that Egypt is destroyed?	Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
8	8
And they brought back both Moses and Aaron to Pharao; and he said to them, Go and serve the Lord your God; but who are they that are going with you?	І повернули Мойсея й Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: підіть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде?
9	9
And Moses said, We will go with the young and the old, with our sons, and daughters, and sheep, and oxen, for it is a feast of the Lord.	І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
10	10
And he said to them, So let the Lord be with you: as I will send you away, must I send away your store also? see that evil is attached to you.	[Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір!
11	11
Not so, but let the men go and serve God, for this ye yourselves seek; and they cast them out from the presence of Pharao.	ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
12	12
And the Lord said to Moses, Stretch out thine hand over the land of Egypt, and let the locust come up on the land, and it shall devour every herb of the land, and all the fruit of the trees, which the hail left.	Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
13	13
And Moses lifted up his rod towards heaven, and the Lord brought a south wind upon the earth, all that day and all that night: the morning dawned, and the south wind brought up the locusts,	І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
14	14
and brought them up over all the land of Egypt. And they rested in very great abundance over all the borders of Egypt. Before them there were not such locusts, neither after them shall there be.	І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
15	15
And they covered the face of the earth, and the land was wasted, and they devoured all the herbage of the land, and all the fruit of the trees, which was left by the hail: there was no green thing left on the trees, nor on all the herbage of the field, in all the land of Egypt.	вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
16	16
And Pharao hasted to call Moses and Aaron, saying, I have sinned before the Lord your God, and against you;	Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
17	17
pardon therefore my sin yet this time, and pray to the Lord your God, and let him take away from me this death.	тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
18	18
And Moses went forth from Pharao, and prayed to God.	[Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
19	19
And the Lord brought in the opposite direction a strong wind from the sea, and took up the locusts and cast them into the Red Sea, and there was not one locust left in all the land of Egypt.	І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
20	20
And the Lord hardened the heart of Pharao, and he did not send away the children of Israel.	Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
21	21
And the Lord said to Moses, Stretch out thy hand to heaven, and let there be darkness over the land of Egypt—darkness that may be felt.	І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
22	22
And Moses stretched out his hand to heaven, and there was darkness very black, even a storm over all the land of Egypt three days.	Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
23	23
And for three days no man saw his brother, and no man rose up from his bed for three days: but all the children of Israel had light in all the places where they were.	не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
24	24
And Pharao called Moses and Aaron, saying, Go, serve the Lord your God, only leave your sheep and your oxen, and let your store depart with you.	Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
25	25
And Moses said, Nay, but thou shalt give to us whole burnt-offerings and sacrifices, which we will sacrifice to the Lord our God.	Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
26	26
And our cattle shall go with us, and we will not leave a hoof behind, for of them we will take to serve the Lord our God: but we know not in what manner we shall serve the Lord our God, until we arrive there.	нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому].
27	27
But the Lord hardened the heart of Pharao, and he would not let them go.	І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
28	28
And Pharao says, Depart from me, beware of seeing my face again, for in what day thou shalt appear before me, thou shalt die.	І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
29	29
And Moses says, Thou hast said, I will not appear in thy presence again.	І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.
Chapter 11	Глава 11

1	1
And the Lord said to Moses, I will yet bring one plague upon Pharao and upon Egypt, and after that he will send you forth thence; and whenever he sends you forth with every thing, he will indeed drive you out.	І сказав Господь Мойсеєві: ще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після того він відпустить вас звідси; коли ж він буде відпускати [вас], з поспіхом буде гнати вас звідси;
2	2
Speak therefore secretly in the ears of the people, and let every one ask of his neighbour jewels of silver and gold, and raiment.	підкажи народу [таємно], щоб кожен у ближнього свого і кожна жінка у ближньої своєї випросили речей срібних і речей золотих [і одягу].
3	3
And the Lord gave his people favour in the sight of the Egyptians, and they lent to them; and the man Moses was very great before the Egyptians, and before Pharao, and before his servants.	І дав Господь милість народу [Своєму] в очах єгиптян, [і вони давали йому;] та й Мойсей був дуже великим у землі Єгипетській, в очах [фараона і] рабів фараонових і в очах [усього] народу.
4	4
And Moses said, These things saith the Lord, About midnight I go forth into the midst of Egypt.	І сказав Мойсей: так говорить Господь: опівночі Я пройду посеред Єгипту,
5	5
And every first-born in the land of Egypt shall die, from the first-born of Pharao that sits on the throne, even to the first-born of the woman-servant that is by the mill, and to the first-born of all cattle.	і помре всякий первісток у землі Єгипетській від первістка фараона, який сидить на престолі своїм, до первістка рабині, яка при жорнах, і все первородне з худоби;
6	6
And there shall be a great cry through all the land of Egypt, such as has not been, and such shall not be repeated any more.	і буде крик великий по всій землі Єгипетській, якого не бувало і якого не буде більше;
7	7
But among all the children of Israel shall not a dog snarl with his tongue, either at man or beast; that thou mayest know how wide a distinction the Lord will make between the Egyptians and Israel.	у всіх же синів Ізраїлевих ні на людину, ні на худобу не ворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, яку різницю робить Господь між єгиптянами і між ізраїльтянами.
8	8
And all these thy servants shall come down to me, and do me reverence, saying, Go forth, thou and all the people over whom thou presidest, and afterwards I will go forth.	І прийдуть усі раби твої ці до мене і поклоняться мені, кажучи: вийди ти і весь народ [твій], на чолі якого ти стоїш. Після цього я і вийду. І вийшов [Мойсей] від фараона з гнівом.
9	9
And Moses went forth from Pharao with wrath. And the Lord said to Moses, Pharao will not hearken to you, that I may greatly multiply my signs and wonders in the land of Egypt.	І сказав Господь Мойсеєві: не послухав вас фараон, щоб примножилися [знамення Мої і] чудеса Мої в землі Єгипетській.
10	10
And Moses and Aaron wrought all these signs and wonders in the land of Egypt before Pharao; and the Lord hardened the heart of Pharao, and he did not hearken to send forth the children of Israel out of the land of Egypt.	Мойсей і Аарон зробили всі ці [знамення і] чудеса перед фараоном; але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.
Chapter 12	Глава 12

1	1
And the Lord spoke to Moses and Aaron in the land of Egypt, saying,	І сказав Господь Мойсеєві та Аарону в землі Єгипетській. промовляючи:
2	2
This month shall be to you the beginning of months: it is the first to you among the months of the year.	місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року.
3	3
Speak to all the congregation of the children of Israel, saying, On the tenth of this month let them take each man a lamb according to the houses of their families, every man a lamb for his household.	Скажіть усій громаді [синів] Ізраїлевих так: у десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня по родинах, по агнцю на родину;
4	4
And if they be few in a household, so that there are not enough for the lamb, he shall take with himself his neighbour that lives near to him,—as to the number of souls, every one according to that which suffices him shall make a reckoning for the lamb.	коли ж родина настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти.
5	5
It shall be to you a lamb unblemished, a male of a year old: ye shall take it of the lambs and the kids.	Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз,
6	6
And it shall be kept by you till the fourteenth of this month, and all the multitude of the congregation of the children of Israel shall kill it toward evening.	і нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заколе його все зібрання громади ізраїльської ввечері
7	7
And they shall take of the blood, and shall put it on the two door-posts, and on the lintel, in the houses in which soever they shall eat them.	і нехай візьмуть від крови його і помастять на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його;
8	8
And they shall eat the flesh in this night roast with fire, and they shall eat unleavened bread with bitter herbs.	нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні; з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його;
9	9
Ye shall not eat of it raw nor sodden in water, but only roast with fire, the head with the feet and the appurtenances.	не їжте недопеченого м’яса, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами;
10	10
Nothing shall be left of it till the morning, and a bone of it ye shall not break; but that which is left of it till the morning ye shall burn with fire.	не залишайте від нього до ранку [і кістки його не розтрощуйте], але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
11	11
And thus shall ye eat it: your loins girded, and your sandals on your feet, and your staves in your hands, and ye shall eat it in haste. It is a passover to the Lord.	Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це — Пасха Господня.
12	12
And I will go through the land of Egypt in that night, and will smite every first-born in the land of Egypt both man and beast, and on all the gods of Egypt will I execute vengeance: I am the Lord.	А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській і вражу кожного первістка в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь.
13	13
And the blood shall be for a sign to you on the houses in which ye are, and I will see the blood, and will protect you, and there shall not be on you the plague of destruction, when I smite in the land of Egypt.	І буде у вас кров знаменням на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров і пройду мимо вас, і не буде у вас пошести згубної, коли буду нищити землю Єгипетську.
14	14
And this day shall be to you a memorial, and ye shall keep it a feast to the Lord through all your generations; ye shall keep it a feast for a perpetual ordinance.	І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в ньому і свято Господнє в [усі] роди ваші; як установлення вічне святкуйте його.
15	15
Seven days ye shall eat unleavened bread, and from the first day ye shall utterly remove leaven from your houses: whoever shall eat leaven, that soul shall be utterly destroyed from Israel, from the first day until the seventh day.	Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня знищіть квасне в домах ваших, тому що хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде із середовища Ізраїля.
16	16
And the first day shall be called holy, and the seventh day shall be a holy convocation to you: ye shall do no servile work on them, only as many things as will necessarily be done by every soul, this only shall be done by you.	І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них; тільки те́ , що є кожному, одне те́ можна робити вам.
17	17
And ye shall keep this commandment, for on this day will I bring out your force out of the land of Egypt; and ye shall make this day a perpetual ordinance for you throughout your generations.	Дотримуйтесь опрісноків, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі Єгипетської, і додержуйте день цей у роди ваші, як установлення вічне.
18	18
Beginning the fourteenth day of the first month, ye shall eat unleavened bread from evening, till the twenty-first day of the month, till evening.	З чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того самого місяця;
19	19
Seven days leaven shall not be found in your houses; whosoever shall eat anything leavened, that soul shall be cut off from the congregation of Israel, both among the occupiers of the land and the original inhabitants.	сім днів не повинно бути закваски в домах ваших, бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде із громади [синів] Ізраїлевих, чи то подорожній, чи хто природний житель землі тієї.
20	20
Ye shall eat nothing leavened, but in every habitation of yours ye shall eat unleavened bread.	Нічого квасного не їжте; в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб.
21	21
And Moses called all the elders of the children of Israel, and said to them, Go away and take to yourselves a lamb according to your kindreds, and slay the passover.	І скликав Мойсей усіх старійшин [синів] Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців за сімействами вашими і заколіть пасху;
22	22
And ye shall take a bunch of hyssop, and having dipped it into some of the blood that is by the door, ye shall touch the lintel, and shall put it upon both door-posts, even of the blood which is by the door; but ye shall not go out every one from the door of his house till the morning.	і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечини й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині; а ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку.
23	23
And the Lord shall pass by to smite the Egyptians, and shall see the blood upon the lintel, and upon both the door-posts; and the Lord shall pass by the door, and shall not suffer the destroyer to enter into your houses to smite you.	І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.
24	24
And keep ye this thing as an ordinance for thyself and for thy children for ever.	Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх повіки.
25	25
And if ye should enter into the land, which the Lord shall give you, as he has spoken, keep this service.	Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
26	26
And it shall come to pass, if your sons say to you, What is this service?	І коли скажуть вам діти ваші: що це за служіння?
27	27
that ye shall say to them, This passover is a sacrifice to the Lord, as he defended the houses of the children of Israel in Egypt, when he smote the Egyptians, but delivered our houses.	скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли уражав єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і поклонився.
28	28
And the people bowed and worshipped. And the children of Israel departed and did as the Lord commanded Moses and Aaron, so did they.	І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
29	29
And it came to pass at midnight that the Lord smote all the first-born in the land of Egypt, from the first-born of Pharao that sat on the throne, to the first-born of the captive-maid in the dungeon, and the first-born of all cattle.	Опівночі Господь уразив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка фараона, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився у в’язниці, і все первородне з худоби.
30	30
And Pharao rose up by night, and his servants, and all the Egyptians; and there was a great cry in all the land of Egypt, for there was not a house in which there was not one dead.	І встали вночі фараон сам і всі раби його і весь Єгипет; і зчинився великий крик [по всій землі] Єгипетській, тому що не було дому, де не було б мертвих.
31	31
And Pharao called Moses and Aaron by night, and said to them, Rise and depart from my people, both ye and the children of Israel. Go and serve the Lord your God, even as ye say.	І покликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі і сказав [їм]: встаньте, вийдіть із середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і підіть, звершуйте служіння Господу [Богу вашому], як говорили ви;
32	32
And take with you your sheep, and your oxen: bless me also, I pray you.	і дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили; і підіть і благословіть мене.
33	33
And the Egyptians constrained the people, so that they cast them out of the land with haste, for they said, We all shall die.	І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї; бо говорили вони: ми усі помремо.
34	34
And the people took their dough before their meal was leavened, bound up as it was in their garments, on their shoulders.	І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло; діжки їх, зав’язані в одежах їхніх, були на плечах їхніх.
35	35
And the children of Israel did as Moses commanded them, and they asked of the Egyptians articles of silver and gold and apparel.	І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея і просили у єгиптян речей срібних і речей золотих і одягу.
36	36
And the Lord gave his people favour in the sight of the Egyptians, and they lent to them; and they spoiled the Egyptians.	Господь же дав милість народу [Своєму] в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
37	37
And the children of Israel departed from Ramesses to Socchoth, to the full number of six hundred thousand footmen, even men, besides the baggage.	І вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса в Сокхоф — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей;
38	38
And a great mixed company went up with them, and sheep and oxen and very much cattle.	і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна і велика худоба, стадо дуже велике.
39	39
And they baked the dough which they brought out of Egypt, unleavened cakes, for it had not been leavened; for the Egyptians cast them out, and they could not remain, neither did they prepare provision for themselves for the journey.	І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу.
40	40
And the sojourning of the children of Israel, while they sojourned in the land of Egypt and the land of Chanaan, was four hundred and thirty years.	Часу ж, у який сини Ізраїлеві [і батьки їхні] жили в Єгипті [і в землі Ханаанській], було чотириста тридцять років.
41	41
And it came to pass after the four hundred and thirty years, all the forces of the Lord came forth out of the land of Egypt by night.	Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі Єгипетської вночі.
42	42
It is a watch kept to the Lord, so that he should bring them out of the land of Egypt; that very night is a watch kept to the Lord, so that it should be to all the children of Israel to their generations.	Це — ніч служіння Господу за визволення їх із землі Єгипетської; ця сама ніч — служіння Господу у всіх синів Ізраїлевих у роди їхні.
43	43
And the Lord said to Moses and Aaron, This is the law of the passover: no stranger shall eat of it.	І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: ось устав Пасхи: ніякий іноплемінник не повинен їсти її;
44	44
And every slave or servant bought with money—him thou shalt circumcise, and then shall he eat of it.	а всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її;
45	45
A sojourner or hireling shall not eat of it.	поселенець і найманець не повинен їсти її.
46	46
In one house shall it be eaten, and ye shall not carry of the flesh out from the house; and a bone of it ye shall not break.	В одному домі належить їсти її, [не залишайте від неї до ранку,] не виносьте м’яса геть з дому і кісток її не розтрощуйте.
47	47
All the congregation of the children of Israel shall keep it.	Уся громада [синів] Ізраїля повинна звершувати її.
48	48
And if any proselyte shall come to you to keep the passover to the Lord, thou shalt circumcise every male of him, and then shall he approach to sacrifice it, and he shall be even as the original inhabitant of the land; no uncircumcised person shall eat of it.	Якщо ж оселиться у тебе подорожній і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як природний житель землі; а ніякий необрізаний не повинен їсти її;
49	49
There shall be one law to the native, and to the proselyte coming among you.	один закон нехай буде і для природного жителя і для подорожнього, який оселився між вами.
50	50
And the children of Israel did as the Lord commanded Moses and Aaron for them, so they did.	І зробили всі сини Ізраїлеві: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
51	51
And it came to pass in that day that the Lord brought out the children of Israel from the land of Egypt with their forces.	У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
Chapter 13	Глава 13

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2	2
Sanctify to me every first-born, first produced, opening every womb among the children of Israel both of man and beast: it is mine.	освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони.
3	3
And Moses said to the people, Remember this day, in which ye came forth out of the land of Egypt, out of the house of bondage, for with a strong hand the Lord brought you forth thence; and leaven shall not be eaten.	І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного:
4	4
For on this day ye go forth in the month of new corn.	сьогодні виходите ви, у місяці Авиві^*.
5	5
And it shall come to pass when the Lord thy God shall have brought thee into the land of the Chananites, and the Chettites, and Amorites, and Evites, and Jebusites, and Gergesites, and Pherezites, which he sware to thy fathers to give thee, a land flowing with milk and honey, that thou shalt perform this service in this month.	І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці;
6	6
Six days ye shall eat unleavened bread, and on the seventh day is a feast to the Lord.	сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу;
7	7
Seven days shall ye eat unleavened bread; nothing leavened shall be seen with thee, neither shalt thou have leaven in all thy borders.	прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх.
8	8
And thou shalt tell thy son in that day, saying, Therefore the Lord dealt thus with me, as I was going out of Egypt.	І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
9	9
And it shall be to thee a sign upon thy hand and a memorial before thine eyes, that the law of the Lord may be in thy mouth, for with a strong hand the Lord God brought thee out of Egypt.	І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту.
10	10
And preserve ye this law according to the times of the seasons, from year to year.	Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік.
11	11
And it shall come to pass when the Lord thy God shall bring thee into the land of the Chananites, as he sware to thy fathers, and shall give it thee,	І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, —
12	12
that thou shalt set apart every offspring opening the womb, the males to the Lord, every one that opens the womb out of the herds or among thy cattle, as many as thou shalt have: thou shalt sanctify the males to the Lord.	відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу,
13	13
Every offspring opening the womb of the ass thou shalt change for a sheep; and if thou wilt not change it, thou shalt redeem it: every first-born of man of thy sons shalt thou redeem.	а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй.
14	14
And if thy son should ask thee hereafter, saying, What is this? then thou shalt say to him, With a strong hand the Lord brought us out of Egypt, out of the house of bondage.	І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства;
15	15
And when Pharao hardened his heart so as not to send us away, he slew every first-born in the land of Egypt, both the first-born of man and the first-born of beast; therefore do I sacrifice every offspring that opens the womb, the males to the Lord, and every first-born of my sons I will redeem.	бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую;
16	16
And it shall be for a sign upon thy hand, and immovable before thine eyes, for with a strong hand the Lord brought thee out of Egypt.	і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту.
17	17
And when Pharao sent forth the people, God led them not by the way of the land of the Phylistines, because it was near; for God said, Lest at any time the people repent when they see war, and return to Egypt.	Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту.
18	18
And God led the people round by the way to the wilderness, to the Red Sea: and in the fifth generation the children of Israel went up out of the land of Egypt.	І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської.
19	19
And Moses took the bones of Joseph with him, for he had solemnly adjured the children of Israel, saying, God will surely visit you, and ye shall carry up my bones hence with you.	І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси.
20	20
And the children of Israel departed from Socchoth, and encamped in Othom by the wilderness.	І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі.
21	21
And God led them, in the day by a pillar of cloud, to show them the way, and in the night by a pillar of fire.	Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі.
22	22
And the pillar of cloud failed not by day, nor the pillar of fire by night, before all the people.	Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу.
Chapter 14	Глава 14

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2	2
Speak to the children of Israel, and let them turn and encamp before the village, between Magdol and the sea, opposite Beel-sepphon: before them shalt thou encamp by the sea.	скажи синам Ізраїлевим, щоб вони повернули і розташувалися станом перед Пи-Гахирофом, між Мигдолом і між морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього поставте стан біля моря.
3	3
And Pharao will say to his people, As for these children of Israel, they are wandering in the land, for the wilderness has shut them in.	І скаже фараон [народу своєму] про синів Ізраїлевих: вони заблукали в землі цій, замкнула їх пустеля.
4	4
And I will harden the heart of Pharao, and he shall pursue after them; and I will be glorified in Pharao, and in all his host, and all the Egyptians shall know that I am the Lord. And they did so.	А Я озлоблю серце фараона, і він поженеться за ними, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і пізнають [усі] єгиптяни, що Я Господь. І зробили так.
5	5
And it was reported to the king of the Egyptians that the people had fled: and the heart of Pharao was turned, and that of his servants against the people; and they said, What is this that we have done, to let the children of Israel go, so that they should not serve us?	І сповіщено було цареві Єгипетському, що народ утік; і навернулося серце фараона і рабів його проти народу цього, і вони сказали: що це ми зробили? навіщо відпустили ізраїльтян, щоб вони не працювали на нас?
6	6
So Pharao yoked his chariots, and led off all his people with himself:	[Фараон] запряг колісницю свою і народ свій узяв із собою;
7	7
having also taken six hundred chosen chariots, and all the cavalry of the Egyptians, and rulers over all.	і взяв шістсот колісниць добірних і всі колісниці єгипетські, і начальників над усіма ними.
8	8
And the Lord hardened the heart of Pharao king of Egypt, and of his servants, and he pursued after the children of Israel; and the children of Israel went forth with a high hand.	І озлобив Господь серце фараона, царя Єгипетського [і рабів його], і він погнався за синами Ізраїлевими; сини ж Ізраїлеві йшли під рукою високою.
9	9
And the Egyptians pursued after them, and found them encamped by the sea; and all the cavalry and the chariots of Pharao, and the horsemen, and his host were before the village, over against Beel-sepphon.	І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх, розташованих біля моря, при Пи-Гахирофі перед Ваал-Цефоном.
10	10
And Pharao approached, and the children of Israel having looked up, beheld, and the Egyptians encamped behind them: and they were very greatly terrified, and the children of Israel cried to the Lord;	Фараон наблизився, і сини Ізраїлеві оглянулись, і ось, єгиптяни йдуть за ними: і дуже злякалися і заволали сини Ізраїлеві до Господа,
11	11
and said to Moses, Because there were no graves in the land of Egypt, hast thou brought us forth to slay us in the wilderness? What is this that thou hast done to us, having brought us out of Egypt?	і сказали Мойсеєві: хіба немає гробів у Єгипті, що ти привів нас помирати у пустелі? що це ти зробив з нами, вивівши нас з Єгипту?
12	12
Is not this the word which we spoke to thee in Egypt, saying, Let us alone that we may serve the Egyptians? for it is better for us to serve the Egyptians than to die in this wilderness.	Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: залиш нас, нехай ми будемо працювати на єгиптян? Тому що краще бути нам у рабстві в єгиптян, ніж померти в пустелі.
13	13
And Moses said to the people, Be of good courage: stand and see the salvation which is from the Lord, which he will work for us this day; for as ye have seen the Egyptians to-day, ye shall see them again no more for ever.	Але Мойсей сказав народу: не бійтеся, стійте — і побачите спасіння Господнє, яке Він сотворить вам нині, бо єгиптян, яких бачите ви нині, більше не побачите повік;
14	14
The Lord shall fight for you, and ye shall hold your peace.	Господь буде поборювати за вас, а ви будьте спокійні.
15	15
And the Lord said to Moses, Why criest thou to me? speak to the children of Israel, and let them proceed.	І сказав Господь Мойсеєві: чого ти волаєш до Мене? скажи синам Ізраїлевим, щоб вони йшли,
16	16
And do thou lift up thy rod, and stretch forth thy hand over the sea, and divide it, and let the children of Israel enter into the midst of the sea on the dry land.	а ти підніми жезл твій і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїлеві посеред моря по суші;
17	17
And lo! I will harden the heart of Pharao and of all the Egyptians, and they shall go in after them; and I will be glorified upon Pharao, and on all his host, and on his chariots and his horses.	Я ж озлоблю серце [фараона і всіх] єгиптян, і вони підуть слідом за ними; і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його, на колісницях його і на вершниках його;
18	18
And all the Egyptians shall know that I am the Lord, when I am glorified upon Pharao and upon his chariots and his horses.	і пізнають [усі] єгиптяни, що я Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.
19	19
And the angel of God that went before the camp of the children of Israel removed and went behind, and the pillar of the cloud also removed from before them and stood behind them.	І рушив ангел Божий, який ішов перед станом [синів] Ізраїлевих, і пішов позаду них; рушив і стовп хмарний від лиця їх і став за ними;
20	20
And it went between the camp of the Egyptians and the camp of Israel, and stood; and there was darkness and blackness; and the night passed, and they came not near to one another during the whole night.	і ввійшов у середину між станом єгипетським і між станом [синів] Ізраїлевих, і був хмарою і мороком для одних і освітлював ніч для інших, і не зблизилися одні з одними всю ніч.
21	21
And Moses stretched forth his hand over the sea, and the Lord carried back the sea with a strong south wind all the night, and made the sea dry, and the water was divided.	І простяг Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море сильним східним вітром усю ніч і зробив море сушею, і розступилися води.
22	22
And the children of Israel went into the midst of the sea on the dry land, and the water of it was a wall on the right hand and a wall on the left.	І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: во́ди ж були їм стіною з правого і з лівого боків.
23	23
And the Egyptians pursued them and went in after them, and every horse of Pharao, and his chariots, and his horsemen, into the midst of the sea.	Погналися єгиптяни, й увійшли за ними у середину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його.
24	24
And it came to pass in the morning watch that the Lord looked forth on the camp of the Egyptians through the pillar of fire and cloud, and troubled the camp of the Egyptians,	І в ранкову сторожу поглянув Господь на стан єгиптян зі стовпа вогненного і хмарного і привів у замішання стан єгиптян;
25	25
and bound the axle-trees of their chariots, and caused them to go with difficulty; and the Egyptians said, Let us flee from the face of Israel, for the Lord fights for them against the Egyptians.	і відібрав колеса у колісниць їхніх, так що вони насилу волокли їх. І сказали єгиптяни: побіжимо від ізраїльтян, тому що Господь поборює за них проти єгиптян.
26	26
And the Lord said to Moses, Stretch forth thine hand over the sea, and let the water be turned back to its place, and let it cover the Egyptians coming both upon the chariots and the riders.	І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою на море, і нехай повернуться во́ди на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.
27	27
And Moses stretched forth his hand over the sea, and the water returned to its place toward day; and the Egyptians fled from the water, and the Lord shook off the Egyptians in the midst of the sea.	І простягнув Мойсей руку свою на море, і до ранку вода повернулася у своє місце; а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так потопив Господь єгиптян посеред моря.
28	28
And the water returned and covered the chariots and the riders, and all the forces of Pharao, who entered after them into the sea: and there was not left of them even one.	І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них.
29	29
But the children of Israel went along dry land in the midst of the sea, and the water was to them a wall on the right hand, and a wall on the left.	А сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря; води [були] їм стіною з правого і [стіною] з лівого боків.
30	30
So the Lord delivered Israel in that day from the hand of the Egyptians, and Israel saw the Egyptians dead by the shore of the sea.	І визволив Господь у день той ізраїльтян з рук єгиптян, і побачили [сини] Ізраїлеві єгиптян мертвими на березі моря.
31	31
And Israel saw the mighty hand, the things which the Lord did to the Egyptians; and the people feared the Lord, and they believed God and Moses his servant.	І побачили ізраїльтяни руку велику, яку явив Господь над єгиптянами, й убоявся народ Господа і повірив Господу і Мойсеєві, рабові Його. Тоді Мойсей і сини Ізраїлеві заспівали Господу пісню цю і говорили:
Chapter 15	Глава 15

1	1
Then sang Moses and the children of Israel this song to God, and spoke, saying, Let us sing to the Lord, for he is very greatly glorified: horse and rider he has thrown into the sea.	Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море.
2	2
He was to me a helper and protector for salvation: this is my God, and I will glorify him; my father's God, and I will exalt him.	Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його.
3	3
The Lord bringing wars to nought, the Lord is his name.	Господь муж брані, Єгова ім’я Йому.
4	4
He has cast the chariots of Pharao and his host into the sea, the chosen mounted captains: they were swallowed up in the Red Sea.	Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі.
5	5
He covered them with the sea: they sank to the depth like a stone.	Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь.
6	6
Thy right hand, O God, has been glorified in strength; thy right hand, O God, has broken the enemies.	Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога.
7	7
And in the abundance of thy glory thou hast broken the adversaries to pieces: thou sentest forth thy wrath, it devoured them as stubble.	Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому.
8	8
And by the breath of thine anger the water parted asunder; the waters were congealed as a wall, the waves were congealed in the midst of the sea.	Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря.
9	9
The enemy said, I will pursue, I will overtake, I will divide the spoils; I will satisfy my soul, I will destroy with my sword, my hand shall have dominion.	Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя.
10	10
Thou sentest forth thy wind, the sea covered them; they sank like lead in the mighty water.	Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах.
11	11
Who is like to thee among the gods, O Lord? who is like to thee? glorified in holiness, marvellous in glories, doing wonders.	Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес?
12	12
Thou stretchedst forth thy right hand, the earth swallowed them up.	Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля.
13	13
Thou hast guided in thy righteousness this thy people whom thou hast redeemed, by thy strength thou hast called them into thy holy resting-place.	Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї.
14	14
The nations heard and were angry, pangs have seized on the dwellers among the Phylistines.	Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських;
15	15
Then the princes of Edom, and the chiefs of the Moabites hasted; trembling took hold upon them, all the inhabitants of Chanaan melted away.	тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана.
16	16
Let trembling and fear fall upon them; by the greatness of thine arm, let them become as stone; till thy people pass over, O Lord, till this thy people pass over, whom thou hast purchased.	Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав.
17	17
Bring them in and plant them in the mountain of their inheritance, in thy prepared habitation, which thou, O Lord, hast prepared; the sanctuary, O Lord, which thine hands have made ready.	Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико!
18	18
The Lord reigns for ever and ever and ever.	Господь буде царювати повіки й у вічність.
19	19
For the horse of Pharao went in with the chariots and horsemen into the sea, and the Lord brought upon them the water of the sea, but the children of Israel walked through dry land in the midst of the sea.	Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря.
20	20
And Mariam the prophetess, the sister of Aaron, having taken a timbrel in her hand—then there went forth all the women after her with timbrels and dances.	І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю.
21	21
And Mariam led them, saying, Let us sing to the Lord, for he has been very greatly glorified: the horse and rider has he cast into the sea.	І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море.
22	22
So Moses brought up the children of Israel from the Red Sea, and brought them into the wilderness of Sur; and they went three days in the wilderness, and found no water to drink.	І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води.
23	23
And they came to Merrha, and could not drink of Merrha, for it was bitter; therefore he named the name of that place, Bitterness.	Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра^*.
24	24
And the people murmured against Moses, saying, What shall we drink?	І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити?
25	25
And Moses cried to the Lord, and the Lord shewed him a tree, and he cast it into the water, and the water was sweetened: there he established to him ordinances and judgments, and there he proved him,	[Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його.
26	26
and said, If thou wilt indeed hear the voice of the Lord thy God, and do things pleasing before him, and wilt hearken to his commands, and keep all his ordinances, no disease which I have brought upon the Egyptians will I bring upon thee, for I am the Lord thy God that heals thee.	І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій.
27	27
And they came to Ælim, and there were there twelve fountains of water, and seventy stems of palm-trees; and they encamped there by the waters.	І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод.
Chapter 16	Глава 16

1	1
And they departed from Ælim, and all the congregation of the children of Israel came to the wilderness of Sin, which is between Ælim and Sina; and on the fifteenth day, in the second month after their departure from the land of Egypt,	І рушили з Єлима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Єлимом і між Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської.
2	2
all the congregation of the children of Israel murmured against Moses and Aaron.	І стала ремствувати вся громада синів Ізраїлевих на Мойсея й Аарона в пустелі,
3	3
And the children of Israel said to them, Would we had died smitten by the Lord in the land of Egypt, when we sat by the flesh-pots, and ate bread to satiety! for ye have brought us out into this wilderness, to slay all this congregation with hunger.	і сказали їм сини Ізраїлеві: о, якби ми померли від руки Господньої у землі Єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом, коли ми їли хліб досита! бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усе це зібрання виморити голодом.
4	4
And the Lord said to Moses, Behold, I will rain bread upon you out of heaven: and the people shall go forth, and they shall gather their daily portion for the day, that I may try them whether they will walk in my law or not.	І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я дощем дам вам хліб з неба, і нехай народ виходить і збирає щодня, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за законом Моїм, чи ні;
5	5
And it shall come to pass on the sixth day that they shall prepare whatsoever they have brought in, and it shall be double of what they shall have gathered for the day, daily.	а в шостий день нехай заготовляють, що принесуть, і буде вдвічі проти того, скільки збирають в інші дні.
6	6
And Moses and Aaron said to all the congregation of the children of Israel, At even ye shall know that the Lord has brought you out of the land of Egypt;	І сказали Мойсей і Аарон усій [громаді] синів Ізраїлевих: увечері дізнаєтеся ви, що Господь вивів вас із землі Єгипетської,
7	7
and in the morning ye shall see the glory of the Lord, inasmuch as he hears your murmuring against God; and who are we, that ye continue to murmur against us?	і вранці побачите славу Господню, бо почув Він ремство ваше на Господа: а ми що́ таке, що нарікаєте на нас?
8	8
And Moses said, This shall be when the Lord gives you in the evening flesh to eat, and bread in the morning to satiety, because the Lord has heard your murmuring, which ye murmur against us: and what are we? for your murmuring is not against us, but against God.	І сказав Мойсей: дізнаєтеся, коли Господь увечері дасть вам м’яса в їжу, а вранці хліба досита, тому що Господь почув ремство ваше, яке ви підняли проти Нього: а ми що? не на нас ремство ваше, але на Господа.
9	9
And Moses said to Aaron, Say to all the congregation of the children of Israel, Come near before God; for he has heard your murmuring.	І сказав Мойсей Аарону: скажи всій громаді синів Ізраїлевих: станьте перед лицем Господа, бо Він почув ремство ваше.
10	10
And when Aaron spoke to all the congregation of the children of Israel, and they turned toward the wilderness, then the glory of the Lord appeared in a cloud.	І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі.
11	11
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12	12
I have heard the murmuring of the children of Israel: speak to them, saying, Towards evening ye shall eat flesh, and in the morning ye shall be satisfied with bread; and ye shall know that I am the Lord your God.	Я почув ремство синів Ізраїлевих; скажи їм: увечері будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом — і дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш.
13	13
And it was evening, and quails came up and covered the camp:	Увечері налетіли перепели і покрили стан, а вранці лежала роса навколо стану;
14	14
in the morning it came to pass as the dew ceased round about the camp, that, behold, on the face of the wilderness was a small thing like white coriander seed, as frost upon the earth.	роса піднялася, і ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібне, як іній на землі.
15	15
And when the children of Israel saw it, they said one to another, What is this? for they knew not what it was; and Moses said to them,	І побачили сини Ізраїлеві і говорили одне одному: що це? Бо не знали, що це. І Мойсей сказав їм: це хліб, який Господь дав вам у їжу;
16	16
This is the bread which the Lord has given you to eat. This is that which the Lord has appointed: gather of it each man for his family, a homer for each person, according to the number of your souls, gather each of you with his fellow-lodgers.	ось що повелів Господь: збирайте його кожен стільки, скільки може з’їсти; по гомору на людину, за числом душ, скільки в кого в наметі, збирайте.
17	17
And the children of Israel did so, and gathered some much and some less.	І зробили так сини Ізраїлеві і зібрали, хто багато, хто мало;
18	18
And having measured the homer full, he that had gathered much had nothing over, and he that had gathered less had no lack; each gathered according to the need of those who belonged to him.	і міряли гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав, скільки йому з’їсти.
19	19
And Moses said to them, Let no man leave of it till the morning.	І сказав їм Мойсей: ніхто не залишай цього до ранку.
20	20
But they did not hearken to Moses, but some left of it till the morning; and it bred worms and stank: and Moses was irritated with them.	Але не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі до ранку, — і завелася черва, і воно засмерділо. І розгнівався на них Мойсей.
21	21
And they gathered it every morning, each man what he needed, and when the sun waxed hot it melted.	І збирали його рано-вранці, кожен скільки йому з’їсти; коли ж обігрівало сонце, воно тануло.
22	22
And it came to pass on the sixth day, they gathered double what was needed, two homers for one man; and all the chiefs of the synagogue went in and reported it to Moses.	У шостий же день зібрали хліба вдвічі, по два гомори на кожного. І прийшли всі начальники громади і донесли Мойсеєві.
23	23
And Moses said to them, Is not this the word which the Lord spoke? To-morrow is the sabbath, a holy rest to the Lord: bake that ye will bake, and seethe that ye will seethe, and all that is over leave to be laid by for the morrow.	І [Мойсей] сказав їм: ось що сказав Господь: завтра спокій, свята субота Господня; що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку.
24	24
And they left of it till the morning, as Moses commanded them; and it stank not, neither was there a worm in it.	І відклали те до ранку, як повелів [їм] Мойсей, і воно не засмерділо, і черви не було в ньому.
25	25
And Moses said, Eat that to-day, for to-day is a sabbath to the Lord: it shall not be found in the plain.	І сказав Мойсей: їжте його сьогодні, бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі;
26	26
Six days ye shall gather it, and on the seventh day is a sabbath, for there shall be none on that day.	шість днів збирайте його, а в сьомий день — субота: не буде його в цей день.
27	27
And it came to pass on the seventh day that some of the people went forth to gather, and found none.	Але деякі з народу вийшли в сьомий день збирати — і не знайшли.
28	28
And the Lord said to Moses, How long are ye unwilling to hearken to my commands and my law?	І сказав Господь Мойсеєві: чи довго ви будете ухилятися від дотримання заповідей Моїх і законів Моїх?
29	29
See, for the Lord has given you this day as the sabbath, therefore he has given you on the sixth day the bread of two days: ye shall sit each of you in your houses; let no one go forth from his place on the seventh day.	дивіться, Господь дав вам суботу, тому Він і дає в шостий день хліба на два дні: залишайтеся кожен у себе [у домі своєму], ніхто не виходь від місця свого в сьомий день.
30	30
And the people kept sabbath on the seventh day.	І спочивав народ у сьомий день.
31	31
And the children of Israel called the name of it Man; and it was as white coriander seed, and the taste of it as a wafer with honey.	І нарік дім Ізраїлів хлібу тому ім’я: манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, на смак же як корж із медом.
32	32
And Moses said, This is the thing which the Lord hath commanded, Fill an homer with manna, to be laid up for your generations; that they may see the bread which ye ate in the wilderness, when the Lord led you forth out of the land of Egypt.	І сказав Мойсей: ось що повелів Господь: наповніть [манною] гомор для збереження в роди ваші, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської.
33	33
And Moses said to Aaron, Take a golden pot, and cast into it one full homer of manna; and thou shalt lay it up before God, to be kept for your generations,	І сказав Мойсей Аарону: візьми один сосуд [золотий], і поклади в нього повний гомор манни, і постав його перед Господом, для збереження в роди ваші.
34	34
as the Lord commanded Moses: and Aaron laid it up before the testimony to be kept.	І поставив його Аарон перед ковчегом свідоцтва для збереження, як повелів Господь Мойсеєві.
35	35
And the children of Israel ate manna forty years, until they came to the land they ate the manna, until they came to the region of Phœnicia.	Сини Ізраїлеві їли манну сорок років, поки не прийшли в землю обітовану; манну їли вони, поки не прийшли до меж землі Ханаанської.
36	36
Now the homer was the tenth part of three measures.	А гомор є десята частина ефи.
Chapter 17	Глава 17

1	1
And all the congregation of the children of Israel departed from the wilderness of Sin, according to their encampments, by the word of the Lord; and they encamped in Raphidin: and there was no water for the people to drink.	І рушила вся громада синів Ізраїлевих з пустелі Син у дорогу свою, за повелінням Господнім, і розташувалися станом у Рефидимі, і не було води пити народу.
2	2
And the people reviled Moses, saying, Give us water, that we may drink; and Moses said to them, Why do ye revile me, and why tempt ye the Lord?	І дорікав народ Мойсею, і говорив: дайте нам води пити. І сказав їм Мойсей: чого ви дорікаєте мені? чому спокушаєте Господа?
3	3
And the people thirsted there for water, and there the people murmured against Moses, saying, Why is this? hast thou brought us up out of Egypt to slay us and our children and our cattle with thirst?	І жадав там народ води, і ремствував народ на Мойсея, говорячи: для чого ти вивів нас з Єгипту, уморити спрагою нас і дітей наших і отари наші?
4	4
And Moses cried to the Lord, saying, What shall I do to this people? yet a little while and they will stone me.	Мойсей воззвав до Господа і сказав: що мені робити з народом цим? ще трохи, і поб’ють мене камінням.
5	5
And the Lord said to Moses, Go before this people, and take to thyself of the elders of the people; and the rod with which thou smotest the river, take in thine hand, and thou shalt go.	І сказав Господь Мойсеєві: пройди перед народом, і візьми з собою декого зі старійшин ізраїльських, і жезл твій, яким ти ударив по воді, візьми в руку твою, і піди;
6	6
Behold, I stand there before thou come, on the rock in Choreb, and thou shalt smite the rock, and water shall come out from it, and the people shall drink. And Moses did so before the sons of Israel.	ось, Я стану перед тобою там на скелі в Хориві, і ти удариш у скелю, і піде з неї вода, і буде пити народ. І зробив так Мойсей на очах старійшин ізраїльських.
7	7
And he called the name of that place, Temptation, and Reviling, because of the reviling of the children of Israel, and because they tempted the Lord, saying, Is the Lord among us or not?	І нарік місцю тому ім’я: Масса і Мерива^*, через докори синів Ізраїлевих і тому, що вони спокушали Господа, говорячи: чи є Господь серед нас, чи ні?
8	8
And Amalec came and fought with Israel in Raphidin.	І прийшли амаликитяни і воювали з ізраїльтянами в Рефидимі.
9	9
And Moses said to Joshua, Choose out for thyself mighty men, and go forth and set the army in array against Amalec to-morrow; and, behold, I shall stand on the top of the hill, and the rod of God will be in my hand.	Мойсей сказав Ісусові: вибери нам мужів [сильних] і піди, воюй з амаликитянами; завтра я стану на верхівці пагорба, і жезл Божий буде у руці моїй.
10	10
And Joshua did as Moses said to him, and he went out and set the army in array against Amalec, and Moses and Aaron and Or went up to the top of the hill.	І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, і [пішов] воювати з амаликитянами; а Мойсей і Аарон і Ор зійшли на вершину пагорба.
11	11
And it came to pass, when Moses lifted up his hands, Israel prevailed; and when he let down his hands, Amalec prevailed.	І коли Мойсей поднімав руки свої, перемагав Ізраїль, а коли опускав руки свої, перемагав Амалик;
12	12
But the hands of Moses were heavy, and they took a stone and put it under him, and he sat upon it; and Aaron and Or supported his hands one on this side and the other on that, and the hands of Moses were supported till the going down of the sun.	але руки Мойсеєві обважніли, і тоді взяли камінь і підклали під нього, і він сів на ньому, Аарон же й Ор підтримували руки його, один з одного, а інший з другого боку. І були руки його піднятими до заходу сонця.
13	13
And Joshua routed Amalec and all his people with the slaughter of the sword.	І знищив Ісус Амалика і народ його вістрям меча.
14	14
And the Lord said to Moses, Write this for a memorial in a book, and speak this in the ears of Joshua; for I will utterly blot out the memorial of Amalec from under heaven.	І сказав Господь Мойсею: напиши це для пам’яті в книгу і донеси до Ісуса, що Я повністю зітру пам’ять амаликитян з піднебесної.
15	15
And Moses built an altar to the Lord, and called the name of it, The Lord my Refuge.	І влаштував Мойсей жертовник [Господу] і нарік йому ім’я: Ієгова Ниссі^*.
16	16
For with a secret hand the Lord wages war upon Amalec to all generations.	Бо, сказав він, рука на престолі Господа: війна у Господа проти Амалика з роду в рід.
Chapter 18	Глава 18

1	1
And Jothor the priest of Madiam, the father-in-law of Moses, heard of all that the Lord did to his people Israel; for the Lord brought Israel out of Egypt.	І почув Іофор, священик мадіамський, тесть Мойсеїв, про все, що зробив Бог для Мойсея і для Ізраїля, народу Свого, коли вивів Господь Ізраїля з Єгипту,
2	2
And Jothor the father-in-law of Moses, took Sepphora the wife of Moses after she had been sent away,	і взяв Іофор, тесть Мойсеїв, Сепфору, дружину Мойсеєву, перед тим повернену,
3	3
and her two sons: the name of the one was Gersam, his father saying, I was a sojourner in a strange land;—	і двох синів її, з яких одному ім’я Гирсам, тому що говорив Мойсей: я прибулець у землі чужій;
4	4
and the name of the second Eliezer, saying, For the God of my father is my helper, and he has rescued me out of the hand of Pharao.	а другому ім’я Єлиєзер, тому що [говорив він] Бог батька мого був мені помічником і врятував мене від меча фараонового.
5	5
And Jothor the father-in-law of Moses, and his sons and his wife, went forth to Moses into the wilderness, where he encamped on the mount of God.	І прийшов Іофор, тесть Мойсея, з синами його і дружиною його до Мойсея в пустелю, де він розташувався станом біля гори Божої,
6	6
And it was told Moses, saying, Behold, thy father-in-law Jothor is coming to thee, and thy wife and two sons with him.	і дав знати Мойсею: я, тесть твій Іофор, іду до тебе, і дружина твоя, і два сини її з нею.
7	7
And Moses went forth to meet his father-in-law, and did him reverence, and kissed him, and they embraced each other, and he brought them into the tent.	Мойсей вийшов назустріч тестю своєму, і поклонився [йому], і цілував його, і після взаємного привітання вони ввійшли в намет.
8	8
And Moses related to his father-in-law all things that the Lord did to Pharao and all the Egyptians for Israel's sake, and all the labour that had befallen them in the way, and that the Lord had rescued them out of the hand of Pharao, and out of the hand of the Egyptians.	І розповів Мойсей тестеві своєму про все, що зробив Господь з фараоном і з [усіма] єгиптянами за Ізраїля, і про всі труднощі, які зустріли їх на шляху, і як визволив їх Господь [з руки фараона і з руки єгиптян].
9	9
And Jothor was amazed at all the good things which the Lord did to them, forasmuch as he rescued them out of the hand of the Egyptians and out of the hand of Pharao.	Іофор радів за всі благодіяння, які Господь явив Ізраїлю, коли визволив його з руки єгиптян [і з руки фараона],
10	10
And Jothor said, Blessed be the Lord, because he has rescued them out of the hand of the Egyptians and out of the hand of Pharao.	і сказав Іофор: благословенний Господь, Який визволив вас з руки єгиптян і з руки фараонової, Який визволив народ цей з-під влади єгиптян;
11	11
Now know I that the Lord is great above all gods, because of this, wherein they attacked them.	нині дізнався я, що Господь великий більше за всіх богів, у тому самому, чим вони підносилися над ізраїльтянами.
12	12
And Jothor the father-in-law of Moses took whole burnt-offerings and sacrifices for God, for Aaron and all the elders of Israel came to eat bread with the father-in-law of Moses before God.	І приніс Іофор, тесть Мойсеїв, всепалення і жертви Богу; і прийшов Аарон і всі старійшини Ізраїлеві їсти хліб з тестем Мойсеєвим перед Богом.
13	13
And it came to pass after the morrow that Moses sat to judge the people, and all the people stood by Moses from morning till evening.	На другий день сів Мойсей судити народ, і стояв народ перед Мойсеєм з ранку до вечора.
14	14
And Jothor having seen all that Moses did to the people, says, What is this that thou doest to the people? wherefore sittest thou alone, and all the people stand by thee from morning till evening?	І бачив [Іофор,] тесть Мойсеїв, усе, що він чинить з народом, і сказав: що це таке робиш ти з народом? для чого ти сидиш один, а весь народ стоїть перед тобою з ранку до вечора?
15	15
And Moses says to his father-in-law, Because the people come to me to seek judgment from God.	І сказав Мойсей тестеві своєму: народ приходить до мене просити суду у Бога;
16	16
For whenever there is a dispute among them, and they come to me, I give judgment upon each, and I teach them the ordinances of God and his law.	коли трапляється в них яка справа, вони приходять до мене, і я суджу між тим та іншим і оголошую [їм] устави Божі і закони Його.
17	17
And the father-in-law of Moses said to him, Thou dost not this thing rightly,	Але тесть Мойсеїв сказав йому: не добре це ти робиш:
18	18
thou wilt wear away with intolerable weariness, both thou and all this people which is with thee: this thing is hard, thou wilt not be able to endure it thyself alone.	ти змучиш і себе і народ цей, який з тобою, тому що занадто важка для тебе ця справа: ти один не можеш виконувати її;
19	19
Now then hearken to me, and I will advise thee, and God shall be with thee: be thou to the people in the things pertaining to God, and thou shalt bring their matters to God.	отже, послухай слів моїх; я дам тобі пораду, і буде Бог з тобою: будь ти для народу посередником перед Богом і представляй Богу справи [його];
20	20
And thou shalt testify to them the ordinances of God and his law, and thou shalt shew to them the ways in which they shall walk, and the works which they shall do.	навчай їх уставів [Божих] і законів [Його], указуй їм шлях [Його], яким вони повинні йти, і діла, які вони повинні робити;
21	21
And do thou look out for thyself out of all the people able men, fearing God, righteous men, hating pride, and thou shalt set over the people captains of thousands and captains of hundreds, and captains of fifties, and captains of tens.	ти ж знайди [собі] з усього народу людей здібних, що бояться Бога, людей правдивих, що ненавидять користь, і постав [їх] над ним тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами];
22	22
And they shall judge the people at all times, and the too burdensome matter they shall bring to thee, but they shall judge the smaller cases; so they shall relieve thee and help thee.	нехай вони судять народ у всякий час і про всяку важливу справу доносять тобі, а всі малі справи судять самі: і буде тобі легше, і вони понесуть з тобою тягар;
23	23
If thou wilt do this thing, God shall strengthen thee, and thou shalt be able to attend, and all this people shall come with peace into their own place.	якщо ти зробиш це, і Бог повелить тобі, то ти можеш устояти, і весь народ цей буде відходити у своє місце з миром.
24	24
And Moses hearkened to the voice of his father-in-law, and did whatsoever he said to him.	І послухав Мойсей слова тестя свого і зробив усе, що він говорив [йому];
25	25
And Moses chose out able men out of all Israel, and he made them captains of thousands and captains of hundreds, and captains of fifties and captains of tens over the people.	і вибрав Мойсей із усього Ізраїля здібних людей і поставив їх начальниками народу, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами],
26	26
And they judged the people at all times; and every too burdensome matter they brought to Moses, but every light matter they judged themselves.	і судили вони народ у всякий час; про [усі] справи важливі доносили Мойсеєві, а всі малі діла судили самі.
27	27
And Moses dismissed his father-in-law, and he returned to his own land.	І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов у землю свою.
Chapter 19	Глава 19

1	1
And in the third month of the departure of the children of Israel out of the land of Egypt, on the same day, they came into the wilderness of Sina.	У третій місяць після виходу синів Ізраїля з землі Єгипетської, у самий день нового молодого місяця, прийшли вони в пустелю Синайську.
2	2
And they departed from Raphidin, and came into the wilderness of Sina, and there Israel encamped before the mountain.	І рушили вони з Рефидима, і прийшли в пустелю Синайську, і розташувалися там станом у пустелі; і розташувався там Ізраїль станом навпроти гори.
3	3
And Moses went up to the mount of God, and God called him out of the mountain, saying, These things shalt thou say to the house of Jacob, and thou shalt report them to the children of Israel.	Мойсей зійшов до Бога [на гору], і воззвав до нього Господь з гори, говорячи: так скажи дому Якова і звісти синів Ізраїлевих:
4	4
Ye have seen all that I have done to the Egyptians, and I took you up as upon eagles' wings, and I brought you near to myself.	ви бачили, що Я зробив єгиптянам, і як Я носив вас [ніби] на орлиних крилах, і приніс вас до Себе;
5	5
And now if ye will indeed hear my voice, and keep my covenant, ye shall be to me a peculiar people above all nations; for the whole earth is mine.	отже, якщо ви будете слухатися гласу Мого і дотримувати завіт Мій, то будете Моїм уділом з усіх народів, тому що Моя вся земля,
6	6
And ye shall be to me a royal priesthood and a holy nation: these words shalt thou speak to the children of Israel.	а ви будете у Мене царством священиків і народом святим; ось слова, які ти скажеш синам Ізраїлевим.
7	7
And Moses came and called the elders of the people, and he set before them all these words, which God appointed them.	І прийшов Мойсей і скликав старійшин народу і переповів їм усі ці слова, що заповів йому Господь.
8	8
And all the people answered with one accord, and said, All things that God has spoken, we will do and hearken to: and Moses reported these words to God.	І весь народ відповідав одностайно, говорячи: усе, що сказав Господь, виконаємо [і будемо слухняні]. І доніс Мойсей слова народу Господу.
9	9
And the Lord said to Moses, Lo! I come to thee in a pillar of a cloud, that the people may hear me speaking to thee, and may believe thee for ever: and Moses reported the words of the people to the Lord.	І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я прийду до тебе в густій хмарі, щоб чув народ, як Я буду говорити з тобою, і повірив тобі назавжди. І Мойсей оголосив слова народу Господу.
10	10
And the Lord said to Moses, Go down and solemnly charge the people, and sanctify them to-day and to-morrow, and let them wash their garments.	І сказав Господь Мойсею: піди до народу, [оголоси] й освяти його сьогодні і завтра; нехай вимиють одяг свій,
11	11
And let them be ready against the third day, for on the third day the Lord will descend upon mount Sina before all the people.	щоб бути готовими до третього дня: тому що в третій день зійде Господь перед очима всього народу на гору Синай;
12	12
And thou shalt separate the people round about, saying, Take heed to yourselves that ye go not up into the mountain, nor touch any part of it: every one that touches the mountain shall surely die.	і проведи для народу смугу з усіх боків і скажи: стережіться підніматися на гору і доторкатися до підошви її; всякий, хто доторкнеться до гори, відданий буде на смерть,
13	13
A hand shall not touch it, for every one that touches shall be stoned with stones or shot through with a dart, whether beast or whether man, it shall not live: when the voices and trumpets and cloud depart from off the mountain, they shall come up on the mountain.	рука нехай не доторкнеться до нього, а нехай поб’ють його камінням, або застрелять стрілою; чи то худоба, чи людина, нехай не залишиться в живих; під час протяжного трубного звуку, [коли хмара відійде від гори,] можуть вони піднятися на гору.
14	14
And Moses went down from the mountain to the people, and sanctified them, and they washed their clothes.	І зійшов Мойсей з гори до народу й освятив народ, і вони вимили одяг свій.
15	15
And he said to the people, Be ready: for three days come not near to a woman.	І сказав народу: будьте готові до третього дня; не доторкайтеся до дружин.
16	16
And it came to pass on the third day, as the morning drew nigh, there were voices and lightnings and a dark cloud on mount Sina: the voice of the trumpet sounded loud, and all the people in the camp trembled.	На третій день, коли настав ранок, були громи і блискавки, і густа хмара над горою [Синайською], і трубний звук дуже сильний; і затремтів увесь народ, що був у стані.
17	17
And Moses led the people forth out of the camp to meet God, and they stood by under the mountain.	І вивів Мойсей народ зі стану назустріч Богу, і стали біля підошви гори.
18	18
The mount of Sina was altogether on a smoke, because God had descended upon it in fire; and the smoke went up as the smoke of a furnace, and the people were exceedingly amazed.	Гора ж Синай уся димілася від того, що Господь зійшов на неї у вогні; і піднімався від неї дим, як дим з печі, і вся гора сильно коливалася;
19	19
And the sounds of the trumpet were waxing very much louder. Moses spoke, and God answered him with a voice.	і звук трубний ставав сильнішим і сильнішим. Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом.
20	20
And the Lord came down upon mount Sina on the top of the mountain; and the Lord called Moses to the top of the mountain, and Moses went up.	І зійшов Господь на гору Синай, на вершину гори, і прикликав Господь Мойсея на вершину гори, і зійшов Мойсей.
21	21
And God spoke to Moses, saying, Go down, and solemnly charge the people, lest at any time they draw nigh to God to gaze, and a multitude of them fall.	І сказав Господь Мойсеєві: зійди і підтвердь народу, щоб він не поривався до Господа бачити Його, і щоб не впав багато хто з нього;
22	22
And let the priests that draw nigh to the Lord God sanctify themselves, lest he destroy some of them.	священики ж, що наближаються до Господа [Бога], повинні освятити себе, щоб не уразив їх Господь.
23	23
And Moses said to God, The people will not be able to approach to the mount of Sina, for thou hast solemnly charged us, saying, Set bounds to the mountain and sanctify it.	І сказав Мойсей Господу: не може народ підняться на гору Синай, тому що Ти застеріг нас, сказавши: проведи смугу навколо гори й освяти її.
24	24
And the Lord said to him, Go, descend, and come up thou and Aaron with thee; but let not the priests and the people force their way to come up to God, lest the Lord destroy some of them.	І Господь сказав йому: піди, зійди, потім піднімись ти і з тобою Аарон; а священики і народ нехай не пориваються сходити до Господа, щоб [Господь] не уразив їх.
25	25
And Moses went down to the people, and spoke to them.	І зійшов Мойсей до народу і переповів йому.
Chapter 20	Глава 20

1	1
And the Lord spoke all these words, saying:	І промовив Бог [до Мойсея] усі слова ці, говорячи:
2	2
I am the Lord thy God, who brought thee out of the land of Egypt, out of the house of bondage.	Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
3	3
Thou shalt have no other gods beside me.	нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
4	4
Thou shalt not make to thyself an idol, nor likeness of anything, whatever things are in the heaven above, and whatever are in the earth beneath, and whatever are in the waters under the earth.	Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі;
5	5
Thou shalt not bow down to them, nor serve them; for I am the Lord thy God, a jealous God, recompensing the sins of the fathers upon the children, to the third and fourth generation to them that hate me,	не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене,
6	6
and bestowing mercy on them that love me to thousands of them, and on them that keep my commandments.	і творить милість до тисячі родів тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.
7	7
Thou shalt not take the name of the Lord thy God in vain; for the Lord thy God will not acquit him that takes his name in vain.	Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно, тому що Господь не залишить без покарання того, хто промовляє ім’я Його марно.
8	8
Remember the sabbath day to keep it holy.	Пам’ятай день суботній, щоб святити його;
9	9
Six days thou shalt labour, and shalt perform all thy work.	шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої,
10	10
But on the seventh day is the sabbath of the Lord thy God; on it thou shalt do no work, thou, nor thy son, nor thy daughter, thy servant nor thy maidservant, thine ox nor thine ass, nor any cattle of thine, nor the stranger that sojourns with thee.	а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму: не роби в цей день ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні [віл твій, ні осел твій, ні всяка] худоба твоя, ні прибулець, який в оселях твоїх;
11	11
For in six days the Lord made the heaven and the earth, and the sea and all things in them, and rested on the seventh day; therefore the Lord blessed the seventh day, and hallowed it.	бо за шість днів створив Господь небо і землю, море й усе, що в них, а на день сьомий спочив; тому благословив Господь день суботній і освятив його.
12	12
Honour thy father and thy mother, that it may be well with thee, and that thou mayest live long on the good land, which the Lord thy God gives to thee.	Шануй батька твого і матір твою, [щоб тобі було добре і] щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
13	13
Thou shalt not commit adultery.	Не вбивай.
14	14
Thou shalt not steal.	Не перелюбствуй.
15	15
Thou shalt not kill.	Не кради.
16	16
Thou shalt not bear false witness against thy neighbour.	Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого.
17	17
Thou shalt not covet thy neighbour's wife; thou shalt not covet thy neighbour's house; nor his field, nor his servant, nor his maid, nor his ox, nor his ass, nor any of his cattle, nor whatever belongs to thy neighbour.	Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, [ні поля його,] ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] нічого, що у ближнього твого.
18	18
And all the people perceived the thundering, and the flashes, and the voice of the trumpet, and the mountain smoking; and all the people feared and stood afar off,	Весь народ бачив громи і полум’я і звук трубний, і гору, що диміла, і побачивши те, [весь] народ відступив і став віддалік.
19	19
and said to Moses, Speak thou to us, and let not God speak to us, lest we die.	І сказали Мойсею: говори ти з нами, і ми будемо слухати, але щоб не говорив з нами Бог, щоб нам не померти.
20	20
And Moses says to them, Be of good courage, for God is come to you to try you, that his fear may be among you, that ye sin not.	І сказав Мойсей народу: не бійтеся; Бог [до вас] прийшов, щоб випробувати вас і щоб страх Його був перед лицем вашим, щоб ви не грішили.
21	21
And the people stood afar off, and Moses went into the darkness where God was.	І стояв [весь] народ віддалік, а Мойсей вступив у морок, де Бог.
22	22
And the Lord said to Moses, Thus shalt thou say to the house of Jacob, and thou shalt report it to the children of Israel, Ye have seen that I have spoken to you from heaven.	І сказав Господь Мойсеєві: так скажи [дому Якова і звісти] синам Ізраїлевим: ви бачили, як Я з неба говорив вам;
23	23
Ye shall not make to yourselves gods of silver, and gods of gold ye shall not make to yourselves.	не робіть переді Мною богів срібних, або богів золотих, не робіть собі:
24	24
Ye shall make to me an altar of earth; and upon it ye shall sacrifice your whole burnt-offerings, and your peace-offerings, and your sheep and your calves in every place, where I shall record my name; and I will come to thee and bless thee.	зроби Мені жертовник із земли і принось на ньому всепалення твої і мирні жертви твої, овець твоїх і волів твоїх; на всякому місці, де Я покладу пам’ять імені Мого, Я прийду до тебе і благословлю тебе;
25	25
And if thou wilt make to me an altar of stones, thou shalt not build them hewn stones; for thou hast lifted up thy tool upon them, and they are defiled.	якщо ж будеш робити Мені жертовник з каменів, то не споруджуй його з обтесаних, бо, як тільки накладеш на них тесало твоє, то оскверниш їх;
26	26
Thou shalt not go up to my altar by steps, that thou mayest not uncover thy nakedness upon it.	і не піднімайся по сходинках до жертовника Мого, щоб не відкрилася при ньому нагота твоя.
Chapter 21	Глава 21

1	1
And these are the ordinances which thou shalt set before them.	І ось закони, які ти оголосиш їм:
2	2
If thou buy a Hebrew servant, six years shall he serve thee, and in the seventh year he shall go forth free for nothing.	якщо купиш раба єврея, нехай він працює [на тебе] шість років, а на сьомий [рік] нехай вийде на волю задарма;
3	3
If he should have come in alone, he shall also go forth alone; and if his wife should have gone in together with him, his wife also shall go out.	якщо він прийшов один, нехай один і вийде; а якщо він одружений, нехай вийде з ним і дружина його;
4	4
Moreover, if his master give him a wife, and she have born him sons or daughters, the wife and the children shall be his master's; and he shall go forth alone.	якщо ж господар його дав йому дружину і вона народила йому синів або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один;
5	5
And if the servant should answer and say, I love my master and wife and children, I will not go away free;	але якщо раб скаже: люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх, не піду на волю, —
6	6
his master shall bring him to the judgment-seat of God, and then shall he bring him to the door,—to the door-post, and his master shall bore his ear through with an awl, and he shall serve him for ever.	то нехай господар його приведе його перед богами^* і поставить його до дверей, або до одвірка, і проколе йому господар його вухо шилом, і він залишиться рабом його повік.
7	7
And if any one sell his daughter as a domestic, she shall not depart as the maid-servants depart.	Якщо хто продасть дочку свою в рабині, то вона не може вийти, як виходять раби;
8	8
If she be not pleasing to her master, after she has betrothed herself to him, he shall let her go free; but he is not at liberty to sell her to a foreign nation, because he has trifled with her.	якщо вона не угодна господарю своєму і він не обручить її, нехай дозволить викупити її; а чужому народу продати її [господар] не владний, коли сам зневажив її;
9	9
And if he should have betrothed her to his son, he shall do to her according to the right of daughters.	якщо він обручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок;
10	10
And if he take another to himself, he shall not deprive her of necessaries and her apparel, and her companionship with him.	якщо ж іншу візьме за нього, то вона не повинна позбавлятися їжі, одягу і подружнього співжиття;
11	11
And if he will not do these three things to her, she shall go out free without money.	а якщо він цих трьох речей не зробить для неї, нехай вона відійде задарма, без викупу.
12	12
And if any man smite another and he die, let him be certainly put to death.	Хто вдарить людину так, що вона помре, нехай буде відданий на смерть;
13	13
But as for him that did it not willingly, but God delivered him into his hands, I will give thee a place whither the slayer may flee.	але якщо хто не злонавмисно, а Бог попустив йому потрапити під руки його, то Я призначу в тебе місце, куди втекти [убивці];
14	14
And if any one lie in wait for his neighbour to slay him by craft, and he go for refuge, thou shalt take him from my altar to put him to death.	а якщо хто з наміром умертвить ближнього підступно [і прибіжить до жертовника], то і від жертовника Мого бери його на смерть.
15	15
Whoever smites his father or his mother, let him be certainly put to death.	Хто вдарить батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
16	16
He that reviles his father or his mother shall surely die.	Хто украде людину [із синів Ізраїлевих] і [поневоливши її] продасть її, або знайдеться вона в руках у нього, то слід віддати його на смерть.
17	17
Whosoever shall steal one of the children of Israel, and prevail over him and sell him, and he be found with him, let him certainly die.	Хто лихословить на батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
18	18
And if two men revile each other and smite the one the other with a stone or his fist, and he die not, but be laid upon his bed;	Коли сваряться [двоє], і один чоловік вдарить іншого каменем, або кулаком, і той не помре, але зляже в постіль,
19	19
if the man arise and walk abroad on his staff, he that smote him shall be clear; only he shall pay for his loss of time, and for his healing.	то, якщо він устане і буде виходити з дому з допомогою палиці, той, хто вдарив [його] не буде підлягати смерті; тільки нехай заплатить за зупинку в його роботі і дасть на лікування його.
20	20
And if a man smite his man-servant or his maid-servant, with a rod, and the party die under his hands, he shall be surely punished.	А якщо хто вдарить раба свого, або служницю свою палкою, і вони помруть під рукою його, то він повинен бути покараним;
21	21
But if the servant continue to live a day or two, let not the master be punished; for he is his money.	але якщо вони день або два дні переживуть, то не слід карати його, тому що це його срібло.
22	22
And if two men strive and smite a woman with child, and her child be born imperfectly formed, he shall be forced to pay a penalty: as the woman's husband may lay upon him, he shall pay with a valuation.	Коли б’ються люди, й ударять вагітну жінку, і вона викине, але не буде іншої шкоди, то взяти з винного пеню, яку накладе на нього чоловік тієї жінки, і він повинен заплатити її при посередниках;
23	23
But if it be perfectly formed, he shall give life for life,	а якщо буде пошкодження, то віддай душу за душу,
24	24
eye for eye, tooth for tooth, hand for hand, foot for foot,	око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,
25	25
burning for burning, wound for wound, stripe for stripe.	обпалення за обпалення, рану за рану, удар за удар.
26	26
And if one smite the eye of his man-servant, or the eye of his maid-servant, and put it out, he shall let them go free for their eye's sake.	Якщо хто раба свого ударить в око, або служницю свою в око, і пошкодить його, нехай відпустить їх на волю за око;
27	27
And if he should smite out the tooth of his man-servant, or the tooth of his maid-servant, he shall send them away free for their tooth's sake.	і якщо виб’є зуб рабу своєму, або рабі своїй, нехай відпустить їх на волю за зуб.
28	28
And if a bull gore a man or woman and they die, the bull shall be stoned with stones, and his flesh shall not be eaten; but the owner of the bull shall be clear.	Якщо віл забодає чоловіка або жінку до смерті, то вола побити камінням і м’яса його не їсти; а господар вола не винний;
29	29
But if the bull should have been given to goring in former time, and men should have told his owner, and he have not removed him, but he should have slain a man or woman, the bull shall be stoned, and his owner shall die also.	але якщо віл був битливим і вчора і третього дня, і господар його був сповіщений про це, не стеріг його, а він убив чоловіка або жінку, то вола побити камінням, і господаря його віддати на смерть;
30	30
And if a ransom should be imposed on him, he shall pay for the ransom of his soul as much as they shall lay upon him.	якщо на нього буде накладений викуп, нехай дасть за душу свою викуп, який буде накладений на нього.
31	31
And if the bull gore a son or daughter, let them do to him according to this ordinance.	Чи забодає сина, чи забодає дочку, — за цим самим законом чинити з ним.
32	32
And if the bull gore a man-servant or maid-servant, he shall pay to their master thirty silver didrachms, and the bull shall be stoned.	Якщо віл забодає раба або рабу, то господареві їх заплатити тридцять сиклів срібла, а вола побити камінням.
33	33
And if any one open a pit or dig a cavity in stone, and cover it not, and an ox or an ass fall in there,	Якщо хто розкриє яму, або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде в неї віл або осел,
34	34
the owner of the pit shall make compensation; he shall give money to their owner, and the dead shall be his own.	то господар ями повинен заплатити, віддати срібло господарю їх, а труп буде його.
35	35
And if any man's bull gore the bull of his neighbour, and it die, they shall sell the living bull and divide the money, and they shall divide the dead bull.	Якщо чий-небудь віл забодає до смерті вола в сусіда його, нехай продадуть живого вола і розділять навпіл ціну його; також і убитого нехай розділять навпіл;
36	36
But if the bull be known to have been given to goring in time past, and they have testified to his owner, and he have not removed him, he shall repay bull for bull, but the dead shall be his own.	а якщо відомо було, що віл битливий і вчора і третього дня, але господар його [бувши сповіщений про це] не стеріг його, то він повинний заплатити вола за вола, а убитий буде його.
37
And if one steal an ox or a sheep, and kill it or sell it, he shall pay five calves for a calf, and four sheep for a sheep.
Chapter 22	Глава 22

1	1
And if the thief be found in the breach made by himself and be smitten and die, there shall not be blood shed for him.	Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю.
2	2
But if the sun be risen upon him, he is guilty, he shall die instead; and if a thief have nothing, let him be sold in compensation for what he has stolen.	Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому;
3	3
And if the thing stolen be left and be in his hand alive, whether ox or sheep, he shall restore them two-fold.	але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним;
4	4
And if any one should feed down a field or a vineyard, and should send in his beast to feed down another field, he shall make compensation of his own field according to his produce; and if he shall have fed down the whole field, he shall pay for compensation the best of his own field and the best of his vineyard.	якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі.
5	5
And if fire have gone forth and caught thorns, and should also set on fire threshing-floors or ears of corn or a field, he that kindled the fire shall make compensation.	Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого.
6	6
And if any one give to his neighbour money or goods to keep, and they be stolen out of the man's house, if the thief be found, he shall repay double.	Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу.
7	7
But if the thief be not found, the master of the house shall come forward before God, and shall swear that surely he has not wrought wickedly in regard of any part of his neighbour's deposit,	Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі;
8	8
according to every injury alleged, both concerning a calf, and an ass, and a sheep, and a garment, and every alleged loss, whatsoever in fact it may be,—the judgment of both shall proceed before God, and he that is convicted by God shall repay to his neighbour double.	а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого.
9	9
And if any one give to his neighbour to keep a calf or sheep or any beast, and it be wounded or die or be taken, and no one know,	Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі.
10	10
an oath of God shall be between both, each swearing that he has surely not at all been guilty in the matter of his neighbour's deposit; and so his master shall hold him guiltless, and he shall not make compensation.	Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, —
11	11
And if it be stolen from him, he shall make compensation to the owner.	клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити;
12	12
And if it be seized of beasts, he shall bring him to witness the prey, and he shall not make compensation.	а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його;
13	13
And if any one borrow ought of his neighbour, and it be wounded or die or be carried away, and the owner of it be not with it, he shall make compensation.	якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить.
14	14
But if the owner be with it, he shall not make compensation: but if it be a hired thing, there shall be a compensation to him instead of his hire.	Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити;
15	15
And if any one deceive a virgin that is not betrothed, and lie with her, he shall surely endow her for a wife to himself.	якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну.
16	16
And if her father positively refuse, and will not consent to give her to him for a wife, he shall pay compensation to her father according to the amount of the dowry of virgins.	Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину;
17	17
Ye shall not save the lives of sorcerers.	а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
18	18
Every one that lies with a beast ye shall surely put to death.	Ворожки не залишай у живих.
19	19
He that sacrifices to any gods but to the Lord alone, shall be destroyed by death.	Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть.
20	20
And ye shall not hurt a stranger, nor afflict him; for ye were strangers in the land of Egypt.	Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений.
21	21
Ye shall hurt no widow or orphan.	Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській.
22	22
And if ye should afflict them by ill-treatment, and they should cry aloud to me, I will surely hear their voice.	Ні вдови, ні сироти не утискуйте;
23	23
And I will be very angry, and will slay you with the sword, and your wives shall be widows and your children orphans.	якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх,
24	24
And if thou shouldest lend money to thy poor brother who is by thee, thou shalt not be hard upon him, thou shalt not exact usury of him.	і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами.
25	25
And if thou take thy neighbour's garment for a pledge, thou shalt restore it to him before sunset.	Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього лихви.
26	26
For this is his clothing, this is the only covering of his nakedness; wherein shall he sleep? If then he shall cry to me, I will hearken to him, for I am merciful.	Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її,
27	27
Thou shalt not revile the gods, nor speak ill of the ruler of thy people.	тому що вона є єдиний покров у нього, вона — одіяння тіла його: в чому буде він спати? отже, коли він буде волати до Мене, Я почую, бо Я милосердий.
28	28
Thou shalt not keep back the first-fruits of thy threshing floor and press. The first-born of thy sons thou shalt give to me.	Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не паплюж.
29	29
So shalt thou do with thy calf and thy sheep and thine ass; seven days shall it be under the mother, and the eighth day thou shalt give it to me.	Не барися [приносити Мені] початки від току твого і від точила твого; віддавай Мені первістка із синів твоїх;
30	30
And ye shall be holy men to me; and ye shall not eat flesh taken of beasts, ye shall cast it to the dog.	те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені.
Chapter 23	Глава 23

1	1
Thou shalt not receive a vain report: thou shalt not agree with the unjust man to become an unjust witness.	Не прислухайся до пустих чуток, не давай руки твоєї нечестивому, щоб бути свідком неправди.
2	2
Thou shalt not associate with the multitude for evil; thou shalt not join thyself with a multitude to turn aside with the majority so as to shut out judgment.	Не йди за більшістю на зло, і не вирішуй по́зову, відступаючи за більшістю від правди;
3	3
And thou shalt not spare a poor man in judgment.	і бідному не потурай у по́зові його.
4	4
And if thou meet thine enemy's ox or his ass going astray, thou shalt turn them back and restore them to him.	Якщо знайдеш вола ворога твого, або осла його, що заблукав, приведи його до нього;
5	5
And if thou see thine enemy's ass fallen under its burden, thou shalt not pass by it, but shalt help to raise it with him.	якщо побачиш осла ворога твого, що впав під ношею своєю, то не залишай його; розв’юч разом з ним.
6	6
Thou shalt not wrest the sentence of the poor in his judgment.	Не суди перекручено по́зову бідного твого.
7	7
Thou shalt abstain from every unjust thing: thou shalt not slay the innocent and just, and thou shalt not justify the wicked for gifts.	Віддаляйся від неправди і не умертвляй невинного і правого, бо Я не виправдаю беззаконника.
8	8
And thou shalt not receive gifts; for gifts blind the eyes of the seeing, and corrupt just words.	Дарів не приймай, бо дари роблять сліпими зрячих і спотворюють справу правих.
9	9
And ye shall not afflict a stranger, for ye know the heart of a stranger; for ye were yourselves strangers in the land of Egypt.	Прибульця не кривдь [і не утискуй його]: ви знаєте душу прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській.
10	10
Six years thou shalt sow thy land, and gather in the fruits of it.	Шість років засівай землю твою і збирай врожай її,
11	11
But in the seventh year thou shalt let it rest, and leave it, and the poor of thy nation shall feed; and the wild beasts of the field shall eat that which remains: thus shalt thou do to thy vineyard and to thine oliveyard.	а в сьомий залишай її в спокої, щоб годувались убогі з твого народу, а залишками після них годувалися звірі польові; так само чини з виноградником твоїм і з маслиною твоєю.
12	12
Six days shalt thou do thy works, and on the seventh day there shall be rest, that thine ox and thine ass may rest, and that the son of thy maid-servant and the stranger may be refreshed.	Шість днів роби діла твої, а в сьомий день спочивай, щоб відпочив віл твій і осел твій і заспокоївся син раби твоєї і прибулець.
13	13
Observe all things whatsoever I have commanded you; and ye shall make no mention of the name of other gods, neither shall they be heard out of your mouth.	Дотримуйтесь усього, що Я сказав вам, і імен інших богів не згадуйте; нехай не чується воно з уст твоїх.
14	14
Keep ye a feast to me three times in the year.	Тричі на рік святкуй Мені:
15	15
Take heed to keep the feast of unleavened bread: seven days ye shall eat unleavened bread, as I charged thee at the season of the month of new corn, for in it thou camest out of Egypt: thou shalt not appear before me empty.	дотримуйся свята опрісноків: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в ньому ти вийшов з Єгипту; і нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками;
16	16
And thou shalt keep the feast of the harvest of first-fruits of thy labours, whatsoever thou shalt have sown in thy field, and the feast of completion at the end of the year in the gathering in of thy fruits out of thy field.	додержуйся і свята жнив перших плодів праці твоєї, які ти сіяв на полі, і свята збирання плодів наприкінці року, коли збереш з поля працю твою.
17	17
Three times in the year shall all thy males appear before the Lord thy God.	Тричі на рік повинні з’являтися всі чоловічої статі твої перед лице Владики, Господа [твого].
18	18
For when I shall have cast out the nations from before thee, and shall have widened thy borders, thou shalt not offer the blood of my sacrifice with leaven, neither must the fat of my feast abide till the morning.	[Коли вижену язичників від лиця твого і поширю межі твої], не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жир від святкової жертви Моєї не повинен залишатися до ранку.
19	19
Thou shalt bring the first-offerings of the first-fruits of thy land into the house of the Lord thy God. Thou shalt not seethe a lamb in its mother's milk.	Початки плодів землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його.
20	20
And, behold, I send my angel before thy face, that he may keep thee in the way, that he may bring thee into the land which I have prepared for thee.	Ось, Я посилаю перед тобою ангела [Мого] оберігати тебе на путі і ввести тебе в те місце, яке Я приготував [тобі];
21	21
Take heed to thyself and hearken to him, and disobey him not; for he will not give way to thee, for my name is on him.	зберігай себе перед лицем Його і слухай гласу Його; не протився Йому, тому що Він не простить гріха вашого, бо ім’я Моє в Ньому.
22	22
If ye will indeed hear my voice, and if thou wilt do all the things I shall charge thee with, and keep my covenant, ye shall be to me a peculiar people above all nations, for the whole earth is mine; and ye shall be to me a royal priesthood, and a holy nation: these words shall ye speak to the children of Israel, If ye shall indeed hear my voice, and do all the things I shall tell thee, I will be an enemy to thine enemies, and an adversary to thine adversaries.	[Якщо будеш слухати гласу Мого, і будеш виконувати усе, що скажу тобі, і збережеш завіт Мій, то ви будете в Мене народом обраним з усіх племен, бо вся земля Моя; ви будете у Мене царственим священством і народом святим. Ці слова скажи синам Ізраїлевим.] Якщо ти будеш слухати гласу Його і виконувати все, що скажу [тобі], то ворогом буду ворогів твоїх і супротивником противників твоїх.
23	23
For my angel shall go as thy leader, and shall bring thee to the Amorite, and Chettite, and Pherezite, and Chananite, and Gergesite, and Evite, and Jebusite, and I will destroy them.	Коли піде перед тобою ангел Мій і поведе тебе до аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, хананеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, і знищу їх [від лиця вашого],
24	24
Thou shalt not worship their gods, nor serve them: thou shalt not do according to their works, but shalt utterly destroy them, and break to pieces their pillars.	то не поклоняйся богам їхнім, і не служи їм, і не наслідуй діл їхніх, але розтрощи їх і зруйнуй стовпи їхні:
25	25
And thou shalt serve the Lord thy God, and I will bless thy bread and thy wine and thy water, and I will turn away sickness from you.	служіть Господу, Богу вашому, і Він благословить хліб твій [і вино твоє] і воду твою; і відверну від вас хвороби.
26	26
There shall not be on thy land one that is impotent or barren. I will surely fulfil the number of thy days.	Не буде в тебе тих, що передчасно народжують, і безплідних у землі твоїй; число днів твоїх зроблю повним.
27	27
And I will send terror before thee, and I will strike with amazement all the nations to which thou shalt come, and I will make all thine enemies to flee.	Жах Мій пошлю перед тобою, і в збентеження приведу всякий народ, до якого ти прийдеш, і буду повертати до тебе тил усіх ворогів твоїх;
28	28
And I will send hornets before thee, and thou shalt cast out the Amorites and the Evites, and the Chananites and the Chettites from thee.	пошлю перед тобою шершнів, і вони поженуть від лиця твого [аморреїв,] евеїв, [ієвусеїв,] хананеїв і хеттеїв;
29	29
I will not cast them out in one year, lest the land become desolate, and the beasts of the field multiply against thee.	не вижену їх від лиця твого в один рік, щоб земля не зробилася порожньою і не розмножилися проти тебе звірі польові:
30	30
By little and little I will cast them out from before thee, until thou shalt be increased and inherit the earth.	мало-помалу буду проганяти їх від тебе, поки ти не розмножишся і не візьмеш у володіння землі цієї.
31	31
And I will set thy borders from the Red Sea, to the sea of the Phylistines, and from the wilderness to the great river Euphrates; and I will give into your hand those that dwell in the land, and will cast them out from thee.	Прокладу межі твої від моря Червоного до моря Филистимського і від пустелі до ріки [великої Євфрату], бо віддам до рук ваших жителів цієї землі, і проженеш їх від лиця твого;
32	32
Thou shalt make no covenant with them and their gods.	[не змішуйся і] не укладай союзу ні з ними, ні з богами їхніми;
33	33
And they shall not dwell in thy land, lest they cause thee to sin against me; for if thou shouldest serve their gods, these will be an offence to thee.	не повинні вони жити в землі твоїй, щоб вони не ввели тебе у гріх проти Мене; бо якщо ти будеш служити богам їхнім, то це буде для тебе сіттю.
Chapter 24	Глава 24

1	1
And to Moses he said, Go up to the Lord, thou and Aaron and Nadab and Abiud, and seventy of the elders of Israel: and they shall worship the Lord from a distance.	І Мойсеєві сказав Він: піднімись до Господа ти й Аарон, Надав і Авиуд і сімдесят зі старійшин Ізраїлевих, і поклоніться [Господу] здаля;
2	2
And Moses alone shall draw nigh to God; and they shall not draw nigh, and the people shall not come up with them.	Мойсей один нехай наблизиться до Господа, а вони нехай не наближаються, і народ нехай не піднімається з ним.
3	3
And Moses went in and related to the people all the words of God and the ordinances; and all the people answered with one voice, saying, All the words which the Lord has spoken, we will do and be obedient.	І прийшов Мойсей і переказав народу всі слова Господні і всі закони. І відповів увесь народ в один голос, і сказали: все, що сказав Господь, зробимо [і будемо слухняні].
4	4
And Moses wrote all the words of the Lord; and Moses rose up early in the morning, and built an altar under the mountain, and set up twelve stones for the twelve tribes of Israel.	І написав Мойсей усі слова Господні і, вставши рано-вранці, поставив під горою жертовник із дванадцяти каменів, за числом дванадцяти колін Ізраїлевих;
5	5
And he sent forth the young men of the children of Israel, and they offered whole burnt-offerings, and they sacrificed young calves as a peace-offering to God.	і послав юнаків із синів Ізраїлевих, і принесли вони всепалення, і закололи тельців для мирної жертви Господу [Богу].
6	6
And Moses took half the blood and poured it into bowls, and half the blood he poured out upon the altar.	Мойсей, узявши половину крови, влив у чаші, а другою половиною окропив жертовник;
7	7
And he took the book of the covenant and read it in the ears of the people, and they said, All things whatsoever the Lord has spoken we will do and hearken therein.	і взяв книгу завіту і прочитав уголос народу, і сказали вони: все, що сказав Господь, зробимо і будемо слухняні.
8	8
And Moses took the blood and sprinkled it upon the people, and said, Behold the blood of the covenant, which the Lord has made with you concerning all these words.	І взяв Мойсей крови й окропив народ, говорячи: ось кров завіту, який Господь уклав з вами про всі слова ці.
9	9
And Moses went up, and Aaron, and Nadab and Abiud, and seventy of the elders of Israel.	Потім зійшов Мойсей і Аарон, Надав і Авиуд і сімдесят зі старійшин Ізраїлевих,
10	10
And they saw the place where the God of Israel stood; and under his feet was as it were a work of sapphire slabs, and as it were the appearance of the firmament of heaven in its purity.	і бачили [місце стояння] Бога Ізраїлевого; і під ногами Його щось подібне до роботи з чистого сапфіру і, як саме небо, ясне.
11	11
And of the chosen ones of Israel there was not even one missing, and they appeared in the place of God, and did eat and drink.	І Він не простяг руки Своєї на обраних з синів Ізраїлевих: вони бачили [місце] Бога, і їли і пили.
12	12
And the Lord said to Moses, Come up to me into the mountain, and be there; and I will give thee the tables of stone, the law and the commandments, which I have written to give them laws.	І сказав Господь Мойсеєві: зійди до Мене на гору і будь там; і дам тобі скрижалі кам’яні, і закон і заповіді, що Я написав для навчення їх.
13	13
And Moses rose up and Joshua his attendant, and they went up into the mount of God.	І встав Мойсей з Ісусом, слугою своїм, і пішов Мойсей на гору Божу,
14	14
And to the elders they said, Rest there till we return to you; and behold, Aaron and Or are with you: if any man have a cause to be tried, let them go to them.	а старійшинам сказав: залишайтеся тут, поки ми не повернемося до вас; ось Аарон і Ор з вами; хто буде мати справу, нехай приходить до них.
15	15
And Moses and Joshua went up to the mountain, and the cloud covered the mountain.	І зійшов Мойсей на гору, і покрила хмара гору,
16	16
And the glory of God came down upon the mount Sina, and the cloud covered it six days; and the Lord called Moses on the seventh day out of the midst of the cloud.	і слава Господня осінила гору Синай; і покривала її хмара шість днів, а в сьомий день [Господь] воззвав до Мойсея з середини хмари.
17	17
And the appearance of the glory of the Lord was as burning fire on the top of the mountain, before the children of Israel.	Вигляд же слави Господньої на вершині гори був перед очима синів Ізраїлевих, як вогонь, що поїдає.
18	18
And Moses went into the midst of the cloud, and went up to the mountain, and was there in the mountain forty days and forty nights.	Мойсей вступив у середину хмари і зійшов на гору; і був Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.
Chapter 25	Глава 25

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2	2
Speak to the children of Israel, and take first-fruits of all, who may be disposed in their heart to give; and ye shall take my first-fruits.	скажи синам Ізраїлевим, щоб вони зробили Мені приношення; від усякої людини, у якої буде ревність, приймайте приношення Мені.
3	3
And this is the offering which ye shall take of them; gold and silver and brass,	Ось приношення, що ви повинні приймати від них: золото і срібло і мідь,
4	4
and blue, and purple, and double scarlet, and fine spun linen, and goats' hair,	і вовну блакитну, пурпурову і червлену, і висон, і козячу [вовну],
5	5
and rams' skins dyed red, and blue skins, and incorruptible wood,	і шкури баранячі червоні, і шкіри сині, і дере́ва ситим,
5a
and oil for the light, incense for anointing oil, and for the composition of incense,
7	7
and sardius stones, and stones for the carved work of the breast-plate, and the full-length robe.	камінь онікс і камені вставні для ефода^* і для наперсника.
8	8
And thou shalt make me a sanctuary, and I will appear among you.	І влаштують вони Мені святилище, і буду перебувати серед них;
9	9
And thou shalt make for me according to all things which I shew thee in the mountain; even the pattern of the tabernacle, and the pattern of all its furniture: so shalt thou make it.	усе [зробіть], як Я показую тобі, і зразок скинїї і зразок усіх сосудів її; так і зробіть.
10	10
And thou shalt make the ark of testimony of incorruptible wood; the length of two cubits and a half, and the breadth of a cubit and a half, and the height of a cubit and a half.	Зробіть ковчег з дерева ситим: довжина йому два лікті з половиною, і ширина йому півтора ліктя, і висота йому півтора ліктя;
11	11
And thou shalt gild it with pure gold, thou shalt gild it within and without; and thou shalt make for it golden wreaths twisted round about.	і обклади його чистим золотом, зсередини і ззовні покрий його; і зроби нагорі навколо нього золотий вінець [плетений];
12	12
And thou shalt cast for it four golden rings, and shalt put them on the four sides; two rings on the one side, and two rings on the other side.	і відлий для нього чотири золотих кільця й укріпи на чотирьох нижніх кутах його: два кільця на одному боці його, два кільця на другому боці його.
13	13
And thou shalt make staves of incorruptible wood, and shalt gild them with gold.	Зроби з дерева ситим жердини й обклади їх [чистим] золотом;
14	14
And thou shalt put the staves into the rings on the sides of the ark, to bear the ark with them.	і вклади жердини в кільця, з боків ковчега, щоб за допомогою них носити ковчег;
15	15
The staves shall remain fixed in the rings of the ark.	у кільцях ковчега повинні бути жердини і не повинні зніматися з нього.
16	16
And thou shalt put into the ark the testimonies which I shall give thee.	І поклади в ковчег одкровення, що Я дам тобі.
17	17
And thou shalt make a propitiatory, a lid of pure gold; the length of two cubits and a half, and the breadth of a cubit and a half.	Зроби також кришку з чистого золота: довжина її два лікті з половиною, а ширина її півтора ліктя
18	18
And thou shalt make two cherubs graven in gold, and thou shalt put them on both sides of the propitiatory.	і зроби із золота двох херувимів: карбованої роботи, зроби їх на обох кінцях кришки;
19	19
They shall be made, one cherub on this side, and another cherub on the other side of the propitiatory; and thou shalt make the two cherubs on the two sides.	зроби одного херувима з одного краю, а другого херувима з іншого краю; такими, що виступають з кришки, зробіть херувимів на обох краях її;
20	20
The cherubs shall stretch forth their wings above, overshadowing the propitiatory with their wings; and their faces shall be toward each other, the faces of the cherubs shall be toward the propitiatory.	і будуть херувими з розпростертими догори крилами, покриваючи крилами своїми кришку, а лицями своїми будуть один до одного: до кришки будуть лиця херувимів.
21	21
And thou shalt set the propitiatory on the ark above, and thou shalt put into the ark the testimonies which I shall give thee.	І поклади кришку на ковчег згори, у ковчег же поклади одкровення, що Я дам тобі;
22	22
And I will make myself known to thee from thence, and I will speak to thee above the propitiatory between the two cherubs, which are upon the ark of testimony, even in all things which I shall charge thee concerning the children of Israel.	там Я буду відкриватися тобі і говорити з тобою над кришкою, посеред двох херувимів, які над ковчегом одкровення, про усе, що буду заповідувати через тебе синам Ізраїлевим.
23	23
And thou shalt make a golden table of pure gold, in length two cubits, and in breadth a cubit, and in height a cubit and a half.	І зроби стіл з дерева ситим, довжиною у два лікті, шириною в лікоть, і висотою у півтора ліктя,
24	24
And thou shalt make for it golden wreaths twisted round about, and thou shalt make for it a crown of an hand-breadth round about.	і обклади його золотом чистим, і зроби навколо нього золотий вінець [плетений];
25	25
And thou shalt make a twisted wreath for the crown round about.	і зроби навколо нього стінки в долоню і біля стінок його зроби золотий вінець навколо;
26	26
And thou shalt make four golden rings; and thou shalt put the four rings upon the four parts of its feet under the crown.	і зроби для нього чотири кільця золотих і закріпи кільця на чотирьох кутах біля чотирьох ніжок його;
27	27
And the rings shall be for bearings for the staves, that they may bear the table with them.	на стінках повинні бути кільця, щоб вкладати жердини для носіння на них столу;
28	28
And thou shalt make the staves of incorruptible wood, and thou shalt gild them with pure gold; and the table shall be borne with them.	а жердини зроби з дерева ситим і обклади їх [чистим] золотом, і будуть носити на них цей стіл;
29	29
And thou shalt make its dishes and its censers, and its bowls, and its cups, with which thou shalt offer drink-offerings: of pure gold shalt thou make them.	зроби також для нього блюдо, кадильниці, чаші і кружки, щоб возливати ними: із золота чистого зроби їх;
30	30
And thou shalt set upon the table shewbread before me continually.	і покладай на стіл хліби предкладення перед лицем Моїм постійно.
31	31
And thou shalt make a candlestick of pure gold; thou shalt make the candlestick of graven work: its stem and its branches, and its bowls and its knops and its lilies shall be of one piece.	І зроби світильник із золота чистого; карбованим повинен бути цей світильник; стебло його, віття його, чашечки його, яблука його і квіти його повинні виходити з нього;
32	32
And six branches proceeding sideways, three branches of the candlestick from one side of it, and three branches of the candlestick from the other side.	шість гілок повинні виходити з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його;
33	33
And three bowls fashioned like almonds, on each branch a knop and a lily; so to the six branches proceeding from the candlestick,	три чашечки на зразок мигдалевої квітки, з яблуком і квітами, повинні бути на одній гілці, і три чашечки на зразок мигдалевої квітки на іншій гілці, з яблуком і квітами: так на всіх шести гілках, що виходять із світильника;
34	34
and in the candlestick four bowls fashioned like almonds, in each branch knops and the flowers of the same.	а на стеблі світильника повинні бути чотири чашечки на зразок мигдалевої квітки з яблуками і квітами;
35	35
A knop under two branches out of it, and a knop under four branches out of it; so to the six branches proceeding from the candlestick; and in the candlestick four bowls fashioned like almonds.	у шести гілок, що виходять із стебла світильника, яблуко під двома гілками його, і яблуко під іншими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками його [і на світильнику чотири чашечки, на зразок мигдалевої квітки];
36	36
Let the knops and the branches be of one piece, altogether graven of one piece of pure gold.	яблуко і гілки їх з нього повинні виходити: він весь повинен бути карбований, цільний, з чистого золота.
37	37
And thou shalt make its seven lamps: and thou shalt set on it the lamps, and they shall shine from one front.	І зроби до нього сім лампад і постав на нього лампади його, щоб світили на передній бік його;
38	38
And thou shalt make its funnel and its snuff-dishes of pure gold.	і щипці до нього і лотки до нього [зроби] з чистого золота;
39	39
All these articles shall be a talent of pure gold.	з таланта золота чистого нехай зроблять його з усіма цими приналежностями.
40	40
See, thou shalt make them according to the pattern shewed thee in the mount.	Дивися, зроби їх за тим зразком, який показано тобі на горі.
Chapter 26	Глава 26

1	1
And thou shalt make the tabernacle, ten curtains of fine linen spun, and blue and purple, and scarlet spun with cherubs; thou shalt make them with work of a weaver.	Скинію ж зроби з десяти покривал крученого висону і з блакитної, пурпурової і червленої вовни, і херувимів зроби на них мистецькою роботою;
2	2
The length of one curtain shall be eight and twenty cubits, and one curtain shall be the breadth of four cubits: there shall be the same measure to all the curtains.	довжина кожного покривала двадцять вісім ліктів, а ширина кожного покривала чотири лікті: міра одна всім покривалам.
3	3
And the five curtains shall be joined one to another, and the other five curtains shall be closely connected the one with the other.	П’ять покривал нехай будуть з’єднані одне з одним, і інші п’ять покривал з’єднані одне з одним.
4	4
And thou shalt make for them loops of blue on the edge of one curtain, on one side for the coupling, and so shalt thou make on the edge of the outer curtain for the second coupling.	Зроби [до них] петлі блакитного кольору на краю першого покривала, що в кінці з’єднує обидві половини; так зроби і на краю останнього покривала, що з’єднує обидві половини;
5	5
Fifty loops shalt thou make for one curtain, and fifty loops shalt thou make on the part of the curtain answering to the coupling of the second, opposite each other, corresponding to each other at each point.	п’ятдесят петель зроби на одному покривалі і п’ятдесят петель зроби на краю покривала, що з’єднується з іншим; петлі повинні відповідати одна одній;
6	6
And thou shalt make fifty golden rings; and thou shalt join the curtains to each other with the rings, and it shall be one tabernacle.	і зроби п’ятдесят гачків золотих і гачками з’єднай покривала одне з одним, і буде скинія одним цілим.
7	7
And thou shalt make for a covering of the tabernacle skins with the hair on, thou shalt make them eleven skins.	І зроби покривала із козячої вовни, щоб покривати скинію; одинадцять покривал зроби таких;
8	8
The length of one skin thirty cubits, and the breadth of one skin four cubits: there shall be the same measure to the eleven skins.	довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина чотири лікті; це одне покривало: одинадцятьом покривалам одна міра.
9	9
And thou shalt join the five skins together, and the six skins together; and thou shalt double the sixth skin in front of the tabernacle.	І з’єднай п’ять покривал окремо і шість покривал окремо; шосте покривало зроби подвійне з переднього боку скинії.
10	10
And thou shalt make fifty loops on the border of one skin, which is in the midst for the joinings; and thou shalt make fifty loops on the edge of the second skin that joins it.	Зроби п’ятдесят петель на краю крайнього покривала, для з’єднання його з другим, і п’ятдесят петель [зроби] на краю іншого покривала, для з’єднання з ним;
11	11
And thou shalt make fifty brazen rings; and thou shalt join the rings by the loops, and thou shalt join the skins, and they shall be one.	зроби п’ятдесят гачків мідних, і вклади гачки в петлі, і з’єднай покров, щоб він складав одне.
12	12
And thou shalt fix at the end that which is over in the skins of the tabernacle; the half of the skin that is left shalt thou fold over, according to the overplus of the skins of the tabernacle; thou shalt fold it over behind the tabernacle.	А лишок, що залишається від покривал скиній, — половина зайвого покривала нехай буде звішена на задньому боці скинії;
13	13
A cubit on this side, and a cubit on that side of that which remains of the skins, of the length of the skins of the tabernacle: it shall be folding over the sides of the tabernacle on this side and that side, that it may cover it.	а лишок від довжини покривал скинії, на лікоть з одного і на лікоть з іншого боку, нехай буде звішений з боків скинії з тієї і з другої сторони, для покриття її.
14	14
And thou shalt make for a covering of the tabernacle rams' skins dyed red, and blue skins as coverings above.	І зроби покриття для покрова зі шкур баранячих червоних і ще покров верхній зі шкур синіх.
15	15
And thou shalt make the posts of the tabernacle of incorruptible wood.	І зроби бруси для скинії з дерева ситим, щоб вони стояли:
16	16
Of ten cubits shalt thou make one post, and the breadth of one post of a cubit and a half.	довжиною в десять ліктів [зроби] брус, і півтора ліктя кожному брусу ширина;
17	17
Two joints shalt thou make in one post, answering the one to the other: so shalt thou do to all the posts of the tabernacle.	у кожного бруса по два шипи [на кінцях], один навпроти другого: так зроби на усіх брусах скинії.
18	18
And thou shalt make posts to the tabernacle, twenty posts on the north side.	Так зроби бруси для скинії: двадцять брусів для полуденної сторони до півдня,
19	19
And thou shalt make to the twenty posts forty silver sockets; two sockets to one post on both its sides, and two sockets to the other post on both its sides.	і під двадцять брусів зроби сорок срібних підніжок: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під другий брус для двох шипів його;
20	20
And for the next side, toward the south, twenty posts,	і двадцять брусів для другої сторони скинії до півночі,
21	21
and their forty silver sockets: two sockets to one post on both its sides, and two sockets to the other post on both its sides.	і для них сорок підніжок срібних: два підніжки [для двох шипів його] під один брус, і два подніжки під другий брус [для двох шипів його];
22	22
And on the back of the tabernacle at the part which is toward the west thou shalt make six posts.	для заднього ж боку скинії на захід зроби шість брусів
23	23
And thou shalt make two posts on the corners of the tabernacle behind.	і два бруси зроби для кутів скинії на задній бік;
24	24
And it shall be equal below, they shall be equal toward the same part from the heads to one joining; so shalt thou make to both the two corners, let them be equal.	вони повинні бути з’єднані внизу і з’єднані вгорі до одного кільця: так повинно бути з ними обома; для обох кутів нехай будуть вони;
25	25
And there shall be eight posts, and their sixteen silver sockets; two sockets to one post on both its sides, and two sockets to the other post.	і таких буде вісім брусів, і для них срібних підніжків шістнадцять: два підніжки під один брус, і два підніжки під другий брус [для двох шипів його].
26	26
And thou shalt make bars of incorruptible wood; five to one post on one side of the tabernacle,	І зроби жердини з дерева ситим, п’ять [жердин] для брусів одного боку скинії,
27	27
and five bars to one post on the second side of the tabernacle, and five bars to the hinder posts, on the side of the tabernacle toward the sea.	і п’ять жердин для брусів другого боку скинії, і п’ять жердин для брусів заднього боку позаду скинії, на захід;
28	28
And let the bar in the middle between the posts go through from the one side to the other side.	а внутрішня жердина буде проходити посередині брусів від одного кінця до другого;
29	29
And thou shalt gild the posts with gold; and thou shalt make golden rings, into which thou shalt introduce the bars, and thou shalt gild the bars with gold.	бруси ж обклади золотом, і кільця, для вкладання жердин, зроби з золота, і жердини обклади золотом.
30	30
And thou shalt set up the tabernacle according to the pattern shewed thee in the mount.	І постав скинію за зразком, що показаний тобі на горі.
31	31
And thou shalt make a veil of blue and purple and scarlet woven, and fine linen spun: thou shalt make it cherubs in woven work.	І зроби завісу з блакитної, пурпурової і червленої вовни і крученого висону; мистецькою роботою повинні бути зроблені на ній херувими;
32	32
And thou shalt set it upon four posts of incorruptible wood overlaid with gold; and their tops shall be gold, and their four sockets shall be of silver.	і повісь її на чотирьох стовпах із ситима, обкладених золотом, з золотими гачками, на чотирьох срібних підніжках;
33	33
And thou shalt put the veil on the posts, and thou shalt carry in thither within the veil the ark of the testimony; and the veil shall make a separation for you between the holy and the holy of holies.	і повісь завісу на гачках і внеси туди за завісу ковчег одкровення; і буде завіса відокремлювати вам святилище від Святого Святих.
34	34
And thou shalt screen with the veil the ark of the testimony in the holy of holies.	І поклади кришку на ковчег одкровення у Святому Святих.
35	35
And thou shalt set the table outside the veil, and the candlestick opposite the table on the south side of the tabernacle; and thou shalt put the table on the north side of the tabernacle.	І постав стіл поза завісою і світильник навпроти столу на стороні скинії на південь; стіл же постав на північній стороні [скинії].
36	36
And thou shalt make a screen for the door of the tabernacle of blue, and purple, and spun scarlet and fine linen spun, the work of the embroiderer.	І зроби завісу для входу в скинію з блакитної і пурпурової і червленої вовни і з крученого висону візерункової роботи;
37	37
And thou shalt make for the veil five posts, and thou shalt gild them with gold; and their chapiters shall be gold; and thou shalt cast for them five brazen sockets.	і зроби для завіси п’ять стовпів із ситиму і обклади їх золотом; гачки до них золоті; і відлий для них п’ять підніжків мідних.
Chapter 27	Глава 27

1	1
And thou shalt make an altar of incorruptible wood, of five cubits in the length, and five cubits in the breadth; the altar shall be square, and the height of it shall be of three cubits.	І зроби жертовник з дерева ситим довжиною п’ять ліктів і шириною п’ять ліктів, так щоб він був чотирикутний, і висотою у три лікті.
2	2
And thou shalt make the horns on the four corners; the horns shall be of the same piece, and thou shalt overlay them with brass.	І зроби роги на чотирьох кутах його, так щоб роги виходили з нього; і обклади його міддю.
3	3
And thou shalt make a rim for the altar; and its covering and its cups, and its flesh-hooks, and its fire-pan, and all its vessels shalt thou make of brass.	Зроби до нього горщики для висипання в них попелу, і лопатки, і чаші, і виделки, і вугільниці; усе приладдя зроби з міді.
4	4
And thou shalt make for it a brazen grate with net-work; and thou shalt make for the grate four brazen rings under the four sides.	Зроби до нього ґрати, рід сітки, з міді, і зроби на сітці, на чотирьох кутах її, чотири кільця мідних;
5	5
And thou shalt put them below under the grate of the altar, and the grate shall extend to the middle of the altar.	і поклади її по краях жертовника внизу, так щоб сітка була до половини жертовника.
6	6
And thou shalt make for the altar staves of incorruptible wood, and thou shalt overlay them with brass.	І зроби жердини для жертовника, жердини із дерева ситим, і обклади їх міддю;
7	7
And thou shalt put the staves into the rings; and let the staves be on the sides of the altar to carry it.	і вкладай жердини його в кільця, так щоб жердини були з обох боків жертовника, коли нести його.
8	8
Thou shalt make it hollow with boards: according to what was shewed thee in the mount, so thou shalt make it.	Зроби його порожнім всередині, з дощок: як показано тобі на горі, так нехай зроблять [його].
9	9
And thou shalt make a court for the tabernacle, curtains of the court of fine linen spun on the south side, the length of a hundred cubits for one side.	Зроби двір скинії: з полуденної сторони на південь завіси для двору повинні бути з крученого висону довжиною у сто ліктів з одного боку;
10	10
And their pillars twenty, and twenty brazen sockets for them, and their rings and their clasps of silver.	стовпів для них двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’язки на них зі срібла.
11	11
Thus shall there be to the side toward the north curtains of a hundred cubits in length; and their pillars twenty, and their sockets twenty of brass, and the rings and the clasps of the pillars, and their sockets overlaid with silver.	Також і вздовж по північній стороні — завіси ста ліктів довжиною; стовпів для них двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’язки на них [і підніжки їх] зі срібла.
12	12
And in the breadth of the tabernacle toward the west curtains of fifty cubits, their pillars ten and their sockets ten.	В ширину ж двору з західного боку — завіси п’ятдесяти ліктів; стовпів для них десять, і підніжків до них десять.
13	13
And in the breadth of the tabernacle toward the south, curtains of fifty cubits; their pillars ten, and their sockets ten.	І в ширину двору з переднього боку на схід — [завіси] п’ятдесяти ліктів; [стовпів для них десять, і підніжків для них десять].
14	14
And the height of the curtains shall be of fifteen cubits for the one side of the gate; their pillars three, and their sockets three.	До однієї сторони — завіси у п’ятнадцять ліктів [висотою], стовпів для них три, і підніжків для них три;
15	15
And for the second side the height of the curtains shall be of fifteen cubits; their pillars three, and their sockets three.	і до другої сторони завіси у п’ятнадцять [ліктів висотою], стовпів для них три, і підніжків для них три.
16	16
And a veil for the door of the court, the height of it of twenty cubits of blue linen, and of purple, and spun scarlet, and of fine linen spun with the art of the embroiderer; their pillars four, and their sockets four.	А для воріт двору завіса у двадцять ліктів [висотою] з блакитної і пурпурової і червленої вовни і з крученого висону візерункової роботи; стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири.
17	17
All the pillars of the court round about overlaid with silver, and their chapiters silver and their brass sockets.	Усі стовпи навколо двору повинні бути з’єднані зв’язками зі срібла; гачки на них зі срібла, а підніжки до них з міді.
18	18
And the length of the court shall be a hundred cubits on each side, and the breadth fifty on each side, and the height five cubits of fine linen spun, and their sockets of brass.	Довжина двору сто ліктів, а ширина скрізь — п’ятдесят, висота п’ять ліктів; завіси з крученого висону, а підніжки у стовпів з міді.
19	19
And all the furniture and all the instruments and the pins of the court shall be of brass.	Усе приладдя скинії для усякого вживання в ній, і всі кілки її, і всі кілки двору — з міді.
20	20
And do thou charge the children of Israel, and let them take for thee refined pure olive-oil beaten to burn for light, that a lamp may burn continually	І накажи синам Ізраїлевим, щоб вони приносили тобі єлей чистий, видавлений з маслин, для освітлення, щоб горів світильник у всякий час;
21	21
in the tabernacle of the testimony, without the veil that is before the ark of the covenant, shall Aaron and his sons burn it from evening until morning, before the Lord: it is a perpetual ordinance throughout your generations of the children of Israel.	у скинії зібрання поза завісою, що перед ковчегом одкровення, буде запалювати його Аарон і сини його, від вечора до ранку, перед лицем Господнім. Це устав вічний для поколінь їх від синів Ізраїлевих.
Chapter 28	Глава 28

1	1
And do thou take to thyself both Aaron thy brother, and his sons, even them of the children of Israel; so that Aaron, and Nadab and Abiud, and Eleazar and Ithamar, sons of Aaron, may minister to me.	І візьми до себе Аарона, брата твого, і синів його з ним, від середовища синів Ізраїлевих, щоб він був священиком Мені, Аарона і Надава, Авиуда, Єлеазара й Іфамара, синів Ааронових.
2	2
And thou shalt make holy apparel for Aaron thy brother, for honour and glory.	І зроби священний одяг Аарону, братові твоєму, для слави і краси.
3	3
And speak thou to all those who are wise in understanding, whom I have filled with the spirit of wisdom and perception; and they shall make the holy apparel of Aaron for the sanctuary, in which apparel he shall minister to me as priest.	І скажи всім мудрим серцем, яких Я наповнив духом премудрости [і розуміння], щоб вони зробили Аарону [священні] одежі для посвяти його, щоб він був священиком Мені.
4	4
And these are the garments which they shall make: the breast-plate, and the shoulder-piece, and the full-length robe, and the tunic with a fringe, and the tire, and the girdle; and they shall make holy garments for Aaron and his sons to minister to me as priests.	Ось одяг, який вони повинні зробити: наперсник, ефод^, верхня риза, хітон^ витканий, кидар^* і пояс. Нехай зроблять священний одяг Аарону, братові твоєму, і синам його, щоб він був священиком Мені.
5	5
And they shall take the gold, and the blue, and the purple, and the scarlet, and the fine linen.	Нехай вони візьмуть золото, блакитну і пурпурову і червлену вовну і висон,
6	6
And they shall make the shoulder-piece of fine linen spun, the woven work of the embroiderer.	і зроблять ефод із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни, і з крученого висону, мистецькою роботою.
7	7
It shall have two shoulder-pieces joined together, fastened on the two sides.	У нього повинні бути на обох кінцях його два з’єднувальні нарамники, щоб він був зв’язаний.
8	8
And the woven work of the shoulder-pieces which is upon it, shall be of one piece according to the work, of pure gold and blue and purple, and spun scarlet and fine twined linen.	І пояс ефода, що поверх нього, повинен бути однакової з ним роботи, з [чистого] золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону.
9	9
And thou shalt take the two stones, the stones of emerald, and thou shalt grave on them the names of the children of Israel.	І візьми два камені онікса і виріж на них імена синів Ізраїлевих:
10	10
Six names on the first stone, and the other six names on the second stone, according to their births.	шість імен їхніх на одному камені і шість імен останніх на іншому камені, за порядком народження їх;
11	11
It shall be the work of the stone-engraver's art; as the graving of a seal thou shalt engrave the two stones with the names of the children of Israel.	через різчика на камені, що вирізьблює печаті, виріж на двох каменях імена синів Ізраїлевих; і встав їх у золоті гнізда
12	12
And thou shalt put the two stones on the shoulders of the shoulder-piece: they are memorial-stones for the children of Israel: and Aaron shall bear the names of the children of Israel before the Lord on his two shoulders, a memorial for them.	і поклади два камені ці на нарамники ефода: це камені на пам’ять синам Ізраїлевим; і буде Аарон носити імена їхні перед Господом на обох раменах своїх для пам’яті.
13	13
And thou shalt make circlets of pure gold;	І зроби гнізда з [чистого] золота;
14	14
and thou shalt make two fringes of pure gold, variegated with flowers, wreathen work; and thou shalt put the wreathen fringes on the circlets, fastening them on their shoulder-pieces in front.	і [зроби] два ланцюжки з чистого золота, витими зроби їх роботою плетеною, і прикріпи кручені ланцюжки до гнізд [на нарамниках їх спереду].
15	15
And thou shalt make the oracle of judgment, the work of the embroiderer: in keeping with the ephod, thou shalt make it of gold, and blue and purple, and spun scarlet, and fine linen spun.	Зроби наперсник судний майстерною роботою; зроби його такою самою роботою, як ефод: із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону зроби його;
16	16
Thou shalt make it square: it shall be double; of a span the length of it, and of a span the breadth.	він повинен бути чотирикутний, подвійний, у п’ядь довжиною і в п’ядь шириною;
17	17
And thou shalt interweave with it a texture of four rows of stone; there shall be a row of stones, a sardius, a topaz, an emerald, the first row.	і встав у нього оправлені камені в чотири ряди; поряд: рубін, топаз, смарагд, — це один ряд;
18	18
And the second row, a carbuncle, a sapphire, and a jasper.	другий ряд: карбункул, сапфір і алмаз;
19	19
And the third row, a ligure, an agate, an amethyst:	третій ряд: яхонт, агат і аметист;
20	20
and the fourth row, a chrysolite, and a beryl, and an onyx stone, set round with gold, bound together with gold: let them be according to their row.	четвертий ряд: хризоліт, онікс і яспис; у золоті гнізда повинні бути вставлені вони.
21	21
And let the stones of the names of the children of Israel be twelve according to their names, engravings as of seals: let them be for the twelve tribes each according to the name.	Цих каменів повинно бути дванадцять, за числом [дванадцяти імен] синів Ізраїлевих [на двох раменах його], за іменами їх [і за народженням їх]; на кожнім, як на печаті, повинно бути вирізано по одному імені з числа дванадцяти колін.
22	22
And thou shalt make on the oracle woven fringes, a chain-work of pure gold.	До наперсника зроби ланцюжки кручені плетеної роботи з чистого золота;
29	29
And Aaron shall take the names of the children of Israel, on the oracle of judgment on his breast; a memorial before God for him as he goes into the sanctuary.	І буде носити Аарон імена синів Ізраїлевих на наперснику судному біля серця свого, коли буде входити у святилище, для постійної пам’яті перед Господом. [І поклади на наперсник судний кручені ланцюжки, поклади на обидва кінці наперсника, і поклади обидва гнізда на обох плечах на нарамнику з лиця.]
29a
And thou shalt put the fringes on the oracle of judgment; thou shalt put the wreaths on both sides of the oracle,
30	30
and thou shalt put the two circlets on both the shoulders of the ephod in front. And thou shalt put the Manifestation and the Truth on the oracle of judgment; and it shall be on the breast of Aaron, when he goes into the holy place before the Lord; and Aaron shall bear the judgments of the children of Israel on his breast before the Lord continually.	На наперсник судний поклади урим і тумим, і вони будуть біля серця Ааронового, коли буде він входити [у святилище] перед лице Господнє; і буде Аарон завжди носити суд синів Ізраїлевих біля серця свого перед лицем Господнім.
31	31
And thou shalt make the full-length tunic all of blue.	І зроби верхню ризу до ефода всю блакитного кольору;
32	32
And the opening of it shall be in the middle having a fringe round about the opening, the work of the weaver, woven together in the joining of the same piece that it might not be rent.	посеред неї повинен бути отвір для голови; біля отвору її навколо повинна бути обшивка виткана, подібно до отвору у броні, щоб не дерлося;
33	33
And under the fringe of the robe below thou shalt make as it were pomegranates of a flowering pomegranate tree, of blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen spun, under the fringe of the robe round about: golden pomegranates of the same shape, and bells round about between these.	на подолі її зроби яблука з ниток блакитного, яхонтового, пурпурового і червленого кольору [і з крученого висону], навколо по подолу її; [такого вигляду яблука і] дзвоники золоті між ними навкруги:
34	34
A bell by the side of a golden pomegranate, and flower-work on the fringe of the robe round about.	золотий дзвоник і яблуко, золотий дзвоник і яблуко, по подолу верхньої ризи навкруги;
35	35
And the sound of Aaron shall be audible when he ministers, as he goes into the sanctuary before the Lord, and as he goes out, that he die not.	вона буде на Аароні в служінні, щоб чутним був від нього звук, коли він буде входити у святилище перед лице Господнє і коли буде виходити, щоб йому не вмерти.
36	36
And thou shalt make a plate of pure gold, and thou shalt grave on it as the graving of a signet, Holiness of the Lord.	І зроби поліровану дощечку з чистого золота, і виріж на ній, як вирізують на печатці: «Святиня Господня»,
37	37
And thou shalt put it on the spun blue cloth, and it shall be on the mitre: it shall be in the front of the mitre.	і прикріпи її шнуром блакитного кольору до кидара, так щоб вона була на передній стороні кидара;
38	38
And it shall be on the forehead of Aaron; and Aaron shall bear away the sins of their holy things, all that the children of Israel shall sanctify of every gift of their holy things, and it shall be on the forehead of Aaron continually acceptable for them before the Lord.	і буде вона на чолі Аароновому, і понесе на собі Аарон недоліки приношень, що посвячуються від синів Ізраїлевих, і всіх дарів, які вони приносять; і буде вона безперестанно на чолі його, для благовоління Господнього до них.
39	39
And the fringes of the garments shall be of fine linen; and thou shalt make a tire of fine linen, and thou shalt make a girdle, the work of the embroiderer.	І зроби хітон з висону і кидар з висону і зроби пояс візерунчастої роботи;
40	40
And for the sons of Aaron thou shalt make tunics and girdles, and thou shalt make for them tires for honour and glory.	зроби і синам Аароновим хітони, зроби їм пояси, і головні пов’язки зроби їм для слави і краси,
41	41
And thou shalt put them on Aaron thy brother, and his sons with him, and thou shalt anoint them and fill their hands: and thou shalt sanctify them, that they may minister to me in the priest's office.	і зодягни в них Аарона, брата твого, і синів його з ним, і помаж їх, і наповни руки їх, і посвяти їх, і вони будуть священиками Мені.
42	42
And thou shalt make for them linen drawers to cover the nakedness of their flesh; they shall reach from the loins to the thighs.	І зроби їм нижній одяг лляний, для прикриття тілесної наготи від стегон до гомілок,
43	43
And Aaron shall have them, and his sons, whenever they enter into the tabernacle of witness, or when they shall advance to the altar of the sanctuary to minister, so they shall not bring sin upon themselves, lest they die: it is a perpetual statute for him, and for his seed after him.	і хай буде він на Аароні і на синах його, коли будуть вони входити у скинію забрання, або приступати до жертовника для служіння у святилищі, щоб їм не навести [на себе] гріха і не померти. Це устав вічний, [нехай буде] для нього і для нащадків його після нього.
Chapter 29	Глава 29

1	1
And these are the things which thou shalt do to them: thou shalt sanctify them, so that they shall serve me in the priesthood; and thou shalt take one young calf from the herd, and two unblemished rams;	Ось що повинен ти звершити над ними, щоб посвятити їх у священики Мені: візьми одного тельця з волів, і двох баранів без вад,
2	2
and unleavened loaves kneaded with oil, and unleavened cakes anointed with oil: thou shalt make them of fine flour of wheat.	і хлібів прісних, і опрісноків, змішаних з єлеєм, і коржів прісних, помазаних єлеєм: з борошна пшеничного зроби їх,
3	3
And thou shalt put them on one basket, and thou shalt offer them on the basket, and the young calf and the two rams.	і поклади їх в один кошик, і принеси їх у кошику, і разом тельця і двох баранів.
4	4
And thou shalt bring Aaron and his sons to the doors of the tabernacle of testimony, and thou shalt wash them with water.	Аарона ж і синів його приведи до входу в скинію зібрання і омий їх водою.
5	5
And having taken the garments, thou shalt put on Aaron thy brother both the full-length robe and the ephod and the oracle; and thou shalt join for him the oracle to the ephod.	І візьми [священний] одяг, і зодягни Аарона в хітон і у верхню ризу, в ефод і в наперсник, і підпережи його по ефоду;
6	6
And thou shalt put the mitre on his head; and thou shalt put the plate, even the Holiness, on the mitre.	і поклади йому на голову кидар і закріпи діадему святині на кидарі;
7	7
And thou shalt take of the anointing oil, and thou shalt pour it on his head, and shalt anoint him,	і візьми єлей помазання, і полий йому на голову, і помаж його.
8	8
and thou shalt bring his sons, and put garments on them.	І приведи також синів його і зодягни їх у хітони;
9	9
And thou shalt gird them with the girdles, and put the tires upon them, and they shall have a priestly office to me for ever; and thou shalt fill the hands of Aaron and the hands of his sons.	і підпережи їх поясом, Аарона і синів його, і поклади на них пов’язки і буде їм належати священство за уставом навік; і наповни руки Аарона і синів його.
10	10
And thou shalt bring the calf to the door of the tabernacle of witness; and Aaron and his sons shall lay their hands on the head of the calf, before the Lord, by the doors of the tabernacle of witness.	І приведи тельця перед скинію зібрання, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову тельця [перед Господом біля дверей скинії зібрання];
11	11
And thou shalt slay the calf before the Lord, by the doors of the tabernacle of witness.	і заколи тельця перед лицем Господнім при вході у скинію зібрання;
12	12
And thou shalt take of the blood of the calf, and put it on the horns of the altar with thy finger, but all the rest of the blood thou shalt pour out at the foot of the altar.	візьми крови тельця і поклади перстом твоїм на роги жертовника, а всю [іншу] кров вилий біля жертовника;
13	13
And thou shalt take all the fat that is on the belly, and the lobe of the liver, and the two kidneys, and the fat that is upon them, and shalt put them upon the altar.	візьми весь жир, що вкриває нутрощі, і сальник з печінки, і обидві нирки і жир, що на них, і покади на жертовнику;
14	14
But the flesh of the calf, and his skin, and his dung, shalt thou burn with fire without the camp; for it is an offering on account of sin.	а м’ясо тельця і шкуру його і нечистоти його спали на вогні поза станом: це — жертва за гріх.
15	15
And thou shalt take one ram, and Aaron and his sons shall lay their hands on the head of the ram.	І візьми одного барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана;
16	16
And thou shalt kill it, and take the blood and pour it on the altar round about.	і заколи барана, і візьми крови його, і покропи на жертовник з усіх боків;
17	17
And thou shalt divide the ram by his several limbs, and thou shalt wash the inward parts and the feet with water, and thou shalt put them on the divided parts with the head.	розсічи барана на частини, вимий [у воді] нутрощі його і гомілки його, і поклади їх на розсічені частини його і на голову його;
18	18
And thou shalt offer the whole ram on the altar, a whole burnt-offering to the Lord for a sweet-smelling savour: it is an offering of incense to the Lord.	і спали всього барана на жертовнику. Це всепалення Господу, пахощі приємні, жертва Господу.
19	19
And thou shalt take the second ram, and Aaron and his sons shall lay their hands on the head of the ram.	Візьми й іншого барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана;
20	20
And thou shalt kill it, and take of the blood of it, and put it on the tip of Aaron's right ear, and on the thumb of his right hand, and on the great toe of his right foot, and on the tips of the right ears of his sons, and on the thumbs of their right hands, and on the great toes of their right feet.	і заколи барана, і візьми крови його, і поклади на край правого вуха Ааронового і на край правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їх, і на великий палець правої ноги їх; і покропи кров’ю на жертовник з усіх боків;
21	21
And thou shalt take of the blood from the altar, and of the anointing oil; and thou shalt sprinkle it upon Aaron and on his garments, and on his sons and on his sons' garments with him; and he shall be sanctified and his apparel, and his sons and his sons' apparel with him: but the blood of the ram thou shalt pour round about upon the altar.	і візьми крови, яка на жертовнику, і єлею помазання, і покропи на Аарона і на одежу його, і на синів його, і на одежу синів його з ним, — і будуть освячені, він і одяг його, і сини його й одяг їхній з ними.
22	22
And thou shalt take from the ram its fat, both the fat that covers the belly, and the lobe of the liver, and the two kidneys, and the fat that is upon them, and the right shoulder, for this is a consecration.	І візьми від барана жир і курдюк, і жир, що покриває нутрощі, і сальник з печінки, й обидві нирки і жир, який на них, праве плече [тому що це баран приношення священства],
23	23
And one cake made with oil, and one cake from the basket of unleavened bread set forth before the Lord.	і один круглий хліб, один корж на єлеї й один опріснок з кошика, що перед Господом,
24	24
And thou shalt put them all on the hands of Aaron, and on the hands of his sons, and thou shalt separate them as a separate offering before the Lord.	і поклади усе на руки Аарону і на руки синам його, і принеси це, потрясаючи перед лицем Господнім;
25	25
And thou shalt take them from their hands, and shalt offer them up on the altar of whole burnt-offering for a sweet-smelling savour before the Lord: it is an offering to the Lord.	і візьми це з рук їхніх і спали на жертовнику з усепаленням, для пахощів перед Господом: це жертва Господу.
26	26
And thou shalt take the breast from the ram of consecration which is Aaron's, and thou shalt separate it as a separate offering before the Lord, and it shall be to thee for a portion.	І візьми груди від барана приношення, який для Аарона, і принеси їх, потрясаючи перед лицем Господнім, — і це буде твоя частка;
27	27
And thou shalt sanctify the separated breast and the shoulder of removal which has been separated, and which has been removed from the ram of consecration, of the portion of Aaron and of that of his sons.	і освяти груди приношення, якими потрясав, і плече приношення, яке було вознесене, від барана приношення, який для Аарона і для синів його, —
28	28
And it shall be a perpetual statute of the children of Israel to Aaron and his sons, for this is a separate offering; and it shall be a special offering from the children of Israel, from the peace-offerings of the children of Israel, a special offering to the Lord.	і буде це Аарону і синам його в частку вічну від синів Ізраїлевих, бо це — приношення; приношення повинно бути від синів Ізраїлевих при мирних жертвах [синів Ізраїлевих], приношення їхньому Господу.
29	29
And the apparel of the sanctuary which is Aaron's shall be his sons' after him, for them to be anointed in them, and to fill their hands.	А священний одяг, що для Аарона, перейде після нього до синів його, щоб у ньому помазувати їх і вручати їм священство;
30	30
The priest his successor from among his sons who shall go into the tabernacle of witness to minister in the holies, shall put them on seven days.	сім днів повинен облачатися в них [великий] священик із синів його, який заступає його місце, і буде входити у скинію зібрання для служіння у святилищі.
31	31
And thou shalt take the ram of consecration, and thou shalt boil the flesh in the holy place.	Барана ж приношення візьми і звари м’ясо його на місці святому;
32	32
And Aaron and his sons shall eat the flesh of the ram, and the loaves in the basket, by the doors of the tabernacle of witness.	і нехай з’їдять Аарон і сини його м’ясо барана цього з кошика, біля дверей скинії зібрання,
33	33
They shall eat the offerings with which they were sanctified to fill their hands, to sanctify them; and a stranger shall not eat of them, for they are holy.	бо через це здійснено очищення для вручення їм священства і для посвячення їх; сторонній не повинен їсти цього, тому що це святиня;
34	34
And if aught be left of the flesh of the sacrifice of consecration and of the loaves until the morning, thou shalt burn the remainder with fire: it shall not be eaten, for it is a holy thing.	якщо залишиться від м’яса приношення і від хліба до ранку, то спали залишок на вогні: не слід їсти його, бо це святиня.
35	35
And thus shalt thou do for Aaron and for his sons according to all things that I have commanded thee; seven days shalt thou fill their hands.	І вчини з Аароном і з синами його в усьому так, як Я повелів тобі; сім днів наповнюй руки їх.
36	36
And thou shalt sacrifice the calf of the sin-offering on the day of purification, and thou shalt purify the altar when thou dost perform consecration upon it, and thou shalt anoint it so as to sanctify it.	І тельця за гріх принось кожного дня для очищення, і жертву за гріх звершуй на жертовнику для очищення його, і помаж його для освячення його;
37	37
Seven days shalt thou purify the altar and sanctify it; and the altar shall be most holy, every one that touches the altar shall be hallowed.	сім днів очищай жертовник, і освяти його, і буде жертовник святинею великою: усе, що доторкається до жертовника, освятиться.
38	38
And these are the offerings which thou shalt offer upon the altar; two unblemished lambs of a year old daily on the altar continually, a constant offering.	Ось що будеш ти приносити на жертовнику: двох агнців однолітніх [без вад] кожного дня постійно [у жертву повсякчасну];
39	39
One lamb thou shalt offer in the morning, and the second lamb thou shalt offer in the evening.	одного агнця принось уранці, а другого агнця принось увечері,
40	40
And a tenth measure of fine flour mingled with the fourth part of an hin of beaten oil, and a drink-offering the fourth part of a hin of wine for one lamb.	і десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаної з чвертю гина битого єлею, а для узливання чверть гина вина, для одного агнця;
41	41
And thou shalt offer the second lamb in the evening, after the manner of the morning-offering, and according to the drink-offering of the morning lamb; thou shalt offer it an offering to the Lord for a sweet-smelling savour,	другого агнця принось увечері: з борошняним даром, подібним ранковому, і з таким самим узливанням принось його для пахощів приємних, у жертву Господу.
42	42
a perpetual sacrifice throughout your generations, at the door of the tabernacle of witness before the Lord; wherein I will be known to thee from thence, so as to speak to thee.	Це — всепалення постійне в роди ваші перед дверима скинії зібрання перед Господом, де буду відкриватися вам, щоб говорити з тобою;
43	43
And I will there give orders to the children of Israel, and I will be sanctified in my glory.	там буду відкриватися синам Ізраїлевим, і освятиться місце це славою Моєю.
44	44
And I will sanctify the tabernacle of testimony and the altar, and I will sanctify Aaron and his sons, to minister as priests to me.	І освячу скинію зібрання і жертовник; і Аарона і синів його освячу, щоб вони священнодіяли Мені;
45	45
And I will be called upon among the children of Israel, and will be their God.	і буду жити серед синів Ізраїлевих, і буду їм Богом,
46	46
And they shall know that I am the Lord their God, who brought them forth out of the land of Egypt, to be called upon by them, and to be their God.	і дізнаються, що Я Господь, Бог їхній, Який вивів їх із землі Єгипетської, щоб Мені жити серед них. Я Господь, Бог їхній.
Chapter 30	Глава 30

1	1
And thou shalt make the altar of incense of incorruptible wood.	І зроби жертовник для приношення кадіння, з дерева ситим зроби його:
2	2
And thou shalt make it a cubit in length, and a cubit in breadth: it shall be square; and the height of it shall be of two cubits, its horns shall be of the same piece.	довжина йому лікоть, і ширина йому лікоть; він повинен бути чотирикутний; а висота його два лікті; з нього повинні виходити роги його;
3	3
And thou shalt gild its grate with pure gold, and its sides round about, and its horns; and thou shalt make for it a wreathen border of gold round-about.	обклади його чистим золотом, верх його і боки його кругом, і роги його; і зроби до нього золотий вінець навколо;
4	4
And thou shalt make under its wreathen border two rings of pure gold; thou shalt make it to the two corners on the two sides, and they shall be bearings for the staves, so as to bear it with them.	під вінцем його на двох кутах його зроби два кільця з [чистого] золота; зроби їх із двох сторін його; і будуть вони вмістилищем для жердин, щоб носити його на них;
5	5
And thou shalt make the staves of incorruptible wood, and shalt gild them with gold.	жердини зроби з дерева ситим і обклади їх золотом.
6	6
And thou shalt set it before the veil that is over the ark of the testimonies, wherein I will make myself known to thee from thence.	І постав його перед завісою, яка перед ковчегом одкровення, навпроти кришки, що на ковчезі одкровення, де Я буду відкриватися тобі.
7	7
And Aaron shall burn upon it fine compound incense every morning; whensoever he trims the lamps he shall burn incense upon it.	На ньому Аарон буде курити запашним курінням; щоранку, коли він готує лампади, буде курити ним;
8	8
And when Aaron lights the lamps in the evening, he shall burn incense upon it; a constant incense-offering always before the Lord for their generations.	і коли Аарон запалює лампади ввечері, він буде курити ним: це — повсякчасне куріння перед Господом в роди ваші,
9	9
And thou shalt not offer strange incense upon it, nor an offering made by fire, nor a sacrifice; and thou shalt not pour a drink-offering upon it.	Не приносьте на ньому ніякого іншого куріння, ні всепалення, ні приношення хлібного, й узливання не зливайте на нього.
10	10
And once in the year Aaron shall make atonement on its horns, he shall purge it with the blood of purification for their generations: it is most holy to the Lord.	І буде звершувати Аарон очищення над рогами його один раз на рік; кров’ю очищувальної жертви за гріх він буде очищати його один раз на рік в роди ваші. Це святиня велика в Господа.
11	11
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12	12
If thou take account of the children of Israel in the surveying of them, and they shall give every one a ransom for his soul to the Lord, then there shall not be among them a destruction in the visiting of them.	коли будеш робити перелік синів Ізраїлевих при перегляді їх, то нехай кожен дасть викуп за душу свою Господу при переліку їх, і не буде між ними моровиці згубної при переліку їх;
13	13
And this is what they shall give, as many as pass the survey, half a didrachm which is according to the didrachm of the sanctuary: twenty oboli go to the didrachm, but the half of the didrachm is the offering to the Lord.	всякий, хто включається в перелік, повинен давати половину сикля, сикля священного; у сиклі двадцять гер: півсикля приношення Господу;
14	14
Every one that passes the survey from twenty years old and upwards shall give the offering to the Lord.	всякий, хто включається в перелік від двадцяти років і вище, повинен давати приношення Господу;
15	15
The rich shall not give more, and the poor shall not give less than the half didrachm in giving the offering to the Lord, to make atonement for your souls.	багатий не більше і бідний не менше півсикля повинні давати для приношення Господу, для викупу душ ваших;
16	16
And thou shalt take the money of the offering from the children of Israel, and shalt give it for the service of the tabernacle of testimony; and it shall be to the children of Israel a memorial before the Lord, to make atonement for your souls.	і візьми срібло викупу від синів Ізраїлевих і вживай його на служіння скинії зібрання; і буде це для синів Ізраїлевих у пам’ять перед Господом, для викуплення душ ваших.
17	17
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18	18
Make a brazen laver, and a brazen base for it, for washing; and thou shalt put it between the tabernacle of witness and the altar, and thou shalt pour forth water into it.	зроби умивальник мідний для обмивання і підніжжя його мідне, і постав його між скинією зібрання і між жертовником, і налий в нього води;
19	19
And Aaron and his sons shall wash their hands and their feet with water from it.	і нехай Аарон і сини його обмивають з нього руки свої і ноги свої;
20	20
Whensoever they shall go into the tabernacle of witness, they shall wash themselves with water, so they shall not die, whensoever they advance to the altar to do service and to offer the whole burnt-offerings to the Lord.	коли вони повинні входити в скинію зібрання, нехай вони обмиваються водою, щоб їм не померти; або коли повинні приступати до жертовника для служіння, для жертвоприношення Господу,
21	21
They shall wash their hands and feet with water, whensoever they shall go into the tabernacle of witness; they shall wash themselves with water, that they die not; and it shall be for them a perpetual statute, for him and his posterity after him.	нехай вони обмивають руки свої і ноги свої водою, щоб їм не померти; і буде їм це уставом вічним, йому і нащадкам його в роди їх.
22	22
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
23	23
Do thou also take sweet herbs, the flower of choice myrrh five hundred shekels, and the half of this two hundred and fifty shekels of sweet-smelling cinnamon, and two hundred and fifty shekels of sweet-smelling calamus,	візьми собі найкращих запашних речовин: смирни самоточної п’ятсот [сиклів], кориці запашної половину проти того, двісті п’ятдесят, тростини запашної двісті п’ятдесят,
24	24
and of cassia five hundred shekels of the sanctuary, and a hin of olive oil.	касії п’ятсот сиклів, по сиклю священному, й олії оливкової гин;
25	25
And thou shalt make it a holy anointing oil, a perfumed ointment tempered by the art of the perfumer: it shall be a holy anointing oil.	і зроби із цього миро для священного помазання, масть складену, мистецтвом того, хто складає масті: це буде миро для священного помазання;
26	26
And thou shalt anoint with it the tabernacle of witness, and the ark of the tabernacle of witness,	і помаж ним скинію зібрання і ковчег [скинії] одкровення,
27	27
and all its furniture, and the candlestick and all its furniture, and the altar of incense,	і стіл і все приладдя його, і світильник і все приладдя його, і жертовник куріння,
28	28
and the altar of whole burnt-offerings and all its furniture, and the table and all its furniture, and the laver.	і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його;
29	29
And thou shalt sanctify them, and they shall be most holy: every one that touches them shall be hallowed.	і освяти їх, і буде святиня велика: усе, що доторкається до них, освятиться;
30	30
And thou shalt anoint Aaron and his sons, and sanctify them that they may minister to me as priests.	помаж й Аарона і синів його і посвяти їх, щоб вони були священиками Мені.
31	31
And thou shalt speak to the children of Israel, saying, This shall be to you a holy anointing oil throughout your generations.	А синам Ізраїлевим скажи: це буде в Мене миро священного помазання в роди ваші;
32	32
On man's flesh it shall not be poured, and ye shall not make any for yourselves according to this composition: it is holy, and shall be holiness to you.	тіла інших людей не слід помазувати ним, і за складом його не робіть [самі собі] подібного йому; воно — святиня: святинею повинно бути для вас;
33	33
Whosoever shall make it in like manner, and whosoever shall give of it to a stranger, shall be destroyed from among his people.	хто складе подібне йому або хто помаже ним стороннього, той знищиться з народу свого.
34	34
And the Lord said to Moses, Take for thyself sweet herbs, stacte, onycha, sweet galbanum, and transparent frankincense; there shall be an equal weight of each.	І сказав Господь Мойсеєві: візьми собі запашних речовин: стакти, ониха, халвана запашного і чистого ливану, усього половину,
35	35
And they shall make with it perfumed incense, tempered with the art of a perfumer, a pure holy work.	і зроби з них мистецтвом того, хто складає масті, курильну сполуку, стерту, чисту, святу,
36	36
And of these thou shalt beat some small, and thou shalt put it before the testimonies in the tabernacle of testimony, whence I will make myself known to thee: it shall be to you a most holy incense.	і стовчи її дрібно, і поклади її перед ковчегом одкровення в скинії зібрання, де Я буду відкриватися тобі: це буде святиня велика для вас;
37	37
Ye shall not make any for yourselves according to this composition; it shall be to you a holy thing for the Lord.	куріння, зробленого за цією сполукою, не робіть собі: святинею нехай буде воно у тебе для Господа;
38	38
Whosoever shall make any in like manner, so as to smell it, shall perish from his people.	хто зробить подібне, щоб курити ним, [душа та] знищиться з народу свого.
Chapter 31	Глава 31

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2	2
Behold, I have called by name Beseleel the son of Urias the son of Or, of the tribe of Juda.	дивись, Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного;
3	3
And I have filled him with a divine spirit of wisdom, and understanding, and knowledge, to invent in every work,	і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом,
4	4
and to frame works, to labour in gold, and silver, and brass, and blue, and purple, and spun scarlet,	виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону],
5	5
and works in stone, and for artificers' work in wood, to work at all works.	різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи;
6	6
And I have appointed him and Eliab the son of Achisamach of the tribe of Dan, and to every one understanding in heart I have given understanding; and they shall make all things as many as I have appointed thee,—	і ось, Я даю йому помічником Аголиава, сина Ахисамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони зробили все, що Я повелів тобі:
7	7
the tabernacle of witness, and the ark of the covenant, and the propitiatory that is upon it, and the furniture of the tabernacle,	скинію зібрання і ковчег одкровення і кришку на нього, й усе приладдя скинії,
8	8
and the altars, and the table and all its furniture,	і стіл і [все] приладдя його, і світильник з чистого золота і все приладдя його, і жертовник куріння,
9	9
and the pure candlestick and all its furniture, and the laver and its base,	і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його,
10	10
and Aaron's robes of ministry, and the robes of his sons to minister to me as priests,	й одежі службові й одяг священний Аарону священику, й одежі синам його, для священнослужіння,
11	11
and the anointing oil and the compound incense of the sanctuary; according to all that I have commanded thee shall they make them.	й єлей помазання і куріння запашне для святилища: усе так, як Я повелів тобі, вони зроблять.
12	12
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
13	13
Do thou also charge the children of Israel, saying, Take heed and keep my sabbaths; for they are a sign with me and among you throughout your generations, that ye may know that I am the Lord that sanctifies you.	скажи синам Ізраїлевим так: суботи Мої дотримуйте, бо це — знамення між Мною і вами в роди ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас;
14	14
And ye shall keep the sabbaths, because this is holy to the Lord for you; he that profanes it shall surely be put to death: every one who shall do a work on it, that soul shall be destroyed from the midst of his people.	і додержуйте суботу, тому що вона свята для вас: хто осквернить її, той нехай буде відданий на смерть; хто стане в цей день робити справи, душа та повинна бути знищеною із середовища народу свого;
15	15
Six days thou shalt do works, but the seventh day is the sabbath, a holy rest to the Lord; every one who shall do a work on the seventh day shall be put to death.	шість днів нехай роблять справи, а в сьомий — субота спокою, посвячена Господу: усякий, хто робить справи в день суботній, нехай буде відданий на смерть;
16	16
And the children of Israel shall keep the sabbaths, to observe them throughout their generations.	і нехай зберігають сини Ізраїлеві суботу, святкуючи субботу в роди свої, як завіт вічний;
17	17
It is a perpetual covenant with me and the children of Israel, it is a perpetual sign with me; for in six days the Lord made the heaven and the earth, and on the seventh day he ceased, and rested.	це — знамення між Мною і синами Ізраїлевими повік, тому що в шість днів сотворив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив і покоївся.
18	18
And he gave to Moses when he left off speaking to him in mount Sina the two tables of testimony, tables of stone written upon with the finger of God.	І коли [Бог] перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим.
Chapter 32	Глава 32

1	1
And when the people saw that Moses delayed to come down from the mountain, the people combined against Aaron, and said to him, Arise and make us gods who shall go before us; for this Moses, the man who brought us forth out of the land of Egypt—we do not know what is become of him.	Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
2	2
And Aaron says to them, Take off the golden ear-rings which are in the ears of your wives and daughters, and bring them to me.	І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене.
3	3
And all the people took off the golden ear-rings that were in their ears, and brought them to Aaron.	І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона.
4	4
And he received them at their hands, and formed them with a graving tool; and he made them a molten calf, and said, These are thy gods, O Israel, which have brought thee up out of the land of Egypt.	Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
5	5
And Aaron having seen it built an altar before it, and Aaron made proclamation saying, To-morrow is a feast of the Lord.	Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу.
6	6
And having risen early on the morrow, he offered whole burnt-offerings, and offered a peace-offering; and the people sat down to eat and drink, and rose up to play.	На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати.
7	7
And the Lord spoke to Moses, saying, Go quickly, descend hence, for thy people whom thou broughtest out of the land of Egypt have transgressed;	І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської;
8	8
they have quickly gone out of the way which thou commandedst; they have made for themselves a calf, and worshipped it, and sacrificed to it, and said, These are thy gods, O Israel, who brought thee up out of the land of Egypt.	швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
10	10
And now let me alone, and I will be very angry with them and consume them, and I will make thee a great nation.	отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе.
11	11
And Moses prayed before the Lord God, and said, Wherefore, O Lord, art thou very angry with thy people, whom thou broughtest out of the land of Egypt with great strength, and with thy high arm?	Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною,
12	12
Take heed lest at any time the Egyptians speak, saying, With evil intent he brought them out to slay them in the mountains, and to consume them from off the earth; cease from thy wrathful anger, and be merciful to the sin of thy people,	щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого;
13	13
remembering Abraam and Isaac and Jacob thy servants, to whom thou hast sworn by thyself, and hast spoken to them, saying, I will greatly multiply your seed as the stars of heaven for multitude, and all this land which thou spokest of to give to them, so that they shall possess it for ever.	пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно.
14	14
And the Lord was prevailed upon to preserve his people.	І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15	15
And Moses turned and went down from the mountain, and the two tables of testimony were in his hands, tables of stone written on both their sides: they were written within and without.	І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було;
16	16
And the tables were the work of God, and the writing the writing of God written on the tables.	скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими.
17	17
And Joshua having heard the voice of the people crying, says to Moses, There is a noise of war in the camp.	І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані.
18	18
And Moses says, It is not the voice of them that begin the battle, nor the voice of them that begin the cry of defeat, but the voice of them that begin the banquet of wine do I hear.	Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають.
19	19
And when he drew nigh to the camp, he sees the calf and the dances; and Moses being very angry cast the two tables out of his hands, and broke them to pieces under the mountain.	Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою;
20	20
And having taken the calf which they made, he consumed it with fire, and ground it very small, and scattered it on the water, and made the children of Israel to drink it.	і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим.
21	21
And Moses said to Aaron, What has this people done to thee, that thou hast brought upon them a great sin?	І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий?
22	22
And Aaron said to Moses, Be not angry, my lord, for thou knowest the impetuosity of this people.	Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
23	23
For they say to me, Make us gods, which shall go before us; for as for this man Moses, who brought us out of Egypt, we do not know what is become of him.	Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
24	24
And I said to them, If any one has golden ornaments, take them off; and they gave them me, and I cast them into the fire, and there came out this calf.	І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець.
25	25
And when Moses saw that the people was scattered,—for Aaron had scattered them so as to be a rejoicing to their enemies,—	Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його.
26	26
then stood Moses at the gate of the camp, and said, Who is on the Lord's side? let him come to me. Then all the sons of Levi came to him.	І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні.
27	27
And he says to them, Thus saith the Lord God of Israel, Put every one his sword on his thigh, and go through and return from gate to gate through the camp, and slay every one his brother, and every one his neighbour, and every one him that is nearest to him.	І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого.
28	28
And the sons of Levi did as Moses spoke to them, and there fell of the people in that day to the number of three thousand men.	І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік.
29	29
And Moses said to them, Ye have filled your hands this day to the Lord each one on his son or on his brother, so that blessing should be given to you.	Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення.
30	30
And it came to pass after the morrow had begun, that Moses said to the people, Ye have sinned a great sin; and now I will go up to God, that I may make atonement for your sin.	На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого.
31	31
And Moses returned to the Lord and said, I pray, O Lord, this people has sinned a great sin, and they have made for themselves golden gods.	І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога;
32	32
And now if thou wilt forgive their sin, forgive it; and if not, blot me out of thy book, which thou hast written.	прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав.
33	33
And the Lord said to Moses, If any one has sinned against me, I will blot them out of my book.	Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї;
34	34
And now go, descend, and lead this people into the place of which I spoke to thee: behold, my angel shall go before thy face; and in the day when I shall visit I will bring upon them their sin.	отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній.
35	35
And the Lord smote the people for the making of the calf, which Aaron made.	І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон.
Chapter 33	Глава 33

1	1
And the Lord said to Moses, Go forward, go up hence, thou and thy people, whom thou broughtest out of the land of Egypt, into the land which I swore to Abraam, and Isaac, and Jacob, saying, I will give it to your seed.	І сказав Господь Мойсеєві: піди, йди звідси ти і народ, який ти вивів із землі Єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: нащадкам твоїм дам її;
2	2
And I will send at the same time my angel before thy face, and he shall cast out the Amorite and the Chettite, and the Pherezite and Gergesite, and Evite, and Jebusite, and Chananite.	і пошлю перед тобою ангела [Мого], і прожену хананеїв, аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [гергесеїв,] євеїв та ієвусеїв,
3	3
And I will bring thee into a land flowing with milk and honey; for I will not go up with thee, because thou art a stiff-necked people, lest I consume thee by the way.	[і введе він вас] у землю, де тече молоко і мед; бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ жорстокосердий.
4	4
And the people having heard this grievous saying, mourned in mourning apparel.	Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх.
5	5
For the Lord said to the children of Israel, Ye are a stiff-necked people; take heed lest I bring on you another plague, and destroy you: now then put off your glorious apparel, and your ornaments, and I will shew thee what I will do to thee.	Тому що Господь сказав Мойсеєві: скажи синам Ізраїлевим: ви народ жорстокосердий; якщо Я піду серед вас, то в одну мить винищу вас; отже, зніміть з себе прикраси свої; Я подивлюся, що Мені робити з вами.
6	6
So the sons of Israel took off their ornaments and their array at the mount of Choreb.	Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорива.
7	7
And Moses took his tabernacle and pitched it without the camp, at a distance from the camp; and it was called the Tabernacle of Testimony: and it came to pass that every one that sought the Lord went forth to the tabernacle which was without the camp.	Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання; і кожен, хто шукає Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом.
8	8
And whenever Moses went into the tabernacle without the camp, all the people stood every one watching by the doors of his tent; and when Moses departed, they took notice until he entered into the tabernacle.	І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився услід Мойсею, доки він не входив у скинію.
9	9
And when Moses entered into the tabernacle, the pillar of the cloud descended, and stood at the door of the tabernacle, and God talked to Moses.	Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і [Господь] говорив з Мойсеєм.
10	10
And all the people saw the pillar of the cloud standing by the door of the tabernacle, and all the people stood and worshipped every one at the door of his tent.	І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію; і вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій.
11	11
And the Lord spoke to Moses face to face, as if one should speak to his friend; and he retired into the camp: but his servant Joshua the son of Naue, a young man, departed not forth from the tabernacle.	І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм; і він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії.
12	12
And Moses said to the Lord, Lo! thou sayest to me, Lead on this people; but thou hast not shewed me whom thou wilt send with me, but thou hast said to me, I know thee above all, and thou hast favour with me.	Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе на ім’я і ти придбав благовоління в очах Моїх»;
13	13
If then I have found favour in thy sight, reveal thyself to me, that I may evidently see thee; that I may find favour in thy sight, and that I may know that this great nation is thy people.	отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і думку, що ці люди Твій народ.
14	14
And he says, I myself will go before thee, and give thee rest.	[Господь] сказав [йому]: Сам Я піду [перед тобою] і введу тебе у спокій.
15	15
And he says to him, If thou go not up with us thyself, bring me not up hence.	[Мойсей] сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам [з нами], то і не виводь нас звідси,
16	16
And how shall it be surely known, that both I and this people have found favour with thee, except only if thou go with us? So both I and thy people shall be glorified beyond all the nations, as many as are upon the earth.	бо з чого дізнатися, що я і народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? чи не з того, коли Ти підеш з нами? тоді я і народ Твій будемо славніше за всякий народ на землі.
17	17
And the Lord said to Moses, I will also do for thee this thing, which thou hast spoken; for thou hast found grace before me, and I know thee above all.	І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я.
18	18
And Moses says, Manifest thyself to me.	[Мойсей] сказав: покажи мені славу Твою.
19	19
And God said, I will pass by before thee with my glory, and I will call by my name, the Lord, before thee; and I will have mercy on whom I will have mercy, and will have pity on whom I will have pity.	І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію.
20	20
And God said, Thou shalt not be able to see my face; for no man shall see my face, and live.	І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих.
21	21
And the Lord said, Behold, there is a place by me: thou shalt stand upon the rock;	І сказав Господь: ось місце у Мене, стань на цій скелі;
22	22
and when my glory shall pass by, then I will put thee into a hole of the rock; and I will cover thee over with my hand, until I shall have passed by.	коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду;
23	23
And I will remove my hand, and then shalt thou see my back parts; but my face shall not appear to thee.	і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме [тобі].
Chapter 34	Глава 34

1	1
And the Lord said to Moses, Hew for thyself two tables of stone, as also the first were, and come up to me to the mountain; and I will write upon the tables the words, which were on the first tables, which thou brokest.	І сказав Господь Мойсеєві: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, [і зійди до Мене на гору,] і Я напишу на цих скрижалях слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив;
2	2
And be ready by the morning, and thou shalt go up to the mount Sina, and shalt stand there for me on the top of the mountain.	і будь готовим до ранку, і зійди вранці на гору Синай, і постань переді Мною там на вершині гори;
3	3
And let no one go up with thee, nor be seen in all the mountain; and let not the sheep and oxen feed near that mountain.	але ніхто не повинен підніматися з тобою, і ніхто не повинен показуватися на всій горі; навіть худоба, дрібна і велика, не повинна пастися біля гори цієї.
4	4
And Moses hewed two tables of stone, as also the first were; and Moses having arisen early, went up to the mount Sina, as the Lord appointed him; and Moses took the two tables of stone.	І витесав Мойсей дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, і, вставши рано-вранці, зійшов на гору Синай, як повелів йому Господь; і взяв у руки свої дві скрижалі кам’яні.
5	5
And the Lord descended in a cloud, and stood near him there, and called by the name of the Lord.	І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив ім’я Ієгови.
6	6
And the Lord passed by before his face, and proclaimed, The Lord God, pitiful and merciful, longsuffering and very compassionate, and true,	І пройшов Господь перед лицем його і проголосив: Господь, Господь, Бог чоловіколюбний і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний,
7	7
and keeping justice and mercy for thousands, taking away iniquity, and unrighteousness, and sins; and he will not clear the guilty; bringing the iniquity of the fathers upon the children, and to the children's children, to the third and fourth generation.	що зберігає [правду і подає] милість у тисячі родів, Який прощає провину і злочин і гріх, але не залишає без покарання, Який карає провину батьків у дітях і в дітях дітей до третього і четвертого роду.
8	8
And Moses hasted, and bowed to the earth and worshipped;	Мойсей одразу ж упав на землю і поклонився [Богу]
9	9
and said, If I have found grace before thee, let my Lord go with us; for the people is stiff-necked: and thou shalt take away our sins and our iniquities, and we will be thine.	і сказав: якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, Владико, то хай піде Владика посеред нас; бо народ цей жорстокосердий; прости беззаконня наші і гріхи наші і вчини нас насліддям Твоїм.
10	10
And the Lord said to Moses, Behold, I establish a covenant for thee in the presence of all thy people; I will do glorious things, which have not been done in all the earth, or in any nation; and all the people among whom thou art shall see the works of the Lord, that they are wonderful, which I will do for thee.	І сказав [Господь Мойсеєві]: ось, Я укладаю завіт: перед усім народом твоїм сотворю чудеса, яких не було по всій землі і ні в яких народів; і побачить весь народ, серед якого ти перебуваєш, діло Господа; бо страшним буде те, що Я зроблю для тебе;
11	11
Do thou take heed to all things whatsoever I command thee: behold, I cast out before your face the Amorite and the Chananite and the Pherezite, and the Chettite, and Evite, and Gergesite and Jebusite:	збережи те, що повеліваю тобі нині: ось, Я виганяю від лиця твого аморреїв, хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв;
12	12
take heed to thyself, lest at any time thou make a covenant with the dwellers on the land, into which thou art entering, lest it be to thee a stumbling-block among you.	дивися, не вступай у союз з жителями тієї землі, у яку ти ввійдеш, щоб вони не зробилися сіттю серед вас.
13	13
Ye shall destroy their altars, and break in pieces their pillars, and ye shall cut down their groves, and the graven images of their gods ye shall burn with fire.	Жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні розтрощіть, вирубайте священні гаї їхні, [і статуї богів їхніх спаліть вогнем],
14	14
For ye shall not worship strange gods, for the Lord God, a jealous name, is a jealous God;	тому що ти не повинен поклонятися богові іншому, крім Господа [Бога], тому що ім’я Його — ревнитель; Він Бог ревнитель.
15	15
lest at any time thou make a covenant with the dwellers on the land, and they go a whoring after their gods, and sacrifice to their gods, and they call thee, and thou shouldest eat of their feasts,	Не вступай у союз із жителями тієї землі, щоб, коли вони будуть блудодіяти услід богам своїм і приносити жертви богам своїм, не запросили і тебе, і ти не спожив би жертви їхньої;
16	16
and thou shouldest take of their daughters to thy sons, and thou shouldest give of thy daughters to their sons; and thy daughters should go a whoring after their gods, and thy sons should go a whoring after their gods.	і не бери з дочок їхніх дружин синам своїм [і дочок своїх не давай заміж за синів їхніх], щоб дочки їхні, блудодіючи вслід богам своїм, не ввели і синів твоїх у блуд вслід богам своїм.
17	17
And thou shalt not make to thyself molten gods.	Не роби собі богів відлитих.
18	18
And thou shalt keep the feast of unleavened bread: seven days shalt thou eat unleavened bread, as I have charged thee, at the season in the month of new corn; for in the month of new corn thou camest out from Egypt.	Свята опрісноків дотримуй: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в місяці Авиві вийшов ти з Єгипту.
19	19
The males are mine, everything that opens the womb; every first-born of oxen, and every first-born of sheep.	Усе, що розкриває утробу, Мені, як і вся худоба твоя чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів і овець;
20	20
And the first-born of an ass thou shalt redeem with a sheep, and if thou wilt not redeem it thou shalt pay a price: every first-born of thy sons shalt thou redeem: thou shalt not appear before me empty.	первородне з ослів замінюй агнцем, а якщо не заміниш, то викупи його; усіх первістків із синів твоїх викуповуй; нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками.
21	21
Six days thou shalt work, but on the seventh day thou shalt rest: there shall be rest in seed-time and harvest.	Шість днів працюй, а в сьомий день спочивай; спочивай і під час сівби і жнив.
22	22
And thou shalt keep to me the feast of weeks, the beginning of wheat-harvest; and the feast of ingathering in the middle of the year.	І свято седмиць роби, свято початків жнив пшениці і свято збирання плодів наприкінці року;
23	23
Three times in the year shall every male of thine appear before the Lord the God of Israel.	тричі на рік повинна з’являтись уся чоловіча стать твоя перед лице Владики, Господа Бога Ізраїлевого,
24	24
For when I shall have cast out the nations before thy face, and shall have enlarged thy coasts, no one shall desire thy land, whenever thou mayest go up to appear before the Lord thy God, three times in the year.	бо Я прожену народи від лиця твого і поширю межі твої, і ніхто не зажадає землі твоєї, якщо ти будеш з’являтися перед лице Господа Бога твого тричі на рік.
25	25
Thou shalt not offer the blood of my sacrifices with leaven, neither shall the sacrifices of the feast of the passover remain till the morning.	Не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.
26	26
The first-fruits of thy land shalt thou put into the house of the Lord thy God: thou shalt not boil a lamb in his mother's milk.	Найперші плоди землі твоєї принеси в дім Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
27	27
And the Lord said to Moses, Write these words for thyself, for on these words I have established a covenant with thee and with Israel.	І сказав Господь Мойсеєві: напиши собі слова ці, тому що в цих словах Я укладаю завіт з тобою і з Ізраїлем.
28	28
And Moses was there before the Lord forty days, and forty nights; he did not eat bread, and he did not drink water; and he wrote upon the tables these words of the covenant, the ten sayings.	І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив; і написав [Мойсей] на скрижалях слова завіту, десятислів’я.
29	29
And when Moses went down from the mountain, there were the two tables in the hands of Moses,—as then he went down from the mountain, Moses knew not that the appearance of the skin of his face was glorified, when God spoke to him.	Коли сходив Мойсей з гори Синаю, і дві скрижалі одкровення були в руці у Мойсея при сході його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним.
30	30
And Aaron and all the elders of Israel saw Moses, and the appearance of the skin of his face was made glorious, and they feared to approach him.	І побачив Мойсея Аарон і всі сини Ізраїлеві, і ось, лице його сяє, і боялися підійти до нього.
31	31
And Moses called them, and Aaron and all the rulers of the synagogue turned towards him, and Moses spoke to them.	І покликав їх Мойсей, і прийшли до нього Аарон і всі начальники громади, і розмовляв Мойсей з ними.
32	32
And afterwards all the children of Israel came to him, and he commanded them all things, whatsoever the Lord had commanded him in the mount of Sina.	Після цього наблизилися [до нього] всі сини Ізраїлеві, і він заповідав їм усе, що говорив йому Господь на горі Синаї.
33	33
And when he ceased speaking to them, he put a veil on his face.	І коли Мойсей перестав розмовляти з ними, то поклав на лице своє покривало.
34	34
And whenever Moses went in before the Lord to speak to him, he took off the veil till he went out, and he went forth and spoke to all the children of Israel whatsoever the Lord commanded him.	Коли ж входив Мойсей перед лице Господа, щоб говорити з Ним, тоді знімав покривало, доки не виходив; а вийшовши, переказував синам Ізраїлевим усе, що заповідано було [йому від Господа].
35	35
And the children of Israel saw the face of Moses, that it was glorified; and Moses put the veil over his face, till he went in to speak with him.	І бачили сини Ізраїлеві, що сяє лице Мойсеєве, і Мойсей знову накладав покривало на лице своє, доки не входив говорити з Ним.
Chapter 35	Глава 35

1	1
And Moses gathered all the congregation of the children of Israel together, and said, These are the words which the Lord has spoken for you to do them.	І зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїлевих і сказав їм: ось що заповідав Господь чинити:
2	2
Six days shalt thou perform works, but on the seventh day shall be rest—a holy sabbath—a rest for the Lord: every one that does work on it, let him die.	шість днів робіть справи, а день сьомий повинен бути у вас святим, субота спокою Господу: всякий, хто буде робити в цей день справи, відданий буде смерті;
3	3
Ye shall not burn a fire in any of your dwellings on the sabbath-day; I am the Lord.	не запалюйте вогню в усіх житлах ваших в день суботи. [Я Господь.]
4	4
And Moses spoke to all the congregation of the children of Israel, saying, This is the thing which the Lord has appointed you, saying,	І сказав Мойсей усій громаді синів Ізраїлевих: ось що заповів Господь:
5	5
Take of yourselves an offering for the Lord: every one that engages in his heart shall bring the first-fruits to the Lord; gold, silver, brass,	зробіть від себе приношення Господу: кожний за ревністю нехай принесе приношення Господу, золото, срібло, мідь,
6	6
blue, purple, double scarlet spun, and fine linen spun, and goats' hair,	вовну блакитного, пурпурового і червленого кольору, і висон [кручений], і козячу вовну,
7	7
and rams' skins dyed red, and skins dyed blue, and incorruptible wood,	шкури баранячі червоні, і шкури сині, і дерево ситим,
9	9
and sardine stones, and stones for engraving for the shoulder-piece and full-length robe.	камінь онікс і камені вставні для ефода і наперсника.
10	10
And every man that is wise in heart among you, let him come and work all things whatsoever the Lord has commanded.	І кожен з вас, хто мудрий серцем, нехай прийде і зробить усе, що повелів Господь:
11	11
The tabernacle, and the cords, and the coverings, and the rings, and the bars, and the posts,	скинію і покров її і верхню покришку її, гачки і бруси її, жердини її, стовпи її і підніжжя її,
12	12
and the ark of the testimony, and its staves, and its propitiatory, and the veil,	ковчег і жердини його, кришку і завісу для перегородки, [і завіси двору і стовпи його, і камені смарагдові і фіміам і єлей помазання,]
12a
and the curtains of the court, and its posts, and the emerald stones, and the incense, and the anointing oil,
13	13
and the table and all its furniture,	стіл і жердини його й усе приладдя його, і хліби предкладення,
14	14
and the candlestick for the light and all its furniture,	і світильник для освітлення з [усім] приладдям його, і лампади його і єлей для освітлення,
16	16
and the altar and all its furniture;	жертовник всепалення і ґрати мідні для нього, і жердини його й усе приладдя його, умивальник і підніжжя його,
19	19
and the holy garments of Aaron the priest, and the garments in which they shall do service; and the garments of priesthood for the sons of Aaron and the anointing oil, and the compound incense.	одяг службовий для служіння у святилищі, і священні одежі Аарону священику й одяг синам його для священнодійства.
20	20
And all the congregation of the children of Israel went out from Moses. And they brought, they whose heart prompted them, and they to whomsoever it seemed good in their mind, each an offering:	І пішла вся громада синів Ізраїлевих від Мойсея.
21	21
and they brought an offering to the Lord for all the works of the tabernacle of witness, and all its services, and for all the robes of the sanctuary.	І приходили всі, кого тягнуло до того серце, і всі, кого надихав дух, і приносили приношення Господу для влаштування скинії зібрання і для всіх потреб її і для [усіх] священних одеж;
22	22
And the men, even every one to whom it seemed good in his heart, brought from the women, even brought seals and ear-rings, and finger-rings, and necklaces, and bracelets, every article of gold.	і приходили чоловіки з дружинами, і всі за велінням серця приносили кільця, серги, персні і підвіски, усякі золоті речі, кожен, хто тільки хотів приносити золото Господу;
23	23
And all as many as brought ornaments of gold to the Lord, and with whomsoever fine linen was found; and they brought skins dyed blue, and rams' skins dyed red.	і кожен, у кого була вовна блакитного, пурпурового і червленого кольору, висон і козяча вовна, шкури баранячі червоні і шкури сині, приносив їх;
24	24
And every one that offered an offering brought silver and brass, the offerings to the Lord; and they with whom was found incorruptible wood; and they brought offerings for all the works of the preparation.	і кожен, хто жертвував срібло або мідь, приносив це в дар Господу; і кожен, у кого було дерево ситим, приносив це на всяку потребу для скинії;
25	25
And every woman skilled in her heart to spin with her hands, brought spun articles, the blue, and purple, and scarlet and fine linen.	і всі жінки, мудрі серцем, пряли своїми руками і приносили пряжу блакитного, пурпурового і червленого кольору і висон;
26	26
And all the women to whom it seemed good in their heart in their wisdom, spun the goats' hair.	і всі жінки, яких тягнуло серце, що вміли прясти, пряли козячу вовну;
27	27
And the rulers brought the emerald stones, and the stones for setting in the ephod, and the oracle,	князі ж приносили камінь онікс і камені вставні для ефода і наперсника,
28	28
and the compounds both for the anointing oil, and the composition of the incense.	також і пахощі, і єлей для світильника і складові для єлея помазання і для запашних курінь;
29	29
And every man and woman whose mind inclined them to come in and do all the works as many as the Lord appointed them to do by Moses—they the children of Israel brought an offering to the Lord.	і всі чоловіки і дружини з синів Ізраїлевих, яких тягло серце принести на всяке діло, яке Господь через Мойсея повелів зробити, приносили добровільний дар Господу.
30	30
And Moses said to the children of Israel, Behold, God has called by name Beseleel the son of Urias the son of Or, of the tribe of Juda,	І сказав Мойсей синам Ізраїлевим: дивіться, Господь призначив саме Веселеїла, сина Урії, сина Ора, з коліна Іудиного,
31	31
and has filled him with a divine spirit of wisdom and understanding, and knowledge of all things,	і сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, віданням і всяким мистецтвом,
32	32
to labour skilfully in all works of cunning workmanship, to form the gold and the silver and the brass,	складати майстерні тканини, працювати з золотом, сріблом і міддю,
33	33
and to work in stone, and to fashion the wood, and to work in every work of wisdom.	і різати камені для вставлення, і різати дерево, і робити всяку художню роботу;
34	34
And God gave improvement in understanding both to him, and to Eliab the son of Achisamach of the tribe of Dan.	і здібність учити інших вклав у серце його, його й Аголіава, сина Ахисамахового, з коліна Данового;
35	35
And God filled them with wisdom, understanding and perception, to understand to work all the works of the sanctuary, and to weave the woven and embroidered work with scarlet and fine linen, to do all work of curious workmanship and embroidery.	він наповнив серце їх мудрістю, щоб виконувати всяку роботу [для святилища] різьбяра і мистецького ткача, і гаптівника по блакитній, пурпуровій, червленій і висоновій тканині, і ткачів, що роблять усяку роботу і складають мистецькі тканини.
Chapter 36	Глава 36

1	1
And Beseleel wrought, and Eliab and every one wise in understanding, to whom was given wisdom and knowledge, to understand to do all the works according to the holy offices, according to all things which the Lord appointed.	І стали працювати Веселеїл і Аголіав і всі мудрі серцем, кому Господь дав мудрість і розуміння, щоб уміти зробити всяку роботу, потрібну для святилища, як повелів Господь.
2	2
And Moses called Beseleel and Eliab, and all that had wisdom, to whom God gave knowledge in their heart, and all who were freely willing to come forward to the works, to perform them.	І покликав Мойсей Веселеїла й Аголіава і всіх мудрих серцем, яким Господь дав мудрість, і всіх, кого тягло серце приступити до роботи і працювати.
3	3
And they received from Moses all the offerings, which the children of Israel brought for all the works of the sanctuary to do them; and they continued to receive the gifts brought, from those who brought them in the morning.	І взяли вони від Мойсея всі приношення, які принесли сини Ізраїлеві, на [усі] потреби святилища, щоб працювати. Між тим ще продовжували приносити до нього добровільні дари кожного ранку.
4	4
And there came all the wise men who wrought the works of the sanctuary, each according to his own work, which they wrought.	Тоді прийшли всі мудрі серцем, що виконували всякі роботи у святилищі, кожен від своєї роботи, якою хто займався,
5	5
And one said to Moses, The people bring an abundance too great in proportion to all the works which the Lord has appointed them to do.	і сказали Мойсеєві, говорячи: народ багато приносить, більше, ніж потрібно для робіт, які повелів Господь зробити.
6	6
And Moses commanded, and proclaimed in the camp, saying, Let neither man nor woman any longer labour for the offerings of the sanctuary; and the people were restrained from bringing any more.	І наказав Мойсей, і оголошено було у стані, щоб ні чоловік, ні жінка не робили уже нічого для приношення у святилище; і перестав народ приносити.
7	7
And they had materials sufficient for making the furniture, and they left some besides.	Запасу було доволі на всякі роботи, які належало зробити, і навіть залишилося.
8	8
And every wise one among those that wrought made the robes of the holy places, which belong to Aaron the priest, as the Lord commanded Moses.	І зробили всі мудрі серцем, що займалися роботою для скинії: десять покривал із крученого висону з блакитної, пурпурової і червленої вовни; і херувимів зробили на них мистецькою роботою;
9	9
And he made the ephod of gold, and blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined.	довжина кожного покривала двадцять вісім ліктів, і ширина кожного покривала чотири лікті: усім покривалам одна міра.
10	10
And the plates were divided, the threads of gold, so as to interweave with the blue and purple, and with the spun scarlet, and the fine linen twined, they made it a woven work;	І з’єднав він п’ять покривал одне з одним, й інші п’ять покривал з’єднав одне з одним.
11	11
shoulder-pieces joined from both sides, a work woven by mutual twisting of the parts into one another.	І зробив петлі блакитного кольору на краю одного покривала, де воно з’єднується з іншим; так само зробив він і на краю останнього покривала, для з’єднання його з іншим;
12	12
They made it of the same material according to the making of it, of gold, and blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined, as the Lord commanded Moses;	п’ятдесят петель зробив він на одному покривалі, і п’ятдесят петель зробив на краю покривала, де воно з’єднується з іншим; петлі ці відповідали одна одній;
13	13
and they made the two emerald stones clasped together and set in gold, graven and cut after the cutting of a seal with the names of the children of Israel;	і зробив п’ятдесят гачків золотих, і гачками з’єднав одне покривало з іншим, і стала скинія одним цілим.
14	14
and he put them on the shoulder-pieces of the ephod, as stones of memorial of the children of Israel, as the Lord appointed Moses.	Потім зробив покривала з козячої вовни для покриття скинії: одинадцять покривал зробив таких;
15	15
And they made the oracle, a work woven with embroidery, according to the work of the ephod, of gold, and blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined.	довжиною покривало тридцять ліктів, і шириною покривало чотири лікті: одинадцятьом покривалам міра одна.
16	16
They made the oracle square and double, the length of a span, and the breadth of a span,—double.	І з’єднав він п’ять покривал окремо і шість покривал окремо.
17	17
And there was interwoven with it a woven work of four rows of stones, a series of stones, the first row, a sardius and topaz and emerald;	І зробив п’ятдесят петель на краю покривала крайнього, де воно з’єднується з іншим, і п’ятдесят петель зробив на краю покривала, що з’єднується з іншим;
18	18
and the second row, a carbuncle and sapphire and jasper;	і зробив п’ятдесят мідних гачків для з’єднання покрова, щоб склалось одне ціле.
19	19
and the third row, a ligure and agate and amethyst;	І зробив для скинії покров з червоних баранячих шкур і покриття зверху зі шкур синіх.
20	20
and the fourth row a chrysolite and beryl and onyx set round about with gold, and fastened with gold.	І зробив для скинії бруси з дерева ситим, що стоять прямо:
21	21
And the stones were twelve according to the names of the children of Israel, graven according to their names like seals, each according to his own name for the twelve tribes.	десять ліктів довжина бруса, і півтора ліктя ширина кожного бруса;
22	22
And they made on the oracle turned wreaths, wreathen work, of pure gold,	у кожного бруса по два шипи, один навпроти одного: так зробив він усі бруси скинії.
23	23
and they made two golden circlets and two golden rings. And they put the two golden rings on both the upper corners of the oracle;	І зробив для скинії двадцять таких брусів для південної сторони,
24	24
and they put the golden wreaths on the rings on both sides of the oracle,	і сорок срібних підніжків зробив під двадцять брусів: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під інший брус для двох шипів його;
25	25
and the two wreaths into the two couplings. And they put them on the two circlets, and they put them on the shoulders of the ephod opposite each other in front.	і для іншої сторони скинії, на північ, зробив двадцять брусів
26	26
And they made two golden rings, and put them on the two projections on the top of the oracle, and on the top of the hinder part of the ephod within.	і сорок срібних підніжків: два підніжки під один брус, і два підніжки під інший брус;
27	27
And they made two golden rings, and put them on both the shoulders of the ephod under it, in front by the coupling above the connexion of the ephod.	а для задньої сторони скинії, на захід, зробив шість брусів,
28	28
And he fastened the oracle by the rings that were on it to the rings of the ephod, which were fastened with a string of blue, joined together with the woven work of the ephod; that the oracle should not be loosed from the ephod, as the Lord commanded Moses.	і два бруси зробив для кута в скинії на задню сторону;
29	29
And they made the tunic under the ephod, woven work, all of blue.	і були вони з’єднані внизу і з’єднані вгорі до одного кільця: так зробив він з ними обома на обох кутах;
30	30
And the opening of the tunic in the midst woven closely together, the opening having a fringe round about, that it might not be rent.	і було вісім брусів і срібних підніжків шістнадцять, по два підніжки під кожен брус.
31	31
And they made on the border of the tunic below pomegranates as of a flowering pomegranate tree, of blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined.	І зробив жердини з дерева ситим, п’ять для брусів однієї сторони скинії,
32	32
And they made golden bells, and put the bells on the border of the tunic round about between the pomegranates:	і п’ять жердин для брусів іншої сторони скинії, і п’ять жердин для брусів задньої сторони скинії;
33	33
a golden bell and a pomegranate on the border of the tunic round about, for the ministration, as the Lord commanded Moses.	і зробив внутрішню жердину, що проходила б посередині брусів від одного кінця до другого;
34	34
And they made vestments of fine linen, a woven work, for Aaron and his sons,	бруси обклав золотом, і кільця, в які вкладаються жердини, зробив із золота, і жердини обклав золотом.
35	35
and the tires of fine linen, and the mitre of fine linen, and the drawers of fine linen twined;	І зробив завісу з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, і мистецькою роботою виконав на ній херувимів;
36	36
and their girdles of fine linen, and blue, and purple, and scarlet spun, the work of an embroiderer, according as the Lord commanded Moses.	і зробив для неї чотири стовпи з дерева ситим і обклав їх золотом, із золотими гачками, і відлив для них чотири срібних підніжки.
37	37
And they made the golden plate, a dedicated thing of the sanctuary, of pure gold; and he wrote upon it graven letters as of a seal, Holiness to the Lord.	І зробив завісу при вході у скинію з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, візерункової роботи,
38	38
And they put it on the border of blue, so that it should be on the mitre above, as the Lord commanded Moses.	і п’ять стовпів для неї з гачками; і обклав верхи їх і зв’я́зки їх золотом, і відлив п’ять мідних підніжків.
Chapter 37	Глава 37

1	1
And they made ten curtains for the tabernacle;	І зробив Веселеїл ковчег з дерева ситим; довжина його два лікті з половиною, ширина його півтора ліктя і висота його півтора ліктя;
2	2
of eight and twenty cubits the length of one curtain: the same measure was to all, and the breadth of one curtain was of four cubits.	і обклав його чистим золотом усередині і ззовні і зробив навколо нього золотий вінець;
3	3
And they made the veil of blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined, the woven work with cherubs.	і відлив для нього чотири кільця золотих, на чотирьох нижніх кутах його: два кільця на одній стороні його і два кільця на другій стороні його.
4	4
And they put it on four posts of incorruptible wood overlaid with gold; and their chapiters were gold, and their four sockets were silver.	І зробив жердини з дерева ситим і обклав їх золотом;
5	5
And they made the veil of the door of the tabernacle of witness of blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined, woven work with cherubs,	і вклав жердини в кільця, з боків ковчега, щоб носити ковчег.
6	6
and their posts five, and the rings; and they gilded their chapiters and their clasps with gold, and they had five sockets of brass.	І зробив кришку з чистого золота: довжина її два лікті з половиною, а ширина півтора ліктя.
7	7
And they made the court toward the south; the curtains of the court of fine linen twined, a hundred cubits every way,	І зробив двох херувимів із золота: карбованої роботи зробив їх на обох кінцях кришки,
8	8
and their posts twenty, and their sockets twenty;	одного херувима з одного кінця, а другого херувима з іншого кінця: зробив херувимів, що видавалися з обох кінців кришки;
9	9
and on the north side a hundred every way, and on the south side a hundred every way, and their posts twenty and their sockets twenty.	і були херувими з розпростертими вгору крилами і покривали крилами своїми кришку, а лицями своїми були звернені один до одного; до кришки були лиця херувимів.
10	10
And on the west side curtains of fifty cubits, their posts ten and their sockets ten.	І зробив стіл з дерева ситим довжиною у два лікті, шириною в лікоть і висотою у півтора ліктя,
11	11
And on the east side curtains of fifty cubits of fifteen cubits behind,	і обклав його золотом чистим, і зробив навколо нього золотий вінець;
12	12
and their pillars three, and their sockets three.	і зробив навколо нього стінки в долоню і зробив золотий вінець на стінках його;
13	13
And at the second back on this side and on that by the gate of the court, curtains of fifteen cubits, their pillars three and their sockets three;	і відлив для нього чотири кільця золотих і закріпив кільця на чотирьох кутах, біля чотирьох ніжок його;
14	14
all the curtains of the tabernacle of fine linen twined.	при стінках були кільця, щоб вкладати жердини для носіння столу;
15	15
And the sockets of their pillars of brass, and their hooks of silver, and their chapiters overlaid with silver, and all the posts of the court overlaid with silver:	і зробив жердини з дерева ситим і обклав їх золотом для носіння столу.
16	16
and the veil of the gate of the court, the work of an embroiderer of blue, and purple, and spun scarlet, and fine linen twined; the length of twenty cubits, and the height and the breadth of five cubits, made equal to the curtains of the court;	Потім зробив сосуди, що належать до столу: блюда, кадильниці, кружки і чаші, щоб узливати ними, з чистого золота.
17	17
and their pillars four, and their sockets four of brass, and their hooks of silver, and their chapiters overlaid with silver.	І зробив світильник із золота чистого, карбований зробив світильник; стебло його, віття його, чашечки його, яблука його і квіти його виходили з нього;
18	18
And all the pins of the court round about of brass, and they were overlaid with silver.	шість гілок виходило з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його;
19	19
And this was the construction of the tabernacle of witness, accordingly as it was appointed to Moses; so that the public service should belong to the Levites, through Ithamar the son of Aaron the priest.	три чашечки були подібні до мигдалевої квітки, яблуко і квіти на одній гілці, і три чашечки подібні до мигдалевої квітки, яблуко і квіти на іншій гілці: так на всіх шести гілках, що виходять зі світильника;
20	20
And Beseleel the son of Urias of the tribe of Juda, did as the Lord commanded Moses.	а на стеблі світильника були чотири чашечки, подібні до мигдалевої квітки з яблуками і квітами;
21	21
And Eliab the son of Achisamach of the tribe of Dan was there, who was chief artificer in the woven works and needle-works and embroideries, in weaving with the scarlet and fine linen.	у шести гілок, що виходили з нього, яблуко під першими двома гілками, і яблуко під другими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками;
Chapter 38	Глава 38

1	1
And Beseleel made the ark,	І зробив жертовник всепалення з дерева ситим довжиною в п’ять ліктів і шириною в п’ять ліктів, чотирикутний, висотою у три лікті;
2	2
and overlaid it with pure gold within and without;	і зробив роги на чотирьох кутах його, так що з нього виходили роги, і обклав його міддю.
3	3
and he cast for it four golden rings, two on the one side, and two on the other,	І зробив усе приладдя жертовника: горщики, лопатки, чаші, виделки й вугільниці; усе приладдя його зробив з міді.
4	4
wide enough for the staves, so that men should bear the ark with them.	І зробив для жертовника ґрати, рід сітки, з міді, по краях його внизу до половини його;
5	5
And he made the propitiatory over the ark of pure gold,	і зробив чотири кільця на чотирьох кутах мідних ґрат для вкладання жердин.
6	6
and the two cherubs of gold;	І зробив жердини з дерева ситим, і обклав їх міддю,
7	7
one cherub on the one end of the propitiatory, and another cherub on the other end of the propitiatory,	і вклав жердини в кільця по боках жертовника, щоб носити його за допомогою їх; порожнім усередині з дощок зробив його.
8	8
overshadowing the propitiatory with their wings.	І зробив умивальник з міді і підніжжя його з міді з вишуканими зображеннями, що прикрашали вхід скинії зібрання.
9	9
And he made the set table of pure gold,	І зробив двір: з полуденної сторони, на південь, завіси з крученого висону, довжиною в сто ліктів;
10	10
and cast for it four rings: two on the one side and two on the other side, broad, so that men should lift it with the staves in them.	стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
11	11
And he made the staves of the ark and of the table, and gilded them with gold.	І на північній стороні — завіси у сто ліктів; стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
12	12
And he made the furniture of the table, both the dishes, and the censers, and the cups, and the bowls with which he should offer drink-offerings, of gold.	І з західної сторони — завіси у п’ятдесят ліктів, стовпів для них десять і підніжків до них десять; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
13	13
And he made the candlestick which gives light, of gold;	І з передньої сторони на схід — завіси у п’ятдесят ліктів.
14	14
the stem solid, and the branches from both its sides;	Для однієї сторони воріт двору — завіси у п’ятнадцять ліктів, стовпів для них три і підніжків до них три;
15	15
and blossoms proceeding from its branches, three on this side, and three on the other, made equal to each other.	і для другої сторони [з обох боків воріт двору] — завіси у п’ятнадцять ліктів, стовпів для них три і підніжків до них три.
16	16
And as to their lamps, which are on the ends, knops proceeded from them; and sockets proceeding from them, that the lamps might be upon them; and the seventh socket, on the top of the candlestick, on the summit above, entirely of solid gold.	Усі завіси з усіх боків двору з крученого висону,
17	17
And on the candlestick seven golden lamps, and its snuffers gold, and its funnels gold.	а підніжки стовпів з міді, гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла; верхи ж у них обкладені сріблом, і всі стовпи двору з’єднані зв’я́зками срібними.
18	18
He overlaid the posts with silver, and cast for each post golden rings, and gilded the bars with gold; and he gilded the posts of the veil with gold, and made the hooks of gold.	Завіса ж для воріт двору візерункової роботи з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, довжиною у двадцять ліктів, висотою в п’ять ліктів, по всій довжині, подібно до завіс двору;
19	19
He made also the rings of the tabernacle of gold; and the rings of the court, and the rings for drawing out the veil above of brass.	і стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири мідних; гачки на них срібні, а верхи їх обкладені сріблом, і зв’я́зки їх срібні.
20	20
He cast the silver chapiters of the tabernacle, and the brazen chapiters of the door of the tabernacle, and the gate of the court; and he made silver hooks for the posts, he overlaid them with silver on the posts.	Усі кілки навколо скинії і двору мідні.
21	21
He made the pins of the tabernacle and the pins of the court of brass.	Ось підрахунок того, що вжито для скинії одкровення, зроблене за повелінням Мойсея, посередництвом левитів під наглядом Іфамара, сина Ааронового, священика.
22	22
He made the brazen altar of the brazen censers, which belonged to the men engaged in sedition with the gathering of Core.	Робив же все, що повелів Господь Мойсеєві, Веселеїл, син Урії, сина Ора, з коліна Іудиного,
23	23
He made all the vessels of the altar and its grate, and its base, and its bowls, and the brazen flesh-hooks.	і з ним Аголіав, син Ахисамахів, з коліна Данового, різьбяр і майстерний ткач і гаптівник по блакитній, пурпуровій, червленій і висоновій тканині.
24	24
He made an appendage for the altar of network under the grate, beneath it as far as the middle of it; and he fastened to it four brazen rings on the four parts of the appendage of the altar, wide enough for the bars, so as to bear the altar with them.	Усього золота, вжитого для справи на все приладдя святилища, золота, принесеного в дар, було двадцять дев’ять талантів сімсот тридцять сиклів, сиклів священних;
25	25
He made the holy anointing oil and the composition of the incense, the pure work of the perfumer.	срібла ж від перелічених осіб громади сто талантів і тисяча сімсот сімдесят п’ять сиклів, сиклів священних;
26	26
He made the brazen laver, and the brazen base of it of the mirrors of the women that fasted, who fasted by the doors of the tabernacle of witness, in the day in which he set it up.	з шестисот трьох тисяч п’ятисот п’ятдесяти чоловік, з кожного, хто був перелічений, від двадцяти років і вище, по півсикля з людини, рахуючи на сикль священний.
27	27
And he made the laver, that at it Moses and Aaron and his sons might wash their hands and their feet: when they went into the tabernacle of witness, or whensoever they should advance to the altar to do service, they washed at it, as the Lord commanded Moses.	Сто талантів срібла вжито на відлиття підніжків святилища і підніжків біля завіси; сто підніжків зі ста талантів, по таланту на підніжок;
Chapter 39	Глава 39

1	1
All the gold that was employed for the works according to all the fabrication of the holy things, was of the gold of the offerings, twenty-nine talents, and seven hundred and twenty shekels according to the holy shekel.	З блакитної ж, пурпурової і червленої вовни зробили вони службовий одяг, для служіння у святилищі; також зробили священний одяг Аарону, як повелів Господь Мойсеєві.
2	2
And the offering of silver from the men that were numbered of the congregation a hundred talents, and a thousand seven hundred and seventy-five shekels, one drachm apiece, even the half shekel, according to the holy shekel.	І зробив ефод із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону;
3	3
Every one that passed the survey from twenty years old and upwards to the number of six hundred thousand, and three thousand five hundred and fifty.	і розбили вони золото в аркуші і витягнули нитки, щоб увіткати їх між блакитними, пурпуровими, червленими і висонними нитками, мистецькою роботою.
4	4
And the hundred talents of silver went to the casting of the hundred chapiters of the tabernacle, and to the chapiters of the veil;	І зробили в ньому нарамники, що зв’язували; на обох кінцях своїх він був зв’язаний.
5	5
a hundred chapiters to the hundred talents, a talent to a chapiter.	І пояс ефода, який поверх нього, однакової з ним роботи, зроблений був із золота, із блакитної, пурпурової і червленої вовни і крученого висону, як повелів Господь Мойсеєві.
6	6
And the thousand seven hundred and seventy-five shekels he formed into hooks for the pillars, and he gilt their chapiters and adorned them.	І обробили камені оніксові, вставивши їх у золоті гнізда і вирізавши на них імена синів Ізраїлевих, як вирізають на печатці;
7	7
And the brass of the offering was seventy talents, and a thousand five hundred shekels;	і поклав він їх на нарамники ефода, у пам’ять синів Ізраїлевих, як повелів Господь Мойсеєві.
8	8
and they made of it the bases of the door of the tabernacle of witness,	І зробив наперсник мистецькою роботою, такою ж роботою, як ефод, із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону;
9	9
and the bases of the court round about, and the bases of the gate of the court, and the pins of the tabernacle, and the pins of the court round about;	він був чотирикутний; подвійний зробили вони наперсник у п’ядь довжиною й у п’ядь шириною, він був подвійний;
10	10
and the brazen appendage of the altar, and all the vessels of the altar, and all the instruments of the tabernacle of witness.	і вставили в нього в чотири ряди камені. Поряд: рубін, топаз, смарагд, — це перший ряд;
11	11
And the children of Israel did as the Lord commanded Moses, so did they.	у другому ряду: карбункул, сапфір і алмаз;
12	12
And of the gold that remained of the offering they made vessels to minister with before the Lord.	у третьому ряду: яхонт, агат і аметист;
13	13
And the blue that was left, and the purple, and the scarlet they made into garments of ministry for Aaron, so that he should minister with them in the sanctuary;	у четвертому ряду: хризоліт, онікс і яспис; і вставлені вони в золоті гнізда.
14	14
and they brought the garments to Moses, and the tabernacle, and its furniture, its bases and its bars and the posts;	Каменів було за числом імен синів Ізраїлевих: дванадцять було їх, за числом імен їх, і на кожному з них вирізано було, як на печатці, по одному імені, для дванадцяти колін.
15	15
and the ark of the covenant, and its bearers, and the altar and all its furniture.	До наперсника зробили товсті ланцюжки витої роботи з чистого золота;
16	16
And they made the anointing oil, and the incense of composition, and the pure candlestick,	і зробили два золотих гнізда і два золотих кільця і прикріпили два кільця до двох країв наперсника;
17	17
and its lamps, lamps for burning, and oil for the light,	і просунули обидва плетені ланцюжки з золота у два кільця по кінцях наперсника,
18	18
and the table of shewbread, and all its furniture, and the shewbread upon it,	а два кінці двох ланцюжків прикріпили до двох гнізд і прикріпили їх до нарамників ефода з лицевої сторони його;
19	19
and the garments of the sanctuary which belong to Aaron, and the garments of his sons, for the priestly ministry;	ще зробили два кільця золотих і прикріпили до двох інших кінців наперсника, на тій стороні, яка знаходиться до ефода зсередини;
20	20
and the curtains of the court, and the posts, and the veil of the door of the tabernacle, and the gate of the court,	і ще зробили два кільця золотих і прикріпили їх до двох нарамників ефода знизу, з лицевої сторони його, біля з’єднання його над поясом ефода;
21	21
and all the vessels of the tabernacle and all its instruments: and the skins, even rams' skins dyed red, and the blue coverings, and the coverings of the other things, and the pins, and all the instruments for the works of the tabernacle of witness.	і прикріпили наперсник кільцями його до кілець ефода шнуром з блакитної вовни, щоб він був над поясом ефода, і щоб не відставав наперсник від ефода, як повелів Господь Мойсеєві.
22	22
Whatsoever things the Lord appointed Moses, so did the children of Israel make all the furniture.	І зробив верхню ризу до ефода, виткану, усю з блакитної вовни,
23	23
And Moses saw all the works; and they had done them all as the Lord commanded Moses, so had they made them; and Moses blessed them.	і посередині верхньої ризи отвір, як отвір у броні, і навколо нього обшивку, щоб не дерлося;
Chapter 40	Глава 40

1	1
And the Lord spoke to Moses, saying,	І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2	2
On the first day of the first month, at the new moon, thou shalt set up the tabernacle of witness,	у перший місяць, у перший день місяця постав скинію зібрання,
3	3
and thou shalt place in it the ark of the testimony, and shalt cover the ark with the veil,	і постав у ній ковчег одкровення, і закрий ковчег завісою;
4	4
and thou shalt bring in the table and shalt set forth that which is to be set forth on it; and thou shalt bring in the candlestick and place its lamps on it.	і внеси стіл і розстав на ньому всі речі його, і внеси світильник і постав на ньому лампади його;
5	5
And thou shalt place the golden altar, to burn incense before the ark; and thou shalt put a covering of a veil on the door of the tabernacle of witness.	і постав золотий жертовник для куріння перед ковчегом одкровення і повісь завісу при вході в скинію [зібрання];
6	6
And thou shalt put the altar of burnt-offerings by the doors of the tabernacle of witness,	і постав жертовник всепалення перед входом у скинію зібрання;
8	8
and thou shalt set up the tabernacle round about, and thou shalt hallow all that belongs to it round about.	і постав двір навколо і повісь завісу на воротах двору.
9	9
And thou shalt take the anointing oil, and shalt anoint the tabernacle, and all things in it; and shalt sanctify it, and all its furniture, and it shall be holy.	І візьми єлею помазання, і помаж скинію й усе, що в ній, і освяти її і все приладдя її, і буде свята;
10	10
And thou shalt anoint the altar of burnt-offerings, and all its furniture; and thou shalt hallow the altar, and the altar shall be most holy.	помаж жертовник всепалення й усе приладдя його і освяти жертовник, і буде жертовник святиня велика;
12	12
And thou shalt bring Aaron and his sons to the doors of the tabernacle of witness, and thou shalt wash them with water.	І приведи Аарона і синів його до входу в скинію зібрання і обмий їх водою,
13	13
And thou shalt put on Aaron the holy garments, and thou shalt anoint him, and thou shalt sanctify him, and he shall minister to me as priest.	і зодягни Аарона у священні одежі, і помаж його, і освяти його, щоб він був священиком Мені.
14	14
And thou shalt bring up his sons, and shalt put garments on them.	І синів його приведи, і зодягни їх у хітони,
15	15
And thou shalt anoint them as thou didst anoint their father, and they shall minister to me as priests; and it shall be that they shall have an everlasting anointing of priesthood, throughout their generations.	і помаж їх, як помазав ти батька їхнього, щоб вони були священиками Мені, і помазання їх посвя́тить їх у вічне священство в роди їх.
16	16
And Moses did all things whatsoever the Lord commanded him, so did he.	І зробив Мойсей усе, як повелів йому Господь, так і зробив.
17	17
And it came to pass in the first month, in the second year after their going forth out of Egypt, at the new moon, that the tabernacle was set up.	У перший місяць другого року [після виходу їх з Єгипту], у перший день місяця була поставлена скинія.
18	18
And Moses set up the tabernacle, and put on the chapiters, and put the bars into their places, and set up the posts.	І поставив Мойсей скинію, поклав підніжжя її, поставив бруси її, поклав жердини і поставив стовпи її,
19	19
And he stretched out the curtains over the tabernacle, and put the veil of the tabernacle on it above as the Lord commanded Moses.	розпростер покров над скинією, і поклав покришку поверх цього покрову, як повелів Господь Мойсеєві.
20	20
And he took the testimonies, and put them into the ark; and he put the staves by the sides of the ark.	І взяв і поклав одкровення в ковчег, і вклав жердини у кільця ковчега, і поклав кришку на ковчег зверху;
21	21
And he brought the ark into the tabernacle, and put on it the covering of the veil, and covered the ark of the testimony, as the Lord commanded Moses.	і вніс ковчег у скинію, і повісив завісу, і закрив ковчег одкровення, як повелів Господь Мойсеєві.
22	22
And he put the table in the tabernacle of witness, on the north side without the veil of the tabernacle.	І поставив стіл у скинії зібрання, на північній стороні скинії, поза завісою,
23	23
And he put on it the shewbread before the Lord, as the Lord commanded Moses.	і розклав на ньому ряд хлібів перед Господом, як повелів Господь Мойсеєві.
24	24
And he put the candlestick into the tabernacle of witness, on the side of the tabernacle toward the south.	І поставив світильник у скинії зібрання навпроти столу, на південній стороні скинії,
25	25
And he put on it its lamps before the Lord, as the Lord had commanded Moses.	і поставив лампади [його] перед Господом, як повелів Господь Мойсеєві.
26	26
And he put the golden altar in the tabernacle of witness before the veil;	І поставив золотий жертовник у скинії зібрання перед завісою
27	27
and he burnt on it incense of composition, as the Lord commanded Moses.	і розкурив на ньому запашне кадіння, як повелів Господь Мойсеєві.
29	29
And he put the altar of the burnt-offerings by the doors of the tabernacle.	і жертовник всепалення поставив при вході у скинію зібрання і приніс на ньому всепалення і приношення хлібне, як повелів Господь Мойсеєві.
33	33
And he set up the court round about the tabernacle and the altar; and Moses accomplished all the works.	І поставив двір навколо скинії і жертовника і повісив завісу на воротах двору.
34	34
And the cloud covered the tabernacle of witness, and the tabernacle was filled with the glory of the Lord.	І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію;
35	35
And Moses was not able to enter into the tabernacle of testimony, because the cloud overshadowed it, and the tabernacle was filled with the glory of the Lord.	і не міг Мойсей увійти у скинію зібрання, тому що осіняла її хмара, і слава Господня наповнювала скинію.
36	36
And when the cloud went up from the tabernacle, the children of Israel prepared to depart with their baggage.	Коли піднімалася хмара від скинії, тоді вирушали у путь сини Ізраїлеві в усю подорож свою;
37	37
And if the cloud went not up, they did not prepare to depart, till the day when the cloud went up.	якщо ж не піднімалася хмара, то і вони не вирушали в дорогу, доки вона не піднімалася,
38	38
For a cloud was on the tabernacle by day, and fire was on it by night before all Israel, in all their journeyings.	тому що хмара Господня стояла над скинією вдень, і вогонь був уночі в ній перед очима усього дому Ізраїлевого під час усього подорожування їх.

← Genesis

Leviticus →

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Old Testament

New Testament