Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Κεφάλαιο 14
Глава́ д҃і
1
1
ΚΑΙ ἐλεήσει Κύριος τὸν ᾿Ιακὼβ καὶ ἐκλέξεται ἔτι τὸν ᾿Ισραήλ, καὶ ἀναπαύσονται ἐπὶ τῆς γῆς αὐτῶν, καὶ ὁ γειώρας προστεθήσεται πρὸς αὐτοὺς καὶ προστεθήσεται πρὸς τὸν οἶκον ᾿Ιακώβ, Ско́рѡ и҆́детъ и҆ не оу҆ме́длитъ: и҆ поми́лꙋетъ гдⷭ҇ь і҆а́кѡва и҆ и҆збере́тъ па́ки і҆и҃лѧ, и҆ почі́ютъ на землѝ свое́й, и҆ пришле́цъ приложи́тсѧ къ ни̑мъ и҆ приложи́тсѧ къ до́мꙋ і҆а́кѡвлю,
2
2
καὶ λήψονται αὐτοὺς ἔθνη καὶ εἰσάξουσιν εἰς τὸν τόπον αὐτῶν, καὶ κατακληρονομήσουσι καὶ πληθυνθήσονται ἐπὶ τῆς γῆς τοῦ Θεοῦ εἰς δούλους καὶ δούλας· καὶ ἔσονται αἰχμάλωτοι οἱ αἰχμαλωτεύσαντες αὐτούς, καὶ κυριευθήσονται οἱ κυριεύσαντες αὐτῶν. и҆ по́ймꙋтъ и҆̀хъ ꙗ҆зы́цы и҆ введꙋ́тъ на мѣ́сто и҆́хъ, и҆ наслѣ́дѧтъ и҆ оу҆мно́жатсѧ на землѝ бж҃їи въ рабы̑ и҆ рабы̑ни: и҆ бꙋ́дꙋтъ плѣне́ни плѣни́вшїи ѧ҆̀, и҆ ѡ҆блада́ни бꙋ́дꙋтъ ѡ҆блада́вшїи и҆́ми.
3
3
Καὶ ἔσται ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἀναπαύσει σε Κύριος ἀπὸ τῆς ὀδύνης καὶ τοῦ θυμοῦ σου καὶ τῆς δουλείας σου τῆς σκληρᾶς, ἧς ἐδούλευσας αὐτοῖς. И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, оу҆поко́итъ тѧ̀ гдⷭ҇ь ѿ болѣ́зни и҆ ꙗ҆́рости твоеѧ̀ и҆ ѿ рабо́ты жесто́кїѧ, є҆́юже рабо́талъ є҆сѝ и҆̀мъ.
4
4
καὶ λήψη τὸν θρῆνον τοῦτον ἐπὶ τὸν βασιλέα Βαβυλῶνος καὶ ἐρεῖς ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνη· πῶς ἀναπέπαυται ὁ ἀπαιτῶν καὶ ἀναπέπαυται ὁ ἐπισπουδαστής; И҆ прїи́меши пла́чь се́й [Є҆вр.: при́тчꙋ сїю̀.] на царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ рече́ши въ то́й де́нь: ка́кѡ преста̀ и҆стѧзꙋ́ѧй и҆ преста̀ понꙋжда́ѧй;
5
5
συνέτριψε Κύριος τὸν ζυγὸν τῶν ἁμαρτωλῶν, τὸν ζυγὸν τῶν ἀρχόντων· Сокрꙋшѝ бг҃ъ ꙗ҆ре́мъ грѣ́шникѡвъ, ꙗ҆ре́мъ кнѧзе́й,
6
6
πατάξας ἔθνος θυμῷ, πληγῇ ἀνιάτῳ, παίων ἔθνος πληγὴν θυμοῦ, ἣ οὐκ ἐφείσατο, ἀνεπαύσατο πεποιθώς. порази́въ ꙗ҆зы́къ ꙗ҆́ростїю, ꙗ҆́звою неисцѣ́льною, поража́ѧй ꙗ҆зы́къ ꙗ҆́звою ꙗ҆́рости, є҆́юже не пощадѣ̀, почѝ оу҆пова́ющи.
7
7
πᾶσα ἡ γῆ βοᾷ μετ᾿ εὐφροσύνης, Всѧ̀ землѧ̀ вопїе́тъ со весе́лїемъ,
8
8
καὶ τὰ ξύλα τοῦ λιβάνου εὐφράνθησαν ἐπὶ σοὶ καὶ ἡ κέδρος τοῦ Λιβάνου· ἀφ᾿ οὗ σὺ κεκοίμησαι, οὐκ ἀνέβη ὁ κόπτων ἡμᾶς. и҆ древа̀ лїва́нѡва возвесели́шасѧ ѡ҆ тебѣ̀ и҆ ке́дръ лїва́нскїй: ѡ҆не́лѣже ты̀ оу҆снꙋ́лъ є҆сѝ, не взы́де посѣка́ѧй на́съ.
9
9
ὁ ᾅδης κάτωθεν ἐπικράνθη συναντήσας σοι, συνηγέρθησάν σοι πάντες οἱ γίγαντες οἱ ἄρξαντες τῆς γῆς, οἱ ἐγείραντες ἐκ τῶν θρόνων αὐτῶν πάντας βασιλεῖς ἐθνῶν. А҆́дъ до́лѣ ѡ҆горчи́сѧ, срѣ́тъ тѧ̀: воста́ша съ тобо́ю всѝ и҆споли́ни ѡ҆блада́вшїи земле́ю, подвиза́вшїи ѿ престо́лѡвъ свои́хъ всѣ́хъ царе́й ꙗ҆зы́ческихъ.
10
10
πάντες ἀποκριθήσονται καὶ ἐροῦσί σοι· καὶ σὺ ἑάλως, ὥσπερ καὶ ἡμεῖς, ἐν ἡμῖν δὲ κατελογίσθης. Всѝ ѿвѣща́ютъ и҆ рекꙋ́тъ тебѣ̀: и҆ ты̀ плѣне́нъ є҆сѝ, ꙗ҆́коже и҆ мы̀: и҆ въ на́съ вмѣне́нъ є҆сѝ.
11
11
κατέβη εἰς ᾅδου ἡ δόξα σου, ἡ πολλὴ εὐφροσύνη σου· ὑποκάτω σου στρώσουσι σῆψιν, καὶ τὸ κατακάλυμμά σου σκώληξ. Сни́де сла́ва твоѧ̀ во а҆́дъ, мно́гое весе́лїе твоѐ: под̾ тобо́ю посте́лютъ гни́лость, и҆ покро́въ тво́й че́рвь.
12
12
πῶς ἐξέπεσεν ἐκ τοῦ οὐρανοῦ ὁ ἑωσφόρος ὁ πρωΐ ἀνατέλλων; συνετρίβη εἰς τὴν γῆν ὁ ἀποστέλλων πρὸς πάντα τὰ ἔθνη. Ка́кѡ спадѐ съ небесѐ денни́ца восходѧ́щаѧ заꙋ́тра; сокрꙋши́сѧ на землѝ посыла́ѧй ко всѣ̑мъ ꙗ҆зы́кѡмъ.
13
13
σὺ δὲ εἶπας ἐν τῇ διανοίᾳ σου· εἰς τὸν οὐρανὸν ἀναβήσομαι, ἐπάνω τῶν ἀστέρων τοῦ οὐρανοῦ θήσω τὸν θρόνον μου, καθιῶ ἐν ὄρει ὑψηλῷ, ἐπὶ τὰ ὄρη τὰ ὑψηλὰ τὰ πρὸς Βορρᾶν, Ты́ же ре́клъ є҆сѝ во оу҆мѣ̀ твое́мъ: на не́бо взы́дꙋ, вы́ше ѕвѣ́здъ небе́сныхъ поста́влю престо́лъ мо́й, сѧ́дꙋ на горѣ̀ высо́цѣ, на гора́хъ высо́кихъ, ꙗ҆̀же къ сѣ́верꙋ:
14
14
ἀναβήσομαι ἐπάνω τῶν νεφῶν, ἔσομαι ὅμοιος τῷ ῾Υψίστῳ. взы́дꙋ вы́ше ѡ҆́блакъ, бꙋ́дꙋ подо́бенъ вы́шнемꙋ.
15
15
νῦν δὲ εἰς ᾅδην καταβήσῃ καὶ εἰς τὰ θεμέλια τῆς γῆς. Нн҃ѣ же во а҆́дъ сни́деши и҆ во ѡ҆снѡва́нїѧ землѝ.
16
16
οἱ ἰδόντες σε θαυμάσονται ἐπὶ σοὶ καὶ ἐροῦσιν· οὗτος ὁ ἄνθρωπος ὁ παροξύνων τὴν γῆν, ὁ σείων βασιλεῖς; Ви́дѣвшїи тѧ̀ оу҆дивѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ и҆ рекꙋ́тъ: се́й человѣ́къ раздража́ѧй зе́млю, потрѧса́ѧй цари̑,
17
17
ὁ θεὶς τὴν οἰκουμένην ὅλην ἔρημον καὶ τὰς πόλεις αὐτοῦ καθεῖλε, τοὺς ἐν ἐπαγωγῇ οὐκ ἔλυσε. положи́вый вселе́ннꙋю всю̀ пꙋ́стꙋ и҆ гра́ды є҆ѧ̀ разсы́па, плѣне́ныхъ не разрѣшѝ.
18
18
πάντες οἱ βασιλεῖς τῶν ἐθνῶν ἐκοιμήθησαν ἐν τιμῇ, ἄνθρωπος ἐν τῷ οἴκῳ αὐτοῦ· Всѝ ца́рїе ꙗ҆зы́кѡвъ оу҆спо́ша въ че́сти, кі́йждо въ домꙋ̀ свое́мъ.
19
19
σὺ δὲ ριφήσῃ ἐν τοῖς ὄρεσιν ὡς νεκρὸς ἐβδελυγμένος μετὰ πολλῶν τεθνηκότων ἐκκεκεντημένων μαχαίραις, καταβαινόντων εἰς ᾅδου. ὃν τρόπον ἱμάτιον ἐν αἵματι πεφυρμένον οὐκ ἔσται καθαρόν, Ты́ же пове́рженъ бꙋ́деши въ гора́хъ, ꙗ҆́кѡ мертве́цъ ме́рзкїй со мно́гими мертвєцы̀ и҆зсѣ́чеными мече́мъ, сходѧ́щими во а҆́дъ.
20
20
οὕτως οὐδὲ σὺ ἔσῃ καθαρός, διότι τὴν γῆν μου ἀπώλεσας καὶ τὸν λαόν μου ἀπέκτεινας· οὐ μὴ μείνῃς εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον, σπέρμα πονηρόν. Ꙗ҆́коже ри́за въ кро́ви намоче́на не бꙋ́детъ чиста̀, та́кожде и҆ ты̀ не бꙋ́деши чи́стъ, занѐ зе́млю мою̀ погꙋби́лъ є҆сѝ и҆ лю́ди моѧ̑ и҆зби́лъ є҆сѝ: не пребꙋ́деши въ вѣ́чное вре́мѧ, сѣ́мѧ ѕло́е.
21
21
ἑτοίμασον τὰ τέκνα σου σφαγῆναι ταῖς ἁμαρτίαις τοῦ πατρὸς αὐτῶν, ἵνα μὴ ἀναστῶσι καὶ κληρονομήσωσι τὴν γῆν καὶ ἐμπλήσωσιν τὴν γῆν πολέμων. Оу҆гото́ви ча̑да твоѧ̑ на оу҆бїе́нїе грѣха́ми ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, да воста́нꙋтъ и҆ наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ напо́лнѧтъ зе́млю ра́тьми.
22
22
Καὶ ἐπαναστήσομαι αὐτοῖς, λέγει Κύριος σαβαώθ, καὶ ἀπολῶ αὐτῶν ὄνομα καὶ κατάλειμμα καὶ σπέρμα — τάδε λέγει Κύριος — И҆ воста́нꙋ на нѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ, и҆ погꙋблю̀ и҆́мѧ и҆́хъ, и҆ ѡ҆ста́нокъ, и҆ сѣ́мѧ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь.
23
23
καὶ θήσω τὴν Βαβυλωνίαν ἔρημον, ὥστε κατοικεῖν ἐχίνους, καὶ ἔσται εἰς οὐδέν· καὶ θήσω αὐτὴν πηλοῦ βάραθρον εἰς ἀπώλειαν. И҆ положꙋ̀ вавѷлѡ́на пꙋ́ста, ꙗ҆́кѡ вогнѣзди́тисѧ є҆жє́мъ, и҆ бꙋ́детъ ни во что́же: и҆ положꙋ̀ и҆̀ бре́нїѧ про́пасть въ па́гꙋбꙋ.
24
24
τάδε λέγει Κύριος σαβαώθ· ὃν τρόπον εἴρηκα, οὕτως ἔσται, καὶ ὃν τρόπον βεβούλευμαι, οὕτως μενεῖ, Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ: ꙗ҆́коже гл҃ахъ, та́кѡ бꙋ́детъ, и҆ ꙗ҆́коже совѣща́хъ, та́кѡ пребꙋ́детъ,
25
25
τοῦ ἀπολέσαι τοὺς ᾿Ασσυρίους ἀπὸ τῆς γῆς τῆς ἐμῆς καὶ ἀπὸ τῶν ὀρέων μου, καὶ ἔσονται εἰς καταπάτημα, καὶ ἀφαιρεθήσεται ἀπ᾿ αὐτῶν ὁ ζυγὸς αὐτῶν, καὶ τὸ κῦδος αὐτῶν ἀπὸ τῶν ὤμων ἀφαιρεθήσεται. є҆́же погꙋби́ти а҆ссѷрі́анъ на землѝ мое́й и҆ на гора́хъ мои́хъ: и҆ бꙋ́дꙋтъ въ попра́нїе, и҆ ѿи́метсѧ ѿ ни́хъ ꙗ҆ре́мъ и҆́хъ, и҆ сла́ва [Є҆вр.: бре́мѧ.] и҆́хъ ѿ ра́менъ и҆́хъ ѿи́метсѧ.
26
26
αὕτη ἡ βουλή, ἣν βεβούλευται Κύριος ἐπὶ τὴν ὅλην οἰκουμένην, καὶ αὕτη ἡ χεὶρ ἡ ὑψηλὴ ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη. Се́й совѣ́тъ, є҆го́же совѣща̀ гдⷭ҇ь на всю̀ вселе́ннꙋю, и҆ сїѧ̀ рꙋка̀ на всѧ̑ ꙗ҆зы́ки вселе́нныѧ:
27
27
ἃ γὰρ ὁ Θεὸς ὁ ἅγιος βεβούλευται, τίς διασκεδάσει; καὶ τὴν χεῖρα αὐτοῦ τὴν ὑψηλὴν τίς ἀποστρέψει; ꙗ҆̀же бо бг҃ъ ст҃ы́й совѣща̀, кто̀ разори́тъ; и҆ рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀ высо́кꙋю кто̀ ѿврати́тъ;
28
28
Τοῦ ἔτους, οὗ ἀπέθανεν ὁ βασιλεὺς ῎Αχαζ, ἐγενήθη τὸ ρῆμα τοῦτο. Въ лѣ́то, въ не́же оу҆́мре а҆ха́зъ ца́рь, бы́сть глаго́лъ се́й:
29
29
μὴ εὐφρανθείητε οἱ ἀλλόφυλοι πάντες, συνετρίβη γὰρ ὁ ζυγὸς τοῦ παίοντος ὑμᾶς· ἐκ γὰρ σπέρματος ὄφεως ἐξελεύσεται ἔκγονα ἀσπίδων, καὶ τὰ ἔκγονα αὐτῶν ἐξελεύσονται ὄφεις πετόμενοι не ра́дꙋйтесѧ, всѝ и҆ноплемє́нницы, сокрꙋши́сѧ бо ꙗ҆ре́мъ бїю́щагѡ вы̀: ѿ сѣ́мене бо ѕмїи́на и҆зы́дꙋтъ и҆сча̑дїѧ а҆́спїдѡвъ, и҆ и҆сча̑дїѧ и҆́хъ и҆зы́дꙋтъ ѕмїи̑ парѧ́щїи:
30
30
καὶ βοσκηθήσονται πτωχοὶ δι᾿ αὐτοῦ, πτωχοὶ δὲ ἄνθρωποι ἐπὶ εἰρήνης ἀναπαύσονται· ἀνελεῖ δὲ λιμῷ τὸ σπέρμα σου καὶ τὸ κατάλειμμά σου ἀνελεῖ. и҆ оу҆пасꙋ́тсѧ оу҆бо́зїи и҆́мъ, ни́щїи же человѣ́цы въ ми́рѣ почі́ютъ: и҆ потреби́тъ гла́домъ сѣ́мѧ твоѐ, и҆ ѡ҆ста́нокъ тво́й и҆збїе́тъ.
31
31
ὀλολύξατε, πύλαι πόλεων, κεκραγέτωσαν πόλεις τεταραγμέναι, οἱ ἀλλόφυλοι πάντες, ὅτι ἀπὸ Βορρᾶ καπνὸς ἔρχεται, καὶ οὐκ ἔστι τοῦ εἶναι. Воспла́читесѧ, врата̀ градѡ́въ, да возопїю́тъ гра́ды смѧте́ннїи, и҆ноплемє́нницы всѝ, занѐ ды́мъ ѿ сѣ́вера и҆́детъ, и҆ нѣ́сть, и҆́же пребꙋ́детъ.
32
32
καὶ τί ἀποκριθήσονται βασιλεῖς ἐθνῶν; ὅτι Κύριος ἐθεμελίωσε Σιών, καὶ δι᾿ αὐτοῦ σωθήσονται οἱ ταπεινοὶ τοῦ λαοῦ. И҆ что̀ ѿвѣща́ютъ ца́рїе ꙗ҆зы́кѡвъ; ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь ѡ҆снова̀ сїѡ́на, и҆ тѣ́мъ спасꙋ́тсѧ смире́ннїи люді́й є҆гѡ̀.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.