1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 52
|
Глава 52
|
|
1
|
1
|
| ΟΝΤΟΣ εἰκοστοῦ καὶ ἑνὸς ἔτους Σεδεκίου ἐν τῷ βασιλεύειν αὐτόν, καὶ ἕνδεκα ἔτη ἐβασίλευσεν ἐν ῾Ιερουσαλήμ, καὶ ὄνομα τῇ μητρὶ αὐτοῦ ᾿Αμειτάαλ, θυγάτηρ ῾Ιερεμίου, ἐκ Λοβενά. | Седекія був двадцяти одного року, коли почав царювати, і царював у Єрусалимі одинадцять років; ім’я матері його — Хамуталь, дочка Єремії з Ливни. |
|
4
|
4
|
| καὶ ἐγένετο ἐν τῷ ἔτει τῷ ἐνάτῳ τῆς βασιλείας αὐτοῦ, ἐν μηνὶ τῷ δεκάτῳ, δεκάτῃ τοῦ μηνός, ἦλθε Ναβουχοδονόσορ βασιλεὺς Βαβυλῶνος καὶ πᾶσα ἡ δύναμις αὐτοῦ ἐπὶ ῾Ιερουσαλὴμ καὶ περιεχαράκωσαν αὐτὴν καὶ περιῳκοδόμησαν αὐτὴν τετραπέδοις λίθοις κύκλῳ. | І було, у дев’ятий рік його царювання, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, сам і все військо його, до Єрусалима, і обложили його, і збудували навколо нього насип. |
|
5
|
5
|
| καὶ ἦλθεν ἡ πόλις εἰς συνοχὴν ἕως ἑνδεκάτου ἔτους τῷ βασιλεῖ Σεδεκίᾳ· | І знаходилося місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. |
|
6
|
6
|
| ἐν τῇ ἐνάτῃ τοῦ μηνὸς καὶ ἐστερεώθη ὁ λιμὸς ἐν τῇ πόλει, καὶ οὐκ ἦσαν ἄρτοι τῷ λαῷ τῆς γῆς. | У четвертому місяці, у дев’ятий день місяця, голод у місті посилився, і не було хліба у народу землі. |
|
7
|
7
|
| καὶ διεκόπη ἡ πόλις, καὶ πάντες οἱ ἄνδρες οἱ πολεμισταὶ ἐξῆλθον νυκτὸς κατὰ τὴν ὁδὸν τῆς πύλης ἀναμέσον τοῦ τείχους καὶ τοῦ προτειχίσματος, ὃ ἦν κατὰ τὸν κῆπον τοῦ βασιλέως, καὶ οἱ Χαλδαῖοι ἐπὶ τῆς πόλεως κύκλῳ. καὶ ἐπορεύθησαν ὁδὸν τὴν εἰς ῎Αραβα, | Зроблений був пролам у місто, і побігли усі військові, і вийшли з міста вночі воротами, що знаходяться між двома стінами, біля царського саду, і пішли дорогою степу; халдеї ж були навколо міста. |
|
8
|
8
|
| καὶ κατεδίωξεν ἡ δύναμις τῶν Χαλδαίων ὀπίσω τοῦ βασιλέως καὶ κατέλαβον αὐτὸν ἐν τῷ πέραν ῾Ιεριχώ, καὶ πάντες οἱ παῖδες αὐτοῦ διεσπάρησαν ἀπ’ αὐτοῦ. | Військо халдейське погналося за царем, і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього. |
|
9
|
9
|
| καὶ συνέλαβον τὸν βασιλέα καὶ ἤγαγον αὐτὸν πρὸς τὸν βασιλέα Βαβυλῶνος εἰς Δεβλαθά, καὶ ἐλάλησεν αὐτῷ μετὰ κρίσεως. | І взяли царя, і привели його до царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив над ним суд. |
|
10
|
10
|
| καὶ ἔσφαξε βασιλεὺς Βαβυλῶνος τοὺς υἱοὺς Σεδεκίου κατ’ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ, καὶ πάντας τοὺς ἄρχοντας ᾿Ιούδα ἔσφαξεν ἐν Δεβλαθά. | І заколов цар Вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Ривлі. |
|
11
|
11
|
| καὶ τοὺς ὀφθαλμοὺς Σεδεκίου ἐξετύφλωσε καὶ ἔδησεν αὐτὸν ἐν πέδαις, καὶ ἤγαγεν αὐτὸν βασιλεὺς Βαβυλῶνος εἰς Βαβυλῶνα καὶ ἔδωκεν αὐτὸν εἰς οἰκίαν μύλωνος ἕως ἡμέρας ἧς ἀπέθανε. | А Седекії виколов очі і повелів закувати його мідними ланцюгами; і відвів його цар Вавилонський у Вавилон і посадив його у дім сторо́жі до дня смерти його. |
|
12
|
12
|
| καὶ ἐν μηνὶ πέμπτῳ, δεκάτῃ τοῦ μηνός, ἦλθε Ναβουζαρδὰν ὁ ἀρχιμάγειρος ὁ ἑστηκὼς κατὰ πρόσωπον τοῦ βασιλέως Βαβυλῶνος εἰς ῾Ιερουσαλήμ, | У п’ятий місяць, у десятий день місяця, — це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя Вавилонського, — прийшов Навузардан, начальник охоронців, який стояв перед царем Вавилонським, у Єрусалим |
|
13
|
13
|
| καὶ ἐνέπρησε τὸν οἶκον Κυρίου καὶ τὸν οἶκον τοῦ βασιλέως καὶ πάσας τὰς οἰκίας τῆς πόλεως, καὶ πᾶσαν οἰκίαν μεγάλην ἐνέπρησεν ἐν πυρί. | і спалив дім Господній, і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем. |
|
14
|
14
|
| καὶ πᾶν τεῖχος ῾Ιερουσαλὴμ κύκλῳ καθεῖλεν ἡ δύναμις τῶν Χαλδαίων, ἡ μετὰ τοῦ ἀρχιμαγείρου. | І все військо халдейське, яке було з начальником охоронців, зруйнувало усі стіни навколо Єрусалима. |
|
16
|
16
|
| καὶ τοὺς καταλοίπους τοῦ λαοῦ κατέλιπεν ὁ ἀρχιμάγειρος εἰς ἀμπελουργοὺς καὶ εἰς γεωργούς. | Тільки трохи з бідного народу землі Навузардан, начальник охоронців, залишив для виноградників і землеробства. |
|
17
|
17
|
| καὶ τοὺς στύλους τοὺς χαλκοῦς τοὺς ἐν οἴκῳ Κυρίου καὶ τὰς βάσεις καὶ τὴν θάλασσαν τὴν χαλκῆν τὴν ἐν οἴκῳ Κυρίου συνέτριψαν οἱ Χαλδαῖοι καὶ ἔλαβον τὸν χαλκὸν αὐτῶν καὶ ἀπήνεγκαν εἰς Βαβυλῶνα. | І стовпи мідні, які були у домі Господньому, і підстави, і мідне море, що в домі Господньому, зламали халдеї й віднесли усю мідь їх у Вавилон. |
|
18
|
18
|
| καὶ τὴν στεφάνην καὶ τὰς φιάλας καὶ τὰς κρεάγρας καὶ πάντα τὰ σκεύη τὰ χαλκᾶ, ἐν οἷς ἐλειτούργουν ἐν αὐτοῖς, | І тази, і лопатки, і ножі, і чаші, і ложки, і всі мідні сосуди, які вживалися при богослужінні, взяли; |
|
19
|
19
|
| καὶ τὰ σαφφὼθ καὶ τὰ μασμαρὼθ καὶ τοὺς ὑποχυτῆρας καὶ τὰς λυχνίας καὶ τὰς θυΐσκας καὶ τοὺς κυάθους, ἃ ἦν χρυσᾶ χρυσᾶ καὶ ἃ ἦν ἀργυρᾶ ἀργυρᾶ, ἔλαβεν ὁ ἀρχιμάγειρος. | і блюда, і щипці, і чаші, і казани, і лампади, і фіміамники, і кру́жки, що було золоте — золоте, і що було срібне — срібне, узяв начальник охоронців; |
|
20
|
20
|
| καὶ οἱ στῦλοι δύο καὶ ἡ θάλασσα μία καὶ οἱ μόσχοι δώδεκα χαλκοῖ ὑποκάτω τῆς θαλάσσης, ἃ ἐποίησεν ὁ βασιλεὺς Σαλωμὼν εἰς οἶκον Κυρίου· οὐκ ἦν σταθμὸς τοῦ χαλκοῦ αὐτῶν. | також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, що служили підставами, які цар Соломон зробив у домі Господньому, — міді в усіх цих речах неможливо було зважити. |
|
21
|
21
|
| καὶ οἱ στῦλοι, τριακονταπέντε πηχῶν· ὕψος τοῦ στύλου τοῦ ἑνός, καὶ σπαρτίον δώδεκα πήχεων περιεκύκλου αὐτόν, καὶ τὸ πάχος αὐτοῦ δακτύλων τεσσάρων κύκλῳ, | Стовпи ці були кожен стовп у вісімнадцять ліктів висоти, і шнурок у дванадцять ліктів обіймав його, а товщина стінок його, всередині порожнього, у чотири пальці. |
|
22
|
22
|
| καὶ γεῖσος ἐπ’ αὐτοῖς χαλκοῦν, καὶ πέντε πήχεων τὸ μῆκος ὑπεροχὴ τοῦ γείσους τοῦ ἑνός, καὶ δίκτυον καὶ ρόαι ἐπὶ τοῦ γείσους κύκλῳ, τὰ πάντα χαλκᾶ· καὶ κατὰ ταῦτα τῷ στύλῳ τῷ δευτέρῳ, ὀκτὼ ρόαι τῷ πήχει τοῖς δώδεκα πήχεσι. | І вінець на ньому мідний, а висота вінця п’ять ліктів; і сітка і гранатові яблука навколо були усі мідні; те саме і на іншому стовпі з гранатовими яблуками. |
|
23
|
23
|
| καὶ ἦσαν αἱ ρόαι ἐνενηκονταὲξ τὸ ἓν μέρος, καὶ ἦσαν αἱ πᾶσαι ρόαι ἑκατὸν ἐπὶ τοῦ δικτύου κύκλῳ. | Гранатових яблук було по усіх боках дев’яносто шість; усіх яблук навколо сітки сто. |
|
24
|
24
|
| καὶ ἔλαβεν ὁ ἀρχιμάγειρος τὸν ἱερέα τὸν πρῶτον καὶ τὸν ἱερέα τὸν δευτεροῦντα καὶ τοὺς τρεῖς τοὺς φυλάττοντας τὴν ὁδὸν | Начальник охоронців узяв також Сераію первосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу. |
|
25
|
25
|
| καὶ εὐνοῦχον ἕνα, ὃς ἦν ἐπιστάτης τῶν ἀνδρῶν τῶν πολεμιστῶν, καὶ ἑπτὰ ἄνδρας ὀνομαστοὺς τοὺς ἐν προσώπῳ τοῦ βασιλέως, τοὺς εὑρεθέντας ἐν τῇ πόλει, καὶ τὸν γραμματέα τῶν δυνάμεων, τὸν γραμματεύοντα τῷ λαῷ τῆς γῆς, καὶ ἑξήκοντα ἀνθρώπους ἐκ τοῦ λαοῦ τῆς γῆς, τοὺς εὑρεθέντας ἐν μέσῳ τῆς πόλεως· | І з міста узяв одного євнуха, який був начальником над військовими людьми, і сім чоловік, які стояли перед лицем царя, які знаходилися у місті, і головного писаря у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу країни, знайдених у місті. |
|
26
|
26
|
| καὶ ἔλαβεν αὐτοὺς Ναβουζαρδὰν ὁ ἀρχιμάγειρος τοῦ βασιλέως καὶ ἤγαγεν αὐτοὺς πρὸς βασιλέα Βαβυλῶνος εἰς Δεβλαθά, | І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського у Ривлу. |
|
27
|
27
|
| καὶ ἐπάταξεν αὐτοὺς βασιλεὺς Βαβυλῶνος ἐν Δεβλαθά, ἐν γῇ Αἰμάθ. | І уразив їх цар Вавилонський і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф; і виселений був Іуда із землі своєї. |
|
31
|
31
|
| καὶ ἐγένετο ἐν τῷ τριακοστῷ καὶ ἑβδόμῳ ἔτει, ἀποικισθέντος τοῦ ᾿Ιωακεὶμ βασιλέως ᾿Ιούδα ἐν τῷ δωδεκάτῳ μηνί, ἐν τῇ τετράδι καὶ εἰκάδι τοῦ μηνός, ἔλαβεν Οὐλαιμαραδὰχ βασιλεὺς Βαβυλῶνος ἐν τῷ ἐνιαυτῷ, ᾧ ἐβασίλευσε, τὴν κεφαλὴν ᾿Ιωακεὶμ βασιλέως ᾿Ιούδα καὶ ἐξήγαγεν αὐτὸν ἐξ οἰκίας, ἧς ἐφυλάσσετο· | У тридцять сьомий рік після переселення Іоакима*, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять п’ятий день місяця, Евильмеродах, цар Вавилонський, у перший рік царювання свого, підніс Іоакима, царя Юдейського, і вивів його із в’язничного дому. |
|
32
|
32
|
| καὶ ἐλάλησεν αὐτῷ χρηστὰ καὶ ἔδωκε τὸν θρόνον αὐτοῦ ἐπάνω τῶν βασιλέων τῶν μετ’ αὐτοῦ ἐν Βαβυλῶνι· | І розмовляв з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні; 33 і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди у нього обідав у всі дні життя свого. |
|
33
|
33
|
| καὶ ἤλλαξε τὴν στολὴν τῆς φυλακῆς αὐτοῦ καὶ ἤσθιεν ἄρτον διὰ παντὸς κατὰ πρόσωπον αὐτοῦ πάσας τὰς ἡμέρας, ἃς ἔζησε. | Й утримання його, утримання постійне, видавалося йому від царя з дня у день до дня смерти його, у всі дні життя його. |
|
34
|
|
| καὶ ἡ σύνταξις αὐτῷ ἐδίδοτο διὰ παντὸς παρὰ τοῦ βασιλέως Βαβυλῶνος ἐξ ἡμέρας εἰς ἡμέραν ἕως ἡμέρας, ἧς ἀπέθανεν. |
