1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 34
|
Глава 34
|
|
1
|
1
|
| (Μασ. ΚΖ´, | Слово, яке було до Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар Вавилонський, і все військо його і всі царства землі, підвладні руці його, і всі народи воювали проти Єрусалима і проти усіх міст його: |
|
2
|
2
|
| ΟΥΤΩΣ εἶπε Κύριος· ποίησον σεαυτῷ δεσμοὺς καὶ κλοιοὺς καὶ περίθου περὶ τὸν τράχηλόν σου· | так говорить Господь, Бог Ізраїлів: йди і скажи Седекії, царю Юдейському, і скажи йому: так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це у руки царя Вавилонського, і він спалить його вогнем; |
|
3
|
3
|
| καὶ ἀποστελεῖς αὐτοὺς πρὸς βασιλέα ᾿Ιδουμαίας καὶ πρὸς βασιλέα Μωὰβ καὶ πρὸς βασιλέα υἱῶν ᾿Αμμὼν καὶ πρὸς τὸν βασιλέα Τύρου καὶ πρὸς βασιλέα Σιδῶνος ἐν χερσὶν ἀγγέλων αὐτῶν τῶν ἐρχομένων εἰς ἀπάντησιν αὐτῶν εἰς ῾Ιερουσαλὴμ πρὸς Σεδεκίαν βασιλέα ᾿Ιούδα. | і ти не уникнеш руки його, але неодмінно будеш узятий і відданий у руки його, і очі твої побачать очі царя Вавилонського, і вуста його будуть говорити до твоїх вуст, і підеш у Вавилон. |
|
4
|
4
|
| καὶ συντάξεις αὐτοῖς πρὸς τοὺς κυρίους αὐτῶν εἰπεῖν· οὕτως εἶπε Κύριος ὁ Θεὸς ᾿Ισραήλ· οὕτως ἐρεῖτε πρὸς τοὺς κυρίους ὑμῶν· | Утім, слухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдейський! так говорить Господь про тебе: ти не помреш від меча; |
|
5
|
5
|
| ὅτι ἐγὼ ἐποίησα τὴν γῆν ἐν τῇ ἰσχύϊ μου τῇ μεγάλῃ καὶ ἐν τῷ ἐπιχείρῳ μου τῷ ὑψηλῷ καὶ δώσω αὐτὴν ᾧ ἐὰν δόξῃ ἐν ὀφθαλμοῖς μου. | ти помреш у мирі, і як для батьків твоїх, попередніх царів, які були раніше тебе, спалювали при похованні пахощі, так спалять і для тебе й оплачуть тебе: «горе, государю!», бо Я вирік це слово, — говорить Господь. |
|
6
|
6
|
| ἔδωκα τὴν γῆν τῷ Ναβουχοδονόσορ βασιλεῖ Βαβυλῶνος δουλεύειν αὐτῷ καὶ τὰ θηρία τοῦ ἀγροῦ ἐργάζεσθαι αὐτῷ. | Єремія пророк усі слова ці переказав Седекії, царю Юдейському, в Єрусалимі. |
|
8
|
8
|
| καὶ τὸ ἔθνος καὶ ἡ βασιλεία, ὅσοι ἐὰν μὴ ἐμβάλωσι τὸν τράχηλον αὐτῶν ὑπὸ τὸν ζυγὸν βασιλέως Βαβυλῶνος, ἐν μαχαίρᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐπισκέψομαι αὐτούς, εἶπε Κύριος, ἕως ἐκλίπωσιν ἐν χειρὶ αὐτοῦ. | Слово, яке було до Єремії від Господа після того, як цар Седекія уклав завіт з усім народом, який був у Єрусалимі, щоб оголосити свободу, |
|
9
|
9
|
| καὶ ὑμεῖς μὴ ἀκούετε τῶν ψευδοπροφητῶν ὑμῶν καὶ τῶν μαντευομένων ὑμῖν καὶ τῶν ἐνυπνιαζομένων ὑμῖν καὶ τῶν οἰωνισμάτων ὑμῶν καὶ τῶν φαρμακῶν ὑμῶν τῶν λεγόντων· οὐ μὴ ἐργάσησθε τῷ βασιλεῖ Βαβυλῶνος, | щоб кожен відпустив на волю раба свого і рабиню свою, єврея та єврейку, щоб ніхто з них не тримав у рабстві юдея, брата свого. |
|
10
|
10
|
| ὅτι ψευδῆ αὐτοὶ προφητεύουσιν ὑμῖν πρὸς τὸ μακρῦναι ὑμᾶς ἀπὸ τῆς γῆς ὑμῶν. | І послухалися усі князі і весь народ, які вступили у завіт, щоб відпустити кожному раба свого і кожному рабиню свою на волю, щоб не тримати їх надалі у рабах, — і послухалися і відпустили; |
|
11
|
11
|
| καὶ τὸ ἔθνος, ὃ ἐὰν εἰσαγάγῃ τὸν τράχηλον αὐτοῦ ὑπὸ τὸν ζυγὸν βασιλέως Βαβυλῶνος καὶ ἐργάσηται αὐτῷ, καὶ καταλείψω αὐτὸν ἐπὶ τῆς γῆς αὐτοῦ, καὶ ἐργᾶται αὐτῷ καὶ ἐνοικήσει ἐν αὐτῇ. — | але після того, роздумавши, стали брати назад рабів і рабинь, яких відпустили на волю, і примусили їх бути рабами і рабинями. |
|
12
|
12
|
| Καὶ πρὸς Σεδεκίαν βασιλέα ᾿Ιούδα ἐλάλησα κατὰ πάντας τοὺς λόγους τούτους λέγων· εἰσαγάγετε τὸν τράχηλον ὑμῶν | І було слово Господнє до Єремії від Господа: |
|
14
|
14
|
| καὶ ἐργάσασθε τῷ βασιλεῖ Βαβυλῶνος, ὅτι ἄδικα αὐτοὶ προφητεύουσιν ὑμῖν· | «наприкінці сьомого року відпускайте кожен брата свого, єврея, який продав себе тобі; нехай він працює на тебе шість років, а потім відпусти його від себе на волю»; але батьки ваші не послухали Мене і не прихилили вуха свого. |
|
15
|
15
|
| ὅτι οὐκ ἀπέστειλα αὐτούς, φησὶ Κύριος, καὶ προφητεύουσι τῷ ὀνόματί μου ἐπ’ ἀδίκῳ πρὸς τὸ ἀπολέσαι ὑμᾶς, καὶ ἀπολεῖσθε ὑμεῖς καὶ οἱ προφῆται ὑμῶν οἱ προφητεύοντες ὑμῖν ἐπ’ ἀδίκῳ ψευδῆ. | Ви нині навернулися і зробили справедливо перед очима Моїми, оголосивши кожен волю ближньому своєму, й уклали переді Мною завіт у домі, над яким наречене ім’я Моє; |
|
16
|
16
|
| ὑμῖν καὶ παντὶ τῷ λαῷ τούτῳ καὶ τοῖς ἱερεῦσιν ἐλάλησα λέγων· οὕτως εἶπε Κύριος· μὴ ἀκούετε τῶν λόγων τῶν προφητῶν τῶν προφητευόντων ὑμῖν λεγόντων· ἰδοὺ σκεύη οἴκου Κυρίου ἐπιστρέψει ἐκ Βαβυλῶνος, ὅτι ἄδικα αὐτοὶ προφητεύουσιν ὑμῖν, | але потім роздумали і знеславили ім’я Моє, і повернули до себе кожен раба свого і кожен рабиню свою, яких відпустили на волю, куди душі їх завгодно, і примушуєте їх бути у вас рабами і рабинями. |
|
17
|
17
|
| οὐκ ἀπέστειλα αὐτούς. | Тому так говорить Господь: ви не послухалися Мене у тому, щоб кожен оголосив волю братові своєму і ближньому своєму; за те ось Я, — говорить Господь, — проголошую вам свободу піддатися мечу, моровиці й голоду, і віддам вас на озлоблення в усі царства землі; |
|
18
|
18
|
| εἰ προφῆταί εἰσι καὶ εἰ ἔστι λόγος Κυρίου ἐν αὐτοῖς, ἀπαντησάτωσάν μοι· | і віддам тих, що переступили завіт Мій і не устояли у словах завіту, який вони уклали перед лицем Моїм, розсікши тельця надвоє і пройшовши між розсіченими частинами його, |
|
19
|
19
|
| ὅτι οὕτως εἶπε Κύριος· καὶ τῶν ἐπιλοίπων σκευῶν, | князів юдейських і князів єрусалимських, євнухів і священиків і увесь народ землі, який проходив між розсіченими частинами тельця, — |
|
20
|
20
|
| ὧν οὐκ ἔλαβε βασιλεὺς Βαβυλῶνος, ὅτε ἀπῴκισε τὸν ᾿Ιεχονίαν ἐξ ῾Ιερουσαλήμ, | віддам їх до рук ворогів їхніх і до рук тих, що шукають душí їх, і трупи їхні будуть споживою птахам небесним і звірам земним. |
|
22
|
22
|
| εἰς Βαβυλῶνα εἰσελεύσεται, λέγει Κύριος. | Ось, Я дам повеління, — говорить Господь, — і поверну їх до цього міста, і вони нападуть на нього, і візьмуть його, і спалять його вогнем, і міста Юдеї зроблю пустелею безлюдною. |
