|
Κεφάλαιο 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
ΕΓΩ ἀνὴρ ὁ βλέπων πτωχείαν ἐν ράβδῳ θυμοῦ αὐτοῦ ἐπ’ ἐμέ·
|
Я чоловік, який зазнав горя від жезла гніву Його.
|
|
2
|
2
|
|
παρέλαβέ με καὶ ἀπήγαγέ με εἰς σκότος καὶ οὐ φῶς,
|
Він повів мене і ввів у темряву, а не у світло.
|
|
3
|
3
|
|
πλὴν ἐν ἐμοὶ ἐπέστρεψε χεῖρα αὐτοῦ ὅλην τὴν ἡμέραν.
|
Так, Він повернув на мене і весь день повертає руку Свою;
|
|
4
|
4
|
|
᾿Επαλαίωσε σάρκα μου καὶ δέρμα μου, ὀστέα μου συνέτριψεν·
|
виснажив плоть мою і шкіру мою, розтрощив кістки мої;
|
|
5
|
5
|
|
ἀῳκοδόμησε κατ’ ἐμοῦ καὶ ἐκύκλωσε κεφαλήν μου καὶ ἐμόχθησεν,
|
огородив мене і обклав гіркотою і тяготою;
|
|
6
|
6
|
|
ἐν σκοτεινοῖς ἐκάθισέ με ὡς νεκροὺς αἰῶνος.
|
посадив мене у темне місце, як давно померлих;
|
|
7
|
7
|
|
᾿Ανῳκοδόμησε κατ’ ἐμοῦ, καὶ οὐκ ἐξελεύσομαι, ἐβάρυνε χαλκόν μου·
|
оточив мене стіною, щоб я не вийшов, обтяжив кайдани мої,
|
|
8
|
8
|
|
καί γε κεκράξομαι καὶ βοήσω, ἀπέφραξε προσευχήν μου·
|
і коли я волав і взивав, затримував молитву мою;
|
|
8
|
9
|
|
καί γε κεκράξομαι καὶ βοήσω, ἀπέφραξε προσευχήν μου·
|
камінням перегородив дороги мої, виправив стежки мої.
|
|
9
|
10
|
|
ἀνῳκοδόμησεν ὁδούς μου, ἐνέφραξε τρίβους μου, ἐτάραξεν.
|
Він став для мене, ніби ведмідь у засідці, ніби лев у потаємному місці;
|
|
10
|
11
|
|
῎Αρκος ἐνεδρεύουσα αὐτός μοι, λέων ἐν κρυφαίοις·
|
викривив путі мої і розтерзав мене, перетворив мене на ніщо;
|
|
11
|
12
|
|
κατεδίωξεν ἀφεστηκότα καὶ κατέπαυσέ με, ἔθετό με ἠφανισμένην.
|
натягнув лук Свій і поставив мене ніби ціллю для стріл;
|
|
12
|
13
|
|
ἐνέτεινε τόξον αὐτοῦ καὶ ἐστήλωσέ με ὡς σκοπὸν εἰς βέλος.
|
послав у нирки мої стріли із сагайдака Свого.
|
|
13
|
14
|
|
Εἰσήγαγεν ἐν τοῖς νεφροῖς μου ἰοὺς φαρέτρας αὐτοῦ·
|
Я став посміховищем для всього народу мого, вседенною піснею їх.
|
|
14
|
15
|
|
ἐγενήθην γέλως παντὶ λαῷ μου, ψαλμὸς αὐτῶν ὅλην τὴν ἡμέραν·
|
Він переситив мене гіркотою, напоїв мене полином.
|
|
15
|
16
|
|
ἐχόρτασέ με πικρίας, ἐμέθυσέ με χολῆς.
|
Розтрощив камінням зуби мої, покрив мене попелом.
|
|
16
|
17
|
|
Καὶ ἐξέβαλε ψήφῳ ὀδόντας μου, ἐψώμισέ με σποδόν·
|
І відійшов мир від душі моєї; я забув про благоденство,
|
|
17
|
18
|
|
καὶ ἀπώσατο ἐξ εἰρήνης ψυχήν μου,
|
і сказав я: загинула сила моя і надія моя на Господа.
|
|
18
|
19
|
|
ἐπελαθόμην ἀγαθά, καὶ εἶπα· ἀπώλετο νῖκός μου καὶ ἡ ἐλπίς μου ἀπὸ Κυρίου.
|
Помисли про моє страждання і біду мою, про полин і жовч.
|
|
19
|
20
|
|
᾿Εμνήσθην ἀπὸ πτωχείας μου καὶ ἐκδιωγμοῦ μου πικρίας καὶ χολῆς μου.
|
Твердо пам’ятає це душа моя і падає у мені.
|
|
206
|
21
|
|
μνησθήσεται καὶ καταδολεσχήσει ἐπ’ ἐμὲ ἡ ψυχή μου·
|
Ось що я відповідаю серцю моєму і тому уповаю:
|
|
21
|
22
|
|
ταύτην τάξω εἰς τὴν καρδίαν μου, διὰ τοῦτο ὑπομενῶ.
|
з милости Господа ми не зникли, бо милосердя Його не виснажилося.
|
|
22
|
23
|
|
Τὰ ἐλέη Κυρίου, ὅτι οὐκ ἐξέλιπέμε, ὅτι οὐσυνετελέσθησαν οἱ οἰκτιρμοὶ αὐτοῦ· μῆνας εἰς τὰς πρωΐας ἐλέησον, Κύριε, ὅτι οὐ συνετελέσθημεν, ὅτι οὐ συνετελέσθησαν οἱ οἰκτιρμοὶ αὐτοῦ.
|
Воно оновлюється кожного ранку; велика вірність Твоя!
|
|
23
|
24
|
|
καινὰ εἰς τὰς πρωΐας, πολλὴ ἡ πίστις σου.
|
Господь частина моя, — говорить душа моя, — отже, буду надіятися на Нього.
|
|
24
|
25
|
|
μερίς μου Κύριος, εἶπεν ἡ ψυχή μου· διὰ τοῦτο ὑπομενῶ αὐτῷ.
|
Благий Господь до тих, хто надіється на Нього, до душі, яка шукає Його.
|
|
25
|
26
|
|
᾿Αγαθὸς Κύριος τοῖς ὑπομένουσιν αὐτόν, ψυχὴ ἣ ζητήσει αὐτὸν ἀγαθὸν
|
Благо тому, хто терпляче очікує спасіння від Господа.
|
|
26
|
27
|
|
καὶ ὑπομεννεῖ καὶ ἡσυχάσει εἰς τὸ σωτήριον Κυρίου.
|
Благо людині, коли вона несе тягар у юності своїй;
|
|
27
|
28
|
|
ἀγαθὸν ἀνδρί, ὅταν ἄρῃ ζυγὸν ἐν νεότητι αὐτοῦ.
|
сидить усамітнено і мовчить, бо Він наклав його на неї;
|
|
28
|
29
|
|
Καθήσεται κατὰ μόνας καὶ σιωπήσεται, ὅτι ᾖρεν ἐφ’ ἑαυτῷ·
|
вважає вуста свої за порох, думаючи: «можливо, є ще надія»;
|
|
30
|
30
|
|
δώσει τῷ παίοντι αὐτὸν σιαγόνα, χορτασθήσεται ὀνειδισμῶν.
|
підставляє щоку свою тому, хто б’є його, пересичується ганьбою,
|
|
31
|
31
|
|
῞Οτι οὐκ εἰς τὸν αἰῶνα ἀπώσεται Κύριος.
|
бо не навік залишає Господь.
|
|
32
|
32
|
|
ὅτι ὁ ταπεινώσας οἰκτειρήσει κατὰ τὸ πλῆθος τοῦ ἐλέους αὐτοῦ·
|
Але послав горе, і помилує з великої благости Своєї.
|
|
33
|
33
|
|
ὅτι οὐκ ἀπεκρίθη ἀπὸ καρδίας αὐτοῦ καὶ ἐταπείνωσεν υἱοὺς ἀνδρός.
|
Бо Він не з волі серця Свого карає і засмучує синів людських.
|
|
34
|
34
|
|
Τοῦ ταπεινῶσαι ὑπὸ τοὺς πόδας αὐτοῦ πάντας δεσμίους γῆς,
|
Але, коли топчуть ногами своїми всіх в’язнів землі,
|
|
35
|
35
|
|
τοῦ ἐκκλῖναι κρίσιν ἀνδρὸς κατέναντι προσώπου ῾Υψίστου,
|
коли неправедно судять людину перед лицем Всевишнього,
|
|
36
|
36
|
|
καταδικάσαι ἄνθρωπον ἐν τῷ κρίνεσθαι αὐτὸν Κύριος οὐκ εἶπε.
|
коли пригноблюють людину в ділі її: хіба не бачить Господь?
|
|
37
|
37
|
|
Τίς οὕτως εἶπε, καὶ ἐγενήθη; Κύριος οὐκ ἐνετείλατο.
|
Хто це говорить: «і те буває, чому Господь не повелів бути»?
|
|
38
|
38
|
|
ἐκ στόματος ῾Υψίστου οὐκ ἐξελεύσεται τὰ κακὰ καὶ τὸ ἀγαθόν;
|
Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя?
|
|
39
|
39
|
|
τί γογγύσει ἄνθρωπος ζῶν, ἀνὴρ περὶ τῆς ἁμαρτίας αὐτοῦ;
|
Навіщо ремствує людина, яка живе? кожен ремствуй на гріхи свої.
|
|
40
|
40
|
|
᾿Εξηρευνήθη ἡ ὁδὸς ἡμῶν καὶ ἠτάσθη, κὶ ἐπιστρέψομεν ἕως Κυρίου·
|
Випробуємо і дослідимо путі свої, і звернімося до Господа.
|
|
41
|
41
|
|
ἀναλάβωμεν καρδίας ἡμῶν ἐπὶ χειρῶν πρὸς ὑψηλὸν ἐν οὐρανῷ·
|
Піднесімо серце наше і руки до Бога, сущого на небесах:
|
|
42
|
42
|
|
ἡμαρτήσαμεν, ἠσεβήσαμεν, καὶ οὐχ ἱλάσθης.
|
ми відпали й були вперті; Ти не пощадив.
|
|
43
|
43
|
|
᾿Επεσκέπασας ἐν θυμῷ καὶ ἀπεδίωξας ἡμᾶς· ἀπέκτεινας, οὐκ ἐφείσω.
|
Ти покрив Себе гнівом і переслідував нас, умертвляв, не щадив;
|
|
44
|
44
|
|
᾿Επεσκέπασας νεφέλην σεαυτῷ ἕνεκεν προσευχῆς,
|
Ти закрив Себе хмарою, щоб не доходила молитва наша;
|
|
45
|
45
|
|
καμμύσαι με καὶ ἀπωσθῆναι ἔθηκας ἡμᾶς ἐν μέσῳ τῶν λαῶν.
|
сміттям і мерзотою Ти зробив нас серед народів.
|
|
46
|
46
|
|
Διήνοιξαν ἐφ’ ἡμᾶς τὸ στόμα αὐτῶν πάντες οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν·
|
Розкрили на нас пастку свою всі вороги наші.
|
|
47
|
47
|
|
φόβος καὶ θυμὸς ἐγενήθη ἡμῖν, ἔπαρσις καὶ συντριβή.
|
Жах і яма, спустошення і руйнування — доля наша.
|
|
48
|
48
|
|
ἀφέσεις ὑδάτων κατάξει ὁ ὀφθαλμός μου ἐπὶ τὸ σύντριμμα τῆς θυγατρὸς τοῦ λαοῦ μου.
|
Потоки вод виливає око моє через загибель дочки народу мого.
|
|
49
|
49
|
|
῾Ο ὀφθαλμός μου κατεπόθη, καὶ οὐ σιγήσομαι τοῦ μὴ εἶναι ἔκνηψιν,
|
Око моє виливається і не перестає, бо немає полегшення,
|
|
50
|
50
|
|
ἕως οὗ διακύψῃ καὶ ἴδῃ Κύριος ἐξ οὐρανοῦ·
|
доки не зглянеться і не побачить Господь з небес.
|
|
51
|
51
|
|
ὁ ὀφθαλμός μου ἐπιφυλλιεῖ ἐπὶ τὴν ψυχήν μου παρὰ πάσας θυγατέρας πόλεως.
|
Око моє засмучує душу мою заради всіх дочок мого міста.
|
|
52
|
52
|
|
Θηρεύοντες ἐθήρευσάν με ὡς στρουθίον πάντες οἱ ἐχθροί μου δωρεάν,
|
Всіляко намагалися вловити мене, як пташку, вороги мої, без усякої причини;
|
|
53
|
53
|
|
ἐθανάτωσαν ἐν λάκκῳ ζωήν μου καὶ ἐπέθηκαν λίθον ἐπ’ ἐμοί.
|
скинули життя моє в яму і закидали мене камінням.
|
|
54
|
54
|
|
ὑπερεχύθη ὕδωρ ἐπὶ τὴν κεφαλήν μου· εἶπα· ἀπῶσμαι.
|
Води піднялися до голови моєї; я сказав: «загинув я».
|
|
55
|
55
|
|
᾿Επεκαλεσάμην τὸ ὄνομά σου, Κύριε, ἐκ λάκκου κατωτάτου·
|
Я заклика́в ім’я Твоє, Господи, з ями глибокої.
|
|
56
|
56
|
|
φωνήν μου ἤκουσας· μὴ κρύψῃς τὰ ὦτά σου εἰς τὴν δέησίν μου.
|
Ти чув голос мій; не закрий вуха Твого від зітхання мого, від волання мого.
|
|
57
|
57
|
|
εἰς τὴν βοήθειάν μου ἤγγισας ἐν ἡμέρᾳ, ᾗ ἐπεκαλεσάμην σε· εἶπάς μοι· μὴ φοβοῦ.
|
Ти наближався, коли я взивав до Тебе, і говорив: «не бійся».
|
|
58
|
58
|
|
᾿Εδίκασας, Κύριε, τὰς δίκας τῆς ψυχῆς μου, ἐλυτρώσω τὴν ζωήν μου·
|
Ти захищав, Господи, діло душі моєї; відкупляв життя моє.
|
|
59
|
59
|
|
εἶδες, Κύριε, τὰς ταραχάς μου, ἔκρινας τὴν κρίσιν μου·
|
Ти бачиш, Господи, образу мою; розсуди діло моє.
|
|
60
|
60
|
|
εἶδες πᾶσαν τὴν ἐκδίκησιν αὐτῶν εἰς πάντας διαλογισμοὺς αὐτῶν ἐν ἐμοί.
|
Ти бачиш усю мстивість їх, усі задуми їх проти мене.
|
|
61
|
61
|
|
῎Ηκουσας τὸν ὀνειδισμὸν αὐτῶν, πάντας τοὺς διαλογισμοὺς αὐτῶν κατ’ ἐμοῦ,
|
Ти чуєш, Господи, наругу їх, усі задуми їх проти мене,
|
|
62
|
62
|
|
χείλη ἐπανισταμένων μοι καὶ μελέτας αὐτῶν κατ’ ἐμοῦ ὅλην τὴν ἡμέραν,
|
слова тих, хто повстає на мене і їхні хитрощі проти мене кожного дня.
|
|
63
|
63
|
|
καθέδραν αὐτῶν καὶ ἀνάστασιν αὐτῶν· ἐπίβλεψον ἐπὶ τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτῶν.
|
Поглянь, чи сидять вони, чи встають, я для них — пісня.
|
|
64
|
64
|
|
᾿Αποδώσεις αὐτοῖς ἀνταπόδομα, Κύριε, κατὰ τὰ ἔργα τῶν χειρῶν αὐτῶν.
|
Воздай їм, Господи, за ділами рук їх;
|
|
65
|
65
|
|
ἀποδώσεις αὐτοῖς ὑπερασπισμὸν καρδίας, μόχθον σου αὐτοῖας,
|
пошли їм затьмарення серця і прокляття Твоє на них;
|
|
66
|
66
|
|
καταδιώξεις ἐν ὀργῇ καὶ ἐξαναλώσεις αὐτοὺς ὑποκάτωθεν τοῦ οὐρανοῦ, Κύριε.
|
переслідуй їх, Господи, гнівом, і знищ їх з піднебесної.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.