|
Κεφάλαιο 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| ΕΓΩ ἀνὴρ ὁ βλέπων πτωχείαν ἐν ράβδῳ θυμοῦ αὐτοῦ ἐπ’ ἐμέ· | Я чоловік, який зазнав горя від жезла гніву Його. |
|
2
|
2
|
| παρέλαβέ με καὶ ἀπήγαγέ με εἰς σκότος καὶ οὐ φῶς, | Він повів мене і ввів у темряву, а не у світло. |
|
3
|
3
|
| πλὴν ἐν ἐμοὶ ἐπέστρεψε χεῖρα αὐτοῦ ὅλην τὴν ἡμέραν. | Так, Він повернув на мене і весь день повертає руку Свою; |
|
4
|
4
|
| ᾿Επαλαίωσε σάρκα μου καὶ δέρμα μου, ὀστέα μου συνέτριψεν· | виснажив плоть мою і шкіру мою, розтрощив кістки мої; |
|
5
|
5
|
| ἀῳκοδόμησε κατ’ ἐμοῦ καὶ ἐκύκλωσε κεφαλήν μου καὶ ἐμόχθησεν, | огородив мене і обклав гіркотою і тяготою; |
|
6
|
6
|
| ἐν σκοτεινοῖς ἐκάθισέ με ὡς νεκροὺς αἰῶνος. | посадив мене у темне місце, як давно померлих; |
|
7
|
7
|
| ᾿Ανῳκοδόμησε κατ’ ἐμοῦ, καὶ οὐκ ἐξελεύσομαι, ἐβάρυνε χαλκόν μου· | оточив мене стіною, щоб я не вийшов, обтяжив кайдани мої, |
|
8
|
8
|
| καί γε κεκράξομαι καὶ βοήσω, ἀπέφραξε προσευχήν μου· | і коли я волав і взивав, затримував молитву мою; |
|
9
|
9
|
| ἀνῳκοδόμησεν ὁδούς μου, ἐνέφραξε τρίβους μου, ἐτάραξεν. | камінням перегородив дороги мої, виправив стежки мої. |
|
10
|
10
|
| ῎Αρκος ἐνεδρεύουσα αὐτός μοι, λέων ἐν κρυφαίοις· | Він став для мене, ніби ведмідь у засідці, ніби лев у потаємному місці; |
|
11
|
11
|
| κατεδίωξεν ἀφεστηκότα καὶ κατέπαυσέ με, ἔθετό με ἠφανισμένην. | викривив путі мої і розтерзав мене, перетворив мене на ніщо; |
|
12
|
12
|
| ἐνέτεινε τόξον αὐτοῦ καὶ ἐστήλωσέ με ὡς σκοπὸν εἰς βέλος. | натягнув лук Свій і поставив мене ніби ціллю для стріл; |
|
13
|
13
|
| Εἰσήγαγεν ἐν τοῖς νεφροῖς μου ἰοὺς φαρέτρας αὐτοῦ· | послав у нирки мої стріли із сагайдака Свого. |
|
14
|
14
|
| ἐγενήθην γέλως παντὶ λαῷ μου, ψαλμὸς αὐτῶν ὅλην τὴν ἡμέραν· | Я став посміховищем для всього народу мого, вседенною піснею їх. |
|
15
|
15
|
| ἐχόρτασέ με πικρίας, ἐμέθυσέ με χολῆς. | Він переситив мене гіркотою, напоїв мене полином. |
|
16
|
16
|
| Καὶ ἐξέβαλε ψήφῳ ὀδόντας μου, ἐψώμισέ με σποδόν· | Розтрощив камінням зуби мої, покрив мене попелом. |
|
17
|
17
|
| καὶ ἀπώσατο ἐξ εἰρήνης ψυχήν μου, | І відійшов мир від душі моєї; я забув про благоденство, |
|
18
|
18
|
| ἐπελαθόμην ἀγαθά, καὶ εἶπα· ἀπώλετο νῖκός μου καὶ ἡ ἐλπίς μου ἀπὸ Κυρίου. | і сказав я: загинула сила моя і надія моя на Господа. |
|
19
|
19
|
| ᾿Εμνήσθην ἀπὸ πτωχείας μου καὶ ἐκδιωγμοῦ μου πικρίας καὶ χολῆς μου. | Помисли про моє страждання і біду мою, про полин і жовч. |
|
206
|
|
| μνησθήσεται καὶ καταδολεσχήσει ἐπ’ ἐμὲ ἡ ψυχή μου· | |
|
21
|
21
|
| ταύτην τάξω εἰς τὴν καρδίαν μου, διὰ τοῦτο ὑπομενῶ. | Ось що я відповідаю серцю моєму і тому уповаю: |
|
22
|
22
|
| Τὰ ἐλέη Κυρίου, ὅτι οὐκ ἐξέλιπέμε, ὅτι οὐσυνετελέσθησαν οἱ οἰκτιρμοὶ αὐτοῦ· μῆνας εἰς τὰς πρωΐας ἐλέησον, Κύριε, ὅτι οὐ συνετελέσθημεν, ὅτι οὐ συνετελέσθησαν οἱ οἰκτιρμοὶ αὐτοῦ. | з милости Господа ми не зникли, бо милосердя Його не виснажилося. |
|
23
|
23
|
| καινὰ εἰς τὰς πρωΐας, πολλὴ ἡ πίστις σου. | Воно оновлюється кожного ранку; велика вірність Твоя! |
|
24
|
24
|
| μερίς μου Κύριος, εἶπεν ἡ ψυχή μου· διὰ τοῦτο ὑπομενῶ αὐτῷ. | Господь частина моя, — говорить душа моя, — отже, буду надіятися на Нього. |
|
25
|
25
|
| ᾿Αγαθὸς Κύριος τοῖς ὑπομένουσιν αὐτόν, ψυχὴ ἣ ζητήσει αὐτὸν ἀγαθὸν | Благий Господь до тих, хто надіється на Нього, до душі, яка шукає Його. |
|
26
|
26
|
| καὶ ὑπομεννεῖ καὶ ἡσυχάσει εἰς τὸ σωτήριον Κυρίου. | Благо тому, хто терпляче очікує спасіння від Господа. |
|
27
|
27
|
| ἀγαθὸν ἀνδρί, ὅταν ἄρῃ ζυγὸν ἐν νεότητι αὐτοῦ. | Благо людині, коли вона несе тягар у юності своїй; |
|
28
|
28
|
| Καθήσεται κατὰ μόνας καὶ σιωπήσεται, ὅτι ᾖρεν ἐφ’ ἑαυτῷ· | сидить усамітнено і мовчить, бо Він наклав його на неї; |
|
30
|
30
|
| δώσει τῷ παίοντι αὐτὸν σιαγόνα, χορτασθήσεται ὀνειδισμῶν. | підставляє щоку свою тому, хто б’є його, пересичується ганьбою, |
|
31
|
31
|
| ῞Οτι οὐκ εἰς τὸν αἰῶνα ἀπώσεται Κύριος. | бо не навік залишає Господь. |
|
32
|
32
|
| ὅτι ὁ ταπεινώσας οἰκτειρήσει κατὰ τὸ πλῆθος τοῦ ἐλέους αὐτοῦ· | Але послав горе, і помилує з великої благости Своєї. |
|
33
|
33
|
| ὅτι οὐκ ἀπεκρίθη ἀπὸ καρδίας αὐτοῦ καὶ ἐταπείνωσεν υἱοὺς ἀνδρός. | Бо Він не з волі серця Свого карає і засмучує синів людських. |
|
34
|
34
|
| Τοῦ ταπεινῶσαι ὑπὸ τοὺς πόδας αὐτοῦ πάντας δεσμίους γῆς, | Але, коли топчуть ногами своїми всіх в’язнів землі, |
|
35
|
35
|
| τοῦ ἐκκλῖναι κρίσιν ἀνδρὸς κατέναντι προσώπου ῾Υψίστου, | коли неправедно судять людину перед лицем Всевишнього, |
|
36
|
36
|
| καταδικάσαι ἄνθρωπον ἐν τῷ κρίνεσθαι αὐτὸν Κύριος οὐκ εἶπε. | коли пригноблюють людину в ділі її: хіба не бачить Господь? |
|
37
|
37
|
| Τίς οὕτως εἶπε, καὶ ἐγενήθη; Κύριος οὐκ ἐνετείλατο. | Хто це говорить: «і те буває, чому Господь не повелів бути»? |
|
38
|
38
|
| ἐκ στόματος ῾Υψίστου οὐκ ἐξελεύσεται τὰ κακὰ καὶ τὸ ἀγαθόν; | Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя? |
|
39
|
39
|
| τί γογγύσει ἄνθρωπος ζῶν, ἀνὴρ περὶ τῆς ἁμαρτίας αὐτοῦ; | Навіщо ремствує людина, яка живе? кожен ремствуй на гріхи свої. |
|
40
|
40
|
| ᾿Εξηρευνήθη ἡ ὁδὸς ἡμῶν καὶ ἠτάσθη, κὶ ἐπιστρέψομεν ἕως Κυρίου· | Випробуємо і дослідимо путі свої, і звернімося до Господа. |
|
41
|
41
|
| ἀναλάβωμεν καρδίας ἡμῶν ἐπὶ χειρῶν πρὸς ὑψηλὸν ἐν οὐρανῷ· | Піднесімо серце наше і руки до Бога, сущого на небесах: |
|
42
|
42
|
| ἡμαρτήσαμεν, ἠσεβήσαμεν, καὶ οὐχ ἱλάσθης. | ми відпали й були вперті; Ти не пощадив. |
|
43
|
43
|
| ᾿Επεσκέπασας ἐν θυμῷ καὶ ἀπεδίωξας ἡμᾶς· ἀπέκτεινας, οὐκ ἐφείσω. | Ти покрив Себе гнівом і переслідував нас, умертвляв, не щадив; |
|
44
|
44
|
| ᾿Επεσκέπασας νεφέλην σεαυτῷ ἕνεκεν προσευχῆς, | Ти закрив Себе хмарою, щоб не доходила молитва наша; |
|
45
|
45
|
| καμμύσαι με καὶ ἀπωσθῆναι ἔθηκας ἡμᾶς ἐν μέσῳ τῶν λαῶν. | сміттям і мерзотою Ти зробив нас серед народів. |
|
46
|
46
|
| Διήνοιξαν ἐφ’ ἡμᾶς τὸ στόμα αὐτῶν πάντες οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν· | Розкрили на нас пастку свою всі вороги наші. |
|
47
|
47
|
| φόβος καὶ θυμὸς ἐγενήθη ἡμῖν, ἔπαρσις καὶ συντριβή. | Жах і яма, спустошення і руйнування — доля наша. |
|
48
|
48
|
| ἀφέσεις ὑδάτων κατάξει ὁ ὀφθαλμός μου ἐπὶ τὸ σύντριμμα τῆς θυγατρὸς τοῦ λαοῦ μου. | Потоки вод виливає око моє через загибель дочки народу мого. |
|
49
|
49
|
| ῾Ο ὀφθαλμός μου κατεπόθη, καὶ οὐ σιγήσομαι τοῦ μὴ εἶναι ἔκνηψιν, | Око моє виливається і не перестає, бо немає полегшення, |
|
50
|
50
|
| ἕως οὗ διακύψῃ καὶ ἴδῃ Κύριος ἐξ οὐρανοῦ· | доки не зглянеться і не побачить Господь з небес. |
|
51
|
51
|
| ὁ ὀφθαλμός μου ἐπιφυλλιεῖ ἐπὶ τὴν ψυχήν μου παρὰ πάσας θυγατέρας πόλεως. | Око моє засмучує душу мою заради всіх дочок мого міста. |
|
52
|
52
|
| Θηρεύοντες ἐθήρευσάν με ὡς στρουθίον πάντες οἱ ἐχθροί μου δωρεάν, | Всіляко намагалися вловити мене, як пташку, вороги мої, без усякої причини; |
|
53
|
53
|
| ἐθανάτωσαν ἐν λάκκῳ ζωήν μου καὶ ἐπέθηκαν λίθον ἐπ’ ἐμοί. | скинули життя моє в яму і закидали мене камінням. |
|
54
|
54
|
| ὑπερεχύθη ὕδωρ ἐπὶ τὴν κεφαλήν μου· εἶπα· ἀπῶσμαι. | Води піднялися до голови моєї; я сказав: «загинув я». |
|
55
|
55
|
| ᾿Επεκαλεσάμην τὸ ὄνομά σου, Κύριε, ἐκ λάκκου κατωτάτου· | Я заклика́в ім’я Твоє, Господи, з ями глибокої. |
|
56
|
56
|
| φωνήν μου ἤκουσας· μὴ κρύψῃς τὰ ὦτά σου εἰς τὴν δέησίν μου. | Ти чув голос мій; не закрий вуха Твого від зітхання мого, від волання мого. |
|
57
|
57
|
| εἰς τὴν βοήθειάν μου ἤγγισας ἐν ἡμέρᾳ, ᾗ ἐπεκαλεσάμην σε· εἶπάς μοι· μὴ φοβοῦ. | Ти наближався, коли я взивав до Тебе, і говорив: «не бійся». |
|
58
|
58
|
| ᾿Εδίκασας, Κύριε, τὰς δίκας τῆς ψυχῆς μου, ἐλυτρώσω τὴν ζωήν μου· | Ти захищав, Господи, діло душі моєї; відкупляв життя моє. |
|
59
|
59
|
| εἶδες, Κύριε, τὰς ταραχάς μου, ἔκρινας τὴν κρίσιν μου· | Ти бачиш, Господи, образу мою; розсуди діло моє. |
|
60
|
60
|
| εἶδες πᾶσαν τὴν ἐκδίκησιν αὐτῶν εἰς πάντας διαλογισμοὺς αὐτῶν ἐν ἐμοί. | Ти бачиш усю мстивість їх, усі задуми їх проти мене. |
|
61
|
61
|
| ῎Ηκουσας τὸν ὀνειδισμὸν αὐτῶν, πάντας τοὺς διαλογισμοὺς αὐτῶν κατ’ ἐμοῦ, | Ти чуєш, Господи, наругу їх, усі задуми їх проти мене, |
|
62
|
62
|
| χείλη ἐπανισταμένων μοι καὶ μελέτας αὐτῶν κατ’ ἐμοῦ ὅλην τὴν ἡμέραν, | слова тих, хто повстає на мене і їхні хитрощі проти мене кожного дня. |
|
63
|
63
|
| καθέδραν αὐτῶν καὶ ἀνάστασιν αὐτῶν· ἐπίβλεψον ἐπὶ τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτῶν. | Поглянь, чи сидять вони, чи встають, я для них — пісня. |
|
64
|
64
|
| ᾿Αποδώσεις αὐτοῖς ἀνταπόδομα, Κύριε, κατὰ τὰ ἔργα τῶν χειρῶν αὐτῶν. | Воздай їм, Господи, за ділами рук їх; |
|
65
|
65
|
| ἀποδώσεις αὐτοῖς ὑπερασπισμὸν καρδίας, μόχθον σου αὐτοῖας, | пошли їм затьмарення серця і прокляття Твоє на них; |
|
66
|
66
|
| καταδιώξεις ἐν ὀργῇ καὶ ἐξαναλώσεις αὐτοὺς ὑποκάτωθεν τοῦ οὐρανοῦ, Κύριε. | переслідуй їх, Господи, гнівом, і знищ їх з піднебесної. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
