|
Κεφάλαιο 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| ΜΝΗΣΘΗΤΙ, Κύριε, ὅ,τι ἐγενήθη ἡμῖν· ἐπίβλεψον καὶ ἰδὲ τὸν ὀνειδισμὸν ἡμῶν. | Згадай, Господи, що над нами звершилося; споглянь і подивися на наругу нашу. |
|
2
|
2
|
| κληρονομία ἡμῶν μετεστράφη ἀλλοτρίοις, οἱ οἶκοι ἡμῶν ξένοις. | Спадщина наша перейшла до чужих, доми наші — до іноплемінників; |
|
3
|
3
|
| ὀρφανοὶ ἐγενήθημεν, οὐχ ὑπάρχει πατήρ· μητέρες ἡμῶν ὡς αἱ χῆραι. | ми зробилися сиротами, без батька; матері наші — як удови. |
|
4
|
4
|
| ὕδωρ ἡμῶν ἐν ἀργυρίῳ ἐπίομεν, ξύλα ἡμῶν ἐν ἀλλάγματι ἦλθεν ἐπὶ τὸν τράχηλον ἡμῶν. | Воду свою п’ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші. |
|
5
|
5
|
| ἐδιώχθημεν, ἐκοπιάσαμεν, οὐκ ἀνεπαύθημεν. | Нас гонять у шию, ми працюємо, і не маємо відпочинку. |
|
6
|
6
|
| Αἴγυπτος ἔδωκε χεῖρα, ᾿Ασσοὺρ εἰς πλησμονὴν αὐτῶν. | Простягаємо руку до єгиптян, до ассиріян, щоб насититися хлібом. |
|
7
|
7
|
| οἱ πατέρες ἡμῶν ἥμαρτον, οὐχ ὑπάραχουσιν· ἡμεῖς τὰ ἀνομήματα αὐτῶν ὑπέσχομεν. | Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покарання за беззаконня їхні. |
|
8
|
8
|
| δοῦλοι ἐκυρίευσαν ἡμῶν, λυτρούμενος οὐκ ἔστιν ἐκ τῆς χειρὸς αὐτῶν. | Раби господарюють над нами, і нема кому визволити від рук їхніх. |
|
9
|
9
|
| ἐν ταῖας ψυχαῖς ἡμῶν, εἰσοίσομεν ἄρτον ἡμῶν, ἀπὸ προσώπου ρομφαίας τῆς ἐρήμου. | З небезпекою для життя від меча, у пустелі дістаємо хліб собі. |
|
10
|
10
|
| τὸ δέρμα ἡμῶν ὡς κλίβανος ἐπελιώθη, συνεσπάσθησαν ἀπὸ προσώπου καταιγίδων λιμοῦ. | Шкіра наша почорніла, як піч, від пекучого голоду. |
|
11
|
11
|
| γυναῖκας ἐν Σιὼν ἐταπείνωσαν, παρθένους ἐν πόλεσιν ᾿Ιούδα. | Дружин безчестять на Сионі, дівиць — у містах юдейських. |
|
12
|
12
|
| ἄρχοντες ἐν χερσὶν αὐτῶν, ἐκρεμάσθησαν, πρεσβύτεροι οὐκ ἐδοξάσθησαν. | Князі повішені руками їхніми, лиця старців не поважаються. |
|
13
|
13
|
| ἐκλεκτοὶ κλαυθμὸν ἀνέλαβον, καὶ νεανίσκοι ἐν ξύλῳ ἠσθένησαν. | Юнаків беруть до жорнів, і діти падають під ношами дров. |
|
14
|
14
|
| καὶ πρεσβύται ἀπὸ πύλης κατέπαυσαν, ἐκλεκτοὶ ἐκ ψαλμῶν αὐτῶν κατέπαυσαν. | Старці вже не сидять біля воріт; юнаки не співають. |
|
15
|
15
|
| κατέλυσε χαρὰ καρδίας ἡμῶν, ἐστράφη εἰς πένθος ὁ χορὸς ἡμῶν, | Припинилася радість серця нашого; хороводи наші перетворилися на нарікання. |
|
16
|
16
|
| ἔπεσεν ὁ στέφανος ἡμῶν τῆς κεφαλῆς· οὐαὶ δὴ ἡμῖν, ὅτι ἡμάρτομεν. | Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили! |
|
17
|
17
|
| περὶ τούτου ἐγενήθη ὀδυνηρὰ ἡ καρδία ἡμῶν, περὶ τούτου ἐσκότασαν οἱ ὀφθαλμοὶ ἡμῶν. | Від цього й ниє серце наше; від цього затьмарилися очі наші. |
|
18
|
18
|
| ἐπ’ ὄρος Σιών, ὅτι ἠφανίσθη, ἀλώπεκες διῆλθον ἐν αὐτῇ. | Від того, що запустіла гора Сион, лисиці ходять по ній. |
|
19
|
19
|
| σὺ δέ, Κύριε, εἰς τὸν αἰῶνα κατοικήσεις, ὁ θρόνος σου εἰς γενεὰν καὶ γενεάν. | Ти, Господи, перебуваєш повіки; престіл Твій — у рід і рід. |
|
20
|
20
|
| ἱνατί εἰς νῖκος ἐπιλήσῃ ἡμῶν, καταλείψεις ἡμᾶς εἰς μακρότητα ἡμερῶν; | Для чого зовсім забуваєш нас, залишаєш нас на тривалий час? |
|
21
|
21
|
| ἐπίστρεψον ἡμᾶς, Κύριε, πρός σε, καὶ ἐπιστραφησόμεθα· καὶ ἀνακαίνισον ἡμέρας ἡμῶν καθὼς ἔμπροσθεν. | Наверни нас до Тебе, Господи, і ми навернемося; онови дні наші, як у давнину. |
|
22
|
22
|
| ὅτι ἀπωθούμενος ἀπώσω ἡμᾶς, ὠργίσθης ἐφ’ ἡμᾶς ἕως σφόδρα. | Невже Ти зовсім відкинув нас, прогнівався на нас безмірно? |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.