|
Глава 3
|
Κεφάλαιο 3
|
|
1
|
1
|
| Я чоловік, який зазнав горя від жезла гніву Його. | ΕΓΩ ἀνὴρ ὁ βλέπων πτωχείαν ἐν ράβδῳ θυμοῦ αὐτοῦ ἐπ’ ἐμέ· |
|
2
|
2
|
| Він повів мене і ввів у темряву, а не у світло. | παρέλαβέ με καὶ ἀπήγαγέ με εἰς σκότος καὶ οὐ φῶς, |
|
3
|
3
|
| Так, Він повернув на мене і весь день повертає руку Свою; | πλὴν ἐν ἐμοὶ ἐπέστρεψε χεῖρα αὐτοῦ ὅλην τὴν ἡμέραν. |
|
4
|
4
|
| виснажив плоть мою і шкіру мою, розтрощив кістки мої; | ᾿Επαλαίωσε σάρκα μου καὶ δέρμα μου, ὀστέα μου συνέτριψεν· |
|
5
|
5
|
| огородив мене і обклав гіркотою і тяготою; | ἀῳκοδόμησε κατ’ ἐμοῦ καὶ ἐκύκλωσε κεφαλήν μου καὶ ἐμόχθησεν, |
|
6
|
6
|
| посадив мене у темне місце, як давно померлих; | ἐν σκοτεινοῖς ἐκάθισέ με ὡς νεκροὺς αἰῶνος. |
|
7
|
7
|
| оточив мене стіною, щоб я не вийшов, обтяжив кайдани мої, | ᾿Ανῳκοδόμησε κατ’ ἐμοῦ, καὶ οὐκ ἐξελεύσομαι, ἐβάρυνε χαλκόν μου· |
|
8
|
8
|
| і коли я волав і взивав, затримував молитву мою; | καί γε κεκράξομαι καὶ βοήσω, ἀπέφραξε προσευχήν μου· |
|
9
|
9
|
| камінням перегородив дороги мої, виправив стежки мої. | ἀνῳκοδόμησεν ὁδούς μου, ἐνέφραξε τρίβους μου, ἐτάραξεν. |
|
10
|
10
|
| Він став для мене, ніби ведмідь у засідці, ніби лев у потаємному місці; | ῎Αρκος ἐνεδρεύουσα αὐτός μοι, λέων ἐν κρυφαίοις· |
|
11
|
11
|
| викривив путі мої і розтерзав мене, перетворив мене на ніщо; | κατεδίωξεν ἀφεστηκότα καὶ κατέπαυσέ με, ἔθετό με ἠφανισμένην. |
|
12
|
12
|
| натягнув лук Свій і поставив мене ніби ціллю для стріл; | ἐνέτεινε τόξον αὐτοῦ καὶ ἐστήλωσέ με ὡς σκοπὸν εἰς βέλος. |
|
13
|
13
|
| послав у нирки мої стріли із сагайдака Свого. | Εἰσήγαγεν ἐν τοῖς νεφροῖς μου ἰοὺς φαρέτρας αὐτοῦ· |
|
14
|
14
|
| Я став посміховищем для всього народу мого, вседенною піснею їх. | ἐγενήθην γέλως παντὶ λαῷ μου, ψαλμὸς αὐτῶν ὅλην τὴν ἡμέραν· |
|
15
|
15
|
| Він переситив мене гіркотою, напоїв мене полином. | ἐχόρτασέ με πικρίας, ἐμέθυσέ με χολῆς. |
|
16
|
16
|
| Розтрощив камінням зуби мої, покрив мене попелом. | Καὶ ἐξέβαλε ψήφῳ ὀδόντας μου, ἐψώμισέ με σποδόν· |
|
17
|
17
|
| І відійшов мир від душі моєї; я забув про благоденство, | καὶ ἀπώσατο ἐξ εἰρήνης ψυχήν μου, |
|
18
|
18
|
| і сказав я: загинула сила моя і надія моя на Господа. | ἐπελαθόμην ἀγαθά, καὶ εἶπα· ἀπώλετο νῖκός μου καὶ ἡ ἐλπίς μου ἀπὸ Κυρίου. |
|
19
|
19
|
| Помисли про моє страждання і біду мою, про полин і жовч. | ᾿Εμνήσθην ἀπὸ πτωχείας μου καὶ ἐκδιωγμοῦ μου πικρίας καὶ χολῆς μου. |
|
20
|
|
| Твердо пам’ятає це душа моя і падає у мені. | |
|
21
|
21
|
| Ось що я відповідаю серцю моєму і тому уповаю: | ταύτην τάξω εἰς τὴν καρδίαν μου, διὰ τοῦτο ὑπομενῶ. |
|
22
|
22
|
| з милости Господа ми не зникли, бо милосердя Його не виснажилося. | Τὰ ἐλέη Κυρίου, ὅτι οὐκ ἐξέλιπέμε, ὅτι οὐσυνετελέσθησαν οἱ οἰκτιρμοὶ αὐτοῦ· μῆνας εἰς τὰς πρωΐας ἐλέησον, Κύριε, ὅτι οὐ συνετελέσθημεν, ὅτι οὐ συνετελέσθησαν οἱ οἰκτιρμοὶ αὐτοῦ. |
|
23
|
23
|
| Воно оновлюється кожного ранку; велика вірність Твоя! | καινὰ εἰς τὰς πρωΐας, πολλὴ ἡ πίστις σου. |
|
24
|
24
|
| Господь частина моя, — говорить душа моя, — отже, буду надіятися на Нього. | μερίς μου Κύριος, εἶπεν ἡ ψυχή μου· διὰ τοῦτο ὑπομενῶ αὐτῷ. |
|
25
|
25
|
| Благий Господь до тих, хто надіється на Нього, до душі, яка шукає Його. | ᾿Αγαθὸς Κύριος τοῖς ὑπομένουσιν αὐτόν, ψυχὴ ἣ ζητήσει αὐτὸν ἀγαθὸν |
|
26
|
26
|
| Благо тому, хто терпляче очікує спасіння від Господа. | καὶ ὑπομεννεῖ καὶ ἡσυχάσει εἰς τὸ σωτήριον Κυρίου. |
|
27
|
27
|
| Благо людині, коли вона несе тягар у юності своїй; | ἀγαθὸν ἀνδρί, ὅταν ἄρῃ ζυγὸν ἐν νεότητι αὐτοῦ. |
|
28
|
28
|
| сидить усамітнено і мовчить, бо Він наклав його на неї; | Καθήσεται κατὰ μόνας καὶ σιωπήσεται, ὅτι ᾖρεν ἐφ’ ἑαυτῷ· |
|
29
|
|
| вважає вуста свої за порох, думаючи: «можливо, є ще надія»; | |
|
30
|
30
|
| підставляє щоку свою тому, хто б’є його, пересичується ганьбою, | δώσει τῷ παίοντι αὐτὸν σιαγόνα, χορτασθήσεται ὀνειδισμῶν. |
|
31
|
31
|
| бо не навік залишає Господь. | ῞Οτι οὐκ εἰς τὸν αἰῶνα ἀπώσεται Κύριος. |
|
32
|
32
|
| Але послав горе, і помилує з великої благости Своєї. | ὅτι ὁ ταπεινώσας οἰκτειρήσει κατὰ τὸ πλῆθος τοῦ ἐλέους αὐτοῦ· |
|
33
|
33
|
| Бо Він не з волі серця Свого карає і засмучує синів людських. | ὅτι οὐκ ἀπεκρίθη ἀπὸ καρδίας αὐτοῦ καὶ ἐταπείνωσεν υἱοὺς ἀνδρός. |
|
34
|
34
|
| Але, коли топчуть ногами своїми всіх в’язнів землі, | Τοῦ ταπεινῶσαι ὑπὸ τοὺς πόδας αὐτοῦ πάντας δεσμίους γῆς, |
|
35
|
35
|
| коли неправедно судять людину перед лицем Всевишнього, | τοῦ ἐκκλῖναι κρίσιν ἀνδρὸς κατέναντι προσώπου ῾Υψίστου, |
|
36
|
36
|
| коли пригноблюють людину в ділі її: хіба не бачить Господь? | καταδικάσαι ἄνθρωπον ἐν τῷ κρίνεσθαι αὐτὸν Κύριος οὐκ εἶπε. |
|
37
|
37
|
| Хто це говорить: «і те буває, чому Господь не повелів бути»? | Τίς οὕτως εἶπε, καὶ ἐγενήθη; Κύριος οὐκ ἐνετείλατο. |
|
38
|
38
|
| Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя? | ἐκ στόματος ῾Υψίστου οὐκ ἐξελεύσεται τὰ κακὰ καὶ τὸ ἀγαθόν; |
|
39
|
39
|
| Навіщо ремствує людина, яка живе? кожен ремствуй на гріхи свої. | τί γογγύσει ἄνθρωπος ζῶν, ἀνὴρ περὶ τῆς ἁμαρτίας αὐτοῦ; |
|
40
|
40
|
| Випробуємо і дослідимо путі свої, і звернімося до Господа. | ᾿Εξηρευνήθη ἡ ὁδὸς ἡμῶν καὶ ἠτάσθη, κὶ ἐπιστρέψομεν ἕως Κυρίου· |
|
41
|
41
|
| Піднесімо серце наше і руки до Бога, сущого на небесах: | ἀναλάβωμεν καρδίας ἡμῶν ἐπὶ χειρῶν πρὸς ὑψηλὸν ἐν οὐρανῷ· |
|
42
|
42
|
| ми відпали й були вперті; Ти не пощадив. | ἡμαρτήσαμεν, ἠσεβήσαμεν, καὶ οὐχ ἱλάσθης. |
|
43
|
43
|
| Ти покрив Себе гнівом і переслідував нас, умертвляв, не щадив; | ᾿Επεσκέπασας ἐν θυμῷ καὶ ἀπεδίωξας ἡμᾶς· ἀπέκτεινας, οὐκ ἐφείσω. |
|
44
|
44
|
| Ти закрив Себе хмарою, щоб не доходила молитва наша; | ᾿Επεσκέπασας νεφέλην σεαυτῷ ἕνεκεν προσευχῆς, |
|
45
|
45
|
| сміттям і мерзотою Ти зробив нас серед народів. | καμμύσαι με καὶ ἀπωσθῆναι ἔθηκας ἡμᾶς ἐν μέσῳ τῶν λαῶν. |
|
46
|
46
|
| Розкрили на нас пастку свою всі вороги наші. | Διήνοιξαν ἐφ’ ἡμᾶς τὸ στόμα αὐτῶν πάντες οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν· |
|
47
|
47
|
| Жах і яма, спустошення і руйнування — доля наша. | φόβος καὶ θυμὸς ἐγενήθη ἡμῖν, ἔπαρσις καὶ συντριβή. |
|
48
|
48
|
| Потоки вод виливає око моє через загибель дочки народу мого. | ἀφέσεις ὑδάτων κατάξει ὁ ὀφθαλμός μου ἐπὶ τὸ σύντριμμα τῆς θυγατρὸς τοῦ λαοῦ μου. |
|
49
|
49
|
| Око моє виливається і не перестає, бо немає полегшення, | ῾Ο ὀφθαλμός μου κατεπόθη, καὶ οὐ σιγήσομαι τοῦ μὴ εἶναι ἔκνηψιν, |
|
50
|
50
|
| доки не зглянеться і не побачить Господь з небес. | ἕως οὗ διακύψῃ καὶ ἴδῃ Κύριος ἐξ οὐρανοῦ· |
|
51
|
51
|
| Око моє засмучує душу мою заради всіх дочок мого міста. | ὁ ὀφθαλμός μου ἐπιφυλλιεῖ ἐπὶ τὴν ψυχήν μου παρὰ πάσας θυγατέρας πόλεως. |
|
52
|
52
|
| Всіляко намагалися вловити мене, як пташку, вороги мої, без усякої причини; | Θηρεύοντες ἐθήρευσάν με ὡς στρουθίον πάντες οἱ ἐχθροί μου δωρεάν, |
|
53
|
53
|
| скинули життя моє в яму і закидали мене камінням. | ἐθανάτωσαν ἐν λάκκῳ ζωήν μου καὶ ἐπέθηκαν λίθον ἐπ’ ἐμοί. |
|
54
|
54
|
| Води піднялися до голови моєї; я сказав: «загинув я». | ὑπερεχύθη ὕδωρ ἐπὶ τὴν κεφαλήν μου· εἶπα· ἀπῶσμαι. |
|
55
|
55
|
| Я заклика́в ім’я Твоє, Господи, з ями глибокої. | ᾿Επεκαλεσάμην τὸ ὄνομά σου, Κύριε, ἐκ λάκκου κατωτάτου· |
|
56
|
56
|
| Ти чув голос мій; не закрий вуха Твого від зітхання мого, від волання мого. | φωνήν μου ἤκουσας· μὴ κρύψῃς τὰ ὦτά σου εἰς τὴν δέησίν μου. |
|
57
|
57
|
| Ти наближався, коли я взивав до Тебе, і говорив: «не бійся». | εἰς τὴν βοήθειάν μου ἤγγισας ἐν ἡμέρᾳ, ᾗ ἐπεκαλεσάμην σε· εἶπάς μοι· μὴ φοβοῦ. |
|
58
|
58
|
| Ти захищав, Господи, діло душі моєї; відкупляв життя моє. | ᾿Εδίκασας, Κύριε, τὰς δίκας τῆς ψυχῆς μου, ἐλυτρώσω τὴν ζωήν μου· |
|
59
|
59
|
| Ти бачиш, Господи, образу мою; розсуди діло моє. | εἶδες, Κύριε, τὰς ταραχάς μου, ἔκρινας τὴν κρίσιν μου· |
|
60
|
60
|
| Ти бачиш усю мстивість їх, усі задуми їх проти мене. | εἶδες πᾶσαν τὴν ἐκδίκησιν αὐτῶν εἰς πάντας διαλογισμοὺς αὐτῶν ἐν ἐμοί. |
|
61
|
61
|
| Ти чуєш, Господи, наругу їх, усі задуми їх проти мене, | ῎Ηκουσας τὸν ὀνειδισμὸν αὐτῶν, πάντας τοὺς διαλογισμοὺς αὐτῶν κατ’ ἐμοῦ, |
|
62
|
62
|
| слова тих, хто повстає на мене і їхні хитрощі проти мене кожного дня. | χείλη ἐπανισταμένων μοι καὶ μελέτας αὐτῶν κατ’ ἐμοῦ ὅλην τὴν ἡμέραν, |
|
63
|
63
|
| Поглянь, чи сидять вони, чи встають, я для них — пісня. | καθέδραν αὐτῶν καὶ ἀνάστασιν αὐτῶν· ἐπίβλεψον ἐπὶ τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτῶν. |
|
64
|
64
|
| Воздай їм, Господи, за ділами рук їх; | ᾿Αποδώσεις αὐτοῖς ἀνταπόδομα, Κύριε, κατὰ τὰ ἔργα τῶν χειρῶν αὐτῶν. |
|
65
|
65
|
| пошли їм затьмарення серця і прокляття Твоє на них; | ἀποδώσεις αὐτοῖς ὑπερασπισμὸν καρδίας, μόχθον σου αὐτοῖας, |
|
66
|
66
|
| переслідуй їх, Господи, гнівом, і знищ їх з піднебесної. | καταδιώξεις ἐν ὀργῇ καὶ ἐξαναλώσεις αὐτοὺς ὑποκάτωθεν τοῦ οὐρανοῦ, Κύριε. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.