|
Глава 5
|
Κεφάλαιο 5
|
|
1
|
1
|
| Згадай, Господи, що над нами звершилося; споглянь і подивися на наругу нашу. | ΜΝΗΣΘΗΤΙ, Κύριε, ὅ,τι ἐγενήθη ἡμῖν· ἐπίβλεψον καὶ ἰδὲ τὸν ὀνειδισμὸν ἡμῶν. |
|
2
|
2
|
| Спадщина наша перейшла до чужих, доми наші — до іноплемінників; | κληρονομία ἡμῶν μετεστράφη ἀλλοτρίοις, οἱ οἶκοι ἡμῶν ξένοις. |
|
3
|
3
|
| ми зробилися сиротами, без батька; матері наші — як удови. | ὀρφανοὶ ἐγενήθημεν, οὐχ ὑπάρχει πατήρ· μητέρες ἡμῶν ὡς αἱ χῆραι. |
|
4
|
4
|
| Воду свою п’ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші. | ὕδωρ ἡμῶν ἐν ἀργυρίῳ ἐπίομεν, ξύλα ἡμῶν ἐν ἀλλάγματι ἦλθεν ἐπὶ τὸν τράχηλον ἡμῶν. |
|
5
|
5
|
| Нас гонять у шию, ми працюємо, і не маємо відпочинку. | ἐδιώχθημεν, ἐκοπιάσαμεν, οὐκ ἀνεπαύθημεν. |
|
6
|
6
|
| Простягаємо руку до єгиптян, до ассиріян, щоб насититися хлібом. | Αἴγυπτος ἔδωκε χεῖρα, ᾿Ασσοὺρ εἰς πλησμονὴν αὐτῶν. |
|
7
|
7
|
| Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покарання за беззаконня їхні. | οἱ πατέρες ἡμῶν ἥμαρτον, οὐχ ὑπάραχουσιν· ἡμεῖς τὰ ἀνομήματα αὐτῶν ὑπέσχομεν. |
|
8
|
8
|
| Раби господарюють над нами, і нема кому визволити від рук їхніх. | δοῦλοι ἐκυρίευσαν ἡμῶν, λυτρούμενος οὐκ ἔστιν ἐκ τῆς χειρὸς αὐτῶν. |
|
9
|
9
|
| З небезпекою для життя від меча, у пустелі дістаємо хліб собі. | ἐν ταῖας ψυχαῖς ἡμῶν, εἰσοίσομεν ἄρτον ἡμῶν, ἀπὸ προσώπου ρομφαίας τῆς ἐρήμου. |
|
10
|
10
|
| Шкіра наша почорніла, як піч, від пекучого голоду. | τὸ δέρμα ἡμῶν ὡς κλίβανος ἐπελιώθη, συνεσπάσθησαν ἀπὸ προσώπου καταιγίδων λιμοῦ. |
|
11
|
11
|
| Дружин безчестять на Сионі, дівиць — у містах юдейських. | γυναῖκας ἐν Σιὼν ἐταπείνωσαν, παρθένους ἐν πόλεσιν ᾿Ιούδα. |
|
12
|
12
|
| Князі повішені руками їхніми, лиця старців не поважаються. | ἄρχοντες ἐν χερσὶν αὐτῶν, ἐκρεμάσθησαν, πρεσβύτεροι οὐκ ἐδοξάσθησαν. |
|
13
|
13
|
| Юнаків беруть до жорнів, і діти падають під ношами дров. | ἐκλεκτοὶ κλαυθμὸν ἀνέλαβον, καὶ νεανίσκοι ἐν ξύλῳ ἠσθένησαν. |
|
14
|
14
|
| Старці вже не сидять біля воріт; юнаки не співають. | καὶ πρεσβύται ἀπὸ πύλης κατέπαυσαν, ἐκλεκτοὶ ἐκ ψαλμῶν αὐτῶν κατέπαυσαν. |
|
15
|
15
|
| Припинилася радість серця нашого; хороводи наші перетворилися на нарікання. | κατέλυσε χαρὰ καρδίας ἡμῶν, ἐστράφη εἰς πένθος ὁ χορὸς ἡμῶν, |
|
16
|
16
|
| Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили! | ἔπεσεν ὁ στέφανος ἡμῶν τῆς κεφαλῆς· οὐαὶ δὴ ἡμῖν, ὅτι ἡμάρτομεν. |
|
17
|
17
|
| Від цього й ниє серце наше; від цього затьмарилися очі наші. | περὶ τούτου ἐγενήθη ὀδυνηρὰ ἡ καρδία ἡμῶν, περὶ τούτου ἐσκότασαν οἱ ὀφθαλμοὶ ἡμῶν. |
|
18
|
18
|
| Від того, що запустіла гора Сион, лисиці ходять по ній. | ἐπ’ ὄρος Σιών, ὅτι ἠφανίσθη, ἀλώπεκες διῆλθον ἐν αὐτῇ. |
|
19
|
19
|
| Ти, Господи, перебуваєш повіки; престіл Твій — у рід і рід. | σὺ δέ, Κύριε, εἰς τὸν αἰῶνα κατοικήσεις, ὁ θρόνος σου εἰς γενεὰν καὶ γενεάν. |
|
20
|
20
|
| Для чого зовсім забуваєш нас, залишаєш нас на тривалий час? | ἱνατί εἰς νῖκος ἐπιλήσῃ ἡμῶν, καταλείψεις ἡμᾶς εἰς μακρότητα ἡμερῶν; |
|
21
|
21
|
| Наверни нас до Тебе, Господи, і ми навернемося; онови дні наші, як у давнину. | ἐπίστρεψον ἡμᾶς, Κύριε, πρός σε, καὶ ἐπιστραφησόμεθα· καὶ ἀνακαίνισον ἡμέρας ἡμῶν καθὼς ἔμπροσθεν. |
|
22
|
22
|
| Невже Ти зовсім відкинув нас, прогнівався на нас безмірно? | ὅτι ἀπωθούμενος ἀπώσω ἡμᾶς, ὠργίσθης ἐφ’ ἡμᾶς ἕως σφόδρα. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.