|
Молитва 6, святого Симеона Нового Богослова
|
Мlтва ѕ7, с™aгw сmмеHна н0вагw бGосл0ва:
|
|
Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого. Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і тримати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисти мене ними, Слово, відпусти і провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш безліч злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано і також і те, чого я не вчинив. Поглянь на і покору мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже і всього, щоб я з чистим серцем, з трепетною думкою і сокрушенною душею причастився непорочних Твоїх і пресвятих Таїн, що оживляють і обожнює усякого, хто їсть і п’є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: “Кожний, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому”. Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник Божественних і Боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвічує. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, Дихання моє, Життя моє, Утіхо моя, Спасіння світу, я до Тебе приступив, як бачиш, зі сльозами і сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх животворчих і непорочних Таїн, щоб Ти перебував, як і сказав, зо мною, най нещасливішим: щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодаті, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного й блудницю, що прийшла, так прийми, Милосердний, мене блудного і розпусного, мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив. Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що щиро каються, Ти оливою милості і очищаєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню многократно розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче і справді купина, що колись горіла неопалимо. І тому вдячною думкою і вдячним серцем, вдячними моїми суглобами душі й тіла і мого поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословен нині і повіки. Амінь. |
T сквeрныхъ ўстeнъ, t мeрзкаго сeрдца, t нечи1стагw љзhка, t души2 њсквернeны, пріими2 молeніе хrтE м0й, и3 не прeзри мои1хъ ни словeсъ, нижE њбразHвъ, нижE безстyдіz. Дaждь ми2 дерзновeннw глаг0лати, ±же хощY, хrтE м0й. Пaче же и3 научи1 мz, чт0 ми подобaетъ твори1ти и3 глаг0лати. Согрэши1хъ пaче блудни1цы, ћже ўвёдэ, гдЁ њбитaеши, мЂро купи1вши, пріи1де дeрзостнэ помaзати твои2 н0зэ, бGа моегw2, вLки и3 хrтA моегw2. Ћкоже џну не tри1нулъ є3си2 пришeдшую t сeрдца, нижE менє2 возгнушaйсz, сл0ве: твои1 же ми2 подaждь н0зэ, и3 держaти, и3 цэловaти, и3 струsми слeзными, ћкw многоцённымъ мЂромъ, сі‰ дeрзостнw помaзати. Њмhй мS слезaми мои1ми, њчи1сти мS и4ми, сл0ве: њстaви и3 прегрэшє1ніz мо‰, и3 прощeніе ми2 подaждь. Вёси ѕHлъ мн0жество, вёси и3 стрyпы мо‰, и3 ћзвы зри1ши мо‰: но и3 вёру вёси, и3 произволeніе зри1ши, и3 воздыхaніе слhшиши. Не таи1тсz тебє2, б9е м0й, тв0рче м0й, и3збaвителю м0й, нижE кaплz слeзнаz, нижE кaпли чaсть нёкаz. Несодёланное моE ви1дэстэ џчи твои2: въ кни1зэ же твоeй и3 є3щE несодBzннаz напи6сана тебЁ сyть. Ви1ждь смирeніе моE, ви1ждь трyдъ м0й є3ли1къ, и3 грэхи2 вс‰ њстaви ми2, б9е всsческихъ: да чи1стымъ сeрдцемъ, притрeпетною мhслію, и3 душeю сокрушeнною, несквeрныхъ твои1хъ причащyсz и3 прес™hхъ т†инъ, и4миже њживлsетсz и3 њбожaетсz всsкъ kдhй же и3 піsй чи1стымъ сeрдцемъ. Тh бо рeклъ є3си2, вLко м0й: всsкъ kдhй мою2 пл0ть, и3 піsй мою2 кр0вь, во мнЁ ќбw сeй пребывaетъ, въ нeмже и3 ѓзъ є4смь. И$стинно сл0во всsко вLки и3 бGа моегw2: бжcтвенныхъ бо причащazйсz и3 бGотворsщихъ бlгодaтей, не ќбw є4смь є3ди1нъ, но съ тоб0ю хrтE м0й, свётомъ трис0лнечнымъ, просвэщaющимъ мjръ. Да ќбw не є3ди1нъ пребyду кромЁ тебє2 живодaвца, дыхaніz моегw2, животA моегw2, рaдованіz моегw2, сп7сeніz мjру. Сегw2 рaди къ тебЁ приступи1хъ, ћкоже зри1ши, со слезaми, и3 душeю сокрушeнною, и3збавлeніz мои1хъ прегрэшeній прошY пріsти ми2, и3 твои1хъ живодaтельныхъ и3 непор0чныхъ тaинствъ причасти1тисz неwсуждeннw. Да пребyдеши, ћкоже рeклъ є3си2, со мн0ю треoкаsннымъ: да не кромЁ њбрётъ мS твоеS бlгодaти, прелeстникъ восхи1титъ мS льсти1внэ, и3 прельсти1въ tведeтъ бGотворsщихъ твои1хъ словeсъ. Сегw2 рaди къ тебЁ припaдаю, и3 тeплэ вопію1 ти: ћкоже блyднаго пріsлъ є3си2, и3 блудни1цу пришeдшую, тaкw пріими1 мz блyднаго и3 сквeрнаго, щeдре. Душeю сокрушeнною, нhнэ бо къ тебЁ приходS, вёмъ сп7се, ћкw и3нhй, ћкоже ѓзъ, не прегрэши2 тебЁ, нижE содёz дэ‰ніz, ±же ѓзъ содёzхъ. Но сіE пaки вёмъ, ћкw ни вели1чество прегрэшeній, ни грэхHвъ мн0жество превосх0дитъ бGа моегw2 мн0гое долготерпёніе и3 чlвэколю1біе крaйнее: но млcтію сострaстіz тeплэ кaющыzсz, и3 чи1стиши, и3 свётлиши, и3 свёта твори1ши причaстники, џбщники бжcтвA твоегw2 содёловаzй незави1стнw: и3 стрaнное и3 ѓгGлwмъ, и3 человёчєскимъ мhслемъ, бесёдуеши и5мъ мн0гажды, ћкоже другHмъ твои6мъ и4стиннымъ. Сі‰ дeрзостна творsтъ мS, сі‰ вперsютъ мS, хrтE м0й. И# дерзaz твои6мъ бог†тымъ къ нaмъ бlгодэsніємъ, рaдуzсz вкyпэ и3 трепeщz, nгнeви причащaюсz, травA сhй, и3 стрaнно чyдо, њрошaемь неwпaльнw, ћкоже ќбw купинA дрeвле неwпaльнэ горsщи. Нhнэ бlгодaрною мhслію, бlгодaрнымъ же сeрдцемъ, бlгодaрными ўдесы2 мои1ми, души2 и3 тёла моегw2, покланsюсz, и3 величaю, и3 славосл0влю тS б9е м0й, ћкw бlгословeна сyща, нhнэ же и3 во вёки. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
